Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саргон II або ж Шаррукін, також відомий як Шаррукін-арку (аккад. Шаррукін, буквально «справжній цар», Шаррукін-арку — пізній Шаррукін) — цар Ассирії у 722-705 до н. е., цар Вавилонії у 710–705 до н. е.
| Шаррукін II | |
|---|---|
 | |
| Народився | 765 до н. е. Німруд, Найнава |
| Помер | 705 до н. е. |
| Країна | Ассирія Вавилон |
| Діяльність | суверен |
| Посада | Цар Ассирії[d] і Цар Вавилону[d] |
| Рід | Саргоніди[d] |
| Батько | Тіглатпаласар III |
| Брати, сестри | Шульману-ашаред V |
| Діти | Сін-аххе-еріба |
| |
Життєпис
Офіційно вважався молодшим сином Тіглатпаласара III, чи це дійсно так чи ні невідомо. Щоправда в своїх надписах він не згадує батька, тож існують припущення, що насправді він був узурпатором який захопив престол. Дуже промовистим є також його ім'я Шаррукін, тобто істинний цар. Як відомо Саргон Аккадський узяв те ім'я, аби приховати своє незнатне походження і попри те, що він став легендарною особистістю наступники це ім'я не використовували. Тож те, що через півтори тисячі років цим іменем назвався цар, щодо якого існують сумніви в законності навряд чи є випадковістю.
Саргон II вступив на престол після смерті Шульману-ашареда V 722 року до н. е.. Найімовірніше влада дісталася йому внаслідок вдалого перевороту під час якого і загинув Шульману-ашаред. Про період правління Шаррукіна II збереглось багато глиняних документів.
Зовнішньополітична ситуація на початку правління Шаррукіна була складною. Скориставшись переворотом в Ассирії у Вавилонії владу захопив халдейський вождь Мардук-апла-іддіна II, правитель області Біт-Якін, який зміг об'єднати халдейські племена. На півночі отямилося від розгрому при Тіглатпаласарі ІІІ Урарту. В Сирії виникла нова антиассирійська коаліція.
Розпочав Шаррукін традиційно з військового походу. В перший же рік правління зруйнував столицю Ізраїльського царства Самарію, і забрав у полон 27 тисяч родин які розселив у Месопотамії, Ассирії та Мідії, що пізніша традиція описує як ассирійський полон 10 ізраїльських племен. На місце виселених було переселено колоністів з завойованих провінцій Нижнього Тигру, їхні нащадки пізніше стали новим народом — самаритянами. Однак цим війна в Ханаані не завершилася — фінікійське місто Тір, розташоване на острові, запекло опиралося. трирічної облоги тірський цар Елулай визнав владу Шаррукіна і заплатив велику данину.
У внутрішній політиці аби привернути до себе населення підтвердив та збільшив пільги стародавніх міст та храмів яких їх позбавив його попередник Шальману-ашаред V.
Мардук-апла-іддін ІІ уклав угоду з Еламом і перший похід на Вавилонію в 720 році до нашої ери був невдалий. В кривавій битві при Дері ассирійські війська зазнали поразки від об'єднаної вавилонсько-еламської армії і відступили. Ассирійському царю довелося на певний час відмовитися від претензій на південне Межиріччя.
Однак Шаррукін отримав перемогу на іншому фронті — у Леванті. 720 року до нашої ери там вибухнуло велике повстання яке очолив Ілубіді цар Хамату, до нього приєдналися Дамаск, Арпад, Сімірра та ізраїльтяни. Повстанців підтримували єгиптяни. Однак в другій битві при Каркарі ассирійці розгромили сили коаліції. Хамат було взято штурмом, Ілубіді полонили і стратили, а місцеве населення було винищене з показовою жорстокістю. Пізніше ассирійці при Рафії розбили армію фараона Шабака та філістимлянське військо царя Гази Ганона, а потім пройшли через усю Палестину аж до єгипетського кордону. Наляканий фараон прислав Шаррукіну подарунки. Завдяки цьому успіхові цар знову приєднав до своєї держави південну Сирію. Війна в Леванті тривала до 718 року до нашої ери. В 717 Шаррукін розбив Пісіріса, царя Новохетське царство зі столицею в Каркемиші, й перетворив цю державу на ассирійську провінцію. Після цього основний напрямок походів змінився на північний — проти Урарту. Тим часом з-за Кавказу прийшли нові вороги — кімерійці. Однак для Урарту вони були значно небезпечніші ніж для розташованої південніше Ассирії. Ймовірно Шаррукін скористався ослабленням урартів у війнах з кочівниками. Відомо що в 715 році ассирійський цар завоював 22 урартські фортеці. В 714 році до нашої ери Шаррукін повів свої війська на схід від Урарту, обійшовши зі сходу озеро Урмію. Урартський цар Руса вирішив скористатися з цього і зайти ассирійцям в тил. Очевидно саме на це і розраховував Шаррукін. Завдяки добре організованій розвідці він знав про рух та місцезнаходження урартського війська. Тож узявши задля мобільності лише колісниці та кінноту він вирушив на захід. Ассирійцям вдалося захопити військо Руси зненацька і в запеклому, але короткому бою розгромити його, так що сам урартський цар ледь втік. Після цього ассирійське військо вже без опору розграбувало Урарту та васальні йому князівства. Завдяки несподіванному маневрові через лісисті гори Шаррукін зненацька захопив Мусасір де знаходився головний храм верховного божества урартів бога Халді. Ассиріці захопили величезну здобич і угнали понад 20 тисяч полонених. Взнавши про розграбування Мусасіру урартський цар Руса заколовся чингалом. Державному культу Урарту та авторитету його царів який на нього спирався було завдано непоправного удару — Урарту назавжди втратило статус «великої держави» і почало хилитися до незворотного занепаду.
Три роки після того полководці Шаррукіна ходили походами на захід та схід Сонця. Остаточно було підкорено Мідію де виникло кілька областей з ассирійською владою та гарнізонами. Сам цар увесь цей час готувався до війни на півдні.
Найбільшим військовим досягненням Шаррукіна було остаточне підкорення Вавилонії. У 710 році до нашої ери ассирійські війська посунули на південь двома групами — одна мала відрізати Вавилонії від головного собзника — Еламу, а інша на чолі з самим царем йшла прямо на Вавилон. Готуючися до війни з Ассирією Мардук-апла-іддін будував фортеці та збільшив армію. Усе це вимагало грошей і заради цього були підняті податки, що викликало незадоволення населення. Тому багато хто у Вавилонії був радий приходу Шаррукіна. Міста Вавилонії перейшли на його сторону.
На підступах до самого Вавилону ассирійців чекав Мардук-апла-іддін на чолі свого війська. В запеклій битві ассирійці перемогли і Мардук-апла-іддіну довелося відступати до Примор'я (колишнього Шумеру).
Ассирійський цар мирно увійшов до Вавилону де коронувався. Свого сина Сіннахеріба він одружив зі знатною вавилонянкою. Були звільнені з ув'язнення представники вавилонської знаті які не визнали свого часу владу халдейського вождя Мардук-апла-іддін. Після цього Шаррукін пішов на приморську область Біт-Якін і захопив її, а 90 тисяч жителів звідти виселив до Ассирії. В 707 році Шаррукін з величезною здобиччю повернувся до Ассирії і наказав збудувати собі нову столицю Дур-Шаррукіна (Фортеця Шаррукіна) на північ від Ніневії. У величезному будівництві брали участь десятки тисяч людей. У центрі нового міста знаходився палац царя з 200 приміщень прикрашений барельєфами та величезними статуями крилатих людиноголових биків.
Помер Шаррукін в 705 році до нашої ери під час походу на Табал, за деякими відомостями загинув у бою.
Дії Саргона II завжди були ретельно підготовлені в його резиденції, Дур-Шаррукіні, збереглися клинописні таблички з розвідувальними донесеннями з Урарту.
Цікаві факти
Однією з найцікавіших археологічних знахідок на території Давньої Ассирії залишається залізосховище, виявлене в резиденції царя Саргона II (VIII ст. до Р. Х.) у Дур-Шаррукіні. Приміщення мало розміри 5х2,5х1,5 м й було повністю заповнене залізними крицями. Їх форма нагадувала великих риб із наскрізним отвором на місці ока, в яке при транспортуванні просували ремінь й прив'язували до вантажного сідла. Ці свідоцтва розвинутої металургії Ассирії зараз можна побачити в експозиції Лувру.
Примітки
- Ассирійський варіант імені Шаррум-кен
- Хоч в надписах Шаррукін приписує цю перемогу собі як царю, але можливо, що насправді ці події сталися раніше коли він був воєначальником ассирійського війська.
- В Межиріччі традиційно ряд стародавніх міст користувалися пільгами та самоврядуванням, так само великі пільги мали знамениті храми. Однак не слід думати, що усе ці привілеї поширювалися на усі міста чи усі храми ассирійської держави.
- Була ще й перша, більш як за сто років до того.
- Це було перше військове зіткнення між ассирійцями та єгиптянами.
- Археологічні розкопки проведені 1843—1846 рр. французьким консулом Полем Емілем Боттою.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шаррукін II |
- Great Inscription of Khorsaband. Babilonian and Assyrian Literature [ 24 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Садаев Д. Ч., История древней Ассирии, Главная редакция восточной литературы издательства Наука, 1979.
 | Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sargon II abo zh Sharrukin takozh vidomij yak Sharrukin arku akkad Sharrukin bukvalno spravzhnij car Sharrukin arku piznij Sharrukin car Assiriyi u 722 705 do n e car Vaviloniyi u 710 705 do n e Sharrukin IINarodivsya765 do n e Nimrud NajnavaPomer705 do n e KrayinaAssiriya VavilonDiyalnistsuverenPosadaCar Assiriyi d i Car Vavilonu d RidSargonidi d BatkoTiglatpalasar IIIBrati sestriShulmanu ashared VDitiSin ahhe eriba Mediafajli u VikishovishiZhittyepisOficijno vvazhavsya molodshim sinom Tiglatpalasara III chi ce dijsno tak chi ni nevidomo Shopravda v svoyih nadpisah vin ne zgaduye batka tozh isnuyut pripushennya sho naspravdi vin buv uzurpatorom yakij zahopiv prestol Duzhe promovistim ye takozh jogo im ya Sharrukin tobto istinnij car Yak vidomo Sargon Akkadskij uzyav te im ya abi prihovati svoye neznatne pohodzhennya i popri te sho vin stav legendarnoyu osobististyu nastupniki ce im ya ne vikoristovuvali Tozh te sho cherez pivtori tisyachi rokiv cim imenem nazvavsya car shodo yakogo isnuyut sumnivi v zakonnosti navryad chi ye vipadkovistyu Sargon II vstupiv na prestol pislya smerti Shulmanu ashareda V 722 roku do n e Najimovirnishe vlada distalasya jomu vnaslidok vdalogo perevorotu pid chas yakogo i zaginuv Shulmanu ashared Pro period pravlinnya Sharrukina II zbereglos bagato glinyanih dokumentiv Zovnishnopolitichna situaciya na pochatku pravlinnya Sharrukina bula skladnoyu Skoristavshis perevorotom v Assiriyi u Vaviloniyi vladu zahopiv haldejskij vozhd Marduk apla iddina II pravitel oblasti Bit Yakin yakij zmig ob yednati haldejski plemena Na pivnochi otyamilosya vid rozgromu pri Tiglatpalasari III Urartu V Siriyi vinikla nova antiassirijska koaliciya Rozpochav Sharrukin tradicijno z vijskovogo pohodu V pershij zhe rik pravlinnya zrujnuvav stolicyu Izrayilskogo carstva Samariyu i zabrav u polon 27 tisyach rodin yaki rozseliv u Mesopotamiyi Assiriyi ta Midiyi sho piznisha tradiciya opisuye yak assirijskij polon 10 izrayilskih plemen Na misce viselenih bulo pereseleno kolonistiv z zavojovanih provincij Nizhnogo Tigru yihni nashadki piznishe stali novim narodom samarityanami Odnak cim vijna v Hanaani ne zavershilasya finikijske misto Tir roztashovane na ostrovi zapeklo opiralosya tririchnoyi oblogi tirskij car Elulaj viznav vladu Sharrukina i zaplativ veliku daninu U vnutrishnij politici abi privernuti do sebe naselennya pidtverdiv ta zbilshiv pilgi starodavnih mist ta hramiv yakih yih pozbaviv jogo poperednik Shalmanu ashared V Marduk apla iddin II uklav ugodu z Elamom i pershij pohid na Vaviloniyu v 720 roci do nashoyi eri buv nevdalij V krivavij bitvi pri Deri assirijski vijska zaznali porazki vid ob yednanoyi vavilonsko elamskoyi armiyi i vidstupili Assirijskomu caryu dovelosya na pevnij chas vidmovitisya vid pretenzij na pivdenne Mezhirichchya Odnak Sharrukin otrimav peremogu na inshomu fronti u Levanti 720 roku do nashoyi eri tam vibuhnulo velike povstannya yake ocholiv Ilubidi car Hamatu do nogo priyednalisya Damask Arpad Simirra ta izrayiltyani Povstanciv pidtrimuvali yegiptyani Odnak v drugij bitvi pri Karkari assirijci rozgromili sili koaliciyi Hamat bulo vzyato shturmom Ilubidi polonili i stratili a misceve naselennya bulo vinishene z pokazovoyu zhorstokistyu Piznishe assirijci pri Rafiyi rozbili armiyu faraona Shabaka ta filistimlyanske vijsko carya Gazi Ganona a potim projshli cherez usyu Palestinu azh do yegipetskogo kordonu Nalyakanij faraon prislav Sharrukinu podarunki Zavdyaki comu uspihovi car znovu priyednav do svoyeyi derzhavi pivdennu Siriyu Vijna v Levanti trivala do 718 roku do nashoyi eri V 717 Sharrukin rozbiv Pisirisa carya Novohetske carstvo zi stoliceyu v Karkemishi j peretvoriv cyu derzhavu na assirijsku provinciyu Pislya cogo osnovnij napryamok pohodiv zminivsya na pivnichnij proti Urartu Tim chasom z za Kavkazu prijshli novi vorogi kimerijci Odnak dlya Urartu voni buli znachno nebezpechnishi nizh dlya roztashovanoyi pivdennishe Assiriyi Jmovirno Sharrukin skoristavsya oslablennyam urartiv u vijnah z kochivnikami Vidomo sho v 715 roci assirijskij car zavoyuvav 22 urartski forteci V 714 roci do nashoyi eri Sharrukin poviv svoyi vijska na shid vid Urartu obijshovshi zi shodu ozero Urmiyu Urartskij car Rusa virishiv skoristatisya z cogo i zajti assirijcyam v til Ochevidno same na ce i rozrahovuvav Sharrukin Zavdyaki dobre organizovanij rozvidci vin znav pro ruh ta misceznahodzhennya urartskogo vijska Tozh uzyavshi zadlya mobilnosti lishe kolisnici ta kinnotu vin virushiv na zahid Assirijcyam vdalosya zahopiti vijsko Rusi znenacka i v zapeklomu ale korotkomu boyu rozgromiti jogo tak sho sam urartskij car led vtik Pislya cogo assirijske vijsko vzhe bez oporu rozgrabuvalo Urartu ta vasalni jomu knyazivstva Zavdyaki nespodivannomu manevrovi cherez lisisti gori Sharrukin znenacka zahopiv Musasir de znahodivsya golovnij hram verhovnogo bozhestva urartiv boga Haldi Assirici zahopili velicheznu zdobich i ugnali ponad 20 tisyach polonenih Vznavshi pro rozgrabuvannya Musasiru urartskij car Rusa zakolovsya chingalom Derzhavnomu kultu Urartu ta avtoritetu jogo cariv yakij na nogo spiravsya bulo zavdano nepopravnogo udaru Urartu nazavzhdi vtratilo status velikoyi derzhavi i pochalo hilitisya do nezvorotnogo zanepadu Tri roki pislya togo polkovodci Sharrukina hodili pohodami na zahid ta shid Soncya Ostatochno bulo pidkoreno Midiyu de viniklo kilka oblastej z assirijskoyu vladoyu ta garnizonami Sam car uves cej chas gotuvavsya do vijni na pivdni Najbilshim vijskovim dosyagnennyam Sharrukina bulo ostatochne pidkorennya Vaviloniyi U 710 roci do nashoyi eri assirijski vijska posunuli na pivden dvoma grupami odna mala vidrizati Vaviloniyi vid golovnogo sobznika Elamu a insha na choli z samim carem jshla pryamo na Vavilon Gotuyuchisya do vijni z Assiriyeyu Marduk apla iddin buduvav forteci ta zbilshiv armiyu Use ce vimagalo groshej i zaradi cogo buli pidnyati podatki sho viklikalo nezadovolennya naselennya Tomu bagato hto u Vaviloniyi buv radij prihodu Sharrukina Mista Vaviloniyi perejshli na jogo storonu Na pidstupah do samogo Vavilonu assirijciv chekav Marduk apla iddin na choli svogo vijska V zapeklij bitvi assirijci peremogli i Marduk apla iddinu dovelosya vidstupati do Primor ya kolishnogo Shumeru Assirijskij car mirno uvijshov do Vavilonu de koronuvavsya Svogo sina Sinnaheriba vin odruzhiv zi znatnoyu vavilonyankoyu Buli zvilneni z uv yaznennya predstavniki vavilonskoyi znati yaki ne viznali svogo chasu vladu haldejskogo vozhdya Marduk apla iddin Pislya cogo Sharrukin pishov na primorsku oblast Bit Yakin i zahopiv yiyi a 90 tisyach zhiteliv zvidti viseliv do Assiriyi V 707 roci Sharrukin z velicheznoyu zdobichchyu povernuvsya do Assiriyi i nakazav zbuduvati sobi novu stolicyu Dur Sharrukina Fortecya Sharrukina na pivnich vid Nineviyi U velicheznomu budivnictvi brali uchast desyatki tisyach lyudej U centri novogo mista znahodivsya palac carya z 200 primishen prikrashenij barelyefami ta velicheznimi statuyami krilatih lyudinogolovih bikiv Pomer Sharrukin v 705 roci do nashoyi eri pid chas pohodu na Tabal za deyakimi vidomostyami zaginuv u boyu Diyi Sargona II zavzhdi buli retelno pidgotovleni v jogo rezidenciyi Dur Sharrukini zbereglisya klinopisni tablichki z rozviduvalnimi donesennyami z Urartu Cikavi faktiOdniyeyu z najcikavishih arheologichnih znahidok na teritoriyi Davnoyi Assiriyi zalishayetsya zalizoshovishe viyavlene v rezidenciyi carya Sargona II VIII st do R H u Dur Sharrukini Primishennya malo rozmiri 5h2 5h1 5 m j bulo povnistyu zapovnene zaliznimi kricyami Yih forma nagaduvala velikih rib iz naskriznim otvorom na misci oka v yake pri transportuvanni prosuvali remin j priv yazuvali do vantazhnogo sidla Ci svidoctva rozvinutoyi metalurgiyi Assiriyi zaraz mozhna pobachiti v ekspoziciyi Luvru PrimitkiAssirijskij variant imeni Sharrum ken Hoch v nadpisah Sharrukin pripisuye cyu peremogu sobi yak caryu ale mozhlivo sho naspravdi ci podiyi stalisya ranishe koli vin buv voyenachalnikom assirijskogo vijska V Mezhirichchi tradicijno ryad starodavnih mist koristuvalisya pilgami ta samovryaduvannyam tak samo veliki pilgi mali znameniti hrami Odnak ne slid dumati sho use ci privileyi poshiryuvalisya na usi mista chi usi hrami assirijskoyi derzhavi Bula she j persha bilsh yak za sto rokiv do togo Ce bulo pershe vijskove zitknennya mizh assirijcyami ta yegiptyanami Arheologichni rozkopki provedeni 1843 1846 rr francuzkim konsulom Polem Emilem Bottoyu DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sharrukin II Great Inscription of Khorsaband Babilonian and Assyrian Literature 24 veresnya 2009 u Wayback Machine Sadaev D Ch Istoriya drevnej Assirii Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1979 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi