Центурія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Центурія (рослина).

Центурія (лат. centuria, від centum — сто):

1. одиниця майново-вікової класифікації громадян у Стародавньому Римі, на основі якої комплектувалося римське військо;
2. військова організаційно-тактична одиниця римського легіону, що налічувала бл. 100, згодом 60—80 солдатів під командуванням центуріона.

У VI ст. до н. е. римський цар Сервій Туллій запровадив реформи, що вводили майновий ценз, згідно якого, всі громадяни Риму були розділені на 5 майнових розрядів. Кожний розряд мав відповідну кількість голосів у центуріатних коміціях, а, у разі збору ополчення для війни, був зобов'язаний виставити певну кількість центурій.

В епоху імперії центурія зберігала значення військового підрозділу: 6 центурій формували когорту, всього у складі легіону було 59 центурій. Первісно, центурія складалася приблизно із ста (зазвичай — 80) воїнів, на її чолі стояв центуріон, який вибирався з досвідчених солдатів або призначався полководцем. Звання центуріона приблизно відповідає сучасному званню капітана, але за соціальним становищем центуріони належали до солдатів.

Див. також

• Легіон
• Когорта
• «Центурії» (Сторіччя) — книга Нострадамуса.

Посилання

• Центурія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Римська Слава [Архівовано 28 листопада 2012 у WebCite] Античне військове мистецтво