Аннам (в'єт. An Nam, кит. 安南, Ань нань, «умиротворений південь»), також Протекторат Аннам або Trung Kỳ (中圻) — нев'єтнамське найменування території, що займала північну частину сучасної республіки В'єтнам в період китайської колонізації ( (в'єт. An Nam đô hộ phủ), 679 — 757 і 766 — 866) і вузьку центральну частину сучасної республіки В'єтнам в період французької колонізації Індокитаю 1874–1949 рр.
фр. Protectorat d'Annam в'єт. Trung Kỳ (中圻) Протекторат Аннам | |||||||||||||||||
Протекторат Франції; складова територія Французького Індокитаю | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Національний прапор | |||||||||||||||||
Розташування Аннама (фіолетовий) у Французькому Індокитаї | |||||||||||||||||
Столиця | Хюе | ||||||||||||||||
Мови | тям, банар, еде, джарайська, стієнг, мнонгська, кохо, китайська, французька, в'єтнамська | ||||||||||||||||
Релігії | махаяна конфуціанство даосизм католицизм в'єтнамська традиційна релігія індуїзм іслам | ||||||||||||||||
Форма правління | абсолютна монархія під колоніальною адміністрацією (1884–1945) | ||||||||||||||||
Імператор | |||||||||||||||||
- 1884–1885 | Хам Нгі | ||||||||||||||||
- 1889–1907 | Тхань Тхай | ||||||||||||||||
- 1916–1925 | Кхай Дінь | ||||||||||||||||
- 1925–березнь 1945 | Бао Дай | ||||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||||
- Засновано | 1883 | ||||||||||||||||
- Ліквідовано | 1948 | ||||||||||||||||
Валюта | в'єтнамська готівка, піастр Французького Індокитаю | ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Сьогодні є частиною | В'єтнам | ||||||||||||||||
|
Назва вживалася спочатку в китайській, а потім переважно в європейській (в першу чергу французькій) колоніальній літературі. Сучасна в'єтнамська назва території північного В'єтнаму — Бакбо, а центрального В'єтнаму — Чунгбо.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Аннам // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії В'єтнаму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Annam v yet An Nam kit 安南 An nan umirotvorenij pivden takozh Protektorat Annam abo Trung Kỳ 中圻 nev yetnamske najmenuvannya teritoriyi sho zajmala pivnichnu chastinu suchasnoyi respubliki V yetnam v period kitajskoyi kolonizaciyi v yet An Nam đo hộ phủ 679 757 i 766 866 i vuzku centralnu chastinu suchasnoyi respubliki V yetnam v period francuzkoyi kolonizaciyi Indokitayu 1874 1949 rr fr Protectorat d Annam v yet Trung Kỳ 中圻 Protektorat AnnamProtektorat Franciyi skladova teritoriya Francuzkogo Indokitayu 1883 1945 1945 1948 Nacionalnij praporAnnam istorichni kordoni na kartiRoztashuvannya Annama fioletovij u Francuzkomu IndokitayiStolicya HyueMovi tyam banar ede dzharajska stiyeng mnongska koho kitajska francuzka v yetnamskaReligiyi mahayana konfucianstvo daosizm katolicizm v yetnamska tradicijna religiya induyizm islamForma pravlinnya absolyutna monarhiya pid kolonialnoyu administraciyeyu 1884 1945 Imperator 1884 1885 Ham Ngi 1889 1907 Than Thaj 1916 1925 Khaj Din 1925 berezn 1945 Bao DajIstoriya Zasnovano 1883 Likvidovano 1948Valyuta v yetnamska gotivka piastr Francuzkogo IndokitayuPoperednik Nastupnik1883 Imperiya Dajnam1945 Francuzkij Indokitaj1945 V yetnamska imperiya 1887 Francuzkij Indokitaj1945 V yetnamska imperiya1948 Timchasovij centralnij uryad V yetnamuSogodni ye chastinoyu V yetnamVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Annam Nazva vzhivalasya spochatku v kitajskij a potim perevazhno v yevropejskij v pershu chergu francuzkij kolonialnij literaturi Suchasna v yetnamska nazva teritoriyi pivnichnogo V yetnamu Bakbo a centralnogo V yetnamu Chungbo LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Annam Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ce nezavershena stattya z geografiyi V yetnamu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi