Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні — міжнародне легкоатлетичне змагання в приміщенні, що проводиться раз на два роки Європейською легкоатлетичною асоціацією. Традиційно проходить на початку березня. До участі допускаються спортсмени, які виконали встановлені кваліфікаційні нормативи.
Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні European Athletics Indoor Championships | |
---|---|
Загальна інформація | |
Статус | активний |
Тривалість | 3 дні |
Регулярність | раз на два роки |
Засновано | 1966 |
Вебсайт | посилання |
Чемпіонат у Вікісховищі |
Історія
Зимові змагання легкоатлетів під дахом палаців спорту та манежів з незмінним успіхом проводяться в Європі з середини XX століття. Спочатку умови проведення цих змагань відрізнялися, і часом вельми помітно, один від одного. Вони залежали від специфіки та розмірів арен, на яких проходили. Бігові доріжки, наприклад, були різної довжини та конфігурації, в одних залах вони були дерев'яними, в інших — гаревими, а з 60-х років — синтетичними.
Чіткішими правила зимових змагань стали з початком проведення офіційних стартів. У середині 60-х років Європейський комітет ІААФ ухвалив рішення про проведення чемпіонатів континенту в приміщенні та, перестрахувавшись на випадок невдалого дебюту, назвав нові змагання Європейськими іграми в приміщенні (англ. European Indoor Games). Незважаючи на явний успіх перших Ігор, що у 1966 зібрали 185 атлетів з 22 країн, які змагалися в 18 видах програми (11 чоловічих і 7 жіночих), в ІААФ продовжували бути обережними ще три роки, і тільки починаючи з 1970, ці змагання отримали офіційний статус чемпіонату континенту в приміщенні.
Після цього Ігри 1966—1969 опинилися в неоднозначному стані. З часом їх прирівняли до чемпіонатів континенту, у всякому разі, підрахунок медалей і очок, завойованих атлетами європейських країн, ведеться сукупно, починаючи з 1966. Однак перші чотири старти так і увійшли в історію під попередньою назвою «Європейські ігри».
Протягом чверті століття чемпіонати проводились щорічно, але, починаючи з 1992, їх перевели на дворічний цикл. Це було викликано появою чемпіонатів світу в приміщенні, які також стали проходити раз на два роки. Нарешті, останнє коригування відбулось вже в новому тисячолітті. У зв'язку з тим, що в ІААФ вирішили «розвести» літні та зимові чемпіонати світу по різних роках, чемпіонат в приміщенні пересунули на парні роки, змістивши його європейського «побратима» на непарні роки.
Формат
У змаганнях беруть участь легкоатлети, які представляють національні федерації, що входять до Європейської легкоатлетичної асоціації.
Від однієї країни в кожному індивідуальному виді можуть вийти на старт до 3 спортсменів, які виконали в установлений період відповідний кваліфікаційний норматив.
Країна може заявити по одній команді до естафетної дисципліни.
За десятиліття проведення чемпіонатів Європи в приміщенні їх програма змінювалася неодноразово — з 18 видів у 1966 до 26-28 наприкінці XX сторіччя. У 2000 вона стабілізувалася в наступному вигляді: біг на 60, 200, 400, 800, 1500 та 3000 метрів, на 60 метрів з бар'єрами, естафета 4×400 метрів, стрибки у висоту, з жердиною, в довжину та потрійним, штовхання ядра та багатоборства — семиборство у чоловіків (проводиться протягом двох днів) і п'ятиборство у жінок (один день).
Останньою зміною було виведення з програми змагань бігу на 200 метрів. Причина цієї «дискримінації» полягає в тому, що при довжині бігової доріжки по колу у 200 метрів учасники забігу через зміщений старт по доріжках опинялися в нерівних умовах.
Змагання
Європейські ігри в приміщенні
# | Рік | Місто-господар | Дати проведення | Арена змагань | Кількість дисциплін | Країни-учасниці | Атлети-учасники | Переможець медального заліку |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
I | 1966 | Дортмунд | 27 березня | [de] | 21 | 22 | 186 | ФРН |
II | 1967 | Прага | 11–12 березня | [cs] | 23 | 23 | 244 | СРСР |
III | 1968 | Мадрид | 9–10 березня | [es] | 23 | 20 | 205 | СРСР |
IV | 1969 | Белград | 8–9 березня | [sr] | 23 | 22 | 220 | НДР |
Чемпіонати Європи в приміщенні
# | Рік | Місто-господар | Дати проведення | Арена змагань | Кількість дисциплін | Країни-учасниці | Атлети-учасники | Переможець медального заліку |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1970 | Відень | 14–15 березня | [de] | 22 | 22 | 279 | СРСР |
2 | 1971 | Софія | 13–14 березня | 23 | 23 | 323 | СРСР | |
3 | 1972 | Гренобль | 11–12 березня | [fr] | 23 | 23 | 263 | НДР |
4 | 1973 | Роттердам | 10–11 березня | 23 | 24 | 307 | ФРН | |
5 | 1974 | Гетеборг | 9–10 березня | Скандинавіум | 21 | 25 | 263 | Польща |
6 | 1975 | Катовиці | 8–9 березня | Сподек | 21 | 24 | 270 | НДР |
7 | 1976 | Мюнхен | 21–22 лютого | [de] | 19 | 25 | 226 | СРСР |
8 | 1977 | Сан-Себастьян | 12–13 березня | [es] | 19 | 24 | 240 | НДР |
9 | 1978 | Мілан | 11–12 березня | [it] | 19 | 25 | 252 | НДР |
10 | 1979 | Відень (2) | 24–25 лютого | [de] | 19 | 24 | 208 | НДР |
11 | 1980 | Зіндельфінген | 1–2 березня | [de] | 19 | 26 | 234 | ФРН |
12 | 1981 | Гренобль (2) | 21-22 лютого | [fr] | 20 | 23 | 255 | НДР |
13 | 1982 | Мілан (2) | 6–7 березня | [it] | 23 | 23 | 282 | ФРН |
14 | 1983 | Будапешт | 5–6 березня | [hu] | 23 | 24 | 261 | СРСР |
15 | 1984 | Гетеборг (2) | 3–4 березня | Скандинавіум | 22 | 26 | 240 | Чехословаччина |
16 | 1985 | Пірей | 2–3 березня | [el] | 22 | 26 | 290 | НДР |
17 | 1986 | Мадрид (2) | 22–23 лютого | [es] | 22 | 26 | 270 | НДР |
18 | 1987 | Льєвен | 21–22 лютого | [fr] | 24 | 26 | 339 | СРСР |
19 | 1988 | Будапешт (2) | 5–6 березня | [hu] | 24 | 27 | 358 | НДР |
20 | 1989 | Гаага | 18–19 лютого | 24 | 27 | 323 | СРСР | |
21 | 1990 | Глазго | 3–4 березня | [en] | 25 | 28 | 370 | СРСР |
22 | 1992 | Генуя | 28 лютого-1 березня | [it] | 27 | 35 | 439 | Об'єднана команда |
23 | 1994 | Париж | 11–13 березня | Палац спорту «Берсі» | 27 | 40 | 499 | Росія |
24 | 1996 | Стокгольм | 8–10 березня | Глобен | 26 | 44 | 463 | Німеччина |
25 | 1998 | Валенсія | 27 лютого-1 березня | [es] | 26 | 39 | 484 | Німеччина |
26 | 2000 | Гент | 25–27 лютого | [nl] | 28 | 44 | 546 | Росія |
27 | 2002 | Відень (3) | 1-3 березня | [de] | 28 | 45 | 558 | Росія |
28 | 2005 | Мадрид (3) | 4-6 березня | [es] | 28 | 41 | 563 | Росія |
29 | 2007 | Бірмінгем | 2–4 березня | [en] | 26 | 47 | 519 | Велика Британія |
30 | 2009 | Турин | 6–8 березня | [it] | 26 | 45 | 530 | Росія |
31 | 2011 | Париж (2) | 4–6 березня | Палац спорту «Берсі» | 26 | 46 | 577 | Франція |
32 | 2013 | Гетеборг (3) | 1–3 березня | Скандинавіум | 26 | 47 | 578 | Росія |
33 | 2015 | Прага (2) | 5–8 березня | [cs] | 26 | 49 | 614 | Росія |
34 | 2017 | Белград (2) | 3–5 березня | Белградська Арена | 26 | 48 | 525 | Польща |
35 | 2019 | Глазго (2) | 1–3 березня | [en] | 26 | 47 | 582 | Польща |
36 | 2021 | Торунь | 5–7 березня | [pl] | 26 | 46 | 659 | Нідерланди |
37 | 2023 | Стамбул | 2–5 березня | [en] | 26 | 47 | 550 | Норвегія |
38 | 2025 | Апелдорн | 13-16 березня | [en] | ||||
39 | Валенсія | [es] |
Медальний залік
- Інформація наведена по чемпіонат-2019 включно.
- Колишні країни позначені курсивом.
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | СРСР | 116 | 107 | 104 | 327 |
2 | НДР | 87 | 83 | 58 | 228 |
3 | ФРН | 72 | 72 | 58 | 202 |
4 | Велика Британія | 72 | 65 | 46 | 183 |
5 | Польща | 67 | 56 | 75 | 198 |
6 | Росія | 59 | 50 | 42 | 151 |
7 | Франція | 51 | 39 | 69 | 159 |
8 | Італія | 33 | 36 | 31 | 100 |
9 | Іспанія | 32 | 46 | 36 | 114 |
10 | Чехословаччина | 31 | 32 | 36 | 99 |
11 | Німеччина | 29 | 39 | 39 | 107 |
12 | Болгарія | 29 | 32 | 36 | 97 |
13 | Румунія | 25 | 35 | 40 | 100 |
14 | Швеція | 22 | 24 | 23 | 69 |
15 | Нідерланди | 18 | 16 | 22 | 56 |
16 | Бельгія | 18 | 14 | 10 | 42 |
17 | Угорщина | 16 | 23 | 19 | 58 |
18 | Чехія | 13 | 14 | 19 | 46 |
19 | Португалія | 12 | 9 | 3 | 24 |
20 | Об'єднана команда | 12 | 8 | 7 | 27 |
21 | Швейцарія | 11 | 10 | 12 | 33 |
22 | Україна | 10 | 14 | 18 | 42 |
23 | Фінляндія | 10 | 8 | 11 | 29 |
24 | Ірландія | 8 | 5 | 12 | 25 |
25 | Австрія | 7 | 9 | 13 | 29 |
26 | Білорусь | 7 | 8 | 9 | 24 |
27 | Греція | 6 | 15 | 12 | 33 |
28 | Югославія | 6 | 6 | 13 | 25 |
29 | Латвія | 5 | 1 | 1 | 7 |
30 | Норвегія | 4 | 5 | 8 | 17 |
31 | Сербія | 4 | 1 | 2 | 7 |
32 | Естонія | 3 | 0 | 2 | 5 |
33 | Туреччина | 2 | 5 | 1 | 8 |
34 | Данія | 2 | 2 | 2 | 6 |
35 | Союзна Республіка Югославія | 2 | 1 | 2 | 5 |
Словаччина | 2 | 1 | 2 | 5 | |
37 | Азербайджан | 2 | 1 | 0 | 3 |
38 | Ісландія | 2 | 0 | 4 | 6 |
– | 2 | 0 | 1 | 3 | |
39 | Словенія | 1 | 3 | 3 | 7 |
40 | Кіпр | 1 | 2 | 0 | 3 |
41 | Литва | 1 | 1 | 1 | 3 |
42 | Ізраїль | 1 | 0 | 1 | 2 |
43 | Албанія | 1 | 0 | 0 | 1 |
44 | Хорватія | 0 | 1 | 1 | 2 |
45 | Боснія і Герцеговина | 0 | 1 | 0 | 1 |
46 | Вірменія | 0 | 0 | 1 | 1 |
Молдова | 0 | 0 | 1 | 1 | |
Загалом (47 збірних) | 914 | 900 | 906 | 2720 |
Див. також
Примітки
- Чемпионат Европы в помещении : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : ( )[рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — М : Человек, 2012. — Т. 2. — С. 537-538. — .
- (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
- . Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 28 квітня 2024.
Джерела
- Сторінка змагань [ 17 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Європейської легкоатлетичної асоціації (англ.)
- Правила проведення чемпіонатів Європи з легкої атлетики в приміщенні [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистичний довідник чемпіонатів Європи з легкої атлетики в приміщенні [ 3 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Чемпионат Европы в помещении : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : ( )[рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — М : Человек, 2012. — Т. 2. — С. 537-577. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chempionat Yevropi z legkoyi atletiki v primishenni mizhnarodne legkoatletichne zmagannya v primishenni sho provoditsya raz na dva roki Yevropejskoyu legkoatletichnoyu asociaciyeyu Tradicijno prohodit na pochatku bereznya Do uchasti dopuskayutsya sportsmeni yaki vikonali vstanovleni kvalifikacijni normativi Chempionat Yevropi z legkoyi atletiki v primishenni European Athletics Indoor ChampionshipsZagalna informaciyaStatus aktivnijTrivalist 3 dniRegulyarnist raz na dva rokiZasnovano 1966Vebsajt posilannya Chempionat u VikishovishiIstoriyaZelenim kolorom vidileni krayini mista yakih vistupali prinajmni odin raz gospodarem chempionatu Yevropi v primishenni Zimovi zmagannya legkoatletiv pid dahom palaciv sportu ta manezhiv z nezminnim uspihom provodyatsya v Yevropi z seredini XX stolittya Spochatku umovi provedennya cih zmagan vidriznyalisya i chasom velmi pomitno odin vid odnogo Voni zalezhali vid specifiki ta rozmiriv aren na yakih prohodili Bigovi dorizhki napriklad buli riznoyi dovzhini ta konfiguraciyi v odnih zalah voni buli derev yanimi v inshih garevimi a z 60 h rokiv sintetichnimi Chitkishimi pravila zimovih zmagan stali z pochatkom provedennya oficijnih startiv U seredini 60 h rokiv Yevropejskij komitet IAAF uhvaliv rishennya pro provedennya chempionativ kontinentu v primishenni ta perestrahuvavshis na vipadok nevdalogo debyutu nazvav novi zmagannya Yevropejskimi igrami v primishenni angl European Indoor Games Nezvazhayuchi na yavnij uspih pershih Igor sho u 1966 zibrali 185 atletiv z 22 krayin yaki zmagalisya v 18 vidah programi 11 cholovichih i 7 zhinochih v IAAF prodovzhuvali buti oberezhnimi she tri roki i tilki pochinayuchi z 1970 ci zmagannya otrimali oficijnij status chempionatu kontinentu v primishenni Pislya cogo Igri 1966 1969 opinilisya v neodnoznachnomu stani Z chasom yih pririvnyali do chempionativ kontinentu u vsyakomu razi pidrahunok medalej i ochok zavojovanih atletami yevropejskih krayin vedetsya sukupno pochinayuchi z 1966 Odnak pershi chotiri starti tak i uvijshli v istoriyu pid poperednoyu nazvoyu Yevropejski igri Protyagom chverti stolittya chempionati provodilis shorichno ale pochinayuchi z 1992 yih pereveli na dvorichnij cikl Ce bulo viklikano poyavoyu chempionativ svitu v primishenni yaki takozh stali prohoditi raz na dva roki Nareshti ostannye koriguvannya vidbulos vzhe v novomu tisyacholitti U zv yazku z tim sho v IAAF virishili rozvesti litni ta zimovi chempionati svitu po riznih rokah chempionat v primishenni peresunuli na parni roki zmistivshi jogo yevropejskogo pobratima na neparni roki FormatU zmagannyah berut uchast legkoatleti yaki predstavlyayut nacionalni federaciyi sho vhodyat do Yevropejskoyi legkoatletichnoyi asociaciyi Vid odniyeyi krayini v kozhnomu individualnomu vidi mozhut vijti na start do 3 sportsmeniv yaki vikonali v ustanovlenij period vidpovidnij kvalifikacijnij normativ Krayina mozhe zayaviti po odnij komandi do estafetnoyi disciplini Za desyatilittya provedennya chempionativ Yevropi v primishenni yih programa zminyuvalasya neodnorazovo z 18 vidiv u 1966 do 26 28 naprikinci XX storichchya U 2000 vona stabilizuvalasya v nastupnomu viglyadi big na 60 200 400 800 1500 ta 3000 metriv na 60 metriv z bar yerami estafeta 4 400 metriv stribki u visotu z zherdinoyu v dovzhinu ta potrijnim shtovhannya yadra ta bagatoborstva semiborstvo u cholovikiv provoditsya protyagom dvoh dniv i p yatiborstvo u zhinok odin den Ostannoyu zminoyu bulo vivedennya z programi zmagan bigu na 200 metriv Prichina ciyeyi diskriminaciyi polyagaye v tomu sho pri dovzhini bigovoyi dorizhki po kolu u 200 metriv uchasniki zabigu cherez zmishenij start po dorizhkah opinyalisya v nerivnih umovah ZmagannyaYevropejski igri v primishenni Rik Misto gospodar Dati provedennya Arena zmagan Kilkist disciplin Krayini uchasnici Atleti uchasniki Peremozhec medalnogo zaliku I 1966 Dortmund 27 bereznya de 21 22 186 FRN II 1967 Praga 11 12 bereznya cs 23 23 244 SRSR III 1968 Madrid 9 10 bereznya es 23 20 205 SRSR IV 1969 Belgrad 8 9 bereznya sr 23 22 220 NDR Chempionati Yevropi v primishenni Rik Misto gospodar Dati provedennya Arena zmagan Kilkist disciplin Krayini uchasnici Atleti uchasniki Peremozhec medalnogo zaliku 1 1970 Viden 14 15 bereznya de 22 22 279 SRSR 2 1971 Sofiya 13 14 bereznya 23 23 323 SRSR 3 1972 Grenobl 11 12 bereznya fr 23 23 263 NDR 4 1973 Rotterdam 10 11 bereznya 23 24 307 FRN 5 1974 Geteborg 9 10 bereznya Skandinavium 21 25 263 Polsha 6 1975 Katovici 8 9 bereznya Spodek 21 24 270 NDR 7 1976 Myunhen 21 22 lyutogo de 19 25 226 SRSR 8 1977 San Sebastyan 12 13 bereznya es 19 24 240 NDR 9 1978 Milan 11 12 bereznya it 19 25 252 NDR 10 1979 Viden 2 24 25 lyutogo de 19 24 208 NDR 11 1980 Zindelfingen 1 2 bereznya de 19 26 234 FRN 12 1981 Grenobl 2 21 22 lyutogo fr 20 23 255 NDR 13 1982 Milan 2 6 7 bereznya it 23 23 282 FRN 14 1983 Budapesht 5 6 bereznya hu 23 24 261 SRSR 15 1984 Geteborg 2 3 4 bereznya Skandinavium 22 26 240 Chehoslovachchina 16 1985 Pirej 2 3 bereznya el 22 26 290 NDR 17 1986 Madrid 2 22 23 lyutogo es 22 26 270 NDR 18 1987 Lyeven 21 22 lyutogo fr 24 26 339 SRSR 19 1988 Budapesht 2 5 6 bereznya hu 24 27 358 NDR 20 1989 Gaaga 18 19 lyutogo 24 27 323 SRSR 21 1990 Glazgo 3 4 bereznya en 25 28 370 SRSR 22 1992 Genuya 28 lyutogo 1 bereznya it 27 35 439 Ob yednana komanda 23 1994 Parizh 11 13 bereznya Palac sportu Bersi 27 40 499 Rosiya 24 1996 Stokgolm 8 10 bereznya Globen 26 44 463 Nimechchina 25 1998 Valensiya 27 lyutogo 1 bereznya es 26 39 484 Nimechchina 26 2000 Gent 25 27 lyutogo nl 28 44 546 Rosiya 27 2002 Viden 3 1 3 bereznya de 28 45 558 Rosiya 28 2005 Madrid 3 4 6 bereznya es 28 41 563 Rosiya 29 2007 Birmingem 2 4 bereznya en 26 47 519 Velika Britaniya 30 2009 Turin 6 8 bereznya it 26 45 530 Rosiya 31 2011 Parizh 2 4 6 bereznya Palac sportu Bersi 26 46 577 Franciya 32 2013 Geteborg 3 1 3 bereznya Skandinavium 26 47 578 Rosiya 33 2015 Praga 2 5 8 bereznya cs 26 49 614 Rosiya 34 2017 Belgrad 2 3 5 bereznya Belgradska Arena 26 48 525 Polsha 35 2019 Glazgo 2 1 3 bereznya en 26 47 582 Polsha 36 2021 Torun 5 7 bereznya pl 26 46 659 Niderlandi 37 2023 Stambul 2 5 bereznya en 26 47 550 Norvegiya 38 2025 Apeldorn 13 16 bereznya en 39 Valensiya es Medalnij zalikInformaciya navedena po chempionat 2019 vklyuchno Kolishni krayini poznacheni kursivom MisceKrayinaZolotoSribloBronzaZagalom1 SRSR1161071043272 NDR8783582283 FRN7272582024 Velika Britaniya7265461835 Polsha6756751986 Rosiya5950421517 Franciya5139691598 Italiya3336311009 Ispaniya32463611410 Chehoslovachchina3132369911 Nimechchina29393910712 Bolgariya2932369713 Rumuniya25354010014 Shveciya2224236915 Niderlandi1816225616 Belgiya1814104217 Ugorshina1623195818 Chehiya1314194619 Portugaliya12932420Ob yednana komanda12872721 Shvejcariya1110123322 Ukrayina1014184223 Finlyandiya108112924 Irlandiya85122525 Avstriya79132926 Bilorus7892427 Greciya615123328 Yugoslaviya66132529 Latviya511730 Norvegiya4581731 Serbiya412732 Estoniya302533 Turechchina251834 Daniya222635 Soyuzna Respublika Yugoslaviya2125 Slovachchina212537 Azerbajdzhan210338 Islandiya2046999 201339 Sloveniya133740 Kipr120341 Litva111342 Izrayil101243 Albaniya100144 Horvatiya011245 Bosniya i Gercegovina010146 Virmeniya0011 Moldova0011Zagalom 47 zbirnih 9149009062720Div takozhChempionat svitu z legkoyi atletiki v primishenni Chempionat Ukrayini z legkoyi atletiki v primishenni Chempionat SRSR z legkoyi atletiki v primishenniPrimitkiChempionat Evropy v pomeshenii stattya Legkaya atletika Enciklopediya V 2 h t ros V B Zelichenok V N Spichkov V L Shtejnbah obsh red V V Balahnichev M Chelovek 2012 T 2 S 537 538 ISBN 978 5 904885 81 6 PDF Yevropejska legkoatletichna asociaciya Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2020 Procitovano 27 veresnya 2020 Yevropejska legkoatletichna asociaciya Arhiv originalu za 21 kvitnya 2024 Procitovano 28 kvitnya 2024 DzherelaStorinka zmagan 17 bereznya 2019 u Wayback Machine na sajti Yevropejskoyi legkoatletichnoyi asociaciyi angl Pravila provedennya chempionativ Yevropi z legkoyi atletiki v primishenni 27 listopada 2020 u Wayback Machine angl Statistichnij dovidnik chempionativ Yevropi z legkoyi atletiki v primishenni 3 listopada 2020 u Wayback Machine angl Chempionat Evropy v pomeshenii stattya Legkaya atletika Enciklopediya V 2 h t ros V B Zelichenok V N Spichkov V L Shtejnbah obsh red V V Balahnichev M Chelovek 2012 T 2 S 537 577 ISBN 978 5 904885 81 6