Цукрист блакитний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець блакитного цукриста Самиця блакитного цукриста | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Dacnis cayana (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Motacilla cayana | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Цукри́ст блакитний (Dacnis cayana) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 12,5 см, вага 13 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають переважно бірюзово-блакитне забарвлення. Навкооло очей у них чорні плями, горло і спина чорні. крила і хвіст чорні з бірюзовими краями. Самиці і молоді птахи мають переважно зелене забарвлення. Голова у них синя, горло попелясто-блакитне, нижня частина тіла світло-зелена, крила коричневі з зеленими краями.
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис блакитного цукриста до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком із Каєнни у Французькій Гвіані. Він використав французьку назву Le Pepit bleu de Cayenne та латинську назву Sylvia cayanensis caerulea. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був блакитний цукрист, для якого Лінней придумав біномінальну назву Motacilla cayana. У 1816 році французький натураліст Жорж Леопольд Кюв'є перемістив блакитного цукриста до роду Цукрист (Saltator). Блакитний цукрист є типовим видом цього роду.
Підвиди
Виділяють вісім підвидів:
- D. c. callaina Bangs, 1905 — від західної Коста-Рики до західної Панами (на схід до Чирикі);
- D. c. ultramarina Lawrence, 1864 — Карибське узбережжя від Гондурасу до північно-західної Колумбії;
- D. c. napaea Bangs, 1898 — північна Колумбія;
- D. c. baudoana Meyer de Schauensee, 1946 — південно-західна Колумбія і західний Еквадор;
- D. c. caerebicolor Sclater, PL, 1851 — центральна Колумбія (долини річок Магдалена і Каука);
- D. c. cayana (Linnaeus, 1766) — від східної Колумбії до Венесуели, Гвіани і бразильської Амазонії, острів Тринідад;
- D. c. glaucogularis Berlepsch & Stolzmann, 1896 — від південної Колумбії до східного Еквадору, східного Перу і північної Болівії;
- D. c. paraguayensis Chubb, C, 1910 — східна і південна Бразилія, східний Парагвай і північна Аргентина.
Поширення і екологія
Блакитні цукристи мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині, Парагваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в різноманітних природних середовищах — в тропічних лісах, чагарникових заростях, саванах, на болотах і плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря, в Андах подекуди на висоті від 1600 до 2000 м над рівнем моря.
Поведінка
Блакитні цукристи зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно комахами, яких шукають серед листя. а також дрібними плодами і нектаром. Гніздо чашоподібне. розміщується на висоті від 5,5 до 8 м над рівнем моря. В кладці 2-3 білуватих яйця, поцяткованих сірими плямками. Насиджує лише самиця.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція блакитних цукристів становить приблизно 50 мільйонів птахів. Це досить поширений вид в межах свого ареалу.
Галерея
- Самець
- Самець
- Самець
- самець
- Самиця
- Самиця
- Самиця
- Пара самиць
Примітки
- BirdLife International (2016). Dacnis cayana.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. Supplement. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 534—535, Plate 28 fig 1.
- Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335.
- Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 336.
- Cuvier, Georges (1816). Le Règne animal distribué d'après son organisation : pour servir de base a l'histoire naturelle des animaux et d'introduction a l'anatomie comparée (French) . Т. 1. Paris: Déterville. с. 395.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 березня 2022.
Джерела
- Skutch, Alexander F. (1962). Life histories of honeycreepers (PDF). The Condor. 64 (2): 92—116. doi:10.2307/1365479. JSTOR 1365479.
- Snow, Barbara K.; Snow, D.W. (1971). The feeding ecology of tanagers and honeycreepers in Trinidad (PDF). The Auk. 88 (2): 291—322. doi:10.2307/4083882. JSTOR 4083882.
Посилання
- Blue Dacnis photo gallery VIREO
- Article, and Write-up:Male and Female Photos fireflyforest.net—"Blue Dacnis"
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cukrist blakitnijSamec blakitnogo cukrista Samicya blakitnogo cukristaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sayakovi Thraupidae Rid Cukrist Dacnis Vid Cukrist blakitnijBinomialna nazvaDacnis cayana Linnaeus 1766 Areal viduPidvidi Div tekst SinonimiMotacilla cayanaPosilannyaVikishovishe Dacnis cayanaVikividi Dacnis cayanaITIS 559677MSOP 22722991NCBI 62189 Cukri st blakitnij Dacnis cayana vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sayakovih Thraupidae Meshkaye v Centralnij i Pivdennij Americi OpisDovzhina ptaha stanovit 12 5 sm vaga 13 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm Samci mayut perevazhno biryuzovo blakitne zabarvlennya Navkoolo ochej u nih chorni plyami gorlo i spina chorni krila i hvist chorni z biryuzovimi krayami Samici i molodi ptahi mayut perevazhno zelene zabarvlennya Golova u nih sinya gorlo popelyasto blakitne nizhnya chastina tila svitlo zelena krila korichnevi z zelenimi krayami Blakitni cukristi predstavniki pidvidu D c caerebicolor samicya zverhu samec znizu TaksonomiyaV 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis blakitnogo cukrista do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom iz Kayenni u Francuzkij Gviani Vin vikoristav francuzku nazvu Le Pepit bleu de Cayenne ta latinsku nazvu Sylvia cayanensis caerulea Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv buv blakitnij cukrist dlya yakogo Linnej pridumav binominalnu nazvu Motacilla cayana U 1816 roci francuzkij naturalist Zhorzh Leopold Kyuv ye peremistiv blakitnogo cukrista do rodu Cukrist Saltator Blakitnij cukrist ye tipovim vidom cogo rodu Pidvidi Vidilyayut visim pidvidiv D c callaina Bangs 1905 vid zahidnoyi Kosta Riki do zahidnoyi Panami na shid do Chiriki D c ultramarina Lawrence 1864 Karibske uzberezhzhya vid Gondurasu do pivnichno zahidnoyi Kolumbiyi D c napaea Bangs 1898 pivnichna Kolumbiya D c baudoana Meyer de Schauensee 1946 pivdenno zahidna Kolumbiya i zahidnij Ekvador D c caerebicolor Sclater PL 1851 centralna Kolumbiya dolini richok Magdalena i Kauka D c cayana Linnaeus 1766 vid shidnoyi Kolumbiyi do Venesueli Gviani i brazilskoyi Amazoniyi ostriv Trinidad D c glaucogularis Berlepsch amp Stolzmann 1896 vid pivdennoyi Kolumbiyi do shidnogo Ekvadoru shidnogo Peru i pivnichnoyi Boliviyi D c paraguayensis Chubb C 1910 shidna i pivdenna Braziliya shidnij Paragvaj i pivnichna Argentina Poshirennya i ekologiyaBlakitni cukristi meshkayut v Gondurasi Nikaragua Kosta Rici Panami Kolumbiyi Venesueli Gayani Francuzkij Gviani Surinami Braziliyi Ekvadori Peru Boliviyi Argentini Paragvayi ta na Trinidadi i Tobago Voni zhivut v riznomanitnih prirodnih seredovishah v tropichnih lisah chagarnikovih zarostyah savanah na bolotah i plantaciyah v parkah i sadah Zustrichayutsya perevazhno na visoti do 1200 m nad rivnem morya v Andah podekudi na visoti vid 1600 do 2000 m nad rivnem morya PovedinkaBlakitni cukristi zustrichayutsya parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Zhivlyatsya perevazhno komahami yakih shukayut sered listya a takozh dribnimi plodami i nektarom Gnizdo chashopodibne rozmishuyetsya na visoti vid 5 5 do 8 m nad rivnem morya V kladci 2 3 biluvatih yajcya pocyatkovanih sirimi plyamkami Nasidzhuye lishe samicya ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya blakitnih cukristiv stanovit priblizno 50 miljoniv ptahiv Ce dosit poshirenij vid v mezhah svogo arealu GalereyaSamec Samec Samec samec Samicya Samicya Samicya Para samicPrimitkiBirdLife International 2016 Dacnis cayana Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes French ta Latin T Supplement Paris Jean Baptiste Bauche s 534 535 Plate 28 fig 1 Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 336 Cuvier Georges 1816 Le Regne animal distribue d apres son organisation pour servir de base a l histoire naturelle des animaux et d introduction a l anatomie comparee French T 1 Paris Deterville s 395 Gill Frank Donsker David red 2021 Tanagers and allies World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 07 bereznya 2022 DzherelaSkutch Alexander F 1962 Life histories of honeycreepers PDF The Condor 64 2 92 116 doi 10 2307 1365479 JSTOR 1365479 Snow Barbara K Snow D W 1971 The feeding ecology of tanagers and honeycreepers in Trinidad PDF The Auk 88 2 291 322 doi 10 2307 4083882 JSTOR 4083882 PosilannyaBlue Dacnis photo gallery VIREO Article and Write up Male and Female Photos fireflyforest net Blue Dacnis Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi