Цехін (італ. і вен. zecchino [dzekˈkiːno]) від італ. zecca — монетний двір) — назва золотих венеційських дукатів масою в 3,49 грам золота високої проби, що карбувалась у Венеції з XIII століття і були в обігу на українських землях у XVI—XVIII ст.
Цехін | |
Країна | Венеційська республіка |
---|---|
Офіційний сайт | |
Цехін у Вікісховищі |
Історія
Спочатку венеційська золота монета називалась «дукат» (італ. ducato) на честь правлячого дожа Венеції, який був зображений на її аверсі. З 1543 року після того Венеція почала карбувати срібну монету також під назвою дукат, за золотою монетою остаточно закріпилась назва дзеккіно (італ. zecchino від італ. Zecca, Дзекка — монетний двір Венеції). В свою чергу італійська назва монетного двору Дзекка імовірно походить від арабської: سكّة (sikka), що означає механізм для карбування монет.
Дуже точна вага монети (3,49—3,56 гр), що не змінювалася протягом всієї історії існування цехіна та використання металу високої проби (23,5 карата, що еквівалентно 980-й метричній пробі), залишалися незмінними протягом п'яти століть, що сприяло широкому розповсюдженні цехінів, що в певний момент стали «універсальною валютою» Середземного моря. У цей період він коштував 7 лір і 12 сольдо.
Крім Венеції, цехіни приблизно такої ж маси карбувались в Римі, Мілані, Неаполі, Флоренції. Як платіжна одиниця, цехін використовувався не тільки на Апеннінах, але і в країнах мусульманського світу — у Передній Азії та Північній Африці. Для використання в міжнародній торгівлі аж до початку XIX століття монети з золота більш низьких проб карбували в Австрії, Туреччині та Єгипті .
На реверсі цехіна був зображений уклінний дож, який приймає з рук святого Марка прапор, на аверсі монети був зображений Христос. Кругова легенда на аверсі свідчила: sit tibi Christe datus, quem tu regis iste ducatus (це герцогство, яким ти керуєш, тобі, Христе, присвячується). Від останнього слова легенди монети виникла її повсякденна назва — дукат.
Цехіни карбувалися впродовж 1284—1797 років. Термін «цехін» поширювався також на інші монети цього типу, що випускалися в різних італійських державах.
1543 року в Венеції стали випускати срібні монети, яку також називали дукатами, маючи на увазі під цим грошово-лічильну одиницю, за золотими монетами остаточно закріпилася назва цехіни. У Венеції в ужитку були монети різного номіналу — ½, ¼, 2, 3, 10, 12, 100 цехінів.
Примітки
- Цехін. Словник української мови
- Що таке ЦЕХІН - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 23 листопада 2023.
Джерела
- Шуст Р. М. Цехін // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 475. — .
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил. (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Zecchino |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cehin ital i ven zecchino dzekˈkiːno vid ital zecca monetnij dvir nazva zolotih venecijskih dukativ masoyu v 3 49 gram zolota visokoyi probi sho karbuvalas u Veneciyi z XIII stolittya i buli v obigu na ukrayinskih zemlyah u XVI XVIII st Cehin Krayina Venecijska respublika Oficijnij sajt Cehin u VikishovishiIstoriyaSpochatku venecijska zolota moneta nazivalas dukat ital ducato na chest pravlyachogo dozha Veneciyi yakij buv zobrazhenij na yiyi aversi Z 1543 roku pislya togo Veneciya pochala karbuvati sribnu monetu takozh pid nazvoyu dukat za zolotoyu monetoyu ostatochno zakripilas nazva dzekkino ital zecchino vid ital Zecca Dzekka monetnij dvir Veneciyi V svoyu chergu italijska nazva monetnogo dvoru Dzekka imovirno pohodit vid arabskoyi سك ة sikka sho oznachaye mehanizm dlya karbuvannya monet Duzhe tochna vaga moneti 3 49 3 56 gr sho ne zminyuvalasya protyagom vsiyeyi istoriyi isnuvannya cehina ta vikoristannya metalu visokoyi probi 23 5 karata sho ekvivalentno 980 j metrichnij probi zalishalisya nezminnimi protyagom p yati stolit sho spriyalo shirokomu rozpovsyudzhenni cehiniv sho v pevnij moment stali universalnoyu valyutoyu Seredzemnogo morya U cej period vin koshtuvav 7 lir i 12 soldo Krim Veneciyi cehini priblizno takoyi zh masi karbuvalis v Rimi Milani Neapoli Florenciyi Yak platizhna odinicya cehin vikoristovuvavsya ne tilki na Apenninah ale i v krayinah musulmanskogo svitu u Perednij Aziyi ta Pivnichnij Africi Dlya vikoristannya v mizhnarodnij torgivli azh do pochatku XIX stolittya moneti z zolota bilsh nizkih prob karbuvali v Avstriyi Turechchini ta Yegipti Na reversi cehina buv zobrazhenij uklinnij dozh yakij prijmaye z ruk svyatogo Marka prapor na aversi moneti buv zobrazhenij Hristos Krugova legenda na aversi svidchila sit tibi Christe datus quem tu regis iste ducatus ce gercogstvo yakim ti keruyesh tobi Hriste prisvyachuyetsya Vid ostannogo slova legendi moneti vinikla yiyi povsyakdenna nazva dukat Cehini karbuvalisya vprodovzh 1284 1797 rokiv Termin cehin poshiryuvavsya takozh na inshi moneti cogo tipu sho vipuskalisya v riznih italijskih derzhavah 1543 roku v Veneciyi stali vipuskati sribni moneti yaku takozh nazivali dukatami mayuchi na uvazi pid cim groshovo lichilnu odinicyu za zolotimi monetami ostatochno zakripilasya nazva cehini U Veneciyi v uzhitku buli moneti riznogo nominalu 2 3 10 12 100 cehiniv PrimitkiCehin Slovnik ukrayinskoyi movi Sho take CEHIN USE Universalnij slovnik enciklopediya Slovniki Slovopediya slovopedia org ua Procitovano 23 listopada 2023 DzherelaShust R M Cehin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 475 ISBN 978 966 00 1359 9 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zecchino