Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чилам-Балам (Chilam Balam) — загальне позначення рукописних збірок мая, записаних у різних населених пунктах Юкатана в XVII—XVIII століттях латиницею юкатекською мовою. Назва перекладається як «Книга пророка Ягуара».
| Чилам-Балам | |
| Мова твору або назви | Юкатанська мова |
|---|---|
 Чилам-Балам у Вікісховищі | |
Історія
Після іспанського завоювання маянських держав ієрогліфічна писемність була забута, однак, літературна традиція мая Юкатана збереглася в записаних пристосованої до мови індіанців латиницею збірках, які отримали умовну назву «Книги Чилам Балам.» Про їх існування згадують вже автори XVII—XVIII століть, проте відомими європейським дослідникам ці тексти стали в середині XIX століття.
«Кодекс Переса I» є копією матеріалів втрачених «Книг Чилам Балам з Мані» (їх було чотири, датовані 1689, 1697, 1755 і 1761 роками), зробленої між 1837 і 1838 роками одним з перших дослідників писемної спадщини мая Юкатана Хуаном Піо Пересом. У 1842 році Перес познайомив зі своїм перекладом хроніки американського мандрівника і письменника Дж. Ллойда Стефенса, який опублікував її частковий англійський переклад як додаток до своєї книги «Пригоди подорожі Юкатаном». У 1864 році текст разом з французьким перекладом був опублікований Ш.-Е. Брассером де Бурбуром в додатку до видання «Повідомлення про справи в Юкатані» Дієго де Ланди. У 1878—1882 роках була опублікована одним з найкращих у XIX ст. знавців літератури мая єпископом Юкатана Кресенсіо Каррільо-і-Анкона. У 1880 році Ф. Валентіні здійснив її англійський переклад, у 1882 році — Д. Г. Брінтон, в 1909 році було опубліковано іспанська переклад Х. Мартінеса Ернандеса, в 1949 році вийшов повний переклад маянського тексту іспанською мовою, виконаний Е. Солісом Алькала, а в 1979 році — новий англійський переклад Е. Крейна і Р. Рейнсдорп.
Книга Чилам Балам з Чумайеля згідно з наявними в ній позначками була складена в селищі Чумайель місцевим жителем Хуаном Хосе Хоілем на початку 1782 року. Між 1832 і 1868 роками вона переходила з рук в руки, поки не опинилася в колекції К. Каррільо-і-Анкони, який передав її в розпорядження лінгвіста К. Берендта, який зняв в 1868 році копію з рукопису, і археолога Т. Малера, який виготовив в 1887 році фотографічне відтворення. На основі копії Берендта переклад чумайельскої версії «Хроніки» підготував і опублікував Д. Брінтон. У 1913 році на основі негативів Малера вийшло в світ факсимільне видання Чумайельського рукопису Дж. Б. Гордона, що послужило основою для наступних публікацій і перекладів, оскільки оригінал рукопису було між 1915 і 1918 роками викрадено з Бібліотеки Сепеда в Меріді і до 1980-х років його доля була невідома (в даний час зберігається в бібліотеці в США). У 1912 році вийшов у світ переклад хроніки з Чумайельського списку, виконаний Х. Мартінесом Ернандесом, в 1930 році опубліковано повний іспанська переклад тексту А. Медіса Боліо, в 1933 році — англійський переклад Р. Ройса. Російські переклади уривків історичного змісту з Чумайельського рукопис, що належать Ю. В. Кнорозову, опубліковані в 1963 році.
«Книга Чилам Балам з Тісіміна» («Кодекс Аноніма») була в 1870 році передана Мануелем Лусіано Пересом, парафіяльним священиком із цього селища, К.Каррільо-і-Анкона, незабаром К. Берендта була виконана копія, на основі якої Д.Брінтон здійснив перший переклад «Хроніки к'атунів» англійською мовою, в 1926 році вийшов іспанська переклад, здійснений Х. Мартінесом Ернандесом. Повні переклади Тісімінського рукопису здійснені М. В. Мейкемсон в 1951 році і М. Едмонсоном в 1982 році.
Зміст
Зміст доволі різноманітний, являють собою досить хаотичну суміш текстів і уривків різного змісту, стилю і походження: від записів оригінальних індіанських міфів про створення світу до пояснення астрономічних явищ у відповідності з європейськими уявленнями пізнього Середньовіччя. Серед цього строкатого різноманіття дослідники виділяють 7 текстів, що оповідають про історичні події доіспанської епохи.
Історичні тексти, висхідні до іспанського періоду, представлені в книгах Чилам Балам трьома хроніками, трьома текстами про події часів Хунак Кєєля і текстом про мандри племені іца.
Зуяа — колекції своєрідних загадок, метафоричних висловлювань, що використовувалися для підтвердження прав місцевих володарів при сходжені на трон.
Міфологія мая, міфи про створення всесвіту, їх ритуали, містичні вірування та тому подібне.
Календарі мая, а також трактати з астрології, метеорології, сільськогосподарські «альманахи».
Медицина мая, де розповідається про практичні засоби лікування, зокрема за допомогою лікарських трав й зі застосуванням чаклунства.
Перелік книг
- «Чилам Балам з Мані»
- «Чилам Балам з Тісіміна»
- «Чилам Балам з Чумайеля»
- «Чилам-Балам з Кауа»
- «Чилам-Балам з Ішиля»
- «Чилам-Балам з Нах»
- «Чилам-Балам з Текаша»
- «Чилам-Балам з Тусіка»
- «Чилам-Балам з Яшкукуля»
Хроніка к'атунів
Найвідоміший з них — так звана «Хроніка к'атунів» або «Хроніка Матічу» представлена в 3 збірках: на сторінках 134—137 «Кодексу Переса I», на сторінках 74 — 77 «Книги Чилам Балам з Чумайеля» і на сторінках 18v — 19r «Книги Чилам Балам з Тісіміна». У всіх трьох рукописах представлена в різних редакціях. Найповніша міститься в «Кодексі Переса», найкоротша — у Чумайельському списку.
За структурою «Хроніка» являє собою перерахування календарних одиниць — к'атунів (всього їх у зведеній редакції вказано 99), з якими в низці випадків пов'язуються ті чи інші історичні події. Вся хроніка являє собою компіляцію з кількох самостійних частин. Укладач компіляції, що жив в XVII столітті (остання подія хроніки відноситься до 1611 року), прагнув відновити безперервну список двадцятиріччя і в деяких місцях перерахував бракуючі відомості, з'єднавши таким чином окремі фрагменти, що служили йому джерелом. У результаті вийшло механічне з'єднання різнорідних частин, а одні й ті ж події стали фігурувати двічі і тричі в різних місцях хроніки.
В ній об'єднані кілька фрагментів, що паралельно розповідають про події одного і того ж часу та відносяться до історичної традиції різних груп, що населяли Юкатан у X—XVI ст. Перша з цих груп — тутуль шіу, з якою пов'язані перша і третя частини «Хроніки». Одна з них являє традицію групи, що оселилася в області Чак Новітон (щодо її точного ототожнення серед дослідників немає єдиної думки), інша — групи, що зайняла район Ушмаля, який до того часу вже переживав занепад.
Друга етноісторичних спільність, чия традиція представлена в «Хроніці катунів» — іца, що є головними діючими особами у 2 і 4 частинах. Водночас «Хроніка к'атунів» не згадує тольтеків і їх вождя Кецалькоатля—Кукулькана. Вихід іца з Чичен-Іца і в другій, і в четвертій частинах «Хроніки» відноситься до к'атуну 8 Ахав (1185—1204 роки).
Своєрідна цілісна схема історії Юкатана представлена в «Стислій хроніці», що міститься на сторінках 77-78 Чумайельского рукопису. Вона виділяє 4 епохи, в кожну з яких жителі півострова мали особливе ім'я: «чотири загони країни» — в епоху завоювання, іца — в період панування Чичен-Іца, мая — за часів панування Маяпана, і християни — після іспанського завоювання.
Джерела
- Schele L., Grube N., Boot E. Some Suggestion on the K'atun Prophecies in the Books of Chilam Balam in Light of Classic Period History // Memorias del Tercer Congreso Internacional de Mayistas, 9-15 de Julio de 1995. — México, 1998. — Pp.399 — 432.
- Cobos R. Chichén Itzá: Análisis de una comunidad del período clásico terminal // Investigadores de la Cultura Maya 6 (2), 1998. — Pág. 316—331.
- Craine E. R., Reindorp R. C. The Codex Pérez and the Book of Chilam Balam of Maní. — Norman: 1979.
- Merideth Paxton: Chilam Balam, Books of. In: Davíd Carrasco (Hrsg.): The Oxford Encyclopedia of Mesoamerican Cultures. The Civilizations of Mexico and Central America. Band 1: Acat — Gulf. Oxford University Press, Oxford u. a. 2001, , S. 190—195.
Посилання
- «Чілам-Балам» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 578.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чилам-Балам |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chilam Balam Chilam Balam zagalne poznachennya rukopisnih zbirok maya zapisanih u riznih naselenih punktah Yukatana v XVII XVIII stolittyah latiniceyu yukatekskoyu movoyu Nazva perekladayetsya yak Kniga proroka Yaguara Chilam Balam Mova tvoru abo nazviYukatanska mova Chilam Balam u Vikishovishi Chilam Balam z IshilyaIstoriyaPislya ispanskogo zavoyuvannya mayanskih derzhav iyeroglifichna pisemnist bula zabuta odnak literaturna tradiciya maya Yukatana zbereglasya v zapisanih pristosovanoyi do movi indianciv latiniceyu zbirkah yaki otrimali umovnu nazvu Knigi Chilam Balam Pro yih isnuvannya zgaduyut vzhe avtori XVII XVIII stolit prote vidomimi yevropejskim doslidnikam ci teksti stali v seredini XIX stolittya Kodeks Peresa I ye kopiyeyu materialiv vtrachenih Knig Chilam Balam z Mani yih bulo chotiri datovani 1689 1697 1755 i 1761 rokami zroblenoyi mizh 1837 i 1838 rokami odnim z pershih doslidnikiv pisemnoyi spadshini maya Yukatana Huanom Pio Peresom U 1842 roci Peres poznajomiv zi svoyim perekladom hroniki amerikanskogo mandrivnika i pismennika Dzh Llojda Stefensa yakij opublikuvav yiyi chastkovij anglijskij pereklad yak dodatok do svoyeyi knigi Prigodi podorozhi Yukatanom U 1864 roci tekst razom z francuzkim perekladom buv opublikovanij Sh E Brasserom de Burburom v dodatku do vidannya Povidomlennya pro spravi v Yukatani Diyego de Landi U 1878 1882 rokah bula opublikovana odnim z najkrashih u XIX st znavciv literaturi maya yepiskopom Yukatana Kresensio Karrilo i Ankona U 1880 roci F Valentini zdijsniv yiyi anglijskij pereklad u 1882 roci D G Brinton v 1909 roci bulo opublikovano ispanska pereklad H Martinesa Ernandesa v 1949 roci vijshov povnij pereklad mayanskogo tekstu ispanskoyu movoyu vikonanij E Solisom Alkala a v 1979 roci novij anglijskij pereklad E Krejna i R Rejnsdorp Kniga Chilam Balam z Chumajelya zgidno z nayavnimi v nij poznachkami bula skladena v selishi Chumajel miscevim zhitelem Huanom Hose Hoilem na pochatku 1782 roku Mizh 1832 i 1868 rokami vona perehodila z ruk v ruki poki ne opinilasya v kolekciyi K Karrilo i Ankoni yakij peredav yiyi v rozporyadzhennya lingvista K Berendta yakij znyav v 1868 roci kopiyu z rukopisu i arheologa T Malera yakij vigotoviv v 1887 roci fotografichne vidtvorennya Na osnovi kopiyi Berendta pereklad chumajelskoyi versiyi Hroniki pidgotuvav i opublikuvav D Brinton U 1913 roci na osnovi negativiv Malera vijshlo v svit faksimilne vidannya Chumajelskogo rukopisu Dzh B Gordona sho posluzhilo osnovoyu dlya nastupnih publikacij i perekladiv oskilki original rukopisu bulo mizh 1915 i 1918 rokami vikradeno z Biblioteki Sepeda v Meridi i do 1980 h rokiv jogo dolya bula nevidoma v danij chas zberigayetsya v biblioteci v SShA U 1912 roci vijshov u svit pereklad hroniki z Chumajelskogo spisku vikonanij H Martinesom Ernandesom v 1930 roci opublikovano povnij ispanska pereklad tekstu A Medisa Bolio v 1933 roci anglijskij pereklad R Rojsa Rosijski perekladi urivkiv istorichnogo zmistu z Chumajelskogo rukopis sho nalezhat Yu V Knorozovu opublikovani v 1963 roci Kniga Chilam Balam z Tisimina Kodeks Anonima bula v 1870 roci peredana Manuelem Lusiano Peresom parafiyalnim svyashenikom iz cogo selisha K Karrilo i Ankona nezabarom K Berendta bula vikonana kopiya na osnovi yakoyi D Brinton zdijsniv pershij pereklad Hroniki k atuniv anglijskoyu movoyu v 1926 roci vijshov ispanska pereklad zdijsnenij H Martinesom Ernandesom Povni perekladi Tisiminskogo rukopisu zdijsneni M V Mejkemson v 1951 roci i M Edmonsonom v 1982 roci ZmistZmist dovoli riznomanitnij yavlyayut soboyu dosit haotichnu sumish tekstiv i urivkiv riznogo zmistu stilyu i pohodzhennya vid zapisiv originalnih indianskih mifiv pro stvorennya svitu do poyasnennya astronomichnih yavish u vidpovidnosti z yevropejskimi uyavlennyami piznogo Serednovichchya Sered cogo strokatogo riznomanittya doslidniki vidilyayut 7 tekstiv sho opovidayut pro istorichni podiyi doispanskoyi epohi Istorichni teksti vishidni do ispanskogo periodu predstavleni v knigah Chilam Balam troma hronikami troma tekstami pro podiyi chasiv Hunak Kyeyelya i tekstom pro mandri plemeni ica Zuyaa kolekciyi svoyeridnih zagadok metaforichnih vislovlyuvan sho vikoristovuvalisya dlya pidtverdzhennya prav miscevih volodariv pri shodzheni na tron Mifologiya maya mifi pro stvorennya vsesvitu yih rituali mistichni viruvannya ta tomu podibne Kalendari maya a takozh traktati z astrologiyi meteorologiyi silskogospodarski almanahi Medicina maya de rozpovidayetsya pro praktichni zasobi likuvannya zokrema za dopomogoyu likarskih trav j zi zastosuvannyam chaklunstva Perelik knig Chilam Balam z Mani Chilam Balam z Tisimina Chilam Balam z Chumajelya Chilam Balam z Kaua Chilam Balam z Ishilya Chilam Balam z Nah Chilam Balam z Tekasha Chilam Balam z Tusika Chilam Balam z Yashkukulya Hronika k atuniv Najvidomishij z nih tak zvana Hronika k atuniv abo Hronika Matichu predstavlena v 3 zbirkah na storinkah 134 137 Kodeksu Peresa I na storinkah 74 77 Knigi Chilam Balam z Chumajelya i na storinkah 18v 19r Knigi Chilam Balam z Tisimina U vsih troh rukopisah predstavlena v riznih redakciyah Najpovnisha mistitsya v Kodeksi Peresa najkorotsha u Chumajelskomu spisku Za strukturoyu Hronika yavlyaye soboyu pererahuvannya kalendarnih odinic k atuniv vsogo yih u zvedenij redakciyi vkazano 99 z yakimi v nizci vipadkiv pov yazuyutsya ti chi inshi istorichni podiyi Vsya hronika yavlyaye soboyu kompilyaciyu z kilkoh samostijnih chastin Ukladach kompilyaciyi sho zhiv v XVII stolitti ostannya podiya hroniki vidnositsya do 1611 roku pragnuv vidnoviti bezperervnu spisok dvadcyatirichchya i v deyakih miscyah pererahuvav brakuyuchi vidomosti z yednavshi takim chinom okremi fragmenti sho sluzhili jomu dzherelom U rezultati vijshlo mehanichne z yednannya riznoridnih chastin a odni j ti zh podiyi stali figuruvati dvichi i trichi v riznih miscyah hroniki V nij ob yednani kilka fragmentiv sho paralelno rozpovidayut pro podiyi odnogo i togo zh chasu ta vidnosyatsya do istorichnoyi tradiciyi riznih grup sho naselyali Yukatan u X XVI st Persha z cih grup tutul shiu z yakoyu pov yazani persha i tretya chastini Hroniki Odna z nih yavlyaye tradiciyu grupi sho oselilasya v oblasti Chak Noviton shodo yiyi tochnogo ototozhnennya sered doslidnikiv nemaye yedinoyi dumki insha grupi sho zajnyala rajon Ushmalya yakij do togo chasu vzhe perezhivav zanepad Druga etnoistorichnih spilnist chiya tradiciya predstavlena v Hronici katuniv ica sho ye golovnimi diyuchimi osobami u 2 i 4 chastinah Vodnochas Hronika k atuniv ne zgaduye toltekiv i yih vozhdya Kecalkoatlya Kukulkana Vihid ica z Chichen Ica i v drugij i v chetvertij chastinah Hroniki vidnositsya do k atunu 8 Ahav 1185 1204 roki Svoyeridna cilisna shema istoriyi Yukatana predstavlena v Stislij hronici sho mistitsya na storinkah 77 78 Chumajelskogo rukopisu Vona vidilyaye 4 epohi v kozhnu z yakih zhiteli pivostrova mali osoblive im ya chotiri zagoni krayini v epohu zavoyuvannya ica v period panuvannya Chichen Ica maya za chasiv panuvannya Mayapana i hristiyani pislya ispanskogo zavoyuvannya DzherelaSchele L Grube N Boot E Some Suggestion on the K atun Prophecies in the Books of Chilam Balam in Light of Classic Period History Memorias del Tercer Congreso Internacional de Mayistas 9 15 de Julio de 1995 Mexico 1998 Pp 399 432 Cobos R Chichen Itza Analisis de una comunidad del periodo clasico terminal Investigadores de la Cultura Maya 6 2 1998 Pag 316 331 Craine E R Reindorp R C The Codex Perez and the Book of Chilam Balam of Mani Norman 1979 Merideth Paxton Chilam Balam Books of In David Carrasco Hrsg The Oxford Encyclopedia of Mesoamerican Cultures The Civilizations of Mexico and Central America Band 1 Acat Gulf Oxford University Press Oxford u a 2001 ISBN 0 19 514255 1 S 190 195 Posilannya Chilam Balam Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 578 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chilam Balam