Церква Успіння Пресвятої Богородиці — чинний греко-католицький храм у с. Крилос Івано-Франківської області. Зведена у XVI столітті (1586 р.). Є пам'яткою архітектури національного значення, входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». Фундатор — Марко Шумлянський.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
---|---|
49°05′07″ пн. ш. 24°41′50″ сх. д. / 49.0854167° пн. ш. 24.6974500° сх. д.Координати: 49°05′07″ пн. ш. 24°41′50″ сх. д. / 49.0854167° пн. ш. 24.6974500° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Галицький район, Україна, Крилос |
Засновник | Марко Шумлянський |
Кінець будівництва | близько 1586 |
Належність | УГКЦ |
Епонім | Небовзяття Діви Марії |
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Крилос) (Україна) | |
Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі |
Історія
Храм побудовано неподалік літописної Богородичної церкви ХІІ століття; точну дату побудови невідомо. На основі історичних, архітектурних та археологічних досліджень можна датувати її другою половиною XVI століття (бл. 1584—1585 років).
Фундаменти та стіни церкви кладені з повторно використаних кам'яних блоків, вибраних із руїн храму XII століття. Про це свідчать як матеріал, спосіб обробки каменю, так і фрагменти архітектурного декору та надписів, виявлені на фундаментах та стінах храму. Сам факт побудови нової катедральної церкви неподалік старої катедри і з її каменю, із повторенням окремих елементів структури попередниці, став для сучасників актом відбудови Успенського собору; відповідно й новозбудовану церкву в окремих документах назвали «новим собором».
Первісно це був чотиристовпний триапсидний храм з однією банею та бабинцем із заходу. Церква мала три портали: північний, південний та західний — головний. Над західним порталом знаходиться тимпан із рельєфом, що зображує Успіння Богородиці, датований XVI—XVII ст. Наприкінці XVI ст. церкву було обнесено цегляними оборонними мурами з чотирма вежами на кутах. Фрагменти оборонних укріплень виявили археологічні дослідження.
Поблизу церкви розташована мурована каплиця святого Василія, споруджена у XVII ст. на нижній частині стін Успенського собору з повторно використаних кам'яних блоків. Вона, згідно з іконографією 1911 року, мала надбудовану дерев'яну двоярусну дзвіницю з 9-ма дзвонами. На початку ХХ ст. тут зберігались архіви Крилоської парохії. Дерев'яна дзвіниця згоріла під час артилерійського обстрілу російською армією у 1915 році, зберігся лише її перший мурований ярус.
У 1596 та 1676 роках Крилоська катедральна церква зазнала значних руйнувань від татарських та турецьких нападів. У 1699–1702 році церкву відбудував з білого каменю в стилі ренесанс єпископ Йосип Шумлянський, водночас навколо церкви були побудовані оборонні укріплення, зведені цегляні стіни, кутові вежі та в'їзна брама. Під час відбудови було виявлено надмогильну плиту фундатора Успенської церкви, на якій викарбувано: «Тут лежит Марко Шумлянський на великих й малих шумлянах дедичний пан, церквисти кафедральной галицкой фундатор, жил лет п๊е (85) преставился за короля полского Зигмунта Августа, року Божий ≠АФЛЕ». Плиту встановлено у 1991 році неподалік центрального входу церкви.
У 1815—1824 роках здійснено ремонт церкви, після якого вона набула пласке перекриття та простий чотирисхилий дах із сигнатуркою. Внутрішні підкупольні стовпи було на той час, вочевидь, уже розібрано. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. розібрано оборонні мури монастиря. Упродовж XIX—XX століть церковну ділянку було огороджено дерев'яним парканом.
В 1915 році храм згорів від прямого попадання артилерійських снарядів; усі церковні предмети згоріли, вціліла лише чудотворна ікона Богородиці-Одигітрії. У 1928 році храм було відремонтовано в попередньому вигляді, однак наміри громади та церковної влади відновити купол не було реалізовано через брак коштів. У 1961 році церкву було закрито радянською владою і перетворено на музейне приміщення. Будівлю храму охороняли як пам'ятку архітектури Української РСР (№ 245). У 2018 році церкву визнано об'єктом культурної спадщини національного значення і внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (№ 090022-Н).
З 1990 року церква Успіння Богородиці перебуває у користуванні греко-католицької громади с. Крилос. У 1991 році в північній частині церковної ділянки споруджено невелику дерев'яну дзвіницю, дерев'яну господарську будівлю та навіси.
Реставрація
У 1974—1975 роках церкву відреставрували із пристосуванням під експозицію місцевого краєзнавчого музею. Тоді ж розширено від півночі церковну ділянку завдяки насипанню ґрунту, вибраного під час трасування Успенського собору; влаштовано литу чавунну огорожу.
У 1982 році спеціалісти інституту «Укрзахідпроектреставрація» здійснили обстеження храму і констатували незадовільний стан фундаментів та стін. У 2001—2002 роках було здійснено роботи з відтворення об'ємно-просторової структури храму, надбудовано баню на чотирьох стовпах. Проект розроблено Інститутом «Укрзахідпроектреставрація», керівник — Іван Могитич.
У 2018 році науковці Національного університету «Львівська політехніка» здійснили наукові досідження пам'ятки і виконали проектні роботи — «Проект консервації та фрагментарної реставрації пам'ятки архітектури XVI ст. (Ох. № 090022-Н) церкви Успіння Пресвятої Богородиці в с. Крилос Галицького р-ну Івано-Франківської області». Проект пройшов у 2019 р. погодження Міністерства культури України та державну експертизу.
Див. також
Джерела
- В. Дідух, Р. Мацалак. Церква Успіння Пресвятої Богородиці // Пам'ятки Крилоської гори / Пам'ятки України, 2013. — № 6 за червень. — С. 8-10.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Крилос) |
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Національного заповідника «Давній Галич»
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici chinnij greko katolickij hram u s Krilos Ivano Frankivskoyi oblasti Zvedena u XVI stolitti 1586 r Ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya vhodit do skladu Nacionalnogo zapovidnika Davnij Galich Fundator Marko Shumlyanskij Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici49 05 07 pn sh 24 41 50 sh d 49 0854167 pn sh 24 6974500 sh d 49 0854167 24 6974500 Koordinati 49 05 07 pn sh 24 41 50 sh d 49 0854167 pn sh 24 6974500 sh d 49 0854167 24 6974500Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Galickij rajon Ukrayina KrilosZasnovnik Marko ShumlyanskijKinec budivnictva blizko 1586Nalezhnist UGKCEponim Nebovzyattya Divi MariyiCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Krilos Ukrayina Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u VikishovishiIstoriyaHram pobudovano nepodalik litopisnoyi Bogorodichnoyi cerkvi HII stolittya tochnu datu pobudovi nevidomo Na osnovi istorichnih arhitekturnih ta arheologichnih doslidzhen mozhna datuvati yiyi drugoyu polovinoyu XVI stolittya bl 1584 1585 rokiv Fundamenti ta stini cerkvi kladeni z povtorno vikoristanih kam yanih blokiv vibranih iz ruyin hramu XII stolittya Pro ce svidchat yak material sposib obrobki kamenyu tak i fragmenti arhitekturnogo dekoru ta nadpisiv viyavleni na fundamentah ta stinah hramu Sam fakt pobudovi novoyi katedralnoyi cerkvi nepodalik staroyi katedri i z yiyi kamenyu iz povtorennyam okremih elementiv strukturi poperednici stav dlya suchasnikiv aktom vidbudovi Uspenskogo soboru vidpovidno j novozbudovanu cerkvu v okremih dokumentah nazvali novim soborom Pervisno ce buv chotiristovpnij triapsidnij hram z odniyeyu baneyu ta babincem iz zahodu Cerkva mala tri portali pivnichnij pivdennij ta zahidnij golovnij Nad zahidnim portalom znahoditsya timpan iz relyefom sho zobrazhuye Uspinnya Bogorodici datovanij XVI XVII st Naprikinci XVI st cerkvu bulo obneseno ceglyanimi oboronnimi murami z chotirma vezhami na kutah Fragmenti oboronnih ukriplen viyavili arheologichni doslidzhennya Kaplicya Svyatogo Vasiliya Poblizu cerkvi roztashovana murovana kaplicya svyatogo Vasiliya sporudzhena u XVII st na nizhnij chastini stin Uspenskogo soboru z povtorno vikoristanih kam yanih blokiv Vona zgidno z ikonografiyeyu 1911 roku mala nadbudovanu derev yanu dvoyarusnu dzvinicyu z 9 ma dzvonami Na pochatku HH st tut zberigalis arhivi Kriloskoyi parohiyi Derev yana dzvinicya zgorila pid chas artilerijskogo obstrilu rosijskoyu armiyeyu u 1915 roci zberigsya lishe yiyi pershij murovanij yarus U 1596 ta 1676 rokah Kriloska katedralna cerkva zaznala znachnih rujnuvan vid tatarskih ta tureckih napadiv U 1699 1702 roci cerkvu vidbuduvav z bilogo kamenyu v stili renesans yepiskop Josip Shumlyanskij vodnochas navkolo cerkvi buli pobudovani oboronni ukriplennya zvedeni ceglyani stini kutovi vezhi ta v yizna brama Pid chas vidbudovi bulo viyavleno nadmogilnu plitu fundatora Uspenskoyi cerkvi na yakij vikarbuvano Tut lezhit Marko Shumlyanskij na velikih j malih shumlyanah dedichnij pan cerkvisti kafedralnoj galickoj fundator zhil let pe 85 prestavilsya za korolya polskogo Zigmunta Avgusta roku Bozhij AFLE Plitu vstanovleno u 1991 roci nepodalik centralnogo vhodu cerkvi U 1815 1824 rokah zdijsneno remont cerkvi pislya yakogo vona nabula plaske perekrittya ta prostij chotirishilij dah iz signaturkoyu Vnutrishni pidkupolni stovpi bulo na toj chas vochevid uzhe rozibrano Naprikinci XVIII na pochatku XIX st rozibrano oboronni muri monastirya Uprodovzh XIX XX stolit cerkovnu dilyanku bulo ogorodzheno derev yanim parkanom V 1915 roci hram zgoriv vid pryamogo popadannya artilerijskih snaryadiv usi cerkovni predmeti zgorili vcilila lishe chudotvorna ikona Bogorodici Odigitriyi U 1928 roci hram bulo vidremontovano v poperednomu viglyadi odnak namiri gromadi ta cerkovnoyi vladi vidnoviti kupol ne bulo realizovano cherez brak koshtiv U 1961 roci cerkvu bulo zakrito radyanskoyu vladoyu i peretvoreno na muzejne primishennya Budivlyu hramu ohoronyali yak pam yatku arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 245 U 2018 roci cerkvu viznano ob yektom kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya i vneseno do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini 090022 N Z 1990 roku cerkva Uspinnya Bogorodici perebuvaye u koristuvanni greko katolickoyi gromadi s Krilos U 1991 roci v pivnichnij chastini cerkovnoyi dilyanki sporudzheno neveliku derev yanu dzvinicyu derev yanu gospodarsku budivlyu ta navisi RestavraciyaU 1974 1975 rokah cerkvu vidrestavruvali iz pristosuvannyam pid ekspoziciyu miscevogo krayeznavchogo muzeyu Todi zh rozshireno vid pivnochi cerkovnu dilyanku zavdyaki nasipannyu gruntu vibranogo pid chas trasuvannya Uspenskogo soboru vlashtovano litu chavunnu ogorozhu U 1982 roci specialisti institutu Ukrzahidproektrestavraciya zdijsnili obstezhennya hramu i konstatuvali nezadovilnij stan fundamentiv ta stin U 2001 2002 rokah bulo zdijsneno roboti z vidtvorennya ob yemno prostorovoyi strukturi hramu nadbudovano banyu na chotiroh stovpah Proekt rozrobleno Institutom Ukrzahidproektrestavraciya kerivnik Ivan Mogitich U 2018 roci naukovci Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika zdijsnili naukovi dosidzhennya pam yatki i vikonali proektni roboti Proekt konservaciyi ta fragmentarnoyi restavraciyi pam yatki arhitekturi XVI st Oh 090022 N cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v s Krilos Galickogo r nu Ivano Frankivskoyi oblasti Proekt projshov u 2019 r pogodzhennya Ministerstva kulturi Ukrayini ta derzhavnu ekspertizu Div takozhNacionalnij zapovidnik Davnij Galich Cerkva svyatogo Pantelejmona Shevchenkove Sanktuarij Materi Bozhoyi Carici miru u BilshivcyahDzherelaV Diduh R Macalak Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Pam yatki Kriloskoyi gori Pam yatki Ukrayini 2013 6 za cherven S 8 10 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Krilos Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 14 lipnya 2014 u Wayback Machine na sajti Nacionalnogo zapovidnika Davnij Galich zakon rada gov ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2022 Procitovano 27 lyutogo 2021