Чжанцзякоу

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калган.

Чжанцзякоу (кит. спр. 張家口市, піньїнь: Zhāngjiākǒu shì) — місто в КНР, у провінції Хебей. Розташоване на північному сході країни і провінції, на північній схід від Пекіна, на кордоні з Внутрішньою Монголією. Історична назва — Калган, столиця монгольської автономії Менцзян (1939—1945).

Чжанцзякоу / Калган спрощ. кит.: 张家口市 монг. ᠬᠠᠭᠠᠯᠭᠠᠨ
Основні дані
40°48′38″ пн. ш. 114°52′52″ сх. д. / 40.81078000002777628° пн. ш. 114.88114000002778425° сх. д. / 40.81078000002777628; 114.88114000002778425Координати: 40°48′38″ пн. ш. 114°52′52″ сх. д. / 40.81078000002777628° пн. ш. 114.88114000002778425° сх. д. / 40.81078000002777628; 114.88114000002778425
Країна	Китай
Регіон	Хебей
Столиця для	Менцзян^[1] (колишня держава, маріонеткова держава)
Межує з — сусідні нас. пункти Пекін, Баодін, Ченде, Датун, Уланчаб, Шилін-Гол, Шаньсі, Внутрішня Монголія ^?
Поділ	^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Район Чунлі, ^d, ^d, ^d
Площа	36 796,53 км²
Населення	4 118 908 осіб (2020)
Висота НРМ	716 м
Міста-побратими	Шевде^[3]
Телефонний код	313
Часовий пояс
Номери автомобілів	冀G
GeoNames	2033194
OSM	↑912998 ·R (Хебей)
Поштові індекси	075000
Міська влада
Вебсайт	zjk.gov.cn
Мапа
Чжанцзякоу / Калган Чжанцзякоу / Калган (Китайська Народна Республіка)
Чжанцзякоу / Калган Чжанцзякоу / Калган (Хебей)
Чжанцзякоу / Калган у Вікісховищі

Назва

• Чжанцзякоу (кит. спр. 張家口, піньїнь: Zhāngjiākǒu, МФА: [ʈʂáŋtɕjá kʰòu]) — сучасна китайська назва з середини ХХ ст.
• Калган (ст.-монг. Kalgan, кит. 喀拉干, Kālāgàn) — історична монгольська назва міста, усталена в європейських мовах.
  • Чулалт Халга (монг. ᠴᠢᠭᠣᠯᠠᠯᠲᠣ ᠬᠠᠭᠠᠯᠭ᠎ᠠ), , Čiɣulaltu qaɣalɣa) — повна класична монгольська назва; монг. Чуулалт Хаалга, Chuulalt haalga — сучасна монгольська назва
  • Халган (, Qaghalghan, «ворота») — коротка класична назва; монг. Хаалган, Haalgan — сучасна монгольська назва; означає ворота у Великому китайському мурі.
• Імінангга ясе (маньчжурська: ᡳᠮᡳᠶᠠᠩᡤᠠ ᠠᠰᡝ, , Imiyangga jase) — манчжурська назва міста.

Географія

Чжанцзякоу розташовується на північному сході провінції.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 23.9 °C (75 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.8 °С (18 °F).

Клімат Чжанцзякоу
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	7	13	20	30	35	35	36	35	31	27	17	17	36
Середній максимум, °C	−3	0	7	16	23	27	28	26	22	15	5	−1	13
Середня температура, °C	−7	−5	2	11	17	22	23	22	17	10	1	−6	8
Середній мінімум, °C	−12	−10	−2	5	11	16	18	17	11	5	−3	−10	3
Абсолютний мінімум, °C	−26	−22	−16	−7	0	5	11	10	1	−7	−20	−20	−26
Днів з опадами	4	7	7	9	12	15	17	16	12	8	6	4	117
Днів з дощем	0	0	3	9	12	15	17	16	12	8	3	0	95
Днів зі снігом	3	7	6	1	0	0	0	0	0	1	4	4	26
Джерело: Weatherbase

Адміністративний поділ

Міський округ поділяється на 6 районів і 10 повітів:

Карта
① ② Чунлі ③
Статус	Назва	Оригінал	Населення (2020)
Район		万全区	216 795
Район		宣化区	542 358
Район		下花园区	64 216
Район		桥东区	422 753
Район		桥西区	393 227
Район	Чунлі	崇礼区	105 501
Повіт		沽源县	167 587
Повіт		康保县	138 205
Повіт		怀安县	179 949
Повіт		怀来县	348 746
Повіт		张北县	325 795
Повіт		涿鹿县	294 013
Повіт		赤城县	197 919
Повіт		尚义县	104 247
Повіт		蔚县	411 824
Повіт		阳原县	205 773

Історія

Новий час

1571 року китайська династія Мін уклала мир з монголами. Місто перетворилося на центр , стало вікном, через яке монголи продавали своїх коней у Китай. Водночас, мінський уряд продовжував розглядати місто як стратегічну військову базу на китайсько-монгольському кордоні.

Після 1727 року місто стало також одним із центрів так званої кяхтинської торгівлі, між Калганом і Кяхтою. До ХІХ ст. деякі російські купці мали постійні резиденції та склади за межами міських мурів Калгана.

• Калган
  1698
• Великий мур поблизу міста
• Калган
  1912

Новітня доба

1909 року місто сполучилося зі столицею Пекін-Калганською залізницею, першою, яка була побудована самостійно Цінським урядом.

Після революції 1911 року, внаслідок якої було повалено династію Цін і встановлено Китайську Республіку, місто увійшло до складу новоствореної Чахарської автономії (з 1928 року — провінції).

1937 року, на початку китайсько-японської війни, Калган захопили японські війська. 1939 року місто стало столицею Монгольського краю (Менцзяну), залежного від Японії.

9 — 21 серпня 1945 року в місті відбувався жорстокий бій між японськими військами, які намагалися евакуювати місцевих японців, і наступаючими силами Радянської армії і сателітної Монгольської Народної Республіки. Місто опинилося під радянським контролем, а згодом перейшло до Китайської Республіки. На згадку про ці події у місті є пам'ятник радянсько-монгольським військам.

Після радянсько-китайського розколу 1960 року став важливим військово-стратегічним містом через близькість до Пекіна. Укріплявся через небезпеку нападу СРСР і називався «Північними воротами Пекіна».

2022 року в місті відбулася частина заходів Пекінських зимових Олімпійських ігор.

Адміністративна історія

• 1913—1928: центр Чахарської автономії Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
• 1928—1936: центр Чахарської провінції Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
• 1939—1945: столиця монгольської автономії Менцзян.
• 1945—1948: центр Чахарської провінції Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
• З 1948 : переведено до складу внутрішньокитайської провінції Хейбей, КНР.

Примітки

1. Менцзян — 1939.
   d:Track:Q697837
2. Seventh National Population Census of the People's Republic of China
   d:Track:Q65059106
3. http://www.skovde.se/Kommun-Politik/Internationell--Regional-samverkan/Vanorter/
4. . Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.

Джерела

• Merker, Peter; Zhao, Zhanhua. Zhangjiakou Through the Eyes of Foreigners. Beijing China: Xiandai Chubanshe, 2016.
• Zhangjiakou Shidian (Zhangjiakou Encyclopedia). Baoding China: Hebei Daxue Chubanshe.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чжанцзякоу

• citypopulation.de (англ.)