Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Централі зм від лат centrum або centralis іт centralismo англ centralism нім zentralismus зосередження центральний систе

Централізм

Централізм

Централі́зм (від лат. centrum або centralis, іт. centralismo, англ. centralism; нім. zentralismus — зосередження, центральний) — система конкретних заходів політичного чи економічного управління або організації, за якої місцеві органи підпорядковані центральній владі, центрові. Його змістом виступає реалізація принципу підпорядкування нижче підпорядкованого органу місцевої влади, вищому, який керується з єдиного центру. Змістом Ц. виступає реалізація принципу чіткого підпорядкування нижчого органу влади вищому, наявність у суспільстві одного центру, котрий жорсткими, адміністративними засобами регламентує усе політичне життя суспільства, підпорядкованих політико-владних структур та інститутів. Централізм виступає як головний елемент самодержавної, абсолютиської або тоталітарної політичної системи, тим механізмом, який дозволяє тоталітаризму реалізовувати своє політичне панування. У такій системі централізм підміняється поняттями «ефективного управління» і «демократичного централізму», які покладені в основу діяльності усіх державних, партійних або інших структур. Відповідно до принципу «демократичного централізму», в суспільстві і державі здійснюється виборність усіх органів державної влади знизу до верху, підзвітність їх народу, обов'язковість рішень вищих органів для нижчих, поєднання єдиного керівництва з дозволеною ініціативною творчою активністю на місцях тощо. Інколи зазначається, що демократія без Ц. дуже небезпечна і може призвести до стихійного, некерованого розвитку, негативними відомчими і місницькими тенденціями. А централізм без демократії призводить до бюрократизації керівництва, застою. Практика суспільно-політичного розвитку довела, що жоден з відзначених принципів «демократичного централізму» в дійсності не працював, був спотворений до своєї протилежності, невпізнанності, фактично був звичайним централізмом без демократії. Тому будь-яка країна має створити умови, передумови для втілення в життя децентралізованого місцевого керування і управління, яке б сприяло самостійному, відповідальному і демократичному вирішенню окремих місцевих проблем.

Централізм в управлінні

Централізм в управлінні передбачає, що організація і діяльність виконавчих органів держави будується на засадах виборності органів державної влади, підзвітності їх народові, обов'язковості рішень вищих органів для нижчих, відповідальності кожного державного органу і посадової особи за доручену справу.

За своєю суттю, централізм в управлінні передбачає, з одного боку, необхідну централізацію керівництва з тим, щоб не допустити відомчих і територіальних тенденцій, а з іншого — розвиток демократичних засад управління і, насамперед, ініціативи на місцях.

Централізм в управлінні обумовлений значною часткою загальнодержавної власності в економіці держави, необхідністю зосередження в руках держави основних важелів напрямного впливу на процеси, що відбуваються в різних галузях і сферах господарського, соціально-культурного і адміністративно-політичного життя.

Цей принцип забезпечує підпорядкування загальнодержавним інтересам діяльності всіх ланок апарату державного управління. Водночас, централізм, у сучасному розумінні цього слова, передбачає можливість індивідуального вибору оптимальних способів і методів досягнення єдиної спільної мети кожним суб'єктом державного управління.

Принцип централізму в державному управлінні передбачає також поєднання колегіальності і єдиноначальництва. Колегіальність означає колективне обговорення і вирішення найважливіших питань державного управління, а єдиноначальництво — вирішення їх безпосередньо керівником.

У системі державного управління, з одного боку, створюються колегіальні або єдиноначальні органи, з іншого — використовуються методи колективного вирішення питань управління або одноособового розпорядництва. При цьому, в колегіальних органах можливе одноособове вирішення певних питань, а в єдиноначальних органах широко використовуються колегіальні форми роботи при прийнятті рішень (наприклад, колегії створюються в усіх міністерствах, які є єдиноначальними органами).

Колегіальні форми вирішення питань використовуються при обговоренні і вирішенні основних питань централізованого керівництва господарською, соціально-культурною і адміністративно-політичною сферами, при здійсненні загальнодержавної, міжгалузевої, галузевої і територіальної координації.

Одноособове розпорядництво максимально пов'язується з вирішенням поточних питань, з втіленням в життя колективно обговорених або прийнятих рішень. Таким чином, роль єдино-начальництва полягає в забезпеченні необхідної дисципліни і організованості, персональної відповідальності за доручену справу, виконання прийнятих рішень, дотримання пріоритету загальнодержавних інтересів у діяльності галузей управління і окремих підприємств, установ, організацій.

У галузі управління внутрішніми справами громадяни беруть участь в охороні громадського порядку та у боротьбі з правопорушеннями як індивідуально, так і колективно. Участь громадян в управлінні внутрішніми справами проявляється в таких організаційних формах, як добровільні народні дружини (муніципальні дружини), товариські суди, ради профілактики правопорушень тощо

Див. також

Джерела та література

  • Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. — М.: Гардарики, 2001. — 328 с.
  • Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посіб. / В. М. Литвин, В. І. Гусєв, А. Г. Слюсаренко та ін. — К.: Вища школа, 2002. — С.405.
  • Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини, 1760—1830. — Київ: Основи, 1996. — 317 с. (Зах. історіографія України; Вип. 2).
  • Кісіль З. Р. Адміністративне право: навч. посіб. / З. Р. Кісіль, Р. В. Кісіль. — 3-тє вид. — К. : ЦУЛ, 2011. — 696 с.

Посилання


image Це незавершена стаття з політології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Centrali zm vid lat centrum abo centralis it centralismo angl centralism nim zentralismus zoseredzhennya centralnij sistema konkretnih zahodiv politichnogo chi ekonomichnogo upravlinnya abo organizaciyi za yakoyi miscevi organi pidporyadkovani centralnij vladi centrovi Jogo zmistom vistupaye realizaciya principu pidporyadkuvannya nizhche pidporyadkovanogo organu miscevoyi vladi vishomu yakij keruyetsya z yedinogo centru Zmistom C vistupaye realizaciya principu chitkogo pidporyadkuvannya nizhchogo organu vladi vishomu nayavnist u suspilstvi odnogo centru kotrij zhorstkimi administrativnimi zasobami reglamentuye use politichne zhittya suspilstva pidporyadkovanih politiko vladnih struktur ta institutiv Centralizm vistupaye yak golovnij element samoderzhavnoyi absolyutiskoyi abo totalitarnoyi politichnoyi sistemi tim mehanizmom yakij dozvolyaye totalitarizmu realizovuvati svoye politichne panuvannya U takij sistemi centralizm pidminyayetsya ponyattyami efektivnogo upravlinnya i demokratichnogo centralizmu yaki pokladeni v osnovu diyalnosti usih derzhavnih partijnih abo inshih struktur Vidpovidno do principu demokratichnogo centralizmu v suspilstvi i derzhavi zdijsnyuyetsya vibornist usih organiv derzhavnoyi vladi znizu do verhu pidzvitnist yih narodu obov yazkovist rishen vishih organiv dlya nizhchih poyednannya yedinogo kerivnictva z dozvolenoyu iniciativnoyu tvorchoyu aktivnistyu na miscyah tosho Inkoli zaznachayetsya sho demokratiya bez C duzhe nebezpechna i mozhe prizvesti do stihijnogo nekerovanogo rozvitku negativnimi vidomchimi i misnickimi tendenciyami A centralizm bez demokratiyi prizvodit do byurokratizaciyi kerivnictva zastoyu Praktika suspilno politichnogo rozvitku dovela sho zhoden z vidznachenih principiv demokratichnogo centralizmu v dijsnosti ne pracyuvav buv spotvorenij do svoyeyi protilezhnosti nevpiznannosti faktichno buv zvichajnim centralizmom bez demokratiyi Tomu bud yaka krayina maye stvoriti umovi peredumovi dlya vtilennya v zhittya decentralizovanogo miscevogo keruvannya i upravlinnya yake b spriyalo samostijnomu vidpovidalnomu i demokratichnomu virishennyu okremih miscevih problem Centralizm v upravlinni Centralizm v upravlinni peredbachaye sho organizaciya i diyalnist vikonavchih organiv derzhavi buduyetsya na zasadah vibornosti organiv derzhavnoyi vladi pidzvitnosti yih narodovi obov yazkovosti rishen vishih organiv dlya nizhchih vidpovidalnosti kozhnogo derzhavnogo organu i posadovoyi osobi za doruchenu spravu Za svoyeyu suttyu centralizm v upravlinni peredbachaye z odnogo boku neobhidnu centralizaciyu kerivnictva z tim shob ne dopustiti vidomchih i teritorialnih tendencij a z inshogo rozvitok demokratichnih zasad upravlinnya i nasampered iniciativi na miscyah Centralizm v upravlinni obumovlenij znachnoyu chastkoyu zagalnoderzhavnoyi vlasnosti v ekonomici derzhavi neobhidnistyu zoseredzhennya v rukah derzhavi osnovnih vazheliv napryamnogo vplivu na procesi sho vidbuvayutsya v riznih galuzyah i sferah gospodarskogo socialno kulturnogo i administrativno politichnogo zhittya Cej princip zabezpechuye pidporyadkuvannya zagalnoderzhavnim interesam diyalnosti vsih lanok aparatu derzhavnogo upravlinnya Vodnochas centralizm u suchasnomu rozuminni cogo slova peredbachaye mozhlivist individualnogo viboru optimalnih sposobiv i metodiv dosyagnennya yedinoyi spilnoyi meti kozhnim sub yektom derzhavnogo upravlinnya Princip centralizmu v derzhavnomu upravlinni peredbachaye takozh poyednannya kolegialnosti i yedinonachalnictva Kolegialnist oznachaye kolektivne obgovorennya i virishennya najvazhlivishih pitan derzhavnogo upravlinnya a yedinonachalnictvo virishennya yih bezposeredno kerivnikom U sistemi derzhavnogo upravlinnya z odnogo boku stvoryuyutsya kolegialni abo yedinonachalni organi z inshogo vikoristovuyutsya metodi kolektivnogo virishennya pitan upravlinnya abo odnoosobovogo rozporyadnictva Pri comu v kolegialnih organah mozhlive odnoosobove virishennya pevnih pitan a v yedinonachalnih organah shiroko vikoristovuyutsya kolegialni formi roboti pri prijnyatti rishen napriklad kolegiyi stvoryuyutsya v usih ministerstvah yaki ye yedinonachalnimi organami Kolegialni formi virishennya pitan vikoristovuyutsya pri obgovorenni i virishenni osnovnih pitan centralizovanogo kerivnictva gospodarskoyu socialno kulturnoyu i administrativno politichnoyu sferami pri zdijsnenni zagalnoderzhavnoyi mizhgaluzevoyi galuzevoyi i teritorialnoyi koordinaciyi Odnoosobove rozporyadnictvo maksimalno pov yazuyetsya z virishennyam potochnih pitan z vtilennyam v zhittya kolektivno obgovorenih abo prijnyatih rishen Takim chinom rol yedino nachalnictva polyagaye v zabezpechenni neobhidnoyi disciplini i organizovanosti personalnoyi vidpovidalnosti za doruchenu spravu vikonannya prijnyatih rishen dotrimannya prioritetu zagalnoderzhavnih interesiv u diyalnosti galuzej upravlinnya i okremih pidpriyemstv ustanov organizacij U galuzi upravlinnya vnutrishnimi spravami gromadyani berut uchast v ohoroni gromadskogo poryadku ta u borotbi z pravoporushennyami yak individualno tak i kolektivno Uchast gromadyan v upravlinni vnutrishnimi spravami proyavlyayetsya v takih organizacijnih formah yak dobrovilni narodni druzhini municipalni druzhini tovariski sudi radi profilaktiki pravoporushen toshoDiv takozhAvtonomiya Federalizm CentralizaciyaDzherela ta literaturaPolitologiya Slovar spravochnik M A Vasilik M S Vershinin i dr M Gardariki 2001 328 s Istorichna nauka terminologichnij i ponyatijnij dovidnik Navch posib V M Litvin V I Gusyev A G Slyusarenko ta in K Visha shkola 2002 S 405 Kogut Z Rosijskij centralizm i ukrayinska avtonomiya Likvidaciya Getmanshini 1760 1830 Kiyiv Osnovi 1996 317 s Zah istoriografiya Ukrayini Vip 2 Kisil Z R Administrativne pravo navch posib Z R Kisil R V Kisil 3 tye vid K CUL 2011 696 s PosilannyaCentralizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2032 1000 ekz Portal Politologiya http sum in ua s centralizm 21 chervnya 2015 u Wayback Machine Akademichnij tlumachnij slovnik 1970 1980 Slovopediya http exlibris org ua riabczuk r04 html 29 lyutogo 2012 u Wayback Machine Mikola Ryabchuk KINEC KOZACKOYi ATLANTIDI imperskij centralizm i ukrayinska avtonomiya http histua com slovnik c centralizm 19 veresnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z politologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ