Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква святого Йосафата — чинна греко-католицька церква у Львові, на вулиці Замарстинівській, 134. Колишній костел святого Франциска Ассізького отців капуцинів (РКЦ). Місце перебування мощей (останків) блаженного УГКЦ Миколая Чарнецького.
| Церква святого Йосафата | |
|---|---|
 Вигляд з вулиці Замарстинівської | |
| 49°51′48″ пн. ш. 24°01′36″ сх. д. / 49.8634333° пн. ш. 24.0269333° сх. д.Координати: 49°51′48″ пн. ш. 24°01′36″ сх. д. / 49.8634333° пн. ш. 24.0269333° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, Львів |
| Архітектор | Ян Кароль Зубжицький |
| Початок будівництва | 1925 |
| Кінець будівництва | 1930 |
| Належність | Українська греко-католицька церква |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | Вулиця Замарстинівська, 134 |
| Епонім | Йосафат Кунцевич |
  Церква святого Йосафата (Львів) (Львів) | |
 Церква святого Йосафата у Вікісховищі | |
Історія
Під кінець XIX століття з'явились перші плани відновити у Львові присутність капуцинів. У XVIII столітті тут вже діяв монастир цього ордену, скасований під час йосифінських реформ. Ідею повернення капуцинів підтримав львівський суфраган Юзеф Вебер і настоятелька жіночого монастиря францисканок Марія Моравська. Існували пропозиції передати орденові костел святого Войцеха, а також будівництва монастиря на вулиці Зеленій. Архієпископ Юзеф Більчевський запропонував оселити їх під Львовом у селі Замарстинові, що і було прийнято в кінцевому результаті. Радою замарстинівської ґміни було подаровано півтора морги землі, на якій збудовано тимчасову дерев'яну церкву. Тогочасний Замарстинів належав до парафії при костелі святого Мартина. 1912 року частину Замарстинова, а також сіл Голоско Велике і Голоско Мале виділено у окрему експозитуру, яка 1921 року отримала статус парафії. 1937 року додано територію гміни Збоїща, яка до того належала до малехівської парафії.
Хронологія будівництва
3 червня 1904 року гвардіан Рудольф Фіцовський освятив наріжний камінь будинку келій, а 12 червня того ж року перший дефінітор Броніслав Степек освятив камінь для церкви. За проектом будівничого Зигмунта Крикевича збудовано однонавову дерев'яну каплицю, освячену в ім'я святого Франциска Ассізького. В каплиці нараховувалось три вівтарі. Неподалік розмістився скромний шестиосьовий глинобитний монастирський будинок, збудований 1905 року.
Близько 1909 року обговорювались плани спорудження нового костелу. Існуюча ділянка була багниста, що могло вилитись у значне здорожчання будівництва. Було навіть знайдено відповідну ділянку у Голоску Великому, однак до купівлі так і не дійшло. 1918 року через фінансові складнощі капуцини розглядали можливість припинити свою діяльність на цьому терені і перевестись до Королівства Польського. З 1921 року походять перші ескізи костелу архітектора Яна Кароля Зубжицького (існує також хибна версія про те, що проект створено ще 1903 року). 1924 року створено комітет будівництва костелу, очолюваний президентом ґміни Замарстинова Мартином Войнаровичем. Наріжний камінь освячено 19 липня 1925 року, коли вже був завершений фундамент. Того ж року ґміна подарувала ще одну ділянку. У 1927 році розпочато зведення монастирського будинку також за проектом Зубжицького, проект модифіковано керівником будівництва Франциском Квецінським. 1929 року Квецінський помер і на його місце запрошений будівничий Станіслав Кондера. 5 листопада 1930 року, костел було освячено архієпископом Болеславом Твардовським. У 1932—1933 роках збудовано парафіяльний дім за проектом Вавжинця Дайчака.
Будівництво дерев'яної каплиці повністю профінансовано капуцинською провінцією. Більшість предметів церковного начиння подаровано мешканцями Замарстинова. На будівництво мурованої церкви складено багато пожертв, зокрема і від юридичних осіб. Великими жертводавцями були: магістрат Львова, Львівська митрополича курія, Галицька ощадна каса, Банківський союз, Земське кредитне товариство, фірма «Oikos», фабрика «Tlen», фабрика шкіряних виробів «Nowość», дріжджева фабрика з Лисинич. Із приватних осіб найбільше долучився Роман Франк — заступник директора санаторію в Криниці.
Архітектура
Опис
Монастирський комплекс складається з церкви, монастиря і парафіяльного будинку. Знаходиться у північній частині Львова (Шевченківський район). Земельна ділянка неправильної форми, із півночі обмежена нинішньою вулицею Лінкольна, а з півдня — Замарстинівською. Церква зорієнтована на осі схід-захід із входом із заходу (від вулиці Замарстинівської). Будівля монастиря в плані близька до літери П примикає до церкви із півдня. На північний схід від церкви знаходиться окремо збудований дім парафії. Церква мурована, збудована з цегли та каменю, тинькована лише із середини. Монастир цегляний, тинькований. Парафіяльний будинок цегляний нетинькований.
Церква у плані тринавна із видовженим презбітерієм. Центральна нава значно вища від бічних, перекрита двома квадратними в плані пряслами склепінь і одним коротким пряслом, під яким влаштовано хори. Кожна з двох бічних нав перекрита п'ятьма пряслами. Презбітерій нижчий за головну наву і дещо вужчий, прямокутний у плані. До північної бічної нави примикає квадратна в плані колишня каплиця св. Антонія. До північно-західного наріжника фасаду примикає восьмигранна невисока вежа, із гвинтовою сходовою кліткою, що веде на хори.
Простір церкви на нави ділять два ряди колон та філярів. Філярам відповдає поділ на прясла головної нави. Бічні нави мають у два рази коротші прясла, яким відповідають почергово піястри і філяри.
Проблема стилю
Автор проекту архітектор Ян Кароль Зубжицький був зокрема педагогом і мистецтвознавцем. Реалізуючи незліченну кількість церков на теренах Польщі, він активно пропагував власну концепцію так званого «Зиґмунтовського стилю», що полягав у застосуванні ренесансних, маньєристичних і барокових форм із певними елементами середньовічної (готичної і романської) архітектури.
Церква на Замарстинові значною мірою відповідає ідеям Зубжицького останньої фази його творчості. На кінець 1920-х років такі «історизуючі» форми сприймались як архаїзм. Можливо це породило поширену в літературі думку, що проект було виконано значно раніше — у 1904 році. Така на перший погляд архаїчність мало бентежила Зубжицького, який послідовно втілював ідеї автентичної, на його погляд, польської архітектури. Характерно, що паралельно було збудовано парафіяльний дім у стилі функціоналізму, що цілком відповідало тодішнім тенденціям в архітектурі. Ймовірно на цьому ґрунті навіть назрів конфлікт між архітектором і монахами, які намагались втрутитись у деталі проекту (багато що їм таки вдалось змінити). До конфлікту ймовірно спричинились також суперечності із керівником будівництва Квецінським і неохочість монахів до виплати гонорарів архітектору. Можливо через це, спроектований Зубжицьким вівтар уже не був прийнятий до реалізації.
Внутрішній вистрій
1927 року Ян Кароль Зубжицький розробив проект головного вівтаря, який не було реалізовано. Натомість майстром Яном Войтовичем було створено інший одноярусний необароковий вівтар із темного дерева. У церкві було три дзвони названі «Александер» (найбільший), «Св. Чеслав» (середній) і «Св. Юзеф» (найменший), відлиті львівською фірмою Рудольфа Матейселя навесні 1930.
Сучасний стан
До нашого часу не дійшла частина фресок церкви, знищена в радянський час. 1990 року церкву передано Українській греко-католицькій церкві і освячено в ім'я святого Йосафата. Нині церквою опікуються ченці ордену редемптористів. Інтер'єр достосований до потреб східного обряду, виконано нові розписи. Виконано ремонт, під час якого перебудовано захристію і прибудовано одноповерховий анекс. Колишній монастир перетворено на житловий будинок. Головний вхід на західному фасаді перетворений на вікно. Колишній дім парафії добре збережений, так і не був потинькований. 2011 року розпочато його перебудову.
Останки блаженного Миколая Чарнецького
До церкви після проголошення його блаженним з Личаківського цвинтаря було перенесено останки єпископа УГКЦ М. Чарнецького.
Світлини
-
![image]()
Іконостас -
![image]()
Головна нава -
![image]()
Бічна нава -
![image]()
Інтер'єр церкви -
![image]()
Колишній парафіяльний дім під час перебудови (2011) -
![image]()
Монастирський будинок, що примикає до церкви з півдня -
![image]()
Зворотня сторона церкви -
![image]()
Монастирські приміщення використовуються як житло (2011) -
![image]()
Інформаційна табличка -
![image]()
Головний вхід до церкви
Примітки
- Порівняйте . — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 550. — .
- Леся Межва. Митра упала додолу. Це був поганий знак // Газета по-українськи. — 6 січня 2015. — № 2 (1754). — С. 19.
Джерела
- Brzezina K. Kościół p. w. Św. Franciszka z Asyżu i klasztor OO. Kapucynów na Zamarstynowie // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 225—245. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Josafata Cerkva svyatogo Josafata chinna greko katolicka cerkva u Lvovi na vulici Zamarstinivskij 134 Kolishnij kostel svyatogo Franciska Assizkogo otciv kapuciniv RKC Misce perebuvannya moshej ostankiv blazhennogo UGKC Mikolaya Charneckogo Cerkva svyatogo JosafataViglyad z vulici Zamarstinivskoyi49 51 48 pn sh 24 01 36 sh d 49 8634333 pn sh 24 0269333 sh d 49 8634333 24 0269333 Koordinati 49 51 48 pn sh 24 01 36 sh d 49 8634333 pn sh 24 0269333 sh d 49 8634333 24 0269333Tip sporudicerkvaRoztashuvannyaUkrayina LvivArhitektorYan Karol ZubzhickijPochatok budivnictva1925Kinec budivnictva1930NalezhnistUkrayinska greko katolicka cerkvaStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresaVulicya Zamarstinivska 134EponimJosafat KuncevichCerkva svyatogo Josafata Lviv Lviv Cerkva svyatogo Josafata u VikishovishiIstoriyaPid kinec XIX stolittya z yavilis pershi plani vidnoviti u Lvovi prisutnist kapuciniv U XVIII stolitti tut vzhe diyav monastir cogo ordenu skasovanij pid chas josifinskih reform Ideyu povernennya kapuciniv pidtrimav lvivskij sufragan Yuzef Veber i nastoyatelka zhinochogo monastirya franciskanok Mariya Moravska Isnuvali propoziciyi peredati ordenovi kostel svyatogo Vojceha a takozh budivnictva monastirya na vulici Zelenij Arhiyepiskop Yuzef Bilchevskij zaproponuvav oseliti yih pid Lvovom u seli Zamarstinovi sho i bulo prijnyato v kincevomu rezultati Radoyu zamarstinivskoyi gmini bulo podarovano pivtora morgi zemli na yakij zbudovano timchasovu derev yanu cerkvu Togochasnij Zamarstiniv nalezhav do parafiyi pri kosteli svyatogo Martina 1912 roku chastinu Zamarstinova a takozh sil Golosko Velike i Golosko Male vidileno u okremu ekspozituru yaka 1921 roku otrimala status parafiyi 1937 roku dodano teritoriyu gmini Zboyisha yaka do togo nalezhala do malehivskoyi parafiyi Hronologiya budivnictva3 chervnya 1904 roku gvardian Rudolf Ficovskij osvyativ narizhnij kamin budinku kelij a 12 chervnya togo zh roku pershij definitor Bronislav Stepek osvyativ kamin dlya cerkvi Za proektom budivnichogo Zigmunta Krikevicha zbudovano odnonavovu derev yanu kaplicyu osvyachenu v im ya svyatogo Franciska Assizkogo V kaplici narahovuvalos tri vivtari Nepodalik rozmistivsya skromnij shestiosovij glinobitnij monastirskij budinok zbudovanij 1905 roku Blizko 1909 roku obgovoryuvalis plani sporudzhennya novogo kostelu Isnuyucha dilyanka bula bagnista sho moglo vilitis u znachne zdorozhchannya budivnictva Bulo navit znajdeno vidpovidnu dilyanku u Golosku Velikomu odnak do kupivli tak i ne dijshlo 1918 roku cherez finansovi skladnoshi kapucini rozglyadali mozhlivist pripiniti svoyu diyalnist na comu tereni i perevestis do Korolivstva Polskogo Z 1921 roku pohodyat pershi eskizi kostelu arhitektora Yana Karolya Zubzhickogo isnuye takozh hibna versiya pro te sho proekt stvoreno she 1903 roku 1924 roku stvoreno komitet budivnictva kostelu ocholyuvanij prezidentom gmini Zamarstinova Martinom Vojnarovichem Narizhnij kamin osvyacheno 19 lipnya 1925 roku koli vzhe buv zavershenij fundament Togo zh roku gmina podaruvala she odnu dilyanku U 1927 roci rozpochato zvedennya monastirskogo budinku takozh za proektom Zubzhickogo proekt modifikovano kerivnikom budivnictva Franciskom Kvecinskim 1929 roku Kvecinskij pomer i na jogo misce zaproshenij budivnichij Stanislav Kondera 5 listopada 1930 roku kostel bulo osvyacheno arhiyepiskopom Boleslavom Tvardovskim U 1932 1933 rokah zbudovano parafiyalnij dim za proektom Vavzhincya Dajchaka Budivnictvo derev yanoyi kaplici povnistyu profinansovano kapucinskoyu provinciyeyu Bilshist predmetiv cerkovnogo nachinnya podarovano meshkancyami Zamarstinova Na budivnictvo murovanoyi cerkvi skladeno bagato pozhertv zokrema i vid yuridichnih osib Velikimi zhertvodavcyami buli magistrat Lvova Lvivska mitropolicha kuriya Galicka oshadna kasa Bankivskij soyuz Zemske kreditne tovaristvo firma Oikos fabrika Tlen fabrika shkiryanih virobiv Nowosc drizhdzheva fabrika z Lisinich Iz privatnih osib najbilshe doluchivsya Roman Frank zastupnik direktora sanatoriyu v Krinici ArhitekturaOpis Monastirskij kompleks skladayetsya z cerkvi monastirya i parafiyalnogo budinku Znahoditsya u pivnichnij chastini Lvova Shevchenkivskij rajon Zemelna dilyanka nepravilnoyi formi iz pivnochi obmezhena ninishnoyu vuliceyu Linkolna a z pivdnya Zamarstinivskoyu Cerkva zoriyentovana na osi shid zahid iz vhodom iz zahodu vid vulici Zamarstinivskoyi Budivlya monastirya v plani blizka do literi P primikaye do cerkvi iz pivdnya Na pivnichnij shid vid cerkvi znahoditsya okremo zbudovanij dim parafiyi Cerkva murovana zbudovana z cegli ta kamenyu tinkovana lishe iz seredini Monastir ceglyanij tinkovanij Parafiyalnij budinok ceglyanij netinkovanij Cerkva u plani trinavna iz vidovzhenim prezbiteriyem Centralna nava znachno visha vid bichnih perekrita dvoma kvadratnimi v plani pryaslami sklepin i odnim korotkim pryaslom pid yakim vlashtovano hori Kozhna z dvoh bichnih nav perekrita p yatma pryaslami Prezbiterij nizhchij za golovnu navu i desho vuzhchij pryamokutnij u plani Do pivnichnoyi bichnoyi navi primikaye kvadratna v plani kolishnya kaplicya sv Antoniya Do pivnichno zahidnogo narizhnika fasadu primikaye vosmigranna nevisoka vezha iz gvintovoyu shodovoyu klitkoyu sho vede na hori Prostir cerkvi na navi dilyat dva ryadi kolon ta filyariv Filyaram vidpovdaye podil na pryasla golovnoyi navi Bichni navi mayut u dva razi korotshi pryasla yakim vidpovidayut pochergovo piyastri i filyari Problema stilyu Avtor proektu arhitektor Yan Karol Zubzhickij buv zokrema pedagogom i mistectvoznavcem Realizuyuchi nezlichennu kilkist cerkov na terenah Polshi vin aktivno propaguvav vlasnu koncepciyu tak zvanogo Zigmuntovskogo stilyu sho polyagav u zastosuvanni renesansnih manyeristichnih i barokovih form iz pevnimi elementami serednovichnoyi gotichnoyi i romanskoyi arhitekturi Cerkva na Zamarstinovi znachnoyu miroyu vidpovidaye ideyam Zubzhickogo ostannoyi fazi jogo tvorchosti Na kinec 1920 h rokiv taki istorizuyuchi formi sprijmalis yak arhayizm Mozhlivo ce porodilo poshirenu v literaturi dumku sho proekt bulo vikonano znachno ranishe u 1904 roci Taka na pershij poglyad arhayichnist malo bentezhila Zubzhickogo yakij poslidovno vtilyuvav ideyi avtentichnoyi na jogo poglyad polskoyi arhitekturi Harakterno sho paralelno bulo zbudovano parafiyalnij dim u stili funkcionalizmu sho cilkom vidpovidalo todishnim tendenciyam v arhitekturi Jmovirno na comu grunti navit nazriv konflikt mizh arhitektorom i monahami yaki namagalis vtrutitis u detali proektu bagato sho yim taki vdalos zminiti Do konfliktu jmovirno sprichinilis takozh superechnosti iz kerivnikom budivnictva Kvecinskim i neohochist monahiv do viplati gonorariv arhitektoru Mozhlivo cherez ce sproektovanij Zubzhickim vivtar uzhe ne buv prijnyatij do realizaciyi Vnutrishnij vistrij1927 roku Yan Karol Zubzhickij rozrobiv proekt golovnogo vivtarya yakij ne bulo realizovano Natomist majstrom Yanom Vojtovichem bulo stvoreno inshij odnoyarusnij neobarokovij vivtar iz temnogo dereva U cerkvi bulo tri dzvoni nazvani Aleksander najbilshij Sv Cheslav serednij i Sv Yuzef najmenshij vidliti lvivskoyu firmoyu Rudolfa Matejselya navesni 1930 Suchasnij stanDo nashogo chasu ne dijshla chastina fresok cerkvi znishena v radyanskij chas 1990 roku cerkvu peredano Ukrayinskij greko katolickij cerkvi i osvyacheno v im ya svyatogo Josafata Nini cerkvoyu opikuyutsya chenci ordenu redemptoristiv Inter yer dostosovanij do potreb shidnogo obryadu vikonano novi rozpisi Vikonano remont pid chas yakogo perebudovano zahristiyu i pribudovano odnopoverhovij aneks Kolishnij monastir peretvoreno na zhitlovij budinok Golovnij vhid na zahidnomu fasadi peretvorenij na vikno Kolishnij dim parafiyi dobre zberezhenij tak i ne buv potinkovanij 2011 roku rozpochato jogo perebudovu Ostanki blazhennogo Mikolaya CharneckogoDo cerkvi pislya progoloshennya jogo blazhennim z Lichakivskogo cvintarya bulo pereneseno ostanki yepiskopa UGKC M Charneckogo SvitliniIkonostas Golovna nava Bichna nava Inter yer cerkvi Kolishnij parafiyalnij dim pid chas perebudovi 2011 Monastirskij budinok sho primikaye do cerkvi z pivdnya Zvorotnya storona cerkvi Monastirski primishennya vikoristovuyutsya yak zhitlo 2011 Informacijna tablichka Golovnij vhid do cerkviPrimitkiPorivnyajte Lviv Centr Yevropi 2008 S 550 ISBN 978 966 7022 77 8 Lesya Mezhva Mitra upala dodolu Ce buv poganij znak Gazeta po ukrayinski 6 sichnya 2015 2 1754 S 19 DzherelaBrzezina K Kosciol p w Sw Franciszka z Asyzu i klasztor OO Kapucynow na Zamarstynowie Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Antykwa 2004 T 12 S 225 245 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 89273 17 9