Чод (тиб. གཅོདགཅོད, Вайлі: gcod) — одна з шкіл та практик тибетського буддизму.
Засновником школи Чод вважається тибетська йогиня Мачіг Лабдрон (1055—1149), яка з'єднала елементи бонських шаманських традицій з вченнями праджняпараміта-сутри ти традиціями дзогчена.
Слово «чод» тибетською мовою означає «відсікання», що означає усунення всіх почуттів, відчуттів і уподобань на шляху до просвітлення. Цю практику зазвичай проводять у відокремлених і пустельних місцях, на кшталт печер і гірських вершин, але особливо на кладовищах і в місцях спалення трупів, найчастіше вночі. Перебуваючи один в темряві, практикуючий Чод дме в ганлін, спеціальну флейту з стегнової кістки, і викликає духів трьох світів, пропонуючи як підношення демонам власне тіло. Витримавший таке випробування відсікає прихильності і страхи, отримуючи пробудження.
Центральне місце в практиці Чод займає жіноче тантричне божество, дакині Ваджрайогіні, яка є об'єктом візуалізації під час медитації.
Практикуючі Чод найчастіше являли собою жебручих йогинів, які подорожують від місця до місця або віддаються відокремленим практикам. Коли в Тибеті виникали епідемії, саме адепти чод супроводжували перевіз трупів на кладовищі, так як вважалося, що вони не можуть заразитися. На кладовищі вони розчленовували трупи. В арсеналі школи є ряд ритуалів, спрямованих проти інфекційних хвороб.
Джерела
- Мачіг Лабдон. Відсікаючи надію і страх. — СПб. : Сангелинг, 1998. — 368 с.
- Сонг Рінпоче, Богдо Геген Рінпоче. Коментарій на практику Чод. — М. : Открытый мир, 2008. — 256 с.
- Гой-лоцава Шоннупэл. Синяя летопись / Пер. с тибетского Ю. Н. Рериха, перевод с английского О. В. Альбедиля и Е. Ю. Харьковой. СПб.: Евразия, 2001.
- Давид-Неэль А. Мистики и маги Тибета / Пер. с французского. Предисловие Т. Лещенко-Сухомлиной. М.: Дягилевъ Центр, ЦДЛ, 1991.
- Коростиченко Е. И. .
- Тенчой. Рассказы о практике Чод / М.: «Глобус», 2004.
- Туччи Д. Религии Тибета / Пер.с итальянского Альбедиль О. В. СПб.: Евразия, 2005.
- Эду Ж. Мачиг Лабдрон и основы практики чод / Пер. с англ. М. Малыгиной. М.: Открытый Мир, 2008.
Це незавершена стаття про буддизм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chod tib གཅ ད གཅ ད Vajli gcod odna z shkil ta praktik tibetskogo buddizmu Praktikuvannya Chod u Budhanat Stupi Zasnovnikom shkoli Chod vvazhayetsya tibetska joginya Machig Labdron 1055 1149 yaka z yednala elementi bonskih shamanskih tradicij z vchennyami pradzhnyaparamita sutri ti tradiciyami dzogchena Slovo chod tibetskoyu movoyu oznachaye vidsikannya sho oznachaye usunennya vsih pochuttiv vidchuttiv i upodoban na shlyahu do prosvitlennya Cyu praktiku zazvichaj provodyat u vidokremlenih i pustelnih miscyah na kshtalt pecher i girskih vershin ale osoblivo na kladovishah i v miscyah spalennya trupiv najchastishe vnochi Perebuvayuchi odin v temryavi praktikuyuchij Chod dme v ganlin specialnu flejtu z stegnovoyi kistki i viklikaye duhiv troh svitiv proponuyuchi yak pidnoshennya demonam vlasne tilo Vitrimavshij take viprobuvannya vidsikaye prihilnosti i strahi otrimuyuchi probudzhennya Centralne misce v praktici Chod zajmaye zhinoche tantrichne bozhestvo dakini Vadzhrajogini yaka ye ob yektom vizualizaciyi pid chas meditaciyi Praktikuyuchi Chod najchastishe yavlyali soboyu zhebruchih joginiv yaki podorozhuyut vid miscya do miscya abo viddayutsya vidokremlenim praktikam Koli v Tibeti vinikali epidemiyi same adepti chod suprovodzhuvali pereviz trupiv na kladovishi tak yak vvazhalosya sho voni ne mozhut zarazitisya Na kladovishi voni rozchlenovuvali trupi V arsenali shkoli ye ryad ritualiv spryamovanih proti infekcijnih hvorob DzherelaMachig Labdon Vidsikayuchi nadiyu i strah SPb Sangeling 1998 368 s Song Rinpoche Bogdo Gegen Rinpoche Komentarij na praktiku Chod M Otkrytyj mir 2008 256 s Goj locava Shonnupel Sinyaya letopis Per s tibetskogo Yu N Reriha perevod s anglijskogo O V Albedilya i E Yu Harkovoj SPb Evraziya 2001 David Neel A Mistiki i magi Tibeta Per s francuzskogo Predislovie T Leshenko Suhomlinoj M Dyagilev Centr CDL 1991 Korostichenko E I Tenchoj Rasskazy o praktike Chod M Globus 2004 Tuchchi D Religii Tibeta Per s italyanskogo Albedil O V SPb Evraziya 2005 Edu Zh Machig Labdron i osnovy praktiki chod Per s angl M Malyginoj M Otkrytyj Mir 2008 Ce nezavershena stattya pro buddizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi