Наум Григорович Шафер Нахман Ґершевич Шафер 13 січня 1931 Кишинів 11 жовтня 2022 Павлодар радянський і казахстанський му

Наум Григорович Шафер (Нахман Ґершевич Шафер; 13 січня 1931, Кишинів — 11 жовтня 2022, Павлодар) — радянський і казахстанський музикознавець, колекціонер, композитор і літературознавець.

Шафер Наум Григорович
Основна інформація
Дата народження	13 січня 1931(1931-01-13)
Місце народження	Кишинів, Румунське королівство
Дата смерті	11 жовтня 2022(2022-10-11) (91 рік)
Громадянство	СРСР
Професії	композитор, музикознавець
Освіта	Казахський державний університет

Кандидат філологічних наук (1965, по творчості Бруно Ясенського ). Професор кафедри російської філології Павлодарського державного педагогічного інституту та з 1996 року – Павлодарського державного університету ім. З. Торайгирова .

Біографічні відомості

Народився в Кишиневі в сім'ї Герша Лазаревича Шафера (1903—1974) та Гіти Соломонівни Шафер (1905—1957), раннє дитинство провів у Леово (на той час в анексованій Румунією Бессарабії ).

13 червня 1941 року був депортований разом з батьками та молодшим братом до Казахстану, жив у колгоспі «Новий побут» у селищі 31 ( Акмолінська область ). Батько був відправлений до Свердловської області на лісоповал, звільнений через два роки .

Закінчив школу в Акмолінську та філологічний факультет Казахського державного Університету ім. С. М. Кірова . Брав уроки композиції у Є. Г. Брусиловського (1905-1981) і самостійно почав складати музику під псевдонімом Нами Гітін (іноді Н. Г.). Гітін, на ім'я матері - Гіти Соломонівни).

Працював учителем російської мови та літератури в середніх школах Казахстану, закінчив аспірантуру при Казахському державному університеті, після чого був направлений викладачем до Целиноградського педагогічного інституту .

Займався творчістю Бруно Ясенського та Михайла Булгакова, опублікував різні редакції оперних лібрето останнього (і раніше неопубліковані драми «Петро Великий» і «Рашель», журнал «Советская музыка», 1988, № 2). Опублікував ряд статей з історії бардівської пісні, творчості Булата Окуджави та Володимира Висоцького, методикою викладання класичної та сучасної літератури та музики в середній школі. Окремими виданнями вийшли біографія Ісаака Дунаєвського та його епістолярна спадщина, зібрана та прокоментована М. Г. Шафером, а також закінчені лібретто М. А. Булгакова та нотні матеріали композицій І. Дунаєвського до цих лібретто, реконструйовані Шафером по уривкам, що збереглися. Упорядник кількох літературно-музичних програм на грампластинках і компакт-дисках (у тому числі фортепіанних п'єс І. О. Дунаєвського до драм М. А. Булгакова, 1993), а також компакт-диск дисків пісень ціліноградського барда Віктора Мільто (2004) та власних композицій.

1971 року у Павлодарі заарештовано за ст. 170-1 КК КазРСР за зберігання та розповсюдження самвидаву, засуджений на півтора роки позбавлення волі. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук (тема дисертації «Російська громадянська поезія за сто років: від Некрасова до Євтушенка») була відхилена. Звільнений 12 березня 1973 року .

Друкувався в журналах «Дружба народів», «Простір», «Музичне життя», «Радянська музика», «Сибірські вогні», «Театр», «Театральне життя», «Вогник», «Кінознавчі записки», «Корні», газетах — «Літературній газеті», «Известиях», «Спільній газеті» та інших. Починаючи з середини 1960-х років багаторічний співробітник газети «Звезда Прииртышья». Член Спілки журналістів Казахстану.

Сім'я

Дружина – Наталя.

Молодший брат - целіноградський педагог і колекціонер Лазар Гершевич Шафер (нар. 1938, Кишинів), автор статей з методики викладання літератури в середній школі, колишній голова єврейського культурного центру "Алеф" в Астані .

Зібрана Наумом Шафером колекція з 25 тисяч грамофонних та патефонних платівок склала основу музею «Дім Шафера» у Павлодарі (2001). У музеї також представлені зібрані Шафером 1500 бобін магнітофонних записів та 1500 аудіокасет.

Книги

Дунаевский сегодня. Москва: Советский композитор, 1988. —– 184 с. —– 28000 экз. —
М. А. Булгаков. «Оперные либретто» («Минин и Пожарский», «Чёрное море», «Пётр Великий», «Рашель»). Составление, вступительная статья и комментарии Н. Г. Шафера. Павлодар: ЭКО, 1998. —
Исаак Дунаевский. «Когда душа горит творчеством.... Письма к Раисе Рыськиной». Составление, вступительная статья, комментарии и послесловие Н. Г. Шафера. Астана: Государственное издательство «Елорда», 2000. —
«Почтовый роман: переписка И. О. Дунаевского и Л. С. Райнль» (1937—1953). Составление, вступительная статья, комментарии и послесловие Н. Шафера. Москва: Композитор, 2001. —
Наум Шафер. «Дворняги, друзья мои...» Очерки и статьи. Павлодар: ТОО НПФ «ЭКО», 2001.
Исаак Дунаевский. «Если Вам нужны мои письма... Письма к Л. Г. Вытчиковой». Публикация, вступительная статья, комментарии и послесловие Н. Г. Шафера. Павлодар: ТОО НПФ «ЭКО», 2005. —

Нотні видання

Исаак Дунаевский в гостях у Михаила Булгакова: Пьесы для фортепиано. Составление и вступительная статья Н. Шафера. Общая редакция Л. Топорковой. Москва: Композитор, 2001.
Нами Гитин. Вечерний вальс. Переложение для эстрадно-симфонического оркестра Анатолия Оноприенко. Партитура. , 2007.

Музичні видання

Исаак Дунаевский в гостях у Михаила Булгакова. Грампластинка. Составление и подготовка нотного материала — Н. Шафера. Исполнитель — Л. Топоркова (фортепиано). Фирма «Большой зал», Москва; производственное объединение «Гамма», Павлодар. Ташкентский завод грампластинок, 1993.
Кирпичики (грампластинка). Антология городской русской песни за 100 лет (1850-е — 1950-е). Составление и музыкально-литературная редакция Н. Шафера. Фирма АРТИ, Алма-Атинская студия грамзаписи. , 1995.
Надежды свет. Антология еврейской песни на русском языке. Компакт-диск. Составление и музыкально-литературная редакция Н. Шафера. Павлодар, 2003.
Нами Гитин. «Одинокий самолет». Романсы и песни прошлого века в исполнении Светланы Немолочновой. Музыка Нами Гитина. Павлодар, 2003.
Золотистые рассветы. Концерт духового оркестра ГДЦ г. Павлодара. Компакт-диск. Павлодар, 2005.
Калейдоскоп. Мелодии Нами Гитина. Компакт-диск. Павлодар, 2006.
25 июля. День памяти Исаака Дунаевского и Владимира Высоцкого. Двойной CD-альбом. Составитель — Наум Шафер. Павлодар, 2007.
Отворите мне темницу. Антология тюремной песни XIX—XX веков. Компакт-диск. Составление, нотация и общая музыкально-литературная редакция Н. Шафера. Павлодар, 2008.

Вибрані статті

Одна из самых великих песен [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.]. Советская музыка, октябрь 1987.
Владимир Высоцкий как композитор [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Театр, № 6, 1988.
Булгаков-либреттист // М. А. Булгаков драматург и художественная культура его времени: сборник статей (сост. А. Нинов; науч. рук. В. Гудкова; художник А. Дугин). М.: Союз театр. деятелей РСФСР, 1988. —С. 343—357.
Первый концерт [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.]. Музыка и ты (выпуск 8). М.: Советский композитор, 1989.
О так называемых «блатных песнях» Владимира Высоцкого [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.]. Музыкальная жизнь, №№ 20—21, 1989.
Драма или фарс?: Об оперном либретто М. А. Булгакова «Чёрное море» // Музыкальная жизнь. — 1995. — N 5—6.
Золотая моя Москва: к истории Гимна столицы // Музыкальная жизнь. — 1996. — № 3—4.
К 70-летию фильма «Искатели счастья» [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.]. Киноведческие записки, № 78, 2006.
Испытание жизнью: К 100-летию Ю. О. Домбровского [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.]. Сибирские огни, № 10, 2009.
Максим Горький и Павел Васильев: К проблеме контекста в литературе и жизни [ 25 червня 2019 у Wayback Machine.]. Сибирские огни, № 1, 2010.

Література

Наум Шафер: жизнь и творчество. Информационно-библиографический компакт-диск. Составитель Т. Ю. Гречишкина. Павлодарский государственный педагогический институт, 2007.
Шафер Наум Григорьевич: биобиблиографический указатель. / сост. Н. Колодина; гл. ред. А. Нухулы; Павлодарский гос. пед. ин-т. — Павлодар, 2008. — 63 с. (Материалы к биобиблиографии учёных института).

Примітки

. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 6 червня 2011.
. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 29 січня 2022.
Кафедра русского языка и литературы
. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
списки репрессированных в 19401941 годах жителей Леово [ 13 липня 2013 у Wayback Machine.]: Герш и Гитл Шафер с сыновьями Нахманом и Лейзером и их бабушкой Индой в числе других репрессированных.
. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
Наум Шафердің 80 жылдығы аталып өтті^{[недоступне посилання з Июль 2019]}
Лидия Яновская «Размышления у книжной полки»^{[недоступне посилання з Июль 2019]}
. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
На японском языке будут опубликованы письма Исаака Дунаевского
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
Марина Черкашина-Губаренко «Призрак оперы в прозе Михаила Булгакова» [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.] ()
К юбилею Н. Г. Шафера (Павлодарский государственный педагогический институт)
Іванна Шнур, магістр музикознавства, «Феномен шлягеру та його еволюція» (НА ПРИКЛАДІ ПІСЕНЬ І. ДУНАЄВСЬКОГО)
Нелогичная жизнь Шафера
Amnesty International: A Chronicle of Current Events, p. 31^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 29 січня 2022.
Эдуард Барсуков «Уроки Наума Шафера»^{[недоступне посилання з Июль 2019]}
. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 червня 2011.
. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
Звуки истории
. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
Шафер, Н. Г. «Дунаевский сегодня»^{[недоступне посилання з Июль 2019]}
. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 29 січня 2022.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 червня 2011.
Книжный угол. Дмитрий Минченок «Красный Моцарт»^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
Grechishkina Tamara Jurievna^{[недоступне посилання з Июль 2019]}

Посилання

Бібліографія [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.]
Лицар радянської пісні [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.]
Ісаак Йосипович Дунаєвський. [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.] Тексти книг [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.] р. [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.] Шафер. [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
Ювілей М. р. Шафера

[1] . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 6 червня 2011.

[2] . Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 29 січня 2022.

[3] Кафедра русского языка и литературы

[4] . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[5] списки репрессированных в 19401941 годах жителей Леово [ 13 липня 2013 у Wayback Machine.]: Герш и Гитл Шафер с сыновьями Нахманом и Лейзером и их бабушкой Индой в числе других репрессированных.

[6] . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[7] . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[8] Наум Шафердің 80 жылдығы аталып өтті^{[недоступне посилання з Июль 2019]}

[9] Лидия Яновская «Размышления у книжной полки»^{[недоступне посилання з Июль 2019]}

[10] . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[11] . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[12] . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[13] . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[14] На японском языке будут опубликованы письма Исаака Дунаевского

[15] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 січня 2022.

[16] . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 29 січня 2022.

[17] . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[18] Марина Черкашина-Губаренко «Призрак оперы в прозе Михаила Булгакова» [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.] ()

[19] К юбилею Н. Г. Шафера (Павлодарский государственный педагогический институт)

[20] Іванна Шнур, магістр музикознавства, «Феномен шлягеру та його еволюція» (НА ПРИКЛАДІ ПІСЕНЬ І. ДУНАЄВСЬКОГО)

[21] Нелогичная жизнь Шафера

[22] Amnesty International: A Chronicle of Current Events, p. 31^{[недоступне посилання]}

[23] . Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 29 січня 2022.

[24] Эдуард Барсуков «Уроки Наума Шафера»^{[недоступне посилання з Июль 2019]}

[25] . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[26] . Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 29 січня 2022.

[27] . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 червня 2011.

[28] . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 29 січня 2022.

[29] . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[30] Звуки истории

[31] . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[32] . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[33] Шафер, Н. Г. «Дунаевский сегодня»^{[недоступне посилання з Июль 2019]}

[34] . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[35] . Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 29 січня 2022.

[36] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 червня 2011.

[37] Книжный угол. Дмитрий Минченок «Красный Моцарт»^{[недоступне посилання]}

[38] . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[39] Grechishkina Tamara Jurievna^{[недоступне посилання з Июль 2019]}