Чотири тетрархи

Портрет чотирьох тетрархів — скульптурна група із чотирьох римських імператорів, що нині вмонтована у південний фасад собору Святого Марка. Спочатку містилася у візантійському палаці ^[en]. 1204 року викрадена і перевезена до Венеції.

Чотири тетрархи
45°26′03″ пн. ш. 12°20′22″ сх. д. / 45.434166670027778423° пн. ш. 12.33972222002777919° сх. д. / 45.434166670027778423; 12.33972222002777919Координати: 45°26′03″ пн. ш. 12°20′22″ сх. д. / 45.434166670027778423° пн. ш. 12.33972222002777919° сх. д. / 45.434166670027778423; 12.33972222002777919
Країна	Італія
Розташування	Венеція
Тип	скульптура^[d] і ^d
Висота	130 см
Матеріал	Порфіри
Дата заснування	290-ті
Чотири тетрархи Чотири тетрархи (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Римська імперія певний час після 293 керувалася тетрархією (чотирма співправителями), започаткованою імператором Діоклетіаном. Тетрархія складалася з двох августів (старших імператорів) і двох Цезарів (молодших імператорів). Імперія була територіально поділена на західну і східну зі старшим і молодшим імператором в кожній половині. Після Діоклетіана і його співправителя Максиміліана, які пішли у відставку у 305 році, між тетрархами спалахнула внутрішня боротьба. Система, зрештою, перестала існувати близько 313 року.

Портрет чотирьох тетрархів символізує концепцію тетрархії, а не зображає чотири персональних портрети. Всі тетрархи мають однаковий вигляд, без індивідуальних рис, за винятком того, що двоє, які, ймовірно, уособлюють старших августів, мають бороди, а двоє інших — ні. Група розділена на дві пари, в кожній август і цезар, що обіймаються.

Загалом композиція висловлює єдність і стабільність. Сам вибір матеріалу, міцного порфіру (єгипетського походження), символізує постійність і ніби відсилає до єгипетської скульптури й ранніх фігур Куросів. Порфирій був рідкісним матеріалом і резервувався для імператорських потреб.

Існує менш поширена версія, згідно з якою скульптурна група зображає нащадків Костянтина Великого: його синів Костянтина II, Констанція II, Константа і племінника Далмація.

Примітки

1. Kitzinger, 1977, с. 9.

Література

• Kitzinger, Ernst. Byzantine art in the making: main lines of stylistic development in Mediterranean art, 3rd-7th century. — Faber & Faber, 1977. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чотири тетрархи

• Реконструкція константинопольського Філадельфейона з оригінальним розташуванням тетрархів [ 29 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)