Чубатенко Олександр Миколайович

Олекс́андр Микол́айович Чубат́енко (нар. 11 листопада 1960, Київ) — український політик. Народний депутат 3-го та 7-го скликання (ВО Батьківщина).

Олександр Миколайович Чубатенко
Народився	11 листопада 1960(1960-11-11) (63 роки) Київ
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	МАУП
Посада	народний депутат України^[1] і народний депутат України^[2]
Партія	Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
2003 — закінчує Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю міжнародний політолог. Кар'єра Політтехнолог, ідеолог та голова Всеукраїнського Фонду «Завтра». Відбував строкову службу в лавах Збройних сил СРСР (1984–1986). Працював на посадах: майстер складального цеху, начальник цеху, начальник виробництва, технічний директор, генеральний директор виробничого об"єднання (1986–1995). секретар ЛКСМУ виробничого об'єднання «Точелектроприлад» (1989–1991). голова Ради самоврядування мікрорайону № 3 і депутатом Жовтневої райради народних депутатів міста Києва (1990–1994). голова правління Київської економічно-політичної фундації (1995–1998). народний депутат України III скликання (1998–2002). президент Центру стратегічних ініціатив (2003–2012). начальник Головного управління економіки Київської обласної державної адміністрації (2007–2009). народний депутат України VII скликання (2014). голова Всеукраїнського фонду «Завтра» (з 2013). У Верховній Раді України позиціювався як лобіст сфери високих та інформаційних технологій (профільні закони про електронний цифровий підпис, про електронний документообіг та інші). Учасник щорічного світового Форуму ООН з електронної торгівлі (2001 року робив доповідь від України), керівник програми «Електронний уряд України» проекту розвитку ООН в Україні (2002–2003). Статки Має у власності два автомобілі: Ford Taurus (1997) та Nissan Tiida (2008), Geely Emgrand EC8 (2014). Три земельні ділянки: 1500, 4000 і 1200 м^2. Задекларована квартира — 34,9 м^2 і будинок 65м^2 . Власник і співвласник у компаніях: «Зелені діброви», «Євроорганік-Житомир». Наручні годинники Audemars Piguet, Patek Philippe, Chopard, Rado Особисте життя Хобі Захоплення — шахи (кандидат у майстри спорту України), більярд, філософія та глобалістика. Чемпіон Верховної Ради України III скликання з шахів, володар Кубку чемпіонів з руського більярду серед народних депутатів України. Володіє англійською мовою. Родина Батько Микола Федорович (1929–2008) — будівельник. Мати Валентина Іванівна (1936–1988) — бібліотекар. Брат Андрій Миколайович (1962) — юрист. Дружина Ксенія Анатоліївна (1983) — художник, дизайнер. Син Андрій (1983) — міжнародний інвестиційний менеджер. Син Дарій (1999). Племінниця Поліна Андріївна (2007) — модель, блогер, інфлюенсер. Син Павло (2011). Донька Таїсія (2016). Посилання Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] Верховна Рада України 3-го скликання [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] Примітки http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7 Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018. . politrada.com. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018. . PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018. . declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.