"Червоне і чорне" (фр. Le Rouge et le Noir) — роман французького письменника Стендаля, написаний у 1830 році. Іноді його ще називають хронікою XIX ст. У романі розкривається трагічна історія Жульєна Сореля, «в душі якого йде боротьба між природною шляхетністю й небезпечними примарами честолюбства». Показуючи життя героя, автор одночасно змальовує три соціальні шари французького суспільства після революції 1793 року: буржуазію, духовенство, дворянство.
"Червоне і чорне" | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Le Rouge et le Noir | ||||
Том II, 1831. | ||||
Жанр | Психологічний роман, роман виховання і історична белетристика | |||
Форма | роман | |||
Тема | d, Реставрація Бурбонів, лицемірство і любов | |||
Напрям | романтизм і реалізм | |||
Автор | Стендаль | |||
Мова | французька | |||
Опубліковано | 1830 | |||
Країна | Франція | |||
Переклад | Єлизавета Старинкевич; Дмитро Паламарчук | |||
У «Гутенберзі» | 798 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет
Роман складається з двох частин. Умовно їх можна поділити на чотири періоди, чи дії.
Вер'єр
Вер'єр — мальовниче, спокійне, провінційне французьке містечко регіону Франш-Конте. Його мер — пан Реналь, власник цвяхової фабрики — типовий портрет пихатого дворянина, який всіма правдами й неправдами здобув собі місце під сонцем і тепер щосили зберігає його. У Реналя є жінка і троє дітей.
Мер містечка конкурує зі своїм давнім суперником — багачем паном Валено, тому Реналь йому на заздрість хоче найняти своїм дітям гувернера. Він чує про Жюльєна Сореля — сина теслі, який чудово знає латину. Мер йде до його батька і «викупляє» його.
Жюльєн — біла ворона серед інших. Ще змалку він відрізнявся від братів крихкістю статури, він привчився ненавидіти всіх, для нього люди — це вороги, яких треба подолати назад в болото. Його єдиним спасінням були книжки, які йому залишив відставний лікар, який часто брав Жюльєна на цілі дні вивчати латину та історію. Лікар був палким бонапартистом, тому не дивно, що серед книжок Жюльєна, його улюбленою був «Меморіал Святої Єлени». Жюльєн жив мріями про військову кар'єру, йому марилися гучні кампанії, успіхи у світі… проте раптом він заявив, що збирається стати священником. З того дня він усюди носив з собою Біблію, яку, до речі, вивчив напам'ять.
Сорель потрапляє у дім пана Реналя і швидко здобуває блискучу репутацію. Молодий, двадцятирічний, з трохи жіночими рисами обличчя, він привертає до себе увагу пані Реналь. Не дивно, що честолюбний Жюльєн вирішує звабити її. Врешті це йому вдається. Пані Реналь, яка ніколи до цього не кохала, палко віддається пристрасті. Його роман з жінкою мера просочується у місто: починають надходити анонімні листи.
У Жюльєна є його єдиний друг — сільський підприємець Фуке, який торгує лісом. Він робить Жюльєну пропозицію стати компаньйоном, але той відмовляється.
Йому доводиться залишити Вер'єр, він їде у Безансон, у семінарію.
Безансон
Жюльєн приїжджає у незнайоме місто. Він вже не думає про залишене кохання — попереду яскраве майбутнє, ціле нове місто. Він вступає до семінарії, ректором якої є суворий янсеніст абат Пірар. Абат бачить «священний вогонь» у юнакові. Тепер він — семінарист.
Проходять довгі, пекельні місяці. Жюльєн — чужак для інших; блискучі успіхи з усіх наук тільки віддаляють його від інших. Проте молодий семінарист і не бажає дружби — він бачить лише потвор, підлабузників. Він почуває себе вищим за всіх.
Сорель прив'язується до свого духівника, абата Пірара. Він — єдина чесна людина у семінарії, тому не дивно, що інші намагаються скинути його з посади.
Абат Пірар знайомий з маркізом де Ла-молем по одній судовій справі. Вони листуються і з часом стають друзями. Маркіз пропонує абату добру парафію біля Парижа. Пірар їде до міста поговорити з паном де Ла-молем. Виявляється, що тому потрібен секретар. Абат пропонує на це місце Жюльєна. Маркіз погоджується.
Але перед цим Сорелю треба побачитися зі своєю коханою — пані Реналь. Він їде до Вер'єра, вночі пробирається до її кімнати. Пані Реналь за минулі місяці вдарилась у релігію. Кохана Жюльєна впевнила себе, що скоїла страшний гріх і тепер повинна карати себе усе життя. Проте варто їй тільки побачити коханого і всі довгі місяці ніби забуті — вона знову з вже більшою пристрастю віддається коханню. Жюльєн тікає з дому під пострілами рушниці, відчуваючи себе, як і його кохана, найщасливішою людиною на світі.
І так трапляється, що, пробувши усього лише десять місяців (замість трьох років), у семінарії, Жюльєн прямує до Парижа, міста нових здійснень, мрій і перемог, міста життя, серця Франції.
Париж
Життя Жюльєна Сореля перевертається догори дриґом. Він — секретар в одному з найпрестижніших домів Парижа. Колишній семінарист знову заробляє собі гарну репутацію. Йому доводиться кожного вечора сидіти на прийомах у салоні маркіза. Проте світське життя, яке тільки й може проштовхнути його у вищій світ не вабить Жюльєна; він вищий від цього.
Маркіз де Ла-Моль — дивакуватий дворянин з благородним серцем. Він має неабиякий вплив у світі і в першу чергу це пояснюється його надзвичайним розумом, а потім вже походженням. Його недолік в тому, що він підкорюється своїм примхам. В нього є дружина та двоє дітей: донька та син — граф Норбер, юнак дев'ятнадцяти років, який хоробро воював в Іспанії.
З часом маркіз прив'язується до свого секретаря. Жюльєн справляється з роботою відмінно: справи маркіза в ідеальному порядку. Пан де Ла-Моль, як виявляється, ще й причетний до нових революціонерів. Маркіз довіряється Сорелю і бере його з собою на одне з засідань. Жюльєн виконує з честю ще й деякі небезпечні завдання.
А тим часом бурхливо розвивається нове кохання Жюльєна — мадемуазель де Ла-Моль. Це кохання виявляється зовсім не таким, як з пані Реналь. Сорель проходить через всі кола пекла, і зрештою домагається справжнього пристрасного кохання Матільди, доньки маркіза.
Звичайно, що шлюб такої високородної дами з буржуа, сином тесляра, неможливий, адже її батько планував її одруження з паном де Круазнуа, герцогом. Матільда слухати про це не хоче — сенс її життя тепер у коханні до Жюльєна. Маркіз дізнається про все, він у розпачі, проте його любов до доньки виявляється занадто сильною, і він дає свою згоду. Пан де Ла-Моль дарує закоханим землі, ренту, назначає Сореля поручником у гусарський полк… Матільда тим часом наполягає на одруженні. Жюльєн щасливий, він досяг своєї мети.
Все руйнується в один день. Пан де Ла-Моль отримує листа, де з усіма подробицями розповідається про пані Реналь і Жюльєна. Маркіз їде з Франції, так і не давши згоди бути присутнім при одруженні.
А Жюльєн Сорель, майже втративши розум, їде до Вер'єра, купує пістолети, та іде до церкви, де повинна бути пані Реналь. Опинившись поруч, він стріляє в неї. Тут він втрачає свідомість, проте так і не дізнається найгіршого (а може й найкращого для нього) — пані Реналь не вбита.
В'язниця
Жюльєну загрожує страта, проте суд ще не відбувся. А поки він сидить у в'язниці у Вер'єрі. Згодом його переводять до фортеці Безансону. Там його навідують Матільда, Фуке. Вони роблять все для того, щоб запобігти смертній карі. Проте Жюльєн вже приготувався до смерті і не збирається тікати чи брехати на суді. Тільки тепер він розуміє, що єдине кохання в його житті — це пані Реналь, яку він убив. Жульєн дуже страждає від того, що вбив «святу людину». Але виявляється, що це не так — його кохана жива. Пані Реналь відвідує його й прощає йому його нерозважливий вчинок. Вони знову щасливі, і нічого більше їм не треба.
Проходить суд, на якому, незважаючи на обіцянки, Жюльєна засуджують до смерті, через гільйотинування. Пані Реналь змушує його подати апеляцію, проте вона не допомагає. Останні дні Жульєн проводить у казематі разом із коханою.
Він помирає у сонячний день, спокійно і з честю. Мадемуазель де Ла-Моль, на зразок Королеви Маргарити, забирає голову страченого коханого та власноруч закопує її.
А пані де Реналь помирає через три дні після страти, обіймаючи своїх дітей.
Герої
Жюльєн Сорель — головний герой роману. Хоче бути єпископом, але жадає тільки одного — привілеїв, пов'язаних з цією посадою. Сам в Бога не вірить. Розумний, розважливий, затятий шанувальник Наполеона, хоче повторити його долю. Думає, що якби народився за часів Наполеона, то домігся б багато чого, а тепер доводиться лицемірити. Розуміє, що заради своїх цілей потрібно добре ставитися до людей, яких не любиш. Намагається лицемірити, але не завжди це виходить. Дуже емоційний, пихатий, женеться за становищем в суспільстві. Запальний. Хоробрий. Іноді його почуття переважають над розумом.
(Луїза де Реналь) — дружина мера міста Верьера Пана де Реналя. 30 років. Щира, простодушна, наївна., вона — втілення природності та легкості.
— 19 років, різка, емоційна, іронічна до своїх знайомих. Поводиться як дитина. Потихеньку читає книги батька (Вольтер, Руссо). І чим більше там протесту сучасності, тим цікавіше їй здається життя, не завжди здатна зрозуміти свої почуття, здатна на кохання.
— Сорель зустрічається з ним в семінарії. Абат має симпатії до розумного учня, але намагається це не виявляти. Вони схожі з Сорелем. Більшість їх не любить за розум, начитаність, протиставлення іншим семінаристам. Як і Жульєн, він цілеспрямований і розумний. Кожен готовий донести на них при першій слушній нагоді. В результаті абата виганяють з семінарії. Перейти в інше місце йому допомагає пан де Ла-Моль.
— бере участь в таємних зборах, схожий на ультрароялістів 1820-х. Має велику бібліотеку. Добре ставиться до Жульєна з самого початку, не відкидає його походження. Цінує його за роботу, допомогу у кримінальних справах. Проявляє совісність, об'єктивність. Відразу повірив в негативну характеристику Сореля. Вдячний абату за допомогу.
— Мер міста Вер'єра. Запрошує гувернера для того, щоб похвалитися перед . Вально сам потім стає мером. Обидва турбуються про те, що про них подумають інші. Гонорові, багаті нечесними грошима, часом лицемірні. Доброзичливо розмовляють один з одним, але за очі будують підступи.
Фабула твору
Головною ідеєю, після подій Бурбонської реставрації, є лицемірство. Ця проблема є вічною — потреба поводитись так, чи інакше, щоб здобути місце у світі. Потреба грати якусь роль. Кульмінацією лицемірства стають, м'яко кажучи, ненормальні стосунки Жюльєна та Матільди — Жюльєн, усвідомлюючи, що робить, змушував себе не показувати кохання; так він і змушував його показувати. Врешті, це так подіяло на його серце, що стало незрозуміло — де правда, справжнє кохання, а де лицемірство, його амбіції.
Деякі факти
- Попри те, що, у зверненні до читачів Стендаль пише, що цей роман написаний у 1827 році, це не відповідає дійсності. У романі згадуються події 1829 і першої половини 1830 років.
- Безпосереднім джерелом роману був процес над Антуаном Берте (Antoine Berthet).
- Багато сцен написано під власним враженням — наприклад, цвяхова фабрика. Деякі любовні сцени — власний досвід письменника.
- До кожного розділу книги є епіграф. Проте більшість з них підписані фальшивими іменами (окрім Шекспіра, Байрона та деяких стародавніх поетів). Усе інше придумав сам Стендаль. Епіграфи визначають характер розділу, його проблематику.
- Достеменно невідомо чому Стендаль обрав саме таку назву роману.
Переклад українською
Українською мовою роман переклала Єлизавета Старинкевич.
Екранізації
Екранізації роману:
- 1954 - Франція, "Червоне і чорне", режисер Клод Отан-Лара, в ролі Жул'єна Сореля - Жерар Філіп.
- 1976 - Радянський Союз, "Червоне і чорне", режисер Сергій Герасимов;
- 1993 - Велика Британія "Червоне і чорне", режисер Бен Болт;
- 1997 - Франція, Італія, Німеччина, "Червоне і чорне", режисер Жан-Даніель Вераж;
- американська (артхаус) (1999).
Примітки
- Таємниця назви «Червоне і чорне» [ 31 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Джерела
- Красное и черное: Хроника XIX века; Роман/ пер с фр. С.Боброва, М.Богословской. — К.: Рад.шк., 1989. - 400с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Червоне і чорне |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Стендаль «Червоне і чорне» |
- «Червоне і чорне» на Чтиво [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- «Червоне і чорне» на www.ukrcenter.com [ 6 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- (фр.) The Red and the Black, complete audio version [ 13 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Le Rouge et Le Noir у проєкті «Гутенберг»
- Le rouge et le noir (1954 film) на сайті IMDb (англ.)
- Le rouge et le noir (1997 film) на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chervone i chorne Chervone i chorne fr Le Rouge et le Noir roman francuzkogo pismennika Stendalya napisanij u 1830 roci Inodi jogo she nazivayut hronikoyu XIX st U romani rozkrivayetsya tragichna istoriya Zhulyena Sorelya v dushi yakogo jde borotba mizh prirodnoyu shlyahetnistyu j nebezpechnimi primarami chestolyubstva Pokazuyuchi zhittya geroya avtor odnochasno zmalovuye tri socialni shari francuzkogo suspilstva pislya revolyuciyi 1793 roku burzhuaziyu duhovenstvo dvoryanstvo Chervone i chorne fr Le Rouge et le NoirTom II 1831 ZhanrPsihologichnij roman roman vihovannya i istorichna beletristikaFormaromanTemad Restavraciya Burboniv licemirstvo i lyubovNapryamromantizm i realizmAvtorStendalMovafrancuzkaOpublikovano1830Krayina FranciyaPerekladYelizaveta Starinkevich Dmitro PalamarchukU Gutenberzi 798 Cej tvir u VikishovishiSyuzhetRoman skladayetsya z dvoh chastin Umovno yih mozhna podiliti na chotiri periodi chi diyi Ver yer Ver yer malovniche spokijne provincijne francuzke mistechko regionu Fransh Konte Jogo mer pan Renal vlasnik cvyahovoyi fabriki tipovij portret pihatogo dvoryanina yakij vsima pravdami j nepravdami zdobuv sobi misce pid soncem i teper shosili zberigaye jogo U Renalya ye zhinka i troye ditej Mer mistechka konkuruye zi svoyim davnim supernikom bagachem panom Valeno tomu Renal jomu na zazdrist hoche najnyati svoyim dityam guvernera Vin chuye pro Zhyulyena Sorelya sina tesli yakij chudovo znaye latinu Mer jde do jogo batka i vikuplyaye jogo Zhyulyen bila vorona sered inshih She zmalku vin vidriznyavsya vid brativ krihkistyu staturi vin privchivsya nenaviditi vsih dlya nogo lyudi ce vorogi yakih treba podolati nazad v boloto Jogo yedinim spasinnyam buli knizhki yaki jomu zalishiv vidstavnij likar yakij chasto brav Zhyulyena na cili dni vivchati latinu ta istoriyu Likar buv palkim bonapartistom tomu ne divno sho sered knizhok Zhyulyena jogo ulyublenoyu buv Memorial Svyatoyi Yeleni Zhyulyen zhiv mriyami pro vijskovu kar yeru jomu marilisya guchni kampaniyi uspihi u sviti prote raptom vin zayaviv sho zbirayetsya stati svyashennikom Z togo dnya vin usyudi nosiv z soboyu Bibliyu yaku do rechi vivchiv napam yat Sorel potraplyaye u dim pana Renalya i shvidko zdobuvaye bliskuchu reputaciyu Molodij dvadcyatirichnij z trohi zhinochimi risami oblichchya vin privertaye do sebe uvagu pani Renal Ne divno sho chestolyubnij Zhyulyen virishuye zvabiti yiyi Vreshti ce jomu vdayetsya Pani Renal yaka nikoli do cogo ne kohala palko viddayetsya pristrasti Jogo roman z zhinkoyu mera prosochuyetsya u misto pochinayut nadhoditi anonimni listi U Zhyulyena ye jogo yedinij drug silskij pidpriyemec Fuke yakij torguye lisom Vin robit Zhyulyenu propoziciyu stati kompanjonom ale toj vidmovlyayetsya Jomu dovoditsya zalishiti Ver yer vin yide u Bezanson u seminariyu Bezanson Ilyustraciya z vidannya 1884 roku Zhyulyen priyizhdzhaye u neznajome misto Vin vzhe ne dumaye pro zalishene kohannya poperedu yaskrave majbutnye cile nove misto Vin vstupaye do seminariyi rektorom yakoyi ye suvorij yansenist abat Pirar Abat bachit svyashennij vogon u yunakovi Teper vin seminarist Prohodyat dovgi pekelni misyaci Zhyulyen chuzhak dlya inshih bliskuchi uspihi z usih nauk tilki viddalyayut jogo vid inshih Prote molodij seminarist i ne bazhaye druzhbi vin bachit lishe potvor pidlabuznikiv Vin pochuvaye sebe vishim za vsih Sorel priv yazuyetsya do svogo duhivnika abata Pirara Vin yedina chesna lyudina u seminariyi tomu ne divno sho inshi namagayutsya skinuti jogo z posadi Abat Pirar znajomij z markizom de La molem po odnij sudovij spravi Voni listuyutsya i z chasom stayut druzyami Markiz proponuye abatu dobru parafiyu bilya Parizha Pirar yide do mista pogovoriti z panom de La molem Viyavlyayetsya sho tomu potriben sekretar Abat proponuye na ce misce Zhyulyena Markiz pogodzhuyetsya Ale pered cim Sorelyu treba pobachitisya zi svoyeyu kohanoyu pani Renal Vin yide do Ver yera vnochi probirayetsya do yiyi kimnati Pani Renal za minuli misyaci vdarilas u religiyu Kohana Zhyulyena vpevnila sebe sho skoyila strashnij grih i teper povinna karati sebe use zhittya Prote varto yij tilki pobachiti kohanogo i vsi dovgi misyaci nibi zabuti vona znovu z vzhe bilshoyu pristrastyu viddayetsya kohannyu Zhyulyen tikaye z domu pid postrilami rushnici vidchuvayuchi sebe yak i jogo kohana najshaslivishoyu lyudinoyu na sviti I tak traplyayetsya sho probuvshi usogo lishe desyat misyaciv zamist troh rokiv u seminariyi Zhyulyen pryamuye do Parizha mista novih zdijsnen mrij i peremog mista zhittya sercya Franciyi Parizh Zhittya Zhyulyena Sorelya perevertayetsya dogori drigom Vin sekretar v odnomu z najprestizhnishih domiv Parizha Kolishnij seminarist znovu zaroblyaye sobi garnu reputaciyu Jomu dovoditsya kozhnogo vechora siditi na prijomah u saloni markiza Prote svitske zhittya yake tilki j mozhe proshtovhnuti jogo u vishij svit ne vabit Zhyulyena vin vishij vid cogo Markiz de La Mol divakuvatij dvoryanin z blagorodnim sercem Vin maye neabiyakij vpliv u sviti i v pershu chergu ce poyasnyuyetsya jogo nadzvichajnim rozumom a potim vzhe pohodzhennyam Jogo nedolik v tomu sho vin pidkoryuyetsya svoyim primham V nogo ye druzhina ta dvoye ditej donka ta sin graf Norber yunak dev yatnadcyati rokiv yakij horobro voyuvav v Ispaniyi Z chasom markiz priv yazuyetsya do svogo sekretarya Zhyulyen spravlyayetsya z robotoyu vidminno spravi markiza v idealnomu poryadku Pan de La Mol yak viyavlyayetsya she j prichetnij do novih revolyucioneriv Markiz doviryayetsya Sorelyu i bere jogo z soboyu na odne z zasidan Zhyulyen vikonuye z chestyu she j deyaki nebezpechni zavdannya A tim chasom burhlivo rozvivayetsya nove kohannya Zhyulyena mademuazel de La Mol Ce kohannya viyavlyayetsya zovsim ne takim yak z pani Renal Sorel prohodit cherez vsi kola pekla i zreshtoyu domagayetsya spravzhnogo pristrasnogo kohannya Matildi donki markiza Zvichajno sho shlyub takoyi visokorodnoyi dami z burzhua sinom teslyara nemozhlivij adzhe yiyi batko planuvav yiyi odruzhennya z panom de Kruaznua gercogom Matilda sluhati pro ce ne hoche sens yiyi zhittya teper u kohanni do Zhyulyena Markiz diznayetsya pro vse vin u rozpachi prote jogo lyubov do donki viyavlyayetsya zanadto silnoyu i vin daye svoyu zgodu Pan de La Mol daruye zakohanim zemli rentu naznachaye Sorelya poruchnikom u gusarskij polk Matilda tim chasom napolyagaye na odruzhenni Zhyulyen shaslivij vin dosyag svoyeyi meti Vse rujnuyetsya v odin den Pan de La Mol otrimuye lista de z usima podrobicyami rozpovidayetsya pro pani Renal i Zhyulyena Markiz yide z Franciyi tak i ne davshi zgodi buti prisutnim pri odruzhenni A Zhyulyen Sorel majzhe vtrativshi rozum yide do Ver yera kupuye pistoleti ta ide do cerkvi de povinna buti pani Renal Opinivshis poruch vin strilyaye v neyi Tut vin vtrachaye svidomist prote tak i ne diznayetsya najgirshogo a mozhe j najkrashogo dlya nogo pani Renal ne vbita V yaznicya Zhyulyenu zagrozhuye strata prote sud she ne vidbuvsya A poki vin sidit u v yaznici u Ver yeri Zgodom jogo perevodyat do forteci Bezansonu Tam jogo naviduyut Matilda Fuke Voni roblyat vse dlya togo shob zapobigti smertnij kari Prote Zhyulyen vzhe prigotuvavsya do smerti i ne zbirayetsya tikati chi brehati na sudi Tilki teper vin rozumiye sho yedine kohannya v jogo zhitti ce pani Renal yaku vin ubiv Zhulyen duzhe strazhdaye vid togo sho vbiv svyatu lyudinu Ale viyavlyayetsya sho ce ne tak jogo kohana zhiva Pani Renal vidviduye jogo j proshaye jomu jogo nerozvazhlivij vchinok Voni znovu shaslivi i nichogo bilshe yim ne treba Prohodit sud na yakomu nezvazhayuchi na obicyanki Zhyulyena zasudzhuyut do smerti cherez giljotinuvannya Pani Renal zmushuye jogo podati apelyaciyu prote vona ne dopomagaye Ostanni dni Zhulyen provodit u kazemati razom iz kohanoyu Vin pomiraye u sonyachnij den spokijno i z chestyu Mademuazel de La Mol na zrazok Korolevi Margariti zabiraye golovu strachenogo kohanogo ta vlasnoruch zakopuye yiyi A pani de Renal pomiraye cherez tri dni pislya strati obijmayuchi svoyih ditej GeroyiZhyulyen Sorel golovnij geroj romanu Hoche buti yepiskopom ale zhadaye tilki odnogo privileyiv pov yazanih z ciyeyu posadoyu Sam v Boga ne virit Rozumnij rozvazhlivij zatyatij shanuvalnik Napoleona hoche povtoriti jogo dolyu Dumaye sho yakbi narodivsya za chasiv Napoleona to domigsya b bagato chogo a teper dovoditsya licemiriti Rozumiye sho zaradi svoyih cilej potribno dobre stavitisya do lyudej yakih ne lyubish Namagayetsya licemiriti ale ne zavzhdi ce vihodit Duzhe emocijnij pihatij zhenetsya za stanovishem v suspilstvi Zapalnij Horobrij Inodi jogo pochuttya perevazhayut nad rozumom Luyiza de Renal druzhina mera mista Verera Pana de Renalya 30 rokiv Shira prostodushna nayivna vona vtilennya prirodnosti ta legkosti 19 rokiv rizka emocijna ironichna do svoyih znajomih Povoditsya yak ditina Potihenku chitaye knigi batka Volter Russo I chim bilshe tam protestu suchasnosti tim cikavishe yij zdayetsya zhittya ne zavzhdi zdatna zrozumiti svoyi pochuttya zdatna na kohannya Sorel zustrichayetsya z nim v seminariyi Abat maye simpatiyi do rozumnogo uchnya ale namagayetsya ce ne viyavlyati Voni shozhi z Sorelem Bilshist yih ne lyubit za rozum nachitanist protistavlennya inshim seminaristam Yak i Zhulyen vin cilespryamovanij i rozumnij Kozhen gotovij donesti na nih pri pershij slushnij nagodi V rezultati abata viganyayut z seminariyi Perejti v inshe misce jomu dopomagaye pan de La Mol bere uchast v tayemnih zborah shozhij na ultraroyalistiv 1820 h Maye veliku biblioteku Dobre stavitsya do Zhulyena z samogo pochatku ne vidkidaye jogo pohodzhennya Cinuye jogo za robotu dopomogu u kriminalnih spravah Proyavlyaye sovisnist ob yektivnist Vidrazu poviriv v negativnu harakteristiku Sorelya Vdyachnij abatu za dopomogu Mer mista Ver yera Zaproshuye guvernera dlya togo shob pohvalitisya pered Valno sam potim staye merom Obidva turbuyutsya pro te sho pro nih podumayut inshi Gonorovi bagati nechesnimi groshima chasom licemirni Dobrozichlivo rozmovlyayut odin z odnim ale za ochi buduyut pidstupi Fabula tvoruGolovnoyu ideyeyu pislya podij Burbonskoyi restavraciyi ye licemirstvo Cya problema ye vichnoyu potreba povoditis tak chi inakshe shob zdobuti misce u sviti Potreba grati yakus rol Kulminaciyeyu licemirstva stayut m yako kazhuchi nenormalni stosunki Zhyulyena ta Matildi Zhyulyen usvidomlyuyuchi sho robit zmushuvav sebe ne pokazuvati kohannya tak vin i zmushuvav jogo pokazuvati Vreshti ce tak podiyalo na jogo serce sho stalo nezrozumilo de pravda spravzhnye kohannya a de licemirstvo jogo ambiciyi Deyaki faktiPopri te sho u zvernenni do chitachiv Stendal pishe sho cej roman napisanij u 1827 roci ce ne vidpovidaye dijsnosti U romani zgaduyutsya podiyi 1829 i pershoyi polovini 1830 rokiv Bezposerednim dzherelom romanu buv proces nad Antuanom Berte Antoine Berthet Bagato scen napisano pid vlasnim vrazhennyam napriklad cvyahova fabrika Deyaki lyubovni sceni vlasnij dosvid pismennika Do kozhnogo rozdilu knigi ye epigraf Prote bilshist z nih pidpisani falshivimi imenami okrim Shekspira Bajrona ta deyakih starodavnih poetiv Use inshe pridumav sam Stendal Epigrafi viznachayut harakter rozdilu jogo problematiku Dostemenno nevidomo chomu Stendal obrav same taku nazvu romanu Pereklad ukrayinskoyuUkrayinskoyu movoyu roman pereklala Yelizaveta Starinkevich EkranizaciyiEkranizaciyi romanu 1954 Franciya Chervone i chorne rezhiser Klod Otan Lara v roli Zhul yena Sorelya Zherar Filip 1976 Radyanskij Soyuz Chervone i chorne rezhiser Sergij Gerasimov 1993 Velika Britaniya Chervone i chorne rezhiser Ben Bolt 1997 Franciya Italiya Nimechchina Chervone i chorne rezhiser Zhan Daniel Verazh amerikanska arthaus 1999 PrimitkiTayemnicya nazvi Chervone i chorne 31 zhovtnya 2010 u Wayback Machine DzherelaKrasnoe i chernoe Hronika XIX veka Roman per s fr S Bobrova M Bogoslovskoj K Rad shk 1989 400s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chervone i chorne Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Stendal Chervone i chorne Chervone i chorne na Chtivo 25 veresnya 2013 u Wayback Machine Chervone i chorne na www ukrcenter com 6 veresnya 2010 u Wayback Machine fr The Red and the Black complete audio version 13 serpnya 2010 u Wayback Machine Le Rouge et Le Noir u proyekti Gutenberg Le rouge et le noir 1954 film na sajti IMDb angl Le rouge et le noir 1997 film na sajti IMDb angl