«Чорна хмара» (англ. The Black Cloud; 1957) — науково-фантастичний роман відомого англійського астрофізика і письменника Фреда Гойла (1915-2001).
Чорна хмара | ||||
---|---|---|---|---|
англ. The Black Cloud | ||||
Жанр | Наукова фантастика | |||
Форма | роман | |||
Автор | Фред Гойл | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 1957 | |||
Видавництво | William Heinemann Ltd | |||
Художник обкладинки | d | |||
| ||||
Особливості роману
У романі досить детально розбираються деякі питання, пов'язані з дослідженнями. Це пов'язано з тим, що Ґойл описував знайоме йому середовище. Зокрема, навіть наводиться використовується диференціальне числення розрахунку Вейхарта про час наближення Хмари. Ідеї цього розрахунку пізніше стали основою для деяких олімпіадних завдань (наприклад, для виїзних олімпіад МФТІ). Крім цього, в романі безсторонньо намальовані всі без винятку професійні політики.
Перекладена російською мовою Д. А. Франк-Кам'янецьким за редакцією Н. Явно. У радянському виданні роману спеціально уточнювалося, що роман був написаний до пуску першого супутника, оскільки на момент перекладу в кінці 1960-х років ряд деталей, які стосуються ракетної техніки, виглядав як анахронізм.
Сюжет
У центрі роману лежить історія вчених, які виявили, що досліджували і змогли проникнути у розуміння природи хмари з непроникного газу, яка здійснила візит до Сонця у 1965-1966 рр. (що було майбутнім під час написання книги).
У січні 1964 р. у Пасаденській обсерваторії (США) молодий норвезький астроном-стажист Батіг Йенсен виявляє, що на знімках зроблених ним на горі Паломар, розділених всього місяцем, навколо одної з хмар всі зірки згасли. Після того, як він звернувся до одного з найавторитетніших співробітників Джеффа Марлоу, той виконує перевірку на великому телескопі на Маунт Вілсон, після чого директор обсерваторії, виявивши маленьку хмарку в знімках 20-річної давності, скликає екстрену нараду. На нараді після ряду звичайних для астрономів уточнень, а чи не було на фотознімках дефектів, всі визнають, що це означає рух Хмари у напрямку до Сонця. Один з присутніх на нараді вчених з Каліфорнійського Технологічного інституту (Вейхарт) виконує оцінку часу, і виявляється, що щоб досягнути Сонця Хмарі залишилося менше ніж півтора року. По закінченні наради директор попереджає всіх про секретність. Для оцінки реальних характеристик Хмари було вирішено звернутися до британської Королівської обсерваторії, щоб обчислити їх за збуренням планет.
Після деяких спроб з Хмарою вдається встановити радіозв'язок і починається обмін інформацією. В той самий час Королівська обсерваторія і ряд астрономів-любителів в Англії виявляє збурення в русі планет. На терміновому засіданні в Лондоні ці результати повідомляє Королівський астроном. Присутній на засіданні теоретик Кінгслі виконує розрахунок (за зразком Леверье) і обчислює масу, положення і напрямок руху об'єкта, який вторгся в Сонячну систему. Перевірити висновки англійцям не вдається, і вони посилають телеграму в Пасадену з проханням про перевірку.
Після цього Кінгслі та Королівського астронома викликають в США, а в обсерваторії група вчених готує спільну доповідь для двох урядів про те, що доведеться пережити Землі. Англійцям вдається покинути США до того, як уряд усвідомлює вибухонебезпечність секретних відомостей про положення Хмари.
В Англії Кінгслі вдається зробити декілька заходів, з допомогою яких йому вдалося отримати повне керівництво проектом. У Нортонстоу будується спеціальний центр з притулком, завозиться обладнання. Кінгслі стає керівником центру, а секретні служби Англії збирають до нього майже всіх, з ким він листувався.
Між тим, в процесі досліджень вчені виявляють, що Хмара замість прискорення сповільнюється в міру наближення до Сонця. Виявляється, що вона віддає свій імпульс, викидаючи згустки газу. Один з них потрапляє в Місяць. На Землі спочатку стає жарко, а після того, як Хмара досягає Сонця, починає падати температура. Через те, що Хмара зупиняється біля Сонця, передбачення про місяць кризи не збувається, і становище стає критичним.
Однак Хмара перерозподіляє свою основну масу як диск з нахилом до екліптики, і сонячне світло починає проходити до Землі. Після цього температура атмосфери приходить в рамки, придатні для життя. Однак через продовження впливу Хмари на земну іоносферу виникають проблеми з радіозв'язком. Після досліджень вчені Нортонстоу приходять до висновку про вплив радіопередач на рівень іонізації в атмосфері, а отже — про існування механізму зворотного зв'язку. Кінгслі після цього робить висновок про існування в Хмарі високоорганізованого життя. Після деяких спроб з Хмарою вдається встановити радіозв'язок і починається обмін інформацією.
Все це відбувається на тлі погіршення відносин Кінгслі з політиками країн світу, особливо США. Після спроб з боку уряду залякати Кінгслі, він у відповідь погрожує міністру оборони США, що в його силах стерти з лиця Землі весь Американський материк. Той сприймає цю загрозу всерйоз, після чого уряд США запускає в Хмару більше сотні ракет з водневими боєголовками. Після попередження від уряду Англії Кінгслі передає цю інформацію Хмарі. Вона просто повертає ракети в околиці точок запуску, і США отримують свої ракети, при цьому під удари потрапляють Чикаго і Ель Пасо.
Після цього інциденту Хмара оголошує про свій швидкий відліт і про вжиті нею заходи безпеки для Землі. Перед відльотом вона дає можливість бажаючим отримати масу знань за допомогою спеціального телегіпносеансу. При цьому від надлишку знань з ознаками запалення мозку гинуть двоє добровольців — Вейхарт і сам Кінгслі. Після цього Хмара летить, і вся погода на Землі стабілізується.
Відгуки
The Spectator описав роман як «чудовий і захоплюючий, попри те, що автор „злегка лякає“ підтекстом ставлення вчених до жертв». Рецензент Galaxy Floyd C. Gale заявив, що не очікував, що «такий відомий космологічний теоретик», як Гойл, стане письменником-фантастом, проте критик високо оцінив роман «за високу якість розповіді». Floyd C. Gale заявив, що «Гойл пише з максимально видимою легкістю і гумором, що буквально витікає від ручки професіонала», і сподівається, що він ще буде «писати такі ж професійно вигадані твори, як цей.»Деймон Найт охарактеризував твір Гойла як «віртуозний», заявивши, що роман був «більш майстерно переконливий і набагато жвавіший, ніж звичні подібні історії про лікування сутінок (gloom-laden treatment)».Річард Докінз 2010 року у Penguin Classics стверджував, що роман є «одним з найбільших науково-фантастичних романів, коли-небудь написаних».
Наукове обґрунтування
Попри те, що наявність розумних хмар газу може здатися малоймовірною, історія заснована на жорсткому науковому обґрунтовуванні. Виявлення хмари описується з допомогою фізичних рівнянь, які включені в книгу. Гойл привніс до книги свій досвід і знання як директор Інституту астрономії Кембриджського університету, науковий співробітник Королівського товариства. Гойл був також відповідальним за появу терміну «великий вибух», хоча сам Гойл не підписався під теорією Великого вибуху на користь його теорії стаціонарного Всесвіту. Викликає здивування такий поворот сюжету, що висвітлює позицію Гойла про панспермії, з приводу хмари, що здатна формувати розумне життя на планетах.
Роман також підіймає актуальну тему про лукавство і дріб'язковість політиків порівняно з вченими.
Примітки
- «New Novels». The Spectator. 4 October 1957. p. 456. Retrieved 2014-03-17.
- Galaxy's 5 Star Shelf", Galaxy Science Fiction, December 1958, p.100
- ["In the Balance". If. December 1958, pp.109-10]
- Brandon Robshaw (November 21, 2010). «The Black Cloud, By Fred Hoyle». The Independent.
- From plasma crystals and helical structures towards inorganic living matter. Institute of Physics. Retrieved on 2007-08-16
Посилання
- Фред Хойл. Черное облако
- Фред Гойл Чёрное облако, Лаборатория Фантастики
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chorna hmara angl The Black Cloud 1957 naukovo fantastichnij roman vidomogo anglijskogo astrofizika i pismennika Freda Gojla 1915 2001 Chorna hmaraangl The Black CloudZhanrNaukova fantastikaFormaromanAvtorFred GojlMovaanglijskaOpublikovano1957VidavnictvoWilliam Heinemann LtdHudozhnik obkladinkidOsoblivosti romanuU romani dosit detalno rozbirayutsya deyaki pitannya pov yazani z doslidzhennyami Ce pov yazano z tim sho Gojl opisuvav znajome jomu seredovishe Zokrema navit navoditsya vikoristovuyetsya diferencialne chislennya rozrahunku Vejharta pro chas nablizhennya Hmari Ideyi cogo rozrahunku piznishe stali osnovoyu dlya deyakih olimpiadnih zavdan napriklad dlya viyiznih olimpiad MFTI Krim cogo v romani bezstoronno namalovani vsi bez vinyatku profesijni politiki Perekladena rosijskoyu movoyu D A Frank Kam yaneckim za redakciyeyu N Yavno U radyanskomu vidanni romanu specialno utochnyuvalosya sho roman buv napisanij do pusku pershogo suputnika oskilki na moment perekladu v kinci 1960 h rokiv ryad detalej yaki stosuyutsya raketnoyi tehniki viglyadav yak anahronizm SyuzhetU centri romanu lezhit istoriya vchenih yaki viyavili sho doslidzhuvali i zmogli proniknuti u rozuminnya prirodi hmari z neproniknogo gazu yaka zdijsnila vizit do Soncya u 1965 1966 rr sho bulo majbutnim pid chas napisannya knigi U sichni 1964 r u Pasadenskij observatoriyi SShA molodij norvezkij astronom stazhist Batig Jensen viyavlyaye sho na znimkah zroblenih nim na gori Palomar rozdilenih vsogo misyacem navkolo odnoyi z hmar vsi zirki zgasli Pislya togo yak vin zvernuvsya do odnogo z najavtoritetnishih spivrobitnikiv Dzheffa Marlou toj vikonuye perevirku na velikomu teleskopi na Maunt Vilson pislya chogo direktor observatoriyi viyavivshi malenku hmarku v znimkah 20 richnoyi davnosti sklikaye ekstrenu naradu Na naradi pislya ryadu zvichajnih dlya astronomiv utochnen a chi ne bulo na fotoznimkah defektiv vsi viznayut sho ce oznachaye ruh Hmari u napryamku do Soncya Odin z prisutnih na naradi vchenih z Kalifornijskogo Tehnologichnogo institutu Vejhart vikonuye ocinku chasu i viyavlyayetsya sho shob dosyagnuti Soncya Hmari zalishilosya menshe nizh pivtora roku Po zakinchenni naradi direktor poperedzhaye vsih pro sekretnist Dlya ocinki realnih harakteristik Hmari bulo virisheno zvernutisya do britanskoyi Korolivskoyi observatoriyi shob obchisliti yih za zburennyam planet Pislya deyakih sprob z Hmaroyu vdayetsya vstanoviti radiozv yazok i pochinayetsya obmin informaciyeyu V toj samij chas Korolivska observatoriya i ryad astronomiv lyubiteliv v Angliyi viyavlyaye zburennya v rusi planet Na terminovomu zasidanni v Londoni ci rezultati povidomlyaye Korolivskij astronom Prisutnij na zasidanni teoretik Kingsli vikonuye rozrahunok za zrazkom Levere i obchislyuye masu polozhennya i napryamok ruhu ob yekta yakij vtorgsya v Sonyachnu sistemu Pereviriti visnovki anglijcyam ne vdayetsya i voni posilayut telegramu v Pasadenu z prohannyam pro perevirku Pislya cogo Kingsli ta Korolivskogo astronoma viklikayut v SShA a v observatoriyi grupa vchenih gotuye spilnu dopovid dlya dvoh uryadiv pro te sho dovedetsya perezhiti Zemli Anglijcyam vdayetsya pokinuti SShA do togo yak uryad usvidomlyuye vibuhonebezpechnist sekretnih vidomostej pro polozhennya Hmari V Angliyi Kingsli vdayetsya zrobiti dekilka zahodiv z dopomogoyu yakih jomu vdalosya otrimati povne kerivnictvo proektom U Nortonstou buduyetsya specialnij centr z pritulkom zavozitsya obladnannya Kingsli staye kerivnikom centru a sekretni sluzhbi Angliyi zbirayut do nogo majzhe vsih z kim vin listuvavsya Mizh tim v procesi doslidzhen vcheni viyavlyayut sho Hmara zamist priskorennya spovilnyuyetsya v miru nablizhennya do Soncya Viyavlyayetsya sho vona viddaye svij impuls vikidayuchi zgustki gazu Odin z nih potraplyaye v Misyac Na Zemli spochatku staye zharko a pislya togo yak Hmara dosyagaye Soncya pochinaye padati temperatura Cherez te sho Hmara zupinyayetsya bilya Soncya peredbachennya pro misyac krizi ne zbuvayetsya i stanovishe staye kritichnim Odnak Hmara pererozpodilyaye svoyu osnovnu masu yak disk z nahilom do ekliptiki i sonyachne svitlo pochinaye prohoditi do Zemli Pislya cogo temperatura atmosferi prihodit v ramki pridatni dlya zhittya Odnak cherez prodovzhennya vplivu Hmari na zemnu ionosferu vinikayut problemi z radiozv yazkom Pislya doslidzhen vcheni Nortonstou prihodyat do visnovku pro vpliv radioperedach na riven ionizaciyi v atmosferi a otzhe pro isnuvannya mehanizmu zvorotnogo zv yazku Kingsli pislya cogo robit visnovok pro isnuvannya v Hmari visokoorganizovanogo zhittya Pislya deyakih sprob z Hmaroyu vdayetsya vstanoviti radiozv yazok i pochinayetsya obmin informaciyeyu Vse ce vidbuvayetsya na tli pogirshennya vidnosin Kingsli z politikami krayin svitu osoblivo SShA Pislya sprob z boku uryadu zalyakati Kingsli vin u vidpovid pogrozhuye ministru oboroni SShA sho v jogo silah sterti z licya Zemli ves Amerikanskij materik Toj sprijmaye cyu zagrozu vserjoz pislya chogo uryad SShA zapuskaye v Hmaru bilshe sotni raket z vodnevimi boyegolovkami Pislya poperedzhennya vid uryadu Angliyi Kingsli peredaye cyu informaciyu Hmari Vona prosto povertaye raketi v okolici tochok zapusku i SShA otrimuyut svoyi raketi pri comu pid udari potraplyayut Chikago i El Paso Pislya cogo incidentu Hmara ogoloshuye pro svij shvidkij vidlit i pro vzhiti neyu zahodi bezpeki dlya Zemli Pered vidlotom vona daye mozhlivist bazhayuchim otrimati masu znan za dopomogoyu specialnogo telegipnoseansu Pri comu vid nadlishku znan z oznakami zapalennya mozku ginut dvoye dobrovolciv Vejhart i sam Kingsli Pislya cogo Hmara letit i vsya pogoda na Zemli stabilizuyetsya VidgukiThe Spectator opisav roman yak chudovij i zahoplyuyuchij popri te sho avtor zlegka lyakaye pidtekstom stavlennya vchenih do zhertv Recenzent Galaxy Floyd C Gale zayaviv sho ne ochikuvav sho takij vidomij kosmologichnij teoretik yak Gojl stane pismennikom fantastom prote kritik visoko ociniv roman za visoku yakist rozpovidi Floyd C Gale zayaviv sho Gojl pishe z maksimalno vidimoyu legkistyu i gumorom sho bukvalno vitikaye vid ruchki profesionala i spodivayetsya sho vin she bude pisati taki zh profesijno vigadani tvori yak cej Dejmon Najt oharakterizuvav tvir Gojla yak virtuoznij zayavivshi sho roman buv bilsh majsterno perekonlivij i nabagato zhvavishij nizh zvichni podibni istoriyi pro likuvannya sutinok gloom laden treatment Richard Dokinz 2010 roku u Penguin Classics stverdzhuvav sho roman ye odnim z najbilshih naukovo fantastichnih romaniv koli nebud napisanih Naukove obgruntuvannyaPopri te sho nayavnist rozumnih hmar gazu mozhe zdatisya malojmovirnoyu istoriya zasnovana na zhorstkomu naukovomu obgruntovuvanni Viyavlennya hmari opisuyetsya z dopomogoyu fizichnih rivnyan yaki vklyucheni v knigu Gojl privnis do knigi svij dosvid i znannya yak direktor Institutu astronomiyi Kembridzhskogo universitetu naukovij spivrobitnik Korolivskogo tovaristva Gojl buv takozh vidpovidalnim za poyavu terminu velikij vibuh hocha sam Gojl ne pidpisavsya pid teoriyeyu Velikogo vibuhu na korist jogo teoriyi stacionarnogo Vsesvitu Viklikaye zdivuvannya takij povorot syuzhetu sho visvitlyuye poziciyu Gojla pro panspermiyi z privodu hmari sho zdatna formuvati rozumne zhittya na planetah Roman takozh pidijmaye aktualnu temu pro lukavstvo i drib yazkovist politikiv porivnyano z vchenimi Primitki New Novels The Spectator 4 October 1957 p 456 Retrieved 2014 03 17 Galaxy s 5 Star Shelf Galaxy Science Fiction December 1958 p 100 In the Balance If December 1958 pp 109 10 Brandon Robshaw November 21 2010 The Black Cloud By Fred Hoyle The Independent From plasma crystals and helical structures towards inorganic living matter Institute of Physics Retrieved on 2007 08 16PosilannyaFred Hojl Chernoe oblako Fred Gojl Chyornoe oblako Laboratoriya Fantastiki