Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кхай Дінь (в'єт. Duy Tân; 8 жовтня 1885 — 6 листопада 1925) — 12-й імператор династії Нгуєн в державі (фактично в Аннамі), який номінально володарював в 1916—1925 роках. Храмове ім'я Нгуєн Хоанг Тонг.
| Кхай Дінь | |
|---|---|
| в'єт. Khải Định | |
 | |
| Ім'я при народженні | в'єт. Nguyễn Phúc Bửu Đảo |
| Народився | 8 жовтня 1885[2] Хюе, В'єтнам |
| Помер | 6 листопада 1925[1][2] (40 років) Хюе, Французький Індокитай ·туберкульоз |
| Поховання | d |
| Країна |  Аннам |
| Діяльність | монарх |
| Знання мов | в'єтнамська |
| Членство | d |
| Посада | імператор |
| Батько | Донг Кхань |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d, d і d |
| У шлюбі з | d, d і d |
| Діти | Бао Дай |
| Автограф |  |
| |
Життєпис
Молоді роки
Єдиний син імператора Донг Кханя від наложниці Зионг Тхі Тхук. Народився 1885 року в Хюе, отримавши ім'я Фук Биу Дао. 1889 року втратив батька, але не посів трону. Того ж року призначено принцом конфедерації племен седангів (на кордоні Аннаму). Це титул зберігав до 1897 року. 1906 року став хоаконгом (на кшталт герцога 1-го рангу) Фунгом.
Правління
1916 року після повалення імператора Зуї Тана оголошений новим правителем Дайнаму під ім'ям Кхай Дінь. У 1917 році наказав звести в Хюе палац Андінь, що було завершено 1918 року.
Намагаючись співпрацювати з французькою колоніальною адміністрацією, а натомість здобути більшу самостійність Аннаму, невдовзі після сходження на трон видав прокламацію щодо бажання зміцнювати свою владу під егідою Франції. 1918 року французька адміністрація підтримала пропозицію Кхай Дінь започаткувати національне святе, присвячене сходженню на трон Зя Лонга — першого імператора династії Нгуєн.
В свою чергу його профранцузька політика викликала невдоволення інтелігенції та націоналістів. 1919 року імператор видав наказ, за яким припинялося використання китайських ієрогліфів на письмі, впроваджувалася романізована в'єтнамська мова.
1922 року першим з в'єтнамських правителів відвідав Францію, де був гостем колоніальної виставки у Марселі. 1923 року доручив французьким чиновникам збирати з селян податки, частка з яких йшла на зведення імператорської гробниці. У відповідь відправив у вигнання лідерів визвольного руху. 1925 року передав свою сакральну функцію — піклування про храми й гробниці предків — французькій колоніальній адміністрації. Це остаточно поховало авторитет Кхай Діня.
Піддавався критики за розкішний спосіб життя, а також за свої бісексуальні звички. Також став споживачем опіуму, що погіршило його здоров'я. Зрештою 1925 року імператор помер від сухот. Йому спадкував єдиний син Бао Дай.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Джерела
- Chapuis, Oscar (2000). The last emperors of Vietnam: from Tu Duc to Bao Dai. Westport, Conn., USA: Greenwood Press. pp. 15–16.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Khaj Din v yet Duy Tan 8 zhovtnya 1885 6 listopada 1925 12 j imperator dinastiyi Nguyen v derzhavi faktichno v Annami yakij nominalno volodaryuvav v 1916 1925 rokah Hramove im ya Nguyen Hoang Tong Khaj Dinv yet Khải ĐịnhIm ya pri narodzhenniv yet Nguyễn Phuc Bửu ĐảoNarodivsya8 zhovtnya 1885 1885 10 08 2 Hyue V yetnamPomer6 listopada 1925 1925 11 06 1 2 40 rokiv Hyue Francuzkij Indokitaj tuberkulozPohovannyadKrayina AnnamDiyalnistmonarhZnannya movv yetnamskaChlenstvodPosadaimperatorBatkoDong KhanMatidBrati sestrid d i dU shlyubi zd d i dDitiBao DajAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Yedinij sin imperatora Dong Khanya vid nalozhnici Ziong Thi Thuk Narodivsya 1885 roku v Hyue otrimavshi im ya Fuk Biu Dao 1889 roku vtrativ batka ale ne posiv tronu Togo zh roku priznacheno princom konfederaciyi plemen sedangiv na kordoni Annamu Ce titul zberigav do 1897 roku 1906 roku stav hoakongom na kshtalt gercoga 1 go rangu Fungom Pravlinnya 1916 roku pislya povalennya imperatora Zuyi Tana ogoloshenij novim pravitelem Dajnamu pid im yam Khaj Din U 1917 roci nakazav zvesti v Hyue palac Andin sho bulo zaversheno 1918 roku Namagayuchis spivpracyuvati z francuzkoyu kolonialnoyu administraciyeyu a natomist zdobuti bilshu samostijnist Annamu nevdovzi pislya shodzhennya na tron vidav proklamaciyu shodo bazhannya zmicnyuvati svoyu vladu pid egidoyu Franciyi 1918 roku francuzka administraciya pidtrimala propoziciyu Khaj Din zapochatkuvati nacionalne svyate prisvyachene shodzhennyu na tron Zya Longa pershogo imperatora dinastiyi Nguyen V svoyu chergu jogo profrancuzka politika viklikala nevdovolennya inteligenciyi ta nacionalistiv 1919 roku imperator vidav nakaz za yakim pripinyalosya vikoristannya kitajskih iyeroglifiv na pismi vprovadzhuvalasya romanizovana v yetnamska mova 1922 roku pershim z v yetnamskih praviteliv vidvidav Franciyu de buv gostem kolonialnoyi vistavki u Marseli 1923 roku doruchiv francuzkim chinovnikam zbirati z selyan podatki chastka z yakih jshla na zvedennya imperatorskoyi grobnici U vidpovid vidpraviv u vignannya lideriv vizvolnogo ruhu 1925 roku peredav svoyu sakralnu funkciyu pikluvannya pro hrami j grobnici predkiv francuzkij kolonialnij administraciyi Ce ostatochno pohovalo avtoritet Khaj Dinya Piddavavsya kritiki za rozkishnij sposib zhittya a takozh za svoyi biseksualni zvichki Takozh stav spozhivachem opiumu sho pogirshilo jogo zdorov ya Zreshtoyu 1925 roku imperator pomer vid suhot Jomu spadkuvav yedinij sin Bao Daj PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaChapuis Oscar 2000 The last emperors of Vietnam from Tu Duc to Bao Dai Westport Conn USA Greenwood Press pp 15 16 ISBN 978 0 313 31170 3