Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Центральна міська публічна бібліотека імені В. Г. Короленка — офіційна назва найбільшої бібліотеки в місті Маріуполь.
| Центральна міська публічна бібліотека імені В.Г. Короленка Центральна міська публічна бібліотека імені В.Г. Короленка (Маріуполь) | |
|---|---|
| Країна: |  Україна |
| Тип: | міська бібліотека |
| Адреса | пр. Миру, 93-б, Маріуполь, 87500 |
| Заснована | 1904 |
| Фонди: | одиниць зберігання |
| Читачів: | більше 17 000 ( 2012 р. ) |
| Сайт: | marlibrary.com.ua |
Історія
Міську бібліотеку відкрили у січні 1904 року. У січні 2014 року бібліотека відсвяткувала 110-річчя з року заснування. Проте найстаріша публічна бібліотека-читальня міста відкрита ще 1898 року.
Відкриттю бібліотеки посприяли письменник Олександр Серафимович (1863—1949), що мешкав і працював в місті, та благодійник Микола Олександрович Рубакін. Первісно бібліотеку розмістили на тодішній Олександрівській площі (нині Театральний сквер) в маленькому пристосованому приміщенні. Первісний фонд був скромним і не перебільшував 10 000. Первісне приміщення бібліотеки не збережене.
За часів СРСР
Громадянська війна та зміна влади ніяк не відбились на покращенні стану бібліотеки. 1923 року до її назви додали «імені В. Г. Короленка». Лише в 1930-ті роки бібліотеку переводять у нове і знову пристосоване приміщення на вул. Першотравневій, буд. 56 (нині повернуто історичну назву вул. Георгіївська). Радянська влада провела масову кампанію з ліквідації неписьменності, але обмежила доступ до багатьох іноземних видань і надто посилили цензурні обмеження та ідеологічну обробку громадян радянської імперії. цензурні обмеження стосувались навіть класиків російської літератури на кшталт Максима Горького та Лева Толстого. Так, остання стаття Л. Толстого «О соціалізмі» була надрукована лише один раз 1936 р. в академічному виданні і надзвичайно малим накладом. Полемічно-загострені і філософські статті письменника взагалі не пропускала в друк радянська цензура майже сімдесят років.
Велетенськими накладами друкують комуністичну пропагандистську літературу, котра і надходить до радянських провінційних бібліотек. Саме цим можна пояснити збільшення бібліотечних фондів міської бібліотеки до 100 000.
Більш укомплектованою в місті була бібліотека колишньої Олександрівської гімназії, котра мала і власний невеликий музей. Бібліотеку гімназії після її ліквідації передали у фонди краєзнавчого музею, що зробило її практично недоступною для широких верств.
За часів війни 1941—1945 рр
1941 року Маріуполь потрапив до тимчасово окупованих територій німецько-фашистськими загарбниками. Комуністичну літературу загарбники знищили, а у фонди міської бібліотеки повернули доцензурні видання російських письменників.
Повоєнний період
Під час відступу з міста німецькі загарбники розіслали вояків із смолоскипами та підпалили більшість житлових споруд історичної частини міста. Маріуполь палав і втрачав забудову. Міська бібліотека в черговий раз вимушено міняє розташування. Відтепер її адреса з грудня 1943 року — вул. Грецька, 13. Пристосоване приміщення погано опалювалось і взимку на столі бібліотекарів замерзали чорнила. Тим не менше бібліотека запрацювала. Фонд бібліотеки складався із книг, повернутих краєзнавчим музеєм і частково подарованих мешканцями міста. Після пожежі в 1959 році бібліотеку ім. В. Г. Короленка в черговий раз переводять в нове приміщення на проспект Республіки (нині пр. Мира, 45).
Перше постійне приміщення
Якщо місто не було обласним центром, за часів СРСР важко було міськраді пробити рішення на побудову спеціалізованого приміщення бібліотеки та знайти для будівництва кошти. Під час розбудови і подовження центральної магістралі Маріуполя на захід у 1970-ті рр. за головпоштамтом було вибудовано декілька двоповерхових приміщень різного призначення, одне із яких і віддадуть під постійний корпус міської бібліотеки. В офіційних документах воно до останнього проходило за іншим призначенням.
Так з травня 1979 року міська бібліотека нарешті отримала постійне приміщення і відчинила свої двері за адресою пр. Мира, 93-б, де розташований її центральний корпус.
Наприкінці 2019 р відбулася трансформація центральної бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Бібліотека розділилася на 2 корпуси за різними адресами розташування. В оновленій відремонтованій будівлі розмістилася перша в Донецькій області Цифрова бібліотека з однойменною назвою (пр. Миру 93б) та традиційна (книжковий фонд) бібліотека у старовинній будівлі по вул. Грецька, 43.
Філії бібліотеки і реорганізації
З 1970-х рр. розпочався етап реорганізацій бібліотечної справи, не завжди сприятливих для бібліотек. Із запровадженням централізованого бібліотечного обслуговування (з 1976 р.) почався новий етап розвитку міської бібліотеки ім. В. Г. Короленка в місті Маріуполь. Так, були збільшені кошти на придбання літератури й устаткування, збільшили штат співробітників до 9 осіб. Надійшов наказ про створення нових відділів: комплектування та обробки літератури, методико-бібліографічний, патентно-технічної літератури тощо.
Бібліотека отримала дванадцять (12) філій. Штат бібліотеки збільшився до тридцяти (30) осіб.
Економічна і політична криза радянської влади відбилася в 1989 році значним урізанням державних коштів на утримання бібліотек і руйнацію налагодженої системи централізованого комплектування фондів. Бібліотека імені В. Г. Короленка була вимушена (як і десятки інших) шукати позабюджетні джерела фінансування. Тому проводиться робота із залучення благодійної допомоги на підтримку бібліотеки від мешканців міста, громадських організацій, представників місцевої влади. По розвалу СРСР 1991 року Маріуполь опиняється в новій державі і в капіталістичній формації. Бібліотека вимушено звертається про підтримку до благодійників та бізнес — структур.
Міський літературний музей
1996 року очільники бібліотечного закладу спромоглися заснувати міський літературний музей. Провінційному Маріуполю мало пощастило бути відображеним в літературі 19 століття. Один з найперших публіцистичних нарисів про Маріуполь — твір Г. Титова. (Г. Титов «Письма из Екатеринослава», 1849 р.)
Про народження індустрії в місті сповістив і письменник Олександр Серафимович, котрий недовго мешкав в місті. (Очерк «Никополь». 1897 р. про маріупольський металургійний завод «Нікополь-Провіданс»). Але саме місто тоді ще мало чим могло привабити письменника.
Про Маріуполь згадали радянські письменники І. Ільф та Є. Петров. Книга «Золоте теля», надруковане 1928 року, сповістило про бабусю одного з авантюрних синів лейтенанта Шмідта, котра мешкала в провінційному Маріуполі.
У 20 ст. місто зусиллями комуністичного уряду перетворили на значний індустріальний центр та вичавили з навколишніх сіл тисячі дешевої робітничої сили. Місто було відображене в тисячах газетних звітів і статей, і лише згодом стане приводом для написання нарисів та віршів місцевих письменників і поетів, типова доля багатьох провінційних міст країни. Наприкінці 20 століття нарешті прийшов час осмислення історії міста та драматичних подій його історії місцевими авторами (Аркадій Проценко «Улицами старого Мариуполя», Сергій Буров «Мариуполь. Былое», Лев Яруцький «Мариупольские храмы», та «Мариупольская старина», обидві 1991 р. тощо).
-
![image]()
Серафимович Олександр Серафимович, фото 1910 р. -
![image]()
На жаль, більшість експонатів музею — лише книги, подаровані авторами або читачами. За сприяння бібліотеки в музеї проводять презентації нових книг, творчі вечори, дні краєзнавства, вечори пам'яті маріупольських літераторів, тематичні екскурсії. Літературний музей потребує уваги і допомоги благодійників для придбання копій картин, графічних творів, скульптур малих форм для обладнання експозицій. Бібліотека буде вдячна за всіляку підтримку музею.
Канадсько-український бібліотечний центр
Канадсько-український бібліотечний центр відкрито в травні 2002 року за сприяння канадського благодійного «Товариства друзів України». Базою обрано міську бібліотеку імені В. Г. Короленка. Він був одинадцятий за рахунком серед утворених на східних територіях Україні. Книжковий фонд канадсько-українського бібліотечного центру складають непідцензурні видання дорадянського періоду та видання, надруковані за межами СРСР. Перш за все це економічні, філологічні, історичні і мистецтвознавчі видання. В структурі бібліотеки вони не головують, а додають знання про процеси, що відбувались в українській діаспорі Канади і в світі впродовж XX ст.
Бібліотека імені В. Г. Короленка в інформаційну добу
Нові технічні реалії прийшли в бібліотеку з 2000 року, тоді було створено відділ електронної інформації та організовано автоматизацію бібліотечних процесів. А 2001 р. було відкрито Інтернет-Центр. Опанування нових інформаційних технологій, Інтернет, створення власного сайту міської бібліотеки, локальної мережі надали можливість бібліотеці не тільки автоматизувати низку бібліотечних процесів, створити власні електронні документи, але й розширити кількість інформаційних послуг, наблизити користувача до фондів.
Для мешканців Маріуполя працюють дві електронні зали. Перша за адресою пр. Миру, 93-б, де можна скористатися електронними книжками, ноутбуками та планшетами. Друга по вул. Грецькій, 43. Бібліотека — одне з небагатьох місць в Маріуполі, де користувачі можуть отримати різноманітні послуги і допомогу в багатьох питаннях безкоштовно. На базі ЦМПБ ім. В. Г. Короленка по вул. Грецькій, 43 співробітники інтернет-центру продовжують навчання користувачів інструментам є-урядування. Отримання ЕЦП, довідок про доходи, реєстрація на медичному порталі і запис до лікаря, реєстрація в особисті кабінети комунальних служб і оплата комунальних послуг, онлайн-спілкування з пенсійним фондом і багато іншого.
Сучасна адреса
Електронна бібліотека
Пр. Миру, 93-б
М. Маріуполь
87500 Україна
Традиційна бібліотека
Вул. Грецька, 43
Години роботи (на 2020 р.)
- Години роботи електронної бібліотеки: 9:30—18:00
- Вихідні дні — неділя, понеділок
- Останній четвер місяця — санітарний день
- Години роботи традиційної бібліотеки: 9:30—18:00
- Вихідні дні — субота, неділя
- Останній четвер місяця — санітарний день
Джерела
- http://marlibrary.com.ua/index.php?menu=history [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (історія бібліотеки)
- http://www.marlibrary.com.ua/ [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (офіційний сайт бібліотеки)
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - ж «Огонёк», № 45, 1990
- газета «Ильичёвец», 25 мая, 2002, сатья «Заграница нам поможет…»
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralna miska publichna biblioteka imeni V G Korolenka oficijna nazva najbilshoyi biblioteki v misti Mariupol Centralna miska publichna biblioteka imeni V G Korolenka Centralna miska publichna biblioteka imeni V G Korolenka Mariupol Krayina UkrayinaTip miska bibliotekaAdresapr Miru 93 b Mariupol 87500Zasnovana1904Fondi odinic zberigannyaChitachiv bilshe 17 000 2012 r Sajt marlibrary com uaIstoriyaMisku biblioteku vidkrili u sichni 1904 roku U sichni 2014 roku biblioteka vidsvyatkuvala 110 richchya z roku zasnuvannya Prote najstarisha publichna biblioteka chitalnya mista vidkrita she 1898 roku Vidkrittyu biblioteki pospriyali pismennik Oleksandr Serafimovich 1863 1949 sho meshkav i pracyuvav v misti ta blagodijnik Mikola Oleksandrovich Rubakin Pervisno biblioteku rozmistili na todishnij Oleksandrivskij ploshi nini Teatralnij skver v malenkomu pristosovanomu primishenni Pervisnij fond buv skromnim i ne perebilshuvav 10 000 Pervisne primishennya biblioteki ne zberezhene Za chasiv SRSRKolishnya Oleksandrivska cholovicha gimnaziya nini Industrialnij koledzh foto 2007 r Gromadyanska vijna ta zmina vladi niyak ne vidbilis na pokrashenni stanu biblioteki 1923 roku do yiyi nazvi dodali imeni V G Korolenka Lishe v 1930 ti roki biblioteku perevodyat u nove i znovu pristosovane primishennya na vul Pershotravnevij bud 56 nini povernuto istorichnu nazvu vul Georgiyivska Radyanska vlada provela masovu kampaniyu z likvidaciyi nepismennosti ale obmezhila dostup do bagatoh inozemnih vidan i nadto posilili cenzurni obmezhennya ta ideologichnu obrobku gromadyan radyanskoyi imperiyi cenzurni obmezhennya stosuvalis navit klasikiv rosijskoyi literaturi na kshtalt Maksima Gorkogo ta Leva Tolstogo Tak ostannya stattya L Tolstogo O socializmi bula nadrukovana lishe odin raz 1936 r v akademichnomu vidanni i nadzvichajno malim nakladom Polemichno zagostreni i filosofski statti pismennika vzagali ne propuskala v druk radyanska cenzura majzhe simdesyat rokiv Veletenskimi nakladami drukuyut komunistichnu propagandistsku literaturu kotra i nadhodit do radyanskih provincijnih bibliotek Same cim mozhna poyasniti zbilshennya bibliotechnih fondiv miskoyi biblioteki do 100 000 Bilsh ukomplektovanoyu v misti bula biblioteka kolishnoyi Oleksandrivskoyi gimnaziyi kotra mala i vlasnij nevelikij muzej Biblioteku gimnaziyi pislya yiyi likvidaciyi peredali u fondi krayeznavchogo muzeyu sho zrobilo yiyi praktichno nedostupnoyu dlya shirokih verstv Za chasiv vijni 1941 1945 rr1941 roku Mariupol potrapiv do timchasovo okupovanih teritorij nimecko fashistskimi zagarbnikami Komunistichnu literaturu zagarbniki znishili a u fondi miskoyi biblioteki povernuli docenzurni vidannya rosijskih pismennikiv Povoyennij periodPid chas vidstupu z mista nimecki zagarbniki rozislali voyakiv iz smoloskipami ta pidpalili bilshist zhitlovih sporud istorichnoyi chastini mista Mariupol palav i vtrachav zabudovu Miska biblioteka v chergovij raz vimusheno minyaye roztashuvannya Vidteper yiyi adresa z grudnya 1943 roku vul Grecka 13 Pristosovane primishennya pogano opalyuvalos i vzimku na stoli bibliotekariv zamerzali chornila Tim ne menshe biblioteka zapracyuvala Fond biblioteki skladavsya iz knig povernutih krayeznavchim muzeyem i chastkovo podarovanih meshkancyami mista Pislya pozhezhi v 1959 roci biblioteku im V G Korolenka v chergovij raz perevodyat v nove primishennya na prospekt Respubliki nini pr Mira 45 Pershe postijne primishennyaYaksho misto ne bulo oblasnim centrom za chasiv SRSR vazhko bulo miskradi probiti rishennya na pobudovu specializovanogo primishennya biblioteki ta znajti dlya budivnictva koshti Pid chas rozbudovi i podovzhennya centralnoyi magistrali Mariupolya na zahid u 1970 ti rr za golovposhtamtom bulo vibudovano dekilka dvopoverhovih primishen riznogo priznachennya odne iz yakih i viddadut pid postijnij korpus miskoyi biblioteki V oficijnih dokumentah vono do ostannogo prohodilo za inshim priznachennyam Tak z travnya 1979 roku miska biblioteka nareshti otrimala postijne primishennya i vidchinila svoyi dveri za adresoyu pr Mira 93 b de roztashovanij yiyi centralnij korpus Naprikinci 2019 r vidbulasya transformaciya centralnoyi biblioteki im V G Korolenka Biblioteka rozdililasya na 2 korpusi za riznimi adresami roztashuvannya V onovlenij vidremontovanij budivli rozmistilasya persha v Doneckij oblasti Cifrova biblioteka z odnojmennoyu nazvoyu pr Miru 93b ta tradicijna knizhkovij fond biblioteka u starovinnij budivli po vul Grecka 43 Filiyi biblioteki i reorganizaciyiZ 1970 h rr rozpochavsya etap reorganizacij bibliotechnoyi spravi ne zavzhdi spriyatlivih dlya bibliotek Iz zaprovadzhennyam centralizovanogo bibliotechnogo obslugovuvannya z 1976 r pochavsya novij etap rozvitku miskoyi biblioteki im V G Korolenka v misti Mariupol Tak buli zbilsheni koshti na pridbannya literaturi j ustatkuvannya zbilshili shtat spivrobitnikiv do 9 osib Nadijshov nakaz pro stvorennya novih viddiliv komplektuvannya ta obrobki literaturi metodiko bibliografichnij patentno tehnichnoyi literaturi tosho Biblioteka otrimala dvanadcyat 12 filij Shtat biblioteki zbilshivsya do tridcyati 30 osib Ekonomichna i politichna kriza radyanskoyi vladi vidbilasya v 1989 roci znachnim urizannyam derzhavnih koshtiv na utrimannya bibliotek i rujnaciyu nalagodzhenoyi sistemi centralizovanogo komplektuvannya fondiv Biblioteka imeni V G Korolenka bula vimushena yak i desyatki inshih shukati pozabyudzhetni dzherela finansuvannya Tomu provoditsya robota iz zaluchennya blagodijnoyi dopomogi na pidtrimku biblioteki vid meshkanciv mista gromadskih organizacij predstavnikiv miscevoyi vladi Po rozvalu SRSR 1991 roku Mariupol opinyayetsya v novij derzhavi i v kapitalistichnij formaciyi Biblioteka vimusheno zvertayetsya pro pidtrimku do blagodijnikiv ta biznes struktur Miskij literaturnij muzej1996 roku ochilniki bibliotechnogo zakladu spromoglisya zasnuvati miskij literaturnij muzej Provincijnomu Mariupolyu malo poshastilo buti vidobrazhenim v literaturi 19 stolittya Odin z najpershih publicistichnih narisiv pro Mariupol tvir G Titova G Titov Pisma iz Ekaterinoslava 1849 r Pro narodzhennya industriyi v misti spovistiv i pismennik Oleksandr Serafimovich kotrij nedovgo meshkav v misti Ocherk Nikopol 1897 r pro mariupolskij metalurgijnij zavod Nikopol Providans Ale same misto todi she malo chim moglo privabiti pismennika Pro Mariupol zgadali radyanski pismenniki I Ilf ta Ye Petrov Kniga Zolote telya nadrukovane 1928 roku spovistilo pro babusyu odnogo z avantyurnih siniv lejtenanta Shmidta kotra meshkala v provincijnomu Mariupoli U 20 st misto zusillyami komunistichnogo uryadu peretvorili na znachnij industrialnij centr ta vichavili z navkolishnih sil tisyachi deshevoyi robitnichoyi sili Misto bulo vidobrazhene v tisyachah gazetnih zvitiv i statej i lishe zgodom stane privodom dlya napisannya narisiv ta virshiv miscevih pismennikiv i poetiv tipova dolya bagatoh provincijnih mist krayini Naprikinci 20 stolittya nareshti prijshov chas osmislennya istoriyi mista ta dramatichnih podij jogo istoriyi miscevimi avtorami Arkadij Procenko Ulicami starogo Mariupolya Sergij Burov Mariupol Byloe Lev Yaruckij Mariupolskie hramy ta Mariupolskaya starina obidvi 1991 r tosho Serafimovich Oleksandr Serafimovich foto 1910 r Korolenko Volodimir Galaktionovich Na zhal bilshist eksponativ muzeyu lishe knigi podarovani avtorami abo chitachami Za spriyannya biblioteki v muzeyi provodyat prezentaciyi novih knig tvorchi vechori dni krayeznavstva vechori pam yati mariupolskih literatoriv tematichni ekskursiyi Literaturnij muzej potrebuye uvagi i dopomogi blagodijnikiv dlya pridbannya kopij kartin grafichnih tvoriv skulptur malih form dlya obladnannya ekspozicij Biblioteka bude vdyachna za vsilyaku pidtrimku muzeyu Kanadsko ukrayinskij bibliotechnij centrKanadsko ukrayinskij bibliotechnij centr vidkrito v travni 2002 roku za spriyannya kanadskogo blagodijnogo Tovaristva druziv Ukrayini Bazoyu obrano misku biblioteku imeni V G Korolenka Vin buv odinadcyatij za rahunkom sered utvorenih na shidnih teritoriyah Ukrayini Knizhkovij fond kanadsko ukrayinskogo bibliotechnogo centru skladayut nepidcenzurni vidannya doradyanskogo periodu ta vidannya nadrukovani za mezhami SRSR Persh za vse ce ekonomichni filologichni istorichni i mistectvoznavchi vidannya V strukturi biblioteki voni ne golovuyut a dodayut znannya pro procesi sho vidbuvalis v ukrayinskij diaspori Kanadi i v sviti vprodovzh XX st Biblioteka imeni V G Korolenka v informacijnu dobuNovi tehnichni realiyi prijshli v biblioteku z 2000 roku todi bulo stvoreno viddil elektronnoyi informaciyi ta organizovano avtomatizaciyu bibliotechnih procesiv A 2001 r bulo vidkrito Internet Centr Opanuvannya novih informacijnih tehnologij Internet stvorennya vlasnogo sajtu miskoyi biblioteki lokalnoyi merezhi nadali mozhlivist biblioteci ne tilki avtomatizuvati nizku bibliotechnih procesiv stvoriti vlasni elektronni dokumenti ale j rozshiriti kilkist informacijnih poslug nabliziti koristuvacha do fondiv Dlya meshkanciv Mariupolya pracyuyut dvi elektronni zali Persha za adresoyu pr Miru 93 b de mozhna skoristatisya elektronnimi knizhkami noutbukami ta planshetami Druga po vul Greckij 43 Biblioteka odne z nebagatoh misc v Mariupoli de koristuvachi mozhut otrimati riznomanitni poslugi i dopomogu v bagatoh pitannyah bezkoshtovno Na bazi CMPB im V G Korolenka po vul Greckij 43 spivrobitniki internet centru prodovzhuyut navchannya koristuvachiv instrumentam ye uryaduvannya Otrimannya ECP dovidok pro dohodi reyestraciya na medichnomu portali i zapis do likarya reyestraciya v osobisti kabineti komunalnih sluzhb i oplata komunalnih poslug onlajn spilkuvannya z pensijnim fondom i bagato inshogo Suchasna adresaElektronna biblioteka Pr Miru 93 b M Mariupol 87500 Ukrayina Tradicijna biblioteka Vul Grecka 43Godini roboti na 2020 r Godini roboti elektronnoyi biblioteki 9 30 18 00 Vihidni dni nedilya ponedilok Ostannij chetver misyacya sanitarnij den Godini roboti tradicijnoyi biblioteki 9 30 18 00 Vihidni dni subota nedilya Ostannij chetver misyacya sanitarnij denDzherelahttp marlibrary com ua index php menu history 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine istoriya biblioteki http www marlibrary com ua 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine oficijnij sajt biblioteki Primitki Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 19 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya zh Ogonyok 45 1990 gazeta Ilichyovec 25 maya 2002 satya Zagranica nam pomozhet Div takozhPortal Mariupol Portal Knigi Mariupol u mistectvi Mariupolska biblioteka Gorbachova 1868 roku