Чуванці — народність на Чукотці. Етнонім походить від юкагирського чаунджі — «приморські, берегові жителі». Антропологи відносять їх до нащадків корінного населення, близького за мовою до юкагирів, яке було згодом асимільоване чукчами, перейшовши на чукотську мову, а потім перейняло російські звичаї будівництва хат і російську мову. Наприкінці XIX століття влада царської Росії припускала, що вони, можливо, є нащадками козаків, які нібито покоряли ці місця в XVIII столітті.
Чуванці | |
---|---|
Кількість | 1300 |
Ареал |
226 (2001 р.) |
Мова | чукотська мова, російська мова |
Релігія | православ'я |
Мова
У минулому розмовляли чуванською мовою, що входить до юкагирської сім'ї, зараз — чукотською мовою (кочові чуванці) і «марковським» діалектом російської мови (осілі чуванці).
Чисельність
За всеросійським переписом населення 2002 року чуванців виявилося 1087 осіб, з яких в Чукотському автономному окрузі проживала 951 особа (1,8% населення округу), з них російською мовою володіють 946 осіб (99,5%), а чукотською — 88 осіб (9,2%). Чуванці в Магаданській області (39 осіб, 2002 р.) повністю обрусіли (100% за відсутності володіння чукотською мовою).
Чисельність чуванців в населених пунктах (2002 р.):
- село 255
- місто Анадир 211
- село 135
- село Сніжне 111
Джерела
- Марценюк, Винниченко. Національні меншини України: історія та сучасність. — К. : МАУП, 2006. — 256 с. — Бібліогр.: с. 222–251. —
- Чуванцы // Сибирь. Атлас Азиатской России. — М.: Топ-книга, Феория, Дизайн. Информация. Картография, 2007. — 664 с. —
- Чуванцы // Народы России. Атлас культур и религий. — М.: Дизайн. Информация. Картография, 2010. — 320 с. —
Примітки
- Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 24 грудня 2009.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
() - . Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 1 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 15 жовтня 2015.
- В. І. Бєліков, Л. П. Крисін. Соціолінгвістика, 2001
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2013.
- Всеросійський перепис населення 2002 р. Володіння мовами народів суб'єктів РФ[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 1 вересня 2013.
Посилання
- Чуванці [ 26 червня 2013 у Wayback Machine.] — на сайті «Народи Росії»
- Чуванці. Велика Радянська Енциклопедія[недоступне посилання з серпня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuvanci narodnist na Chukotci Etnonim pohodit vid yukagirskogo chaundzhi primorski beregovi zhiteli Antropologi vidnosyat yih do nashadkiv korinnogo naselennya blizkogo za movoyu do yukagiriv yake bulo zgodom asimilovane chukchami perejshovshi na chukotsku movu a potim perejnyalo rosijski zvichayi budivnictva hat i rosijsku movu Naprikinci XIX stolittya vlada carskoyi Rosiyi pripuskala sho voni mozhlivo ye nashadkami kozakiv yaki nibito pokoryali ci miscya v XVIII stolitti ChuvanciKilkist 1300Areal 1 087 2002 r Chukotskij avtonomnij okrug 951 2002 Magadanska oblast 39 2002 Sankt Peterburg 14 2002 Leningradska oblast 14 2002 226 2001 r Mova chukotska mova rosijska movaReligiya pravoslav yaMovaU minulomu rozmovlyali chuvanskoyu movoyu sho vhodit do yukagirskoyi sim yi zaraz chukotskoyu movoyu kochovi chuvanci i markovskim dialektom rosijskoyi movi osili chuvanci ChiselnistZa vserosijskim perepisom naselennya 2002 roku chuvanciv viyavilosya 1087 osib z yakih v Chukotskomu avtonomnomu okruzi prozhivala 951 osoba 1 8 naselennya okrugu z nih rosijskoyu movoyu volodiyut 946 osib 99 5 a chukotskoyu 88 osib 9 2 Chuvanci v Magadanskij oblasti 39 osib 2002 r povnistyu obrusili 100 za vidsutnosti volodinnya chukotskoyu movoyu Chiselnist chuvanciv v naselenih punktah 2002 r Chukotskij AO selo 255 misto Anadir 211 selo 135 selo Snizhne 111DzherelaMarcenyuk Vinnichenko Nacionalni menshini Ukrayini istoriya ta suchasnist K MAUP 2006 256 s Bibliogr s 222 251 ISBN 966 608 650 6 Chuvancy Sibir Atlas Aziatskoj Rossii M Top kniga Feoriya Dizajn Informaciya Kartografiya 2007 664 s ISBN 5 287 00413 3 Chuvancy Narody Rossii Atlas kultur i religij M Dizajn Informaciya Kartografiya 2010 320 s ISBN 978 5 287 00718 8PrimitkiVserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 24 grudnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 1 veresnya 2013 Arhiv originalu za 14 serpnya 2015 Procitovano 15 zhovtnya 2015 V I Byelikov L P Krisin Sociolingvistika 2001 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2013 Vserosijskij perepis naselennya 2002 r Volodinnya movami narodiv sub yektiv RF nedostupne posilannya Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2013 PosilannyaChuvanci 26 chervnya 2013 u Wayback Machine na sajti Narodi Rosiyi Chuvanci Velika Radyanska Enciklopediya nedostupne posilannya z serpnya 2019