Цар Дуклян

Дуклян (Цар Дуклян, або цар Дуклянин, чорн. Дукљан) — персонаж народних легенд, поширених на Балканах (передусім в Чорногорії, Далмації, Боснії та Герцеговині).

Діоклетіан

Історична основа

Історичним прототипом «царя Дукляна» є римський імператор Діоклетіан, який походив з місцевого (іллірійського) племені і був відомий як розбудовою міст в римських провінціях (зокрема й рідної для нього ), так і масовими переслідуваннями християн.

За правління цього імператора поруч із Діоклеєю встановили величезну мармурову статую божества із палицею, увитою змією, яку згодом почали асоціювати із самим Діоклетіаном. З остаточним утвердженням християнства статуя була зруйнована, а її залишки втоплені у річці Морача.

Легенда

Згідно з народними переказами цар Дуклян жив у місті Дукля (Діоклея) і був відомий жорстокою вдачею та богохульством. За вчинені ним злочини Бог послав до нього святого Іллю, який мав убити його блискавкою і зруйнувати Дуклю. Святому вдалося зруйнувати місто, але він не зміг вбити жорстокого цара. Дуклян вирішив захопити Іллю та закути його в ланцюги біля мосту через річку Морача. Однак, дізнавшись про це, святий сказав Дукляну, що ланцюги, приготовлені для святого, замалі для його шиї, і запропонував цареві перевірити їхню міцність на собі. Як тільки Дуклян одягнув ланцюги собі на шию, Ілля вдарив у скелю і вона разом із прикутим до неї царем впала у Морачу. Відтоді Дуклян залишається під водою і, щоб звільнитися, цілий рік гризе ланцюги. До Різдва вони стають тоншими як на волос — але вправні циганські ковалі виковують йому нові.

Легенди про Дукляна мають ще іллірійське коріння і згодом були переосмислені прибульцями-слов'янами. Цигани в них з'явилися не раніше XVI сторіччя, коли вони, власне, і оселилися на Балканах. Можливо перекази в своєрідній для фольклору формі зберегли згадки про бурхливий розвиток металургійного виробництва, яким і справді було відзначене правління Діоклетіана. З іншого боку, з легендою про Дукляна пов'язана традиція, яка зобов'язує кожного місцевого коваля перед Різдвом кілька разів символічно вдарити молотом по ковадлу — «щоб скріпити ланцюги Дукляна». Цей обов'язок для ковалів з часом був закріплений у законі (так званому «Законі Васоєвича»).

У багатьох балканських дуалістичних і космогонічних міфах Дуклян фігурує як демон — супротивник Бога, такий самий, як і первісний диявол (перський Аріман).

Примітки

1. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.25-26
2. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.27
3. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.