Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Швейний квартал, також «Центр моди», Район одягу (англ. Garment District, англ. Garment Center, англ. Fashion District) — район Мангеттена в Нью-Йорку між П'ятою і Дев'ятою авеню. Своє найменування район отримав завдяки високій концентрації бутіків, магазинів одягу та центрів моди. Вже на початку XX століття прославився своїм виробництвом і дизайном одягу в США і за її межами. На території району, площа якого не перевищує однієї квадратної милі, зосереджено безліч виставкових залів та магазинів від сотень великих модних брендів одягу. Більшість з них орієнтована на оптові продажі. Район має унікально високу концентрацію молодих талантів у світовому масштабі.
| Швейний квартал | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 40°45′12″ пн. ш. 73°59′19″ зх. д. / 40.75350000002777762° пн. ш. 73.98880000002777990° зх. д.Координати: 40°45′12″ пн. ш. 73°59′19″ зх. д. / 40.75350000002777762° пн. ш. 73.98880000002777990° зх. д. | ||||
| Країна |  США | |||
| Адмінодиниця | Мангеттен | |||
| Карта | ||||
 Швейний квартал у Вікісховищі | ||||
Роль у моді
На сьогодні Нью-Йорк є столицею моди в Сполучених Штатах Америки. Доходи від промисловості становлять $ 14 млрд. Більшість великих лейблів міської моди представляють свої роботи у виставкових залах. А глядачі та покупці купують одяг оптом. Така система не існує в інших містах, де розвинений бізнес моди, наприклад Париж.
Район моди є домом для ряду відомих дизайнерів, які мають власні виставкові зали та ательє. Тут так само молоді таланти мають шанс стати відомими. Свої виставкові зали, офіси та виробничі центри тут мають багато брендових марок, таких як , Oscar de la Renta, Calvin Klein, Donna Karan, та .
Спочатку район був відомий виключно своєю текстильною промисловістю, глобальні тенденції змінили індустрію моди та швейну функцію округу. За останні 50 років кількість місцевих виробників інтенсивно скорочується та витісняється іноземними компаніями, завдяки нижчій та прийнятній ціні. Зараз вони відіграють домінуючу роль у виробництві одягу в цьому кварталі. Незважаючи на це, вітчизняні компанії, що залишилися, продовжують чинити сильний тиск на галузь. Спад у галузі обробної промисловості виявився серйозною проблемою для одежного району у центрі Манхеттена. У 1987 році для збереження промисловості був створений «Спеціальний одежний центр району» (SGCD), який повинен був площі району в спробі зберегти виробництво та орендну плату доступною. Однак це не увінчалося успіхом і на сьогоднішній день виробництво в районі продовжує скорочуватися.
Історія
Спочатку Нью-Йорк передбачалося зробити центром швейної промисловості, де одяг шили б для чорних рабів, що працювали в бавовняних плантаціях у південних штатах. Для їх господарів було вигідніше купувати одяг за кордоном, ніж самим його робити. Крім одягу для рабів шили так само костюми для моряків, золотошукачів і першопрохідників Дикого Заходу. До середини дев'ятнадцятого століття більшість американців шили собі одяг вручну і лише заможніші громадяни могли дозволити собі купувати готову продукцію. Однак у 1820-ті роки швейний ринок почав інтенсивно розвиватися, дедалі більше швейних виробів гарної якості були доступні та вироблялися для великого ринку. Все це почалося з винаходом швейної машини у 1850-х. Під час громадянської війни необхідність виробляти військову форму для понад 1000 солдатів сильно допомогли подальшому розширенню та вдосконаленню швейної промисловості. До кінця 1860-х більшість американців уже купували готову продукцію, а не шили самі.
Важливу роль у розвитку швейної промисловості грали іммігранти з Німеччини та центральної Європи, що прибули в XIX столітті, а також східноєвропейські, що прибули на початку XX століття. За достатньої кількості дешевої робочої сили та усталеної розподільної мережі Нью-Йорк почав задовольняти високий попит на одяг. У 1870-х роках виробництво одягу в Нью-Йорку збільшилося в шість разів. До 1880 Нью-Йорк виробив більше одягу, ніж 4 його найближчих міста-конкурента. До 1900 року швейна промисловість виросла в 3 рази та стала другою за величиною галуззю після виробництва цукру. Роль Нью-Йорка як культурного центру США і постійне забезпечення попитів і нових стилів, що змінюються, дозволив успішно в подальшому розвиватися індустрії моди та стати місту її центром. За даними на 1910 рік, 70 % жіночого одягу та 40 % чоловічого вироблялися саме в Нью-Йорку.
Занепад промисловості
Дешева закордонна продукція негативно сказалося на Нью-Йоркській галузі за останні десятки років. Це змусило багатьох дизайнерів залишити місто та виїхати за кордон.
у новинах New York Times пише: «Деякі міські чиновники та лідери галузі побоюються, що якщо виробництво зникне, багато дизайнерів, які приносять великі доходи та славу поїдуть за кордон. А Нью-Йорк буде забутий як колишній світовий центр моди, віддавши першість Парижу і Мілану. До того ж вже сьогодні вони у вересні та лютому приваблюють величезну кількість туристів та відвідувачів, генеруючи сотні мільйонів доларів. Ця промисловість стала вже важливою частиною економічної діяльності у цих містах.»
Незважаючи на важкі часи для багатьох галузей промисловості, у тому числі району моди Нью-Йорка, і безлічі американських швейних організацій, що перебували на межі руйнування, некомерційна організація, а також бізнес-центр моди (центр моди або BID Fashion Center) працює, щоб зберегти та динамізувати виробництво в кварталі мод у такому вигляді, як він був раніше.
Ось лише деякі з програм, створених BID Fashion Center: подіуми, що проходили на Сьомій авеню, фестивалі мистецтв і центральний, а також інформаційний кіоск на Сьомій авеню який надає джерела інформації пов'язаних з модою фахівців, студентів, любителів, відвідувачів та покупців.
Декількома членами індустрії моди була випущена серія чорних футболок з написом «збережемо центр моди» з метою актуалізації проблеми та залучення нових осіб. Одяг можна купити за кілька хвилин ходьби від пенсільванського вокзалу та Центрального вокзалу Нью-Йорка. Поруч із зниженням виробництва багато будинків викупили інші підприємства такі як бухгалтерії, органи держ. влади та багато високотехнологічних компаній.
Пам'ятки
- — єдиний постійний орієнтир, присвячений американській моді.
- на перехресті 39 вулиці та Сьомий авеню.
- в уніформі водія автобуса.
- Будівля банку .
Примітки
- . Fashion Center Business Improvement District. Архів оригіналу за 1 листопада 2009. Процитовано 18 липня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shvejnij kvartal takozh Centr modi Rajon odyagu angl Garment District angl Garment Center angl Fashion District rajon Mangettena v Nyu Jorku mizh P yatoyu i Dev yatoyu avenyu Svoye najmenuvannya rajon otrimav zavdyaki visokij koncentraciyi butikiv magaziniv odyagu ta centriv modi Vzhe na pochatku XX stolittya proslavivsya svoyim virobnictvom i dizajnom odyagu v SShA i za yiyi mezhami Na teritoriyi rajonu plosha yakogo ne perevishuye odniyeyi kvadratnoyi mili zoseredzheno bezlich vistavkovih zaliv ta magaziniv vid soten velikih modnih brendiv odyagu Bilshist z nih oriyentovana na optovi prodazhi Rajon maye unikalno visoku koncentraciyu molodih talantiv u svitovomu masshtabi Shvejnij kvartal Zagalna informaciya 40 45 12 pn sh 73 59 19 zh d 40 75350000002777762 pn sh 73 98880000002777990 zh d 40 75350000002777762 73 98880000002777990 Koordinati 40 45 12 pn sh 73 59 19 zh d 40 75350000002777762 pn sh 73 98880000002777990 zh d 40 75350000002777762 73 98880000002777990Krayina SShAAdminodinicya Mangetten Karta Shvejnij kvartal u VikishovishiRol u modiNa sogodni Nyu Jork ye stoliceyu modi v Spoluchenih Shtatah Ameriki Dohodi vid promislovosti stanovlyat 14 mlrd Bilshist velikih lejbliv miskoyi modi predstavlyayut svoyi roboti u vistavkovih zalah A glyadachi ta pokupci kupuyut odyag optom Taka sistema ne isnuye v inshih mistah de rozvinenij biznes modi napriklad Parizh Rajon modi ye domom dlya ryadu vidomih dizajneriv yaki mayut vlasni vistavkovi zali ta atelye Tut tak samo molodi talanti mayut shans stati vidomimi Svoyi vistavkovi zali ofisi ta virobnichi centri tut mayut bagato brendovih marok takih yak Oscar de la Renta Calvin Klein Donna Karan ta Spochatku rajon buv vidomij viklyuchno svoyeyu tekstilnoyu promislovistyu globalni tendenciyi zminili industriyu modi ta shvejnu funkciyu okrugu Za ostanni 50 rokiv kilkist miscevih virobnikiv intensivno skorochuyetsya ta vitisnyayetsya inozemnimi kompaniyami zavdyaki nizhchij ta prijnyatnij cini Zaraz voni vidigrayut dominuyuchu rol u virobnictvi odyagu v comu kvartali Nezvazhayuchi na ce vitchiznyani kompaniyi sho zalishilisya prodovzhuyut chiniti silnij tisk na galuz Spad u galuzi obrobnoyi promislovosti viyavivsya serjoznoyu problemoyu dlya odezhnogo rajonu u centri Manhettena U 1987 roci dlya zberezhennya promislovosti buv stvorenij Specialnij odezhnij centr rajonu SGCD yakij povinen buv ploshi rajonu v sprobi zberegti virobnictvo ta orendnu platu dostupnoyu Odnak ce ne uvinchalosya uspihom i na sogodnishnij den virobnictvo v rajoni prodovzhuye skorochuvatisya IstoriyaCholovik veze odyag na prodazh 1955 rik Skulptura Golka v gudziku ta pam yatnik kravec angl The Garment Worker Spochatku Nyu Jork peredbachalosya zrobiti centrom shvejnoyi promislovosti de odyag shili b dlya chornih rabiv sho pracyuvali v bavovnyanih plantaciyah u pivdennih shtatah Dlya yih gospodariv bulo vigidnishe kupuvati odyag za kordonom nizh samim jogo robiti Krim odyagu dlya rabiv shili tak samo kostyumi dlya moryakiv zolotoshukachiv i pershoprohidnikiv Dikogo Zahodu Do seredini dev yatnadcyatogo stolittya bilshist amerikanciv shili sobi odyag vruchnu i lishe zamozhnishi gromadyani mogli dozvoliti sobi kupuvati gotovu produkciyu Odnak u 1820 ti roki shvejnij rinok pochav intensivno rozvivatisya dedali bilshe shvejnih virobiv garnoyi yakosti buli dostupni ta viroblyalisya dlya velikogo rinku Vse ce pochalosya z vinahodom shvejnoyi mashini u 1850 h Pid chas gromadyanskoyi vijni neobhidnist viroblyati vijskovu formu dlya ponad 1000 soldativ silno dopomogli podalshomu rozshirennyu ta vdoskonalennyu shvejnoyi promislovosti Do kincya 1860 h bilshist amerikanciv uzhe kupuvali gotovu produkciyu a ne shili sami Vazhlivu rol u rozvitku shvejnoyi promislovosti grali immigranti z Nimechchini ta centralnoyi Yevropi sho pribuli v XIX stolitti a takozh shidnoyevropejski sho pribuli na pochatku XX stolittya Za dostatnoyi kilkosti deshevoyi robochoyi sili ta ustalenoyi rozpodilnoyi merezhi Nyu Jork pochav zadovolnyati visokij popit na odyag U 1870 h rokah virobnictvo odyagu v Nyu Jorku zbilshilosya v shist raziv Do 1880 Nyu Jork virobiv bilshe odyagu nizh 4 jogo najblizhchih mista konkurenta Do 1900 roku shvejna promislovist virosla v 3 razi ta stala drugoyu za velichinoyu galuzzyu pislya virobnictva cukru Rol Nyu Jorka yak kulturnogo centru SShA i postijne zabezpechennya popitiv i novih stiliv sho zminyuyutsya dozvoliv uspishno v podalshomu rozvivatisya industriyi modi ta stati mistu yiyi centrom Za danimi na 1910 rik 70 zhinochogo odyagu ta 40 cholovichogo viroblyalisya same v Nyu Jorku Zanepad promislovostiStara sinagoga zhinochih kravciv u Shvejnomu kvartali Desheva zakordonna produkciya negativno skazalosya na Nyu Jorkskij galuzi za ostanni desyatki rokiv Ce zmusilo bagatoh dizajneriv zalishiti misto ta viyihati za kordon u novinah New York Times pishe Deyaki miski chinovniki ta lideri galuzi poboyuyutsya sho yaksho virobnictvo znikne bagato dizajneriv yaki prinosyat veliki dohodi ta slavu poyidut za kordon A Nyu Jork bude zabutij yak kolishnij svitovij centr modi viddavshi pershist Parizhu i Milanu Do togo zh vzhe sogodni voni u veresni ta lyutomu privablyuyut velicheznu kilkist turistiv ta vidviduvachiv generuyuchi sotni miljoniv dolariv Cya promislovist stala vzhe vazhlivoyu chastinoyu ekonomichnoyi diyalnosti u cih mistah Nezvazhayuchi na vazhki chasi dlya bagatoh galuzej promislovosti u tomu chisli rajonu modi Nyu Jorka i bezlichi amerikanskih shvejnih organizacij sho perebuvali na mezhi rujnuvannya nekomercijna organizaciya a takozh biznes centr modi centr modi abo BID Fashion Center pracyuye shob zberegti ta dinamizuvati virobnictvo v kvartali mod u takomu viglyadi yak vin buv ranishe Os lishe deyaki z program stvorenih BID Fashion Center podiumi sho prohodili na Somij avenyu festivali mistectv i centralnij a takozh informacijnij kiosk na Somij avenyu yakij nadaye dzherela informaciyi pov yazanih z modoyu fahivciv studentiv lyubiteliv vidviduvachiv ta pokupciv Dekilkoma chlenami industriyi modi bula vipushena seriya chornih futbolok z napisom zberezhemo centr modi z metoyu aktualizaciyi problemi ta zaluchennya novih osib Odyag mozhna kupiti za kilka hvilin hodbi vid pensilvanskogo vokzalu ta Centralnogo vokzalu Nyu Jorka Poruch iz znizhennyam virobnictva bagato budinkiv vikupili inshi pidpriyemstva taki yak buhgalteriyi organi derzh vladi ta bagato visokotehnologichnih kompanij Pam yatki yedinij postijnij oriyentir prisvyachenij amerikanskij modi na perehresti 39 vulici ta Somij avenyu v uniformi vodiya avtobusa Budivlya banku Primitki Fashion Center Business Improvement District Arhiv originalu za 1 listopada 2009 Procitovano 18 lipnya 2010