Цецилія лат Caecilia з роду Цециліїв жіноче особове ім я Цециліялат CaeciliaСтатьжіноче ім яЗначення сліпа незряча Чолов

Цецилія (лат. Caecilia — «з роду Цециліїв») — жіноче особове ім'я.

Цецилія
лат. Caecilia

Стать	жіноче ім'я
Значення	«сліпа, незряча»
Чоловіча форма
Варіанти імені	Сесилія, Кикилія
Інші форми	Циля, Цециля, Цецилька, Целя, Целія
Іменини	5 грудня
Іншими мовами:

Пошук статей у Вікіпедії	містять ім'я

Цецилія у Вікісховищі

Походження

Ім'я Цецилія походить від римського родового імені Caecilius, яке утворилось на основі слова «caecus» — «сліпий».

«Циля грала на цимбалах»
— Іван Чендей

Православний канонічний варіант імені — Кикилія. Воно походить через посередництво грец. Κικίλια.

Використання імені

(297) Цецилія — астероїд головного поясу, який відкритий у 1890 році.
Офіогомфус Цецилія — вид комах із родини Gomphidae (дідки).
Цецилія — річка в Таращанському районі Київської області.

Відомі особи

Цецилія Метелла Балеарік Старша (133/132 — 79/78 роки до н. е.) — давньоримська весталка, політична та громадська діячка.
Цецилія Метелла Далматік (119 — 81 роки до н. е.) — давньоримська матрона, дружина відомих консулів.
Цецилія Метелла Кретіка (прибл. 82 до н. е. — після 52 до н. е.) — римська матрона часів Римської республіки.
Цецилія Метелла Целер (70 до н. е. — після 44 до н. е.) — давньоримська матрона часів пізньої Римської республіки.
Цецилія Помпонія Аттіка (51 до н. е. — д/н) — давньоримська матрона, дружина соратника Октавіана — Марка Агріппи.
Свята Цецилія (200—230) — християнка Цецилія, яка жила в Римі та постраждала за віру, померла мученицькою смертю і була зарахована до святих.
Цецилія Пауліна — римська імператриця у 235—236 роках.
Цецилія Рената Австрійська — королева-консорт польська і велика княгиня литовська, дружина короля Речі Посполитої Владислава IV Вази.
Цецилія Давидова — оперна співачка (драматичне сопрано).
Цецилія Естергайош — угорська акторка. Народна артистка Угорщини (2013).

Див. також

Примітки

Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: C. 168. — .

[1] Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: C. 168. — .