Еялет або пашалик Шаразор (осман. ایالت شهر زور) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1554—1862 роках. Утворився внаслідок завоювання Османською імперією частини Курдистану (на теперішніх землях Іраку та Ірану). У 1862 році увійшов до складу Багдадського еялету.
Шаразор | |
Дата створення / заснування | 1554 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Кіркук і Сулейманія |
Замінений на | Багдад |
На заміну | Сефевідський Іран |
Час/дата припинення існування | 1862 |
Координати: 35°28′00″ пн. ш. 44°19′00″ сх. д. / 35.4666666666947776320739649° пн. ш. 44.3166666666947719477320788° сх. д.
Історія
У 1554 році під час третьої військової кампанії в ході війни з Персії султан Сулейман I Пишний підкорив частину курдських еміратів. Тут було утворено бейлербейство Шаразор. У 1555 році Мир в Амасьї підтвердив османські завоювання. Столицею стало місто Кіркук. У 1591 році перетворено на Шаразорський еялет.
Тривалий час на посаду бейлербеїв (пашів) призначалися очільники дрібних курдських еміратів. В їх завдання входило захист кордонів османського Іраку від військ Персії. Також паші-еміри вели постійні війни з курдськими емірами, що визнавали зверхність перських шахів.
У часи послаблення центральної влади паші еялету фактично були незалежними, вели власну політику та війни. Цим скористався перський шах Аббас II, який у 1625 році захопив Шаразор. Але вже у 1629 році османські війська на чолі із великим візиром Газі Екрем Гусрев-пашею відвоювали усі міста та відновили межі еялету, що було закріплено Зухабською угодою 1639 року.
До XVIII ст. пашами були представники роду Бабан. У 1720-х роках внаслідок чергової кризи посилилися відцентрові тенденції. Цим скористалися паші Багдаду, що утворили напівнезалежну державу. До 1730 року встановили владу в Шаразорі, обмеживши права емірів Бабан. У 1784 році столицю еялету перенесено до Сулейманії.
Наміри багдадських пашів зміцнити в еялеті свою владу зумовили повстання курдських племен. У 1806 році повстали еміри-паші Шаразору. Лише у 1818 році вдалося придушити повстання та встановити владу Багдаду. У 1831 році з відновлення султанського урядування в Іраку було повернуто права курдських емірів у Шаразорі.
Але вже після 1840 року, коли вдалося відвернути загрозу з боку Єгипту, розпочалися реформи зі зміцнення центральної влади. Вони наштовхнулися на курдський спротив. У 1844 році Ахмед-паша повстав в Шаразорі. У 1847 році його було переможено, а 1850 року після остаточної перемоги над родом Бабан автономний статус провінції скасовано. Став частиною Курдистанського еялету. У 1862 році Шаразор було приєднано до еялету Багдад.
Структура та адміністарція
Складався з 22 санджаків: Шаразор, Ербіль, Саруджек, Кешан, Шехербазар, Дженгулех, Джебельхамрін, Хазармардуд, Алхуран, Меркарех, Хазир, Рудін, Тілтарі, Себех, Зенджир, Аджуб, Абрумаз, Пак, Пертелі, Білкас, Авшні, Кара-Газі.
До початку XVIII ст. у містах не розташовувалися турецькі залоги, населення було позбавлено необхідності сплачувати податки до скарбниці султана, тут також не поширилася тімарна система. Існувало 100 зеаметів, що належали курдським феодалам
Збереглася традиційна система керування для цього регіону. У 1720-х роках внаслідок посилення влади Багдаду тут відбулося обмеження прав емірів. У 1840-х роках влада переходить до османських чиновників.
Джерела
- J. de Hammer, Histoire de l'Empire Ottoman depuis son origine jusqu’à nos jours, livre XXIII, vol. 2, Paris, 1844, p. 434—436
- Gábor Ágoston; Bruce Alan Masters (2009-01-01). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 70.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шаразор (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet abo pashalik Sharazor osman ایالت شهر زور administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1554 1862 rokah Utvorivsya vnaslidok zavoyuvannya Osmanskoyu imperiyeyu chastini Kurdistanu na teperishnih zemlyah Iraku ta Iranu U 1862 roci uvijshov do skladu Bagdadskogo eyaletu SharazorData stvorennya zasnuvannya1554Krayina Osmanska imperiyaStolicyaKirkuk i SulejmaniyaZaminenij naBagdadNa zaminuSefevidskij IranChas data pripinennya isnuvannya1862 Koordinati 35 28 00 pn sh 44 19 00 sh d 35 4666666666947776320739649 pn sh 44 3166666666947719477320788 sh d 35 4666666666947776320739649 44 3166666666947719477320788IstoriyaU 1554 roci pid chas tretoyi vijskovoyi kampaniyi v hodi vijni z Persiyi sultan Sulejman I Pishnij pidkoriv chastinu kurdskih emirativ Tut bulo utvoreno bejlerbejstvo Sharazor U 1555 roci Mir v Amasyi pidtverdiv osmanski zavoyuvannya Stoliceyu stalo misto Kirkuk U 1591 roci peretvoreno na Sharazorskij eyalet Trivalij chas na posadu bejlerbeyiv pashiv priznachalisya ochilniki dribnih kurdskih emirativ V yih zavdannya vhodilo zahist kordoniv osmanskogo Iraku vid vijsk Persiyi Takozh pashi emiri veli postijni vijni z kurdskimi emirami sho viznavali zverhnist perskih shahiv U chasi poslablennya centralnoyi vladi pashi eyaletu faktichno buli nezalezhnimi veli vlasnu politiku ta vijni Cim skoristavsya perskij shah Abbas II yakij u 1625 roci zahopiv Sharazor Ale vzhe u 1629 roci osmanski vijska na choli iz velikim vizirom Gazi Ekrem Gusrev pasheyu vidvoyuvali usi mista ta vidnovili mezhi eyaletu sho bulo zakripleno Zuhabskoyu ugodoyu 1639 roku Do XVIII st pashami buli predstavniki rodu Baban U 1720 h rokah vnaslidok chergovoyi krizi posililisya vidcentrovi tendenciyi Cim skoristalisya pashi Bagdadu sho utvorili napivnezalezhnu derzhavu Do 1730 roku vstanovili vladu v Sharazori obmezhivshi prava emiriv Baban U 1784 roci stolicyu eyaletu pereneseno do Sulejmaniyi Namiri bagdadskih pashiv zmicniti v eyaleti svoyu vladu zumovili povstannya kurdskih plemen U 1806 roci povstali emiri pashi Sharazoru Lishe u 1818 roci vdalosya pridushiti povstannya ta vstanoviti vladu Bagdadu U 1831 roci z vidnovlennya sultanskogo uryaduvannya v Iraku bulo povernuto prava kurdskih emiriv u Sharazori Ale vzhe pislya 1840 roku koli vdalosya vidvernuti zagrozu z boku Yegiptu rozpochalisya reformi zi zmicnennya centralnoyi vladi Voni nashtovhnulisya na kurdskij sprotiv U 1844 roci Ahmed pasha povstav v Sharazori U 1847 roci jogo bulo peremozheno a 1850 roku pislya ostatochnoyi peremogi nad rodom Baban avtonomnij status provinciyi skasovano Stav chastinoyu Kurdistanskogo eyaletu U 1862 roci Sharazor bulo priyednano do eyaletu Bagdad Struktura ta administarciyaSkladavsya z 22 sandzhakiv Sharazor Erbil Sarudzhek Keshan Sheherbazar Dzhenguleh Dzhebelhamrin Hazarmardud Alhuran Merkareh Hazir Rudin Tiltari Sebeh Zendzhir Adzhub Abrumaz Pak Perteli Bilkas Avshni Kara Gazi Do pochatku XVIII st u mistah ne roztashovuvalisya turecki zalogi naselennya bulo pozbavleno neobhidnosti splachuvati podatki do skarbnici sultana tut takozh ne poshirilasya timarna sistema Isnuvalo 100 zeametiv sho nalezhali kurdskim feodalam Zbereglasya tradicijna sistema keruvannya dlya cogo regionu U 1720 h rokah vnaslidok posilennya vladi Bagdadu tut vidbulosya obmezhennya prav emiriv U 1840 h rokah vlada perehodit do osmanskih chinovnikiv DzherelaJ de Hammer Histoire de l Empire Ottoman depuis son origine jusqu a nos jours livre XXIII vol 2 Paris 1844 p 434 436 Gabor Agoston Bruce Alan Masters 2009 01 01 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing p 70 ISBN 978 1 4381 1025 7Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sharazor eyalet