Чеська національна рада (чес. Česká národní rada, скорочено ЧНР) - законодавчий орган Чеської Соціалістичної Республіки, згодом Чеської Республіки у складі ЧСФР, що функціонував з 1 січня 1969 р. по 31 грудня 1992 р. На території республіки це був вищий орган державної влади. 1 січня 1993 року разом із незалежністю Чехії відповідно до пункту 1 статті 106 Конституції Чехії, ЧНР була перетворена на Палату депутатів парламенту Чеської Республіки .
Утворення
Чеська національна рада була створена в 1968 році на підставі Конституційного закону № 77/1968 "Про підготовку федеральної ладу Чехословацької Соціалістичної Республіки" як "тимчасовий орган конституційного політичного представництва чеської нації" із 150 депутатів. Вона виникла в рамках підготовчої роботи зі встановлення у майбутньому часткової автономії Чеської Соціалістичної Республіки як парламент цієї республіки. Перші депутати були обрані 10 липня 1968 року опосередковано Національними зборами на пропозицію Національного фронту з депутатів Національних зборів, обраних у чеських регіонах, та з видатних представників чеського громадського життя. Водночас було обрано її голову. Заступники, президія та комітети були обрані 21 липня. З моменту свого утворення вона розміщувався у Тунівському палаці на вулиці Снємовні в празькому районі Мала Страна, в приміщенні колишнього Ландтагу та в майбутній будівлі Палати депутатів парламенту Чехії.
З 1 січня 1969 р. по 31 грудня 1992 р. на підставі Конституційного закону № 143/1968 про чехословацьку федерацію, ЧНР була парламентом Чеської Соціалістичної Республіки (згодом Чеської Республіки) в рамках формально федералізованої Чехословацької Соціалістичної Республіки (пізніше Чеської і Словацької Федеративної Республіки), що складався з 200 депутатів, обраних на чотирирічний, після внесення змін Конституційним законом № 43/1971 - на п'ятирічний термін. Існуюча ЧНР була доповнена кооптацією ще 50 депутатів 21 грудня 1968 року, наступні прямі вибори відбулися в 1971, 1976, 1981, 1986, 1990 і 1992 роках.
Становище Чеської національної ради
Чеська національна рада обрала та відкликала свою президію у складі голови ЧНР, заступників голови та інших членів. Президія функціонувала безперервно, у період між сесіями ЧНР їй було дозволено здійснювати парламентські повноваження, за винятком прийняття конституційних законів та бюджету республіки. У цей період замість законів вона могла приймати так звані законні заходи, оприлюднювалися так само, як закони і які мали бути затверджені на найближчому засіданні ЧНР, інакше вони втрачали чинність. Важливим повноваженням президії було призначення та усунення прем'єр-міністра та інших членів уряду республіки та надання їм доручень на керівництво республіканськими міністерствами. Вона також оголошувала вибори до ЧНР. Голова представляв Чеську національну раду у відносинах з іншими органами, скликав та головував на її засіданнях, підписував закони та приймав присягу членів республіканського уряду. Окрім президії, ЧНР також утворювала й різні комітети, наприклад конституційно-правовий, як свої ініціативні та контрольні органи.
Чеська національна рада могла видавати власні закони, якщо це не стосувалося питань, що належали до компетенції усієї федерації. Законопроєкт могли вносити як депутати, цілі комітети, так і уряд республіки. Рада мала кворум, якщо була присутня абсолютна більшість усіх депутатів, для прийняття закону було потрібно згода більшості присутніх, а для Конституційного закону - згода 3/5 усіх депутатів. Прийнятий закон підписувався головою ЧНР та прем'єр-міністром республіканського уряду, його оприлюднювала президія. Однак, хоча в 1969–1971 рр. було прийнято 33 закони, у наступний період до 1989 р. лише 97 законів, переважно щорічні державні бюджети та господарські плани.
Він також міг обговорювати основні питання внутрішньої політики, затверджувати бюджет і державний підсумковий рахунок республіки, а також подавати проєкти загальнодержавних законів до Федеральних зборів. Однак у період нормалізації вона найчастіше голосувала за призначення професійних суддів. Щодо республіканського уряду, хоча його голова та інші члени призначалися президією ЧНР, уряд після призначення повинен був отримати довіру з боку всієї ЧНР. Остання вона могла контролювати діяльність уряду, скасовувати його незаконні постанови чи розпорядження, подавати депутатські запити йому та його окремих членів, а також могла висловити свою недовіру, що супроводжувалось відставкою уряду. Вона також могла висловити недовіру лише одному члену уряду.
Політичні зміни у 1989 та 1990 роках
18 грудня 1989 р. подали у відставку голова, заступник голови, голови комітетів та інші члени президії ЧНР, тогочасний голова Йозеф Кемпни заяву про відставку надіслав листом до ЧНР від 7 грудня 1989 р. Того ж дня (18 грудня) було обрано нове керівництво ЧНР, новим головою було обрано соціал-демократа Ярослава Шафаржика.
Відповідно до Конституційного закону від 23 січня 1990 р. № 14/1990 "Про відкликання депутатів законодавчих зібрань та вибори нових депутатів національних комітетів" могли бути відкликані своєю політичною партією або органом Національного фронту за згодою з Громадянським форумом ті депутати ЧНР, які в інтересах врегулювання балансу політичних сил, або ж враховуючи їх попередню діяльність, не надали гарантій розвитку політичної демократії. З 23 січня по 6 лютого 1990 року 46 депутатів подали у відставку, а 18 було відкликано. 6 лютого 1990 року було обрано 64 нових депутатів ЧНР.
Голови Чеської національної ради
- 1968–1969 Честмір Цісарж
- 1969–1981 Євжен Ербан
- 1981–1989 Йозеф Кемпни
- 1989–1990 Ярослав Шафаржик
- 1990–1992 Дагмар Бурешова
- 1992 Мілан Угде
Склад
З перших 150 депутатів Чеської національної ради 85 були членами Комуністичної партії, 22 Чехословацької соціалістичної партії, 22 Чехословацької народної партії та 21 позапартійних.
Чеська національна рада 1990–1992
33 | 20 | 23 | 124 |
Комуністична партія Чехословаччини | Християнсько-демократичний союз | Громадянський форум |
Чеська національна рада / Палата депутатів 1992–1996
35 | 16 | 16 | 15 | 14 | 14 | 10 | 66 | 14 |
Лівий блок (коаліція) | Чеська соціал-демократична партія | Ліберально-соціальний союз | Християнсько-демократичний союз – Чехословацька народна партія | Громадянсько-демократичний альянс | Християнсько-демократична партія | Громадянська демократична партія | Об’єднання за республіку – Республіканська партія Чехословаччини |
Див. також
Література
- J. Gronský. Komentované dokumenty k ústavním dějinám Československa 1960-1989 - III. díl / J. Gronský. — Praha : Karolinum, 2007. — 448 с. — .
- J. Kuklík. Dějiny československého práva: 1945-1989. — Praha : Auditorium, 2011. — 426 с. — .
- J. Rychlík. Češi a Slováci ve 20. století: Spolupráce a konflikty 1914–1992. — Praha : Vyšehrad, 2012. — 520 с. — .
- L. Vojáček, K. Schelle, V. Knoll. České právní dějiny. 3. upravené vydání. — Plzeň : Aleš Čeněk, 2016. — 696 с. — .
- J. Žatkuliak. Realizácia a normalizačná revízia česko-slovenskej federácie (september 1968 - december 1970): dokumenty / J. Žatkuliak. — Praha : Ústav pro soudobé dějiny AV ČR, 2011. — 560 с. — .
- Чехия и Словакия в ХХ веке: Очерки истории / В. Марьина. — Москва : Наука, Институт славяноведения РАН. — Т. 2. — 558 с. — .
Примітки
- čl. 151 odst. 1 ústavního zákona č. 143/1968 Sb. o československé federaci
- čl. 102 ústavního zákona č. 143/1968 Sb.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2021. Процитовано 25.05.2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2021. Процитовано 25.05.2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2021. Процитовано 25.05.2021.
- . www.psp.cz. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- . web.archive.org. 2 грудня 2013. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 18 квітня 2021.
- Pánek Jaroslav, Túma Oldřich (2018). Dějiny českých zemí (чеською) . Praha: Karolinum. с. 625—626. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheska nacionalna rada ches Ceska narodni rada skorocheno ChNR zakonodavchij organ Cheskoyi Socialistichnoyi Respubliki zgodom Cheskoyi Respubliki u skladi ChSFR sho funkcionuvav z 1 sichnya 1969 r po 31 grudnya 1992 r Na teritoriyi respubliki ce buv vishij organ derzhavnoyi vladi 1 sichnya 1993 roku razom iz nezalezhnistyu Chehiyi vidpovidno do punktu 1 statti 106 Konstituciyi Chehiyi ChNR bula peretvorena na Palatu deputativ parlamentu Cheskoyi Respubliki UtvorennyaTunivskij palac v m Praga misce zasidan ChNR Cheska nacionalna rada bula stvorena v 1968 roci na pidstavi Konstitucijnogo zakonu 77 1968 Pro pidgotovku federalnoyi ladu Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki yak timchasovij organ konstitucijnogo politichnogo predstavnictva cheskoyi naciyi iz 150 deputativ Vona vinikla v ramkah pidgotovchoyi roboti zi vstanovlennya u majbutnomu chastkovoyi avtonomiyi Cheskoyi Socialistichnoyi Respubliki yak parlament ciyeyi respubliki Pershi deputati buli obrani 10 lipnya 1968 roku oposeredkovano Nacionalnimi zborami na propoziciyu Nacionalnogo frontu z deputativ Nacionalnih zboriv obranih u cheskih regionah ta z vidatnih predstavnikiv cheskogo gromadskogo zhittya Vodnochas bulo obrano yiyi golovu Zastupniki prezidiya ta komiteti buli obrani 21 lipnya Z momentu svogo utvorennya vona rozmishuvavsya u Tunivskomu palaci na vulici Snyemovni v prazkomu rajoni Mala Strana v primishenni kolishnogo Landtagu ta v majbutnij budivli Palati deputativ parlamentu Chehiyi Z 1 sichnya 1969 r po 31 grudnya 1992 r na pidstavi Konstitucijnogo zakonu 143 1968 pro chehoslovacku federaciyu ChNR bula parlamentom Cheskoyi Socialistichnoyi Respubliki zgodom Cheskoyi Respubliki v ramkah formalno federalizovanoyi Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki piznishe Cheskoyi i Slovackoyi Federativnoyi Respubliki sho skladavsya z 200 deputativ obranih na chotiririchnij pislya vnesennya zmin Konstitucijnim zakonom 43 1971 na p yatirichnij termin Isnuyucha ChNR bula dopovnena kooptaciyeyu she 50 deputativ 21 grudnya 1968 roku nastupni pryami vibori vidbulisya v 1971 1976 1981 1986 1990 i 1992 rokah Stanovishe Cheskoyi nacionalnoyi radiCheska nacionalna rada obrala ta vidklikala svoyu prezidiyu u skladi golovi ChNR zastupnikiv golovi ta inshih chleniv Prezidiya funkcionuvala bezperervno u period mizh sesiyami ChNR yij bulo dozvoleno zdijsnyuvati parlamentski povnovazhennya za vinyatkom prijnyattya konstitucijnih zakoniv ta byudzhetu respubliki U cej period zamist zakoniv vona mogla prijmati tak zvani zakonni zahodi oprilyudnyuvalisya tak samo yak zakoni i yaki mali buti zatverdzheni na najblizhchomu zasidanni ChNR inakshe voni vtrachali chinnist Vazhlivim povnovazhennyam prezidiyi bulo priznachennya ta usunennya prem yer ministra ta inshih chleniv uryadu respubliki ta nadannya yim doruchen na kerivnictvo respublikanskimi ministerstvami Vona takozh ogoloshuvala vibori do ChNR Golova predstavlyav Chesku nacionalnu radu u vidnosinah z inshimi organami sklikav ta golovuvav na yiyi zasidannyah pidpisuvav zakoni ta prijmav prisyagu chleniv respublikanskogo uryadu Okrim prezidiyi ChNR takozh utvoryuvala j rizni komiteti napriklad konstitucijno pravovij yak svoyi iniciativni ta kontrolni organi Cheska nacionalna rada mogla vidavati vlasni zakoni yaksho ce ne stosuvalosya pitan sho nalezhali do kompetenciyi usiyeyi federaciyi Zakonoproyekt mogli vnositi yak deputati cili komiteti tak i uryad respubliki Rada mala kvorum yaksho bula prisutnya absolyutna bilshist usih deputativ dlya prijnyattya zakonu bulo potribno zgoda bilshosti prisutnih a dlya Konstitucijnogo zakonu zgoda 3 5 usih deputativ Prijnyatij zakon pidpisuvavsya golovoyu ChNR ta prem yer ministrom respublikanskogo uryadu jogo oprilyudnyuvala prezidiya Odnak hocha v 1969 1971 rr bulo prijnyato 33 zakoni u nastupnij period do 1989 r lishe 97 zakoniv perevazhno shorichni derzhavni byudzheti ta gospodarski plani Vin takozh mig obgovoryuvati osnovni pitannya vnutrishnoyi politiki zatverdzhuvati byudzhet i derzhavnij pidsumkovij rahunok respubliki a takozh podavati proyekti zagalnoderzhavnih zakoniv do Federalnih zboriv Odnak u period normalizaciyi vona najchastishe golosuvala za priznachennya profesijnih suddiv Shodo respublikanskogo uryadu hocha jogo golova ta inshi chleni priznachalisya prezidiyeyu ChNR uryad pislya priznachennya povinen buv otrimati doviru z boku vsiyeyi ChNR Ostannya vona mogla kontrolyuvati diyalnist uryadu skasovuvati jogo nezakonni postanovi chi rozporyadzhennya podavati deputatski zapiti jomu ta jogo okremih chleniv a takozh mogla visloviti svoyu nedoviru sho suprovodzhuvalos vidstavkoyu uryadu Vona takozh mogla visloviti nedoviru lishe odnomu chlenu uryadu Politichni zmini u 1989 ta 1990 rokah18 grudnya 1989 r podali u vidstavku golova zastupnik golovi golovi komitetiv ta inshi chleni prezidiyi ChNR togochasnij golova Jozef Kempni zayavu pro vidstavku nadislav listom do ChNR vid 7 grudnya 1989 r Togo zh dnya 18 grudnya bulo obrano nove kerivnictvo ChNR novim golovoyu bulo obrano social demokrata Yaroslava Shafarzhika Vidpovidno do Konstitucijnogo zakonu vid 23 sichnya 1990 r 14 1990 Pro vidklikannya deputativ zakonodavchih zibran ta vibori novih deputativ nacionalnih komitetiv mogli buti vidklikani svoyeyu politichnoyu partiyeyu abo organom Nacionalnogo frontu za zgodoyu z Gromadyanskim forumom ti deputati ChNR yaki v interesah vregulyuvannya balansu politichnih sil abo zh vrahovuyuchi yih poperednyu diyalnist ne nadali garantij rozvitku politichnoyi demokratiyi Z 23 sichnya po 6 lyutogo 1990 roku 46 deputativ podali u vidstavku a 18 bulo vidklikano 6 lyutogo 1990 roku bulo obrano 64 novih deputativ ChNR Golovi Cheskoyi nacionalnoyi radi1968 1969 Chestmir Cisarzh 1969 1981 Yevzhen Erban 1981 1989 Jozef Kempni 1989 1990 Yaroslav Shafarzhik 1990 1992 Dagmar Bureshova 1992 Milan UgdeSkladZ pershih 150 deputativ Cheskoyi nacionalnoyi radi 85 buli chlenami Komunistichnoyi partiyi 22 Chehoslovackoyi socialistichnoyi partiyi 22 Chehoslovackoyi narodnoyi partiyi ta 21 pozapartijnih Cheska nacionalna rada 1990 1992 33 20 23 124 Komunistichna partiya Chehoslovachchini Hristiyansko demokratichnij soyuz Gromadyanskij forum Cheska nacionalna rada Palata deputativ 1992 1996 35 16 16 15 14 14 10 66 14 Livij blok koaliciya Cheska social demokratichna partiya Liberalno socialnij soyuz Hristiyansko demokratichnij soyuz Chehoslovacka narodna partiya Gromadyansko demokratichnij alyans Hristiyansko demokratichna partiya Gromadyanska demokratichna partiya Ob yednannya za respubliku Respublikanska partiya ChehoslovachchiniDiv takozhChehoslovachchina Cheska Socialistichna Respublika Federalni zbori Chehoslovachchini Slovacka nacionalna radaLiteraturaJ Gronsky Komentovane dokumenty k ustavnim dejinam Ceskoslovenska 1960 1989 III dil J Gronsky Praha Karolinum 2007 448 s ISBN 978 80 246 1285 0 J Kuklik Dejiny ceskoslovenskeho prava 1945 1989 Praha Auditorium 2011 426 s ISBN 978 80 87284 17 9 J Rychlik Cesi a Slovaci ve 20 stoleti Spoluprace a konflikty 1914 1992 Praha Vysehrad 2012 520 s ISBN 978 80 7429 133 3 L Vojacek K Schelle V Knoll Ceske pravni dejiny 3 upravene vydani Plzen Ales Cenek 2016 696 s ISBN 978 80 7380 575 3 J Zatkuliak Realizacia a normalizacna revizia cesko slovenskej federacie september 1968 december 1970 dokumenty J Zatkuliak Praha Ustav pro soudobe dejiny AV CR 2011 560 s ISBN 978 80 7285 140 9 Chehiya i Slovakiya v HH veke Ocherki istorii V Marina Moskva Nauka Institut slavyanovedeniya RAN T 2 558 s ISBN 5 02 010350 0 Primitkicl 151 odst 1 ustavniho zakona c 143 1968 Sb o ceskoslovenske federaci cl 102 ustavniho zakona c 143 1968 Sb PDF Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2021 Procitovano 25 05 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2021 Procitovano 25 05 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2021 Procitovano 25 05 2021 www psp cz Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 25 travnya 2021 web archive org 2 grudnya 2013 Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 18 kvitnya 2021 Panek Jaroslav Tuma Oldrich 2018 Dejiny ceskych zemi cheskoyu Praha Karolinum s 625 626 ISBN 978 80 246 3994 9