Центр (рум. Centru) — район міста Кишинева. Займає центрально-західну частину міста. Населення — 94800 осіб (2013).
Центр | |||||
---|---|---|---|---|---|
Centru | |||||
| |||||
Тріумфальна арка в центрі Кишинева | |||||
район: Центр | |||||
Країна | Молдова | ||||
муніципій | Кишинів | ||||
населені пункти | місто Кодру | ||||
Офіційна мова | молдовська | ||||
Населення | |||||
- повне | 94800 (2013) | ||||
Площа | |||||
- повна | 34 км² | ||||
Часовий пояс | |||||
створено | 1941 | ||||
Вебсайт | http://www.chisinaucentru.md/ | ||||
Розташування району на мапі міста Кишинева | |||||
|
До району належить місто Кодру.
Історія
Протягом XV—XVII ст. цими землями послідовно володіли: Влайку — піркелаб (адміністратор) Хотинського та Оргіївського повітів (1466), Дрегуш (1576), Ходор, Крецу і Рошка (1608—1616), Кіріце Думітракі (1640). Окремі частини входили у володіння монастирів Молдовіца, Галата, Сфинт Вінер. Згодом весь Кишинів перейшов в монастирську власність. У документах початку XIX століття згадуються старовинні назви тутешніх місць: Друмул Кепріеней, Дялул Тіргулуй, Галбена, Шляхул Тігин, Шляхул Ренілор. Після російського загарбання Бессарабії Кишинів виходить з монастирських володінь і набуває статусу міста (1818). Після цього на місці сільськогосподарських угідь і пасовищ з'являються міські квартали майбутнього сектора Центру. Тоді були зарезервовані ділянки землі для міського парку, скверу Кафедрального собору, центрального ринку. Згідно з актом від 25 квітня 1813 року, монастир Галата виділив Кишиневу ділянку для зведення Митрополії та Духовної семінарії. У міському парку, спорудженому в 1818 році були відкриті перші розважальні заклади — казино і «Зелений трактир» («Hanul verde»). У 1836 році закінчилося будівництво Кафедрального собору.
Поміщики Бартоломеу, Харламбіе, Мінко зводять перші великі особняки на вулицях Золота (пізніше — Хараламбіе, Стефана Великого, зараз — Александру чел Бун), Каушанській (пізніше — Миколаївська, Фрунзе, зараз — Колумна) та інші. Після 1834 роки будівництво центру Кишинева здійснювалося за планом, затвердженим царською адміністрацією. У 1860-70-х рр. мостяться головні вулиці міста, на деяких з них з'являється гасове освітлення. Була побудована водонапірна вежа, введений в експлуатацію перший водопровід. До кінця XIX століття з'являється конка, замінена в 1913 році трамваєм на електричній тязі. У 1928 році на місці зруйнованого в 1918 році пам'ятника російському імператору Олександру II за проектом скульптора А. М. Племедяле біля головного входу в міський парк встановлений пам'ятник Штефану чел Маре.
У 1951 році закладено парк навколо штучно виритого Комсомольського озера (нині Валя Морілор). У 1957 році відбулося урочисте відкриття Алеї Класиків молдовської літератури. Були відкриті: Національний Палац — в 1974 році, Органний Зал — 15 вересень 1978, нове приміщення Театру Опери та Балету — в 1980 році.
Вулиці
Головні магістралі сектора:
- Штефан чел Маре
- Александр Пушкін
- Константин Негруцці
- митрополит Дософтей
- Варлаам
- Колумна
- Букурешть
- Міхай Когелнічану
- Алексей Матеєвич
- Влайку-Пиркелаб
- Міхай Емінеску
- Васіле Александрі
- Тігіна
- Ізмаїл
Посилання
- офіційний сайт [ 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рум.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centr rum Centru rajon mista Kishineva Zajmaye centralno zahidnu chastinu mista Naselennya 94800 osib 2013 Centr Centru Gerb Prapor Triumfalna arka v centri Kishineva Triumfalna arka v centri Kishineva rajon Centr Krayina Moldova municipij Kishiniv naseleni punkti misto Kodru Oficijna mova moldovska Naselennya povne 94800 2013 Plosha povna 34 km Chasovij poyas UTC 2 stvoreno 1941 Vebsajt http www chisinaucentru md Roztashuvannya rajonu na mapi mista Kishineva Roztashuvannya rajonu na mapi mista Kishineva Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Centr Do rajonu nalezhit misto Kodru IstoriyaProtyagom XV XVII st cimi zemlyami poslidovno volodili Vlajku pirkelab administrator Hotinskogo ta Orgiyivskogo povitiv 1466 Dregush 1576 Hodor Krecu i Roshka 1608 1616 Kirice Dumitraki 1640 Okremi chastini vhodili u volodinnya monastiriv Moldovica Galata Sfint Viner Zgodom ves Kishiniv perejshov v monastirsku vlasnist U dokumentah pochatku XIX stolittya zgaduyutsya starovinni nazvi tuteshnih misc Drumul Keprienej Dyalul Tirguluj Galbena Shlyahul Tigin Shlyahul Renilor Pislya rosijskogo zagarbannya Bessarabiyi Kishiniv vihodit z monastirskih volodin i nabuvaye statusu mista 1818 Pislya cogo na misci silskogospodarskih ugid i pasovish z yavlyayutsya miski kvartali majbutnogo sektora Centru Todi buli zarezervovani dilyanki zemli dlya miskogo parku skveru Kafedralnogo soboru centralnogo rinku Zgidno z aktom vid 25 kvitnya 1813 roku monastir Galata vidiliv Kishinevu dilyanku dlya zvedennya Mitropoliyi ta Duhovnoyi seminariyi U miskomu parku sporudzhenomu v 1818 roci buli vidkriti pershi rozvazhalni zakladi kazino i Zelenij traktir Hanul verde U 1836 roci zakinchilosya budivnictvo Kafedralnogo soboru Pomishiki Bartolomeu Harlambie Minko zvodyat pershi veliki osobnyaki na vulicyah Zolota piznishe Haralambie Stefana Velikogo zaraz Aleksandru chel Bun Kaushanskij piznishe Mikolayivska Frunze zaraz Kolumna ta inshi Pislya 1834 roki budivnictvo centru Kishineva zdijsnyuvalosya za planom zatverdzhenim carskoyu administraciyeyu U 1860 70 h rr mostyatsya golovni vulici mista na deyakih z nih z yavlyayetsya gasove osvitlennya Bula pobudovana vodonapirna vezha vvedenij v ekspluataciyu pershij vodoprovid Do kincya XIX stolittya z yavlyayetsya konka zaminena v 1913 roci tramvayem na elektrichnij tyazi U 1928 roci na misci zrujnovanogo v 1918 roci pam yatnika rosijskomu imperatoru Oleksandru II za proektom skulptora A M Plemedyale bilya golovnogo vhodu v miskij park vstanovlenij pam yatnik Shtefanu chel Mare U 1951 roci zakladeno park navkolo shtuchno viritogo Komsomolskogo ozera nini Valya Morilor U 1957 roci vidbulosya urochiste vidkrittya Aleyi Klasikiv moldovskoyi literaturi Buli vidkriti Nacionalnij Palac v 1974 roci Organnij Zal 15 veresen 1978 nove primishennya Teatru Operi ta Baletu v 1980 roci VuliciGolovni magistrali sektora Shtefan chel Mare Aleksandr Pushkin Konstantin Negrucci mitropolit Dosoftej Varlaam Kolumna Bukuresht Mihaj Kogelnichanu Aleksej Mateyevich Vlajku Pirkelab Mihaj Eminesku Vasile Aleksandri Tigina IzmayilPosilannyaoficijnij sajt 23 listopada 2016 u Wayback Machine rum