Чикола (ос. Цикола) — село, адміністративний центр Ірафського району Північній Осетії.
село Чикола | |
---|---|
рос. Чикола, ос. Цикола | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Північна Осетія |
Муніципальний район | Ірафський район |
Код ЗКАТУ: | 90220870001 |
Код ЗКТМО: | 90620470101 |
Основні дані | |
Час заснування | 1852 |
Населення | 6821 (2014) |
Поштовий індекс | 363500 |
Телефонний код | +7 86734 |
Географічні координати: | 43°11′29″ пн. ш. 43°55′05″ сх. д. / 43.19150000002777290° пн. ш. 43.91826944447177539° сх. д.Координати: 43°11′29″ пн. ш. 43°55′05″ сх. д. / 43.19150000002777290° пн. ш. 43.91826944447177539° сх. д. |
Влада | |
Вебсторінка | iraf.ru |
Мапа | |
Чикола Чикола | |
|
Історія
- XIX століття
Царська адміністрація намагалася проводити політику роздільного розселення осетин-мусульман і осетин-християн. Так, в 1852 роцы комісія на чолі з князем М. С. Воронцовим насильно виселила осетин-мусульман з аулів , , , , і , переселивши їх в менш зручне місце, де вони в тому ж році заснували с. Вільно-Магометановське (нині Чикола).
Разом з селянами були переселені і феодали (баделята). Все XIX століття було відзначене класовим конфліктом між Тугановими (Вільно-Магометанським баделатами) і селянством. Основу конфлікту становили земельні спори — Туганови привласнювали собі найкращі землі, переносили межові знаки, тощо. В 1852 році в Вільно-Магометановську проживало більше 500 душ, а за переписом 1860 року — вже 817 чоловік, які мали 4633 десятин землі.
- 1900–1917
Постійною проблемою в Вільно-Магометанського була нестача землі. Ситуацію погіршувала політика Кавказької адміністрації. Найродючіші землі віддавалися козакам і поміщикам. У Вільно-Магометанську на душу населення землі доводилося в 5-6 разів менше, ніж в сусідніх козацьких станицях, і в 10-12 разів менше, ніж у поміщиків. Ще більше погіршувала ситуацію переселенчеська політика держави. стала об'єктом російської та української колонізації. Поруч з Вільно-Магометанським утворилося 12 переселенських хуторів. В умовах жорсткого земельного голоду хтось повинен був поступитися. І після революції 1905 року поселенці стали їхати, продаючи свої господарства Вільно-Магометанським кулакам.
Під час революції 1905 року в Вільно-Магометанську відбулося повстання. Магометанці за тиждень вирубали й вивезли 200 гектарів Тугановського лісу, після чого 150 осіб вчинили погром у сільському правлінні, вилучивши постанови про штрафи за порубки казенного лісу (присвоєного Тугановими). Повстання було придушене каральним загоном полковника Ляхова. В результаті обстрілу Магометанського було вбито і поранено близько 40 жителів.
Більше 100 магометанцев були учасниками Першої світової війни.
- 1917–1941
До моменту Жовтневої революції баделіатам в належало 227 тис. десятин землі, а селяни були змушені платити високу орендну плату, яка досягала 40 руб. за одну десятину.
Населення
Населення — 6821 осіб.
- Національний склад
За даними Всеросійського перепису населення 2010 року:
Економіка
В даний час в Чиколі діють підприємства харчової і легкої промисловості, найбільшим з яких є Ірафська швейна фабрика. Підприємства харчової промисловості — переважно невеликі приватні фірми, які спеціалізуються на виробництві зерна та картоплі; з них найзначніше ВАТ «Чико», що випускає мінеральну воду, слабоалкогольні напої, плодоовочеві консерви.
Сільськогосподарські підприємства представлені колгоспом імені Леніна, а також «ТОВ Ірафагро і К».
У селі діє муніципальна друкарня.
Релігія
- Мечеть. Відновлена в 1990-і роки.
Пам'ятки
- Пам'ятник Володимиру Леніну
- Обеліск братам Гасановим, с. Чикола. Побудований на кошти учнів і вчителів 8-річної Чиколінської школи
- Пам'ятник Й. Сталіну
Відомі уродженці
Село відомо своїми борцями:
- Фадзаєв Арсен Сулейманович — радянський, потім узбецький борець вільного стилю. Дворазовий чемпіон Олімпійських ігор.
- Гацалов Хаджимурат Солтанович — російський борець вільного стилю. Чемпіон Олімпійських ігор.
- Карданов Аміран Авданович — російський, потім грецький борець вільного стилю. Бронзовий призер Олімпійських ігор.
- Кертанті Родіон В'ячеславович — словацький борець вільного стилю. Срібний призер Чемпіонату Європи, учасник двох Олімпійських ігор, головний тренер збірної Словаччини з вільної боротьби.
- Макоєв Борис Ахсарбекович — російський та словацький борець вільного стилю, срібний та бронзовий призер чемпіонатів світу, бронзовий призер чемпіонату Європи, учасник Олімпійських ігор.
Примітки
- Том 4. Таблиця 4. Національний склад РСОА по муніципальних утворень за переписом 2010. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 6 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 2 квітня 2015.
- [. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 23 вересня 2015.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () Olympic Athletes Born in Chikola, Respublika Severnaya Osetiya-Alaniya, Russia (укр. Олімпійці, що народилися в селі Чикола, Республіка Північна Осетія-Аланія, Росія) (англ.)]
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chikola os Cikola selo administrativnij centr Irafskogo rajonu Pivnichnij Osetiyi selo Chikolaros Chikola os CikolaKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Pivnichna OsetiyaMunicipalnij rajon Irafskij rajonKod ZKATU 90220870001Kod ZKTMO 90620470101Osnovni daniChas zasnuvannya 1852Naselennya 6821 2014 Poshtovij indeks 363500Telefonnij kod 7 86734Geografichni koordinati 43 11 29 pn sh 43 55 05 sh d 43 19150000002777290 pn sh 43 91826944447177539 sh d 43 19150000002777290 43 91826944447177539 Koordinati 43 11 29 pn sh 43 55 05 sh d 43 19150000002777290 pn sh 43 91826944447177539 sh d 43 19150000002777290 43 91826944447177539VladaVebstorinka iraf ruMapaChikola ChikolaIstoriyaXIX stolittya Carska administraciya namagalasya provoditi politiku rozdilnogo rozselennya osetin musulman i osetin hristiyan Tak v 1852 rocy komisiya na choli z knyazem M S Voroncovim nasilno viselila osetin musulman z auliv i pereselivshi yih v mensh zruchne misce de voni v tomu zh roci zasnuvali s Vilno Magometanovske nini Chikola Razom z selyanami buli pereseleni i feodali badelyata Vse XIX stolittya bulo vidznachene klasovim konfliktom mizh Tuganovimi Vilno Magometanskim badelatami i selyanstvom Osnovu konfliktu stanovili zemelni spori Tuganovi privlasnyuvali sobi najkrashi zemli perenosili mezhovi znaki tosho V 1852 roci v Vilno Magometanovsku prozhivalo bilshe 500 dush a za perepisom 1860 roku vzhe 817 cholovik yaki mali 4633 desyatin zemli 1900 1917 Postijnoyu problemoyu v Vilno Magometanskogo bula nestacha zemli Situaciyu pogirshuvala politika Kavkazkoyi administraciyi Najrodyuchishi zemli viddavalisya kozakam i pomishikam U Vilno Magometansku na dushu naselennya zemli dovodilosya v 5 6 raziv menshe nizh v susidnih kozackih stanicyah i v 10 12 raziv menshe nizh u pomishikiv She bilshe pogirshuvala situaciyu pereselencheska politika derzhavi stala ob yektom rosijskoyi ta ukrayinskoyi kolonizaciyi Poruch z Vilno Magometanskim utvorilosya 12 pereselenskih hutoriv V umovah zhorstkogo zemelnogo golodu htos povinen buv postupitisya I pislya revolyuciyi 1905 roku poselenci stali yihati prodayuchi svoyi gospodarstva Vilno Magometanskim kulakam Pid chas revolyuciyi 1905 roku v Vilno Magometansku vidbulosya povstannya Magometanci za tizhden virubali j vivezli 200 gektariv Tuganovskogo lisu pislya chogo 150 osib vchinili pogrom u silskomu pravlinni viluchivshi postanovi pro shtrafi za porubki kazennogo lisu prisvoyenogo Tuganovimi Povstannya bulo pridushene karalnim zagonom polkovnika Lyahova V rezultati obstrilu Magometanskogo bulo vbito i poraneno blizko 40 zhiteliv Bilshe 100 magometancev buli uchasnikami Pershoyi svitovoyi vijni 1917 1941 Do momentu Zhovtnevoyi revolyuciyi badeliatam v nalezhalo 227 tis desyatin zemli a selyani buli zmusheni platiti visoku orendnu platu yaka dosyagala 40 rub za odnu desyatinu NaselennyaNaselennya 6821 osib Nacionalnij sklad Za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2010 roku Osetini 6692 chol 95 4 Rosiyani 86 chol 1 2 Inshi 239 chol 3 4 EkonomikaV danij chas v Chikoli diyut pidpriyemstva harchovoyi i legkoyi promislovosti najbilshim z yakih ye Irafska shvejna fabrika Pidpriyemstva harchovoyi promislovosti perevazhno neveliki privatni firmi yaki specializuyutsya na virobnictvi zerna ta kartopli z nih najznachnishe VAT Chiko sho vipuskaye mineralnu vodu slaboalkogolni napoyi plodoovochevi konservi Silskogospodarski pidpriyemstva predstavleni kolgospom imeni Lenina a takozh TOV Irafagro i K U seli diye municipalna drukarnya ReligiyaMechet Vidnovlena v 1990 i roki Pam yatkiPam yatnik Volodimiru Leninu Obelisk bratam Gasanovim s Chikola Pobudovanij na koshti uchniv i vchiteliv 8 richnoyi Chikolinskoyi shkoli Pam yatnik J StalinuVidomi urodzhenciSelo vidomo svoyimi borcyami Fadzayev Arsen Sulejmanovich radyanskij potim uzbeckij borec vilnogo stilyu Dvorazovij chempion Olimpijskih igor Gacalov Hadzhimurat Soltanovich rosijskij borec vilnogo stilyu Chempion Olimpijskih igor Kardanov Amiran Avdanovich rosijskij potim greckij borec vilnogo stilyu Bronzovij prizer Olimpijskih igor Kertanti Rodion V yacheslavovich slovackij borec vilnogo stilyu Sribnij prizer Chempionatu Yevropi uchasnik dvoh Olimpijskih igor golovnij trener zbirnoyi Slovachchini z vilnoyi borotbi Makoyev Boris Ahsarbekovich rosijskij ta slovackij borec vilnogo stilyu sribnij ta bronzovij prizer chempionativ svitu bronzovij prizer chempionatu Yevropi uchasnik Olimpijskih igor PrimitkiTom 4 Tablicya 4 Nacionalnij sklad RSOA po municipalnih utvoren za perepisom 2010 Arhiv originalu za 19 serpnya 2013 Procitovano 6 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 11 listopada 2012 Procitovano 23 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Olympic Athletes Born in Chikola Respublika Severnaya Osetiya Alaniya Russia ukr Olimpijci sho narodilisya v seli Chikola Respublika Pivnichna Osetiya Alaniya Rosiya angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi