Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чи́касо (англ. Chickasaw, [ˈtʃɪkəsɔː]) — корінний американський народ Південного сходу США, найвідоміший з так званих п'яти цивілізованих племен.
| Чикасо | |
|---|---|
 | |
| Ареал |  (Оклахома, Міссісіпі, Алабама та Теннессі) |
| Близькі до: | Чокто, маскокі (кріки) та семіноли |
| Мова | англійська, |
| Релігія | анімізм, культ предків, тотемізм, християнство (протестантизм) |
Історія
Походження чикасо невідомо. Вчені ХХ століття, як-от археолог Патрісія Ґалловей, вважають, що чикаса та чокто були одним народом та походили з території [en] (археологічна культура в пониззі річки Міссісіпі, на заході штату Міссісіпі та сході штату ). Близько 1300 року вони прямують на схід, та перетинають річку Міссісіпі. У XV столітті Чокто продовжують рухатись на південь, а чикасо на схід, до Алабами. Історик [en] та антрополог Джон Р. Свонтон вважали, що чикасо, як окремий етнос, почали формуватися в окрузі Медісон, штат Алабама. Остаточно, на два окремі народи, чикаса та чокто розділилися у XVII століття.
Перший з європейців, хто зустрівся з чикасо, був іспанський мореплавець та конкістадор Ернандо де Сото, який у грудні 1540 року очолив першу завойовницьку експедицію іспанців на північ від Мексики, вглиб території сучасних Сполучених Штатів. Чикасо з де Сото уклали мирну угоду, та зобов'язалися постачати продовольство для іспанців. Згодом експедиція де Сото потрапила в індіанську засідку, влаштовану вождем [en] біля поселення [en]. У бою іспанці втратили двісті вояків, чверть коней та майже всі запаси. Іспанці ж вбили кілька тисяч індіанців та спалили столицю племені. Навесні 1541 року Ернандо де Сото зажадав від чикасо двісті вояків для поповнення його армії. Чикасо відмовились, напали та пограбували іспанців. Під час нападу загинуло сорок іспанців, до того ж вони втратили залишки свого озброєння. Хоча чикасо й розбили іспанців, але не стали добивати експедицію та дозволили їй покинути їхні землі.
Народ чикасо відіграв значну роль у перемозі Великої Британії над Францією, під час їхньої боротьби за контроль над Північною Америкою. Плем'я хоча й малочисельне (близько 15 000 до контакту з європейцями), було відоме своїми відважними вояками. У 1702 році французькі торговці оцінювали загальна кількість чикасо у 10 тисяч осіб, в тому числі близько 2 тисяч дорослих воїнів. Однак до 1761 року кількість воїнів знизилася до 400, оскільки чикасо вели постійні військові дії проти індіанських племен, союзників Франції. У 1817 році загальна кількість чикасо налічувала 3625 осіб.
У 1786 році чикасо уклали союзну угоду з урядом США, і в подальшому підтримували американців у війнах проти инших індіанських племен на північному заході та південному сході США.
Після прийняття Закону про переміщення індіанців вожді чикасо, 20-27 серпня 1830 року, зустрілися з президентом Ендрю Джексон. Після складних перемовин вони погодилися підписати угоду про обмін своїх земель на схід від Міссісіпі, в обмін на таку ж кількість землі на заході. Але ця угода так і не була схвалена конгресом США, тому перемовини тривали до 1832 року. У жовтні 1832 року чикасо продали свої 6 мільйонів акрів землі уряду США за 3 046 000 доларів, але майже 30 років США не виплачували ці кошти. Чикасо знаходять землі на Індіанській території, і хочуть викупити їх в уряду США, але ці землі займають чокто. Уряду США знадобилось більше 5 років, щоб переконати чокто продати землю чикасо. Чокто продають землю чикасо за 530 000 доларів. У 1837 році, під загрозою застосування армії, американці змусили чикасо почати переселення на Індіанські території. За підрахунками американців на захід вирушило 4914 чикасо та 1156 їх рабів. Під час переселення понад 500 чикасо померли тільки від дизентерії та віспи. 1854 року чикасо придбали землі та переїхав на територію у південно-центральній частині штату Оклахома.
Під час Громадянської війни у США чикасо виступили на боці Конфедерації, але п'ята частина племені, близько тисяча вояків з сім'ями, були проти цього, та перейшли на територію штату Канзас. У жовтні 1864 року армія США увійшла на територію чикасо та завдала значних збитків. 5 серпня 1865 року чикасо здалися. У вересні 1865 року уряд США скликав на раду у Форт-Сміті, штат Арканзас, представників п'яти цивілізованих племен. Було підписано мирну угоду, яка не була ратифікована Конгресом, і лідери племен були викликані у Вашингтон на нові перемовини. Їх змусили підписувати нові індивідуальні мирні угоди, оскільки у 1862 році було прийнято закон, за яким з племенами, які підписали угоду з Конфедерацією Штатів Америки, скасували усі попередні угоди, що були підписані зі Сполученими Штатами, і всі племінні виплати за землю були призупинені. Не маючи іншого вибору, племена підписують нові угоди, у яких йдуть на значні псоступки уряду США.
У 1866 році уряд США провело серію заходів, які завершились прийняттям Акту Девіса у 1887 року. Головною метою цього закону було домогтися швидкої асиміляції чикасо на Індіанській території, руйнування індіанських племен як соціальної одиниці, зменшення витрат по управлінню корінним населенням, закріплення частини резервацій, як індійських земель, отримати решту землі в руки білих поселенців з метою отримання прибутку. Було проведено розподіл земель, які до цього перебували у загальній власності племені чикасо, у приватну власність. Згідно із законом кожна сім'я чикасо отримали ділянки у розмірі 160 акрів. Решта нерозроділеної землі була розпродана переселенцям з інших штатів, залізничним компаніям тощо. Наділи чикасо отримали у найменш зручних для землеробства частинах та упереміж з наділами білих переселенців. Чикасо виявилися відірваними один від одного, скасування родоплемінної організації привела до ще більшого ослаблення родинних та племінних зв'язків. Відповідно до угоди чикасо також були змушені відмовитись від претензії на південний захід Оклахоми, а їхні звільнені раби стали членами племені чикасо.
У 1901 році чикасо отримали громадянство США, їм було дозволено голосувати.
Господарство та матеріальна культура
Соціальна організація
Чикасо у оціальному плані поділяється на 7 — 15 тотемічних екзогамних кланів. Приналежність до клану визначається по матері, а шлюб всередині клану був категорично заборонений.
Житло та поселення
До 1700 року чикаго мешкали у семи великих поселеннях та численних невеликих селах. Кожне велике поселення мало власну фортецю, яку використовували як церемоніальний комплекс у мирний час, та як фортифікаційну споруду під час війни.
Їжа
Чикасо займалися сезонним полюванням та збиральництвом, також вели підсічно-вогневе землеробство (вирощували кукурузу, гарбузи, боби, тютюн тощо).
Земля у чикасо була спільною, вона поділялася на ділянки, величина яких залежала від якості землі, близькості води та інших умов. Ці ділянки передавалися у користування домогосподарствам, що складався з родичів по материнській лінії. Ділянки оброблялися всім мешканцями поселення чикасо, незалежно від їх приналежності до того чи іншого домогосподарству, однак урожай зі своєї ділянки кожне домогосподарство збирало до власної комори. Частина врожаю йшла у загальне користування, у суспільну комору, з запасів якої забезпечувалися військові експедиції, посадові особи, годували гостей та підтримували тих, чиї запаси виснажувалися.
Чикасо практикували колективне та облавне полювання. Для полювання чикасо застосовували псів. Мисливець, який поранив чи вбив звіра, мав право взяти собі шкуру, м'ясо ж розподілялося між всіма учасниками полювання. Кожен ніс свою частку в мішку. Окремі групи мисливців обмінювались між собою повідомленнями за допомогою димових сигналів. Також чикасо займалися рибальством, яке як і полювання, було суто чоловічим заняттям.
Збиральництвом у чикасо займалися в основному жінки, яким допомагали люди похилого віку та діти. Зібрані за літо гриби, ягоди, жолуді, горіхи заготовлялись про запас. Збирали також насіння, різні коріння та плоди, пташині яйця.
Землеробство, полювання, рибальство та збиральництво давали чикасо різноманітну їжу круглий рік. Частину м'яса та рибу заготовляли про запас, сушили на сонці або коптили. Взимку харчувалися м'ясом, рибою, смаженою кукурудзою, кукурудзяними коржами, а також сушеними грибами, жолудями, горіхами. Кукурудзу розтирали на борошно у дерев'яних ступах.
У чикасо було широко поширене плетіння. Плели мати з очерету, з деревної кори та лубу. Виготовляли кошики для перенесення легких предметів тощо.
Територія
Спочатку чикасо мешкали на території сучасних штатів Міссісіпі, Алабама та Теннессі. Після прийняття Закону про переселення індіанців, чикасо, у 1837 році, були примусово переселенні у спеціально створені для них Індіанські території (нині це схід штату Оклахома).
У 1855—1907 роках головним поселенням, столицею чикасо, було місто Тішомінґо в Оклахомі, назване на честь вождя [en].
Мова
Чикаська мова належить до мускозької мовної сім'ї.
Відомі чикасо
- Джулія Джонс — американська акторка та модель.
- [en] — американський астронавт, перший американський індіанець, який побував у космосі.
- [en] — американський режисер, актор, продюсер та сценарист.
- [en] — американська акторка та модель.
- Леона Мітчелл — американська оперна співачка (сопрано).
- Те Ата — американська акторка.
Див. також
Примітки
- . Buckingham Smith (trans.). 1554. Архів оригіналу за 15 жовтня 2008.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=()(англ.) - CHICKASAW HISTORY [ 12 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- James P. Pate. Treaty of Hopewell [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.]. Mississippi Encyclopedia(англ.)
- Bill Urich. «Mad Anthony» Wayne and the End of the Northwest Indian War [ 16 жовтня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- James P. Pate. George (Chooshemataha), Levi (Itawamba Mingo), and William (Tootemastubbe) Colbert [ 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Mississippi Encyclopedia(англ.)
- Chickasaw Treaty Council Of 1830 [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Native History Association (англ.)
- Sultzman, Lee. Chickasaw History[недоступне посилання](англ.)
- Gibson, Karen Bush (26 січня 2017). (англ.). Capstone. ISBN . Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 7 грудня 2019.
- . The Library of Congress. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 7 грудня 2019.(англ.)
- The Congressional Record [ 17 серпня 2017 у Wayback Machine.]; May 26, 1830; House vote No. 149; Government Tracker online(англ.)
- . Library of Congress. Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 7 грудня 2019.(англ.)
- Козачук О. О. Еволюція політики США щодо індіанців у 1776–1924 рр. Панорама політологічних студій. 2013. Вип. 10. С. 247-257.
- Невмирущий дух американських індіанців [ 8 грудня 2019 у Wayback Machine.] «Голос Америки» 8 вересня 2007
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чикасо |
- Clark, B. Indian Tribes of Oklahoma: A Guide. - University of Oklahoma Press, 2009
- Ethridge, R. From Chicaza to Chickasaw: The European Invasion and the Transformation of the Mississippian World, 1540—1715 / R. Ethridge. — Chapel Hill: University of North Carolina Press, 2010
- Minahan, J. Ethnic Groups of the Americas: An Encyclopedia/ J. Minahan. — Santa Barbara, Denver, Oxford: ABC-CLIO, 2013
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chi kaso angl Chickasaw ˈ tʃ ɪ k e s ɔː korinnij amerikanskij narod Pivdennogo shodu SShA najvidomishij z tak zvanih p yati civilizovanih plemen ChikasoAreal Oklahoma Missisipi Alabama ta Tennessi Blizki do Chokto maskoki kriki ta seminoliMova anglijska Religiya animizm kult predkiv totemizm hristiyanstvo protestantizm U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chikaso IstoriyaPohodzhennya chikaso nevidomo Vcheni HH stolittya yak ot arheolog Patrisiya Gallovej vvazhayut sho chikasa ta chokto buli odnim narodom ta pohodili z teritoriyi en arheologichna kultura v ponizzi richki Missisipi na zahodi shtatu Missisipi ta shodi shtatu Blizko 1300 roku voni pryamuyut na shid ta peretinayut richku Missisipi U XV stolitti Chokto prodovzhuyut ruhatis na pivden a chikaso na shid do Alabami Istorik en ta antropolog Dzhon R Svonton vvazhali sho chikaso yak okremij etnos pochali formuvatisya v okruzi Medison shtat Alabama Ostatochno na dva okremi narodi chikasa ta chokto rozdililisya u XVII stolittya Miscya prozhivannya indianci u dokolonialnij period Indianska teritoriya u 1891 roci Prapor chikaso Molodij voyin chikaso 1830 ti roku Pershij z yevropejciv hto zustrivsya z chikaso buv ispanskij moreplavec ta konkistador Ernando de Soto yakij u grudni 1540 roku ocholiv pershu zavojovnicku ekspediciyu ispanciv na pivnich vid Meksiki vglib teritoriyi suchasnih Spoluchenih Shtativ Chikaso z de Soto uklali mirnu ugodu ta zobov yazalisya postachati prodovolstvo dlya ispanciv Zgodom ekspediciya de Soto potrapila v indiansku zasidku vlashtovanu vozhdem en bilya poselennya en U boyu ispanci vtratili dvisti voyakiv chvert konej ta majzhe vsi zapasi Ispanci zh vbili kilka tisyach indianciv ta spalili stolicyu plemeni Navesni 1541 roku Ernando de Soto zazhadav vid chikaso dvisti voyakiv dlya popovnennya jogo armiyi Chikaso vidmovilis napali ta pograbuvali ispanciv Pid chas napadu zaginulo sorok ispanciv do togo zh voni vtratili zalishki svogo ozbroyennya Hocha chikaso j rozbili ispanciv ale ne stali dobivati ekspediciyu ta dozvolili yij pokinuti yihni zemli Narod chikaso vidigrav znachnu rol u peremozi Velikoyi Britaniyi nad Franciyeyu pid chas yihnoyi borotbi za kontrol nad Pivnichnoyu Amerikoyu Plem ya hocha j malochiselne blizko 15 000 do kontaktu z yevropejcyami bulo vidome svoyimi vidvazhnimi voyakami U 1702 roci francuzki torgovci ocinyuvali zagalna kilkist chikaso u 10 tisyach osib v tomu chisli blizko 2 tisyach doroslih voyiniv Odnak do 1761 roku kilkist voyiniv znizilasya do 400 oskilki chikaso veli postijni vijskovi diyi proti indianskih plemen soyuznikiv Franciyi U 1817 roci zagalna kilkist chikaso nalichuvala 3625 osib U 1786 roci chikaso uklali soyuznu ugodu z uryadom SShA i v podalshomu pidtrimuvali amerikanciv u vijnah proti inshih indianskih plemen na pivnichnomu zahodi ta pivdennomu shodi SShA Pislya prijnyattya Zakonu pro peremishennya indianciv vozhdi chikaso 20 27 serpnya 1830 roku zustrilisya z prezidentom Endryu Dzhekson Pislya skladnih peremovin voni pogodilisya pidpisati ugodu pro obmin svoyih zemel na shid vid Missisipi v obmin na taku zh kilkist zemli na zahodi Ale cya ugoda tak i ne bula shvalena kongresom SShA tomu peremovini trivali do 1832 roku U zhovtni 1832 roku chikaso prodali svoyi 6 miljoniv akriv zemli uryadu SShA za 3 046 000 dolariv ale majzhe 30 rokiv SShA ne viplachuvali ci koshti Chikaso znahodyat zemli na Indianskij teritoriyi i hochut vikupiti yih v uryadu SShA ale ci zemli zajmayut chokto Uryadu SShA znadobilos bilshe 5 rokiv shob perekonati chokto prodati zemlyu chikaso Chokto prodayut zemlyu chikaso za 530 000 dolariv U 1837 roci pid zagrozoyu zastosuvannya armiyi amerikanci zmusili chikaso pochati pereselennya na Indianski teritoriyi Za pidrahunkami amerikanciv na zahid virushilo 4914 chikaso ta 1156 yih rabiv Pid chas pereselennya ponad 500 chikaso pomerli tilki vid dizenteriyi ta vispi 1854 roku chikaso pridbali zemli ta pereyihav na teritoriyu u pivdenno centralnij chastini shtatu Oklahoma Pid chas Gromadyanskoyi vijni u SShA chikaso vistupili na boci Konfederaciyi ale p yata chastina plemeni blizko tisyacha voyakiv z sim yami buli proti cogo ta perejshli na teritoriyu shtatu Kanzas U zhovtni 1864 roku armiya SShA uvijshla na teritoriyu chikaso ta zavdala znachnih zbitkiv 5 serpnya 1865 roku chikaso zdalisya U veresni 1865 roku uryad SShA sklikav na radu u Fort Smiti shtat Arkanzas predstavnikiv p yati civilizovanih plemen Bulo pidpisano mirnu ugodu yaka ne bula ratifikovana Kongresom i lideri plemen buli viklikani u Vashington na novi peremovini Yih zmusili pidpisuvati novi individualni mirni ugodi oskilki u 1862 roci bulo prijnyato zakon za yakim z plemenami yaki pidpisali ugodu z Konfederaciyeyu Shtativ Ameriki skasuvali usi poperedni ugodi sho buli pidpisani zi Spoluchenimi Shtatami i vsi pleminni viplati za zemlyu buli prizupineni Ne mayuchi inshogo viboru plemena pidpisuyut novi ugodi u yakih jdut na znachni psostupki uryadu SShA U 1866 roci uryad SShA provelo seriyu zahodiv yaki zavershilis prijnyattyam Aktu Devisa u 1887 roku Golovnoyu metoyu cogo zakonu bulo domogtisya shvidkoyi asimilyaciyi chikaso na Indianskij teritoriyi rujnuvannya indianskih plemen yak socialnoyi odinici zmenshennya vitrat po upravlinnyu korinnim naselennyam zakriplennya chastini rezervacij yak indijskih zemel otrimati reshtu zemli v ruki bilih poselenciv z metoyu otrimannya pributku Bulo provedeno rozpodil zemel yaki do cogo perebuvali u zagalnij vlasnosti plemeni chikaso u privatnu vlasnist Zgidno iz zakonom kozhna sim ya chikaso otrimali dilyanki u rozmiri 160 akriv Reshta nerozrodilenoyi zemli bula rozprodana pereselencyam z inshih shtativ zaliznichnim kompaniyam tosho Nadili chikaso otrimali u najmensh zruchnih dlya zemlerobstva chastinah ta uperemizh z nadilami bilih pereselenciv Chikaso viyavilisya vidirvanimi odin vid odnogo skasuvannya rodopleminnoyi organizaciyi privela do she bilshogo oslablennya rodinnih ta pleminnih zv yazkiv Vidpovidno do ugodi chikaso takozh buli zmusheni vidmovitis vid pretenziyi na pivdennij zahid Oklahomi a yihni zvilneni rabi stali chlenami plemeni chikaso U 1901 roci chikaso otrimali gromadyanstvo SShA yim bulo dozvoleno golosuvati Gospodarstvo ta materialna kulturaSocialna organizaciya Chikaso u ocialnomu plani podilyayetsya na 7 15 totemichnih ekzogamnih klaniv Prinalezhnist do klanu viznachayetsya po materi a shlyub vseredini klanu buv kategorichno zaboronenij Zhitlo ta poselennya Do 1700 roku chikago meshkali u semi velikih poselennyah ta chislennih nevelikih selah Kozhne velike poselennya malo vlasnu fortecyu yaku vikoristovuvali yak ceremonialnij kompleks u mirnij chas ta yak fortifikacijnu sporudu pid chas vijni Yizha Chikaso zajmalisya sezonnim polyuvannyam ta zbiralnictvom takozh veli pidsichno vogneve zemlerobstvo viroshuvali kukuruzu garbuzi bobi tyutyun tosho Zemlya u chikaso bula spilnoyu vona podilyalasya na dilyanki velichina yakih zalezhala vid yakosti zemli blizkosti vodi ta inshih umov Ci dilyanki peredavalisya u koristuvannya domogospodarstvam sho skladavsya z rodichiv po materinskij liniyi Dilyanki obroblyalisya vsim meshkancyami poselennya chikaso nezalezhno vid yih prinalezhnosti do togo chi inshogo domogospodarstvu odnak urozhaj zi svoyeyi dilyanki kozhne domogospodarstvo zbiralo do vlasnoyi komori Chastina vrozhayu jshla u zagalne koristuvannya u suspilnu komoru z zapasiv yakoyi zabezpechuvalisya vijskovi ekspediciyi posadovi osobi goduvali gostej ta pidtrimuvali tih chiyi zapasi visnazhuvalisya Chikaso praktikuvali kolektivne ta oblavne polyuvannya Dlya polyuvannya chikaso zastosovuvali psiv Mislivec yakij poraniv chi vbiv zvira mav pravo vzyati sobi shkuru m yaso zh rozpodilyalosya mizh vsima uchasnikami polyuvannya Kozhen nis svoyu chastku v mishku Okremi grupi mislivciv obminyuvalis mizh soboyu povidomlennyami za dopomogoyu dimovih signaliv Takozh chikaso zajmalisya ribalstvom yake yak i polyuvannya bulo suto cholovichim zanyattyam Zbiralnictvom u chikaso zajmalisya v osnovnomu zhinki yakim dopomagali lyudi pohilogo viku ta diti Zibrani za lito gribi yagodi zholudi gorihi zagotovlyalis pro zapas Zbirali takozh nasinnya rizni korinnya ta plodi ptashini yajcya Zemlerobstvo polyuvannya ribalstvo ta zbiralnictvo davali chikaso riznomanitnu yizhu kruglij rik Chastinu m yasa ta ribu zagotovlyali pro zapas sushili na sonci abo koptili Vzimku harchuvalisya m yasom riboyu smazhenoyu kukurudzoyu kukurudzyanimi korzhami a takozh sushenimi gribami zholudyami gorihami Kukurudzu roztirali na boroshno u derev yanih stupah U chikaso bulo shiroko poshirene pletinnya Pleli mati z ocheretu z derevnoyi kori ta lubu Vigotovlyali koshiki dlya perenesennya legkih predmetiv tosho Chikaskij kapitolij u misti TishomingoTeritoriyaSpochatku chikaso meshkali na teritoriyi suchasnih shtativ Missisipi Alabama ta Tennessi Pislya prijnyattya Zakonu pro pereselennya indianciv chikaso u 1837 roci buli primusovo pereselenni u specialno stvoreni dlya nih Indianski teritoriyi nini ce shid shtatu Oklahoma U 1855 1907 rokah golovnim poselennyam stoliceyu chikaso bulo misto Tishomingo v Oklahomi nazvane na chest vozhdya en MovaChikaska mova nalezhit do muskozkoyi movnoyi sim yi Vidomi chikasoDzhuliya Dzhons amerikanska aktorka ta model en amerikanskij astronavt pershij amerikanskij indianec yakij pobuvav u kosmosi en amerikanskij rezhiser aktor prodyuser ta scenarist en amerikanska aktorka ta model Leona Mitchell amerikanska operna spivachka soprano Te Ata amerikanska aktorka Div takozhMissisipska kulturaPrimitki Buckingham Smith trans 1554 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka angl CHICKASAW HISTORY 12 sichnya 2008 u Wayback Machine angl James P Pate Treaty of Hopewell 25 sichnya 2020 u Wayback Machine Mississippi Encyclopedia angl Bill Urich Mad Anthony Wayne and the End of the Northwest Indian War 16 zhovtnya 2019 u Wayback Machine angl James P Pate George Chooshemataha Levi Itawamba Mingo and William Tootemastubbe Colbert 19 kvitnya 2019 u Wayback Machine Mississippi Encyclopedia angl Chickasaw Treaty Council Of 1830 2 listopada 2019 u Wayback Machine Native History Association angl Sultzman Lee Chickasaw History nedostupne posilannya angl Gibson Karen Bush 26 sichnya 2017 angl Capstone ISBN 9780736813655 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2017 Procitovano 7 grudnya 2019 The Library of Congress Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2019 angl The Congressional Record 17 serpnya 2017 u Wayback Machine May 26 1830 House vote No 149 Government Tracker online angl Library of Congress Arhiv originalu za 8 lyutogo 2011 Procitovano 7 grudnya 2019 angl Kozachuk O O Evolyuciya politiki SShA shodo indianciv u 1776 1924 rr Panorama politologichnih studij 2013 Vip 10 S 247 257 Nevmirushij duh amerikanskih indianciv 8 grudnya 2019 u Wayback Machine Golos Ameriki 8 veresnya 2007LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chikaso Clark B Indian Tribes of Oklahoma A Guide University of Oklahoma Press 2009 ISBN 978 0 8061 4060 5 Ethridge R From Chicaza to Chickasaw The European Invasion and the Transformation of the Mississippian World 1540 1715 R Ethridge Chapel Hill University of North Carolina Press 2010 ISBN 978 0 8078 3435 0 Minahan J Ethnic Groups of the Americas An Encyclopedia J Minahan Santa Barbara Denver Oxford ABC CLIO 2013 ISBN 978 1 61069 163 5