Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az
  • Вікіпедія

Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Хірола Beatragus h

Хірола (антилопа)

Хірола (антилопа)
www.wikidata.uk-ua.nina.azhttps://www.wikidata.uk-ua.nina.az
Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Хірола ( Beatragus hunteri ), є видом антилоп , що перебуває під загрозою зникнення, і наразі зустрічається лише в Кенії вздовж кордону із Сомалі. Вперше вид був описаний у 1888 році. Це єдиний живий представник роду Beatragus, хоча інші види відомі за скам’янілостями. Глобальна популяція хірол оцінюється в 300–500 тварин, в неволі немає жодної особини. Згідно з документом, підготовленим Міжнародним союзом охорони природи, «втрата хіроли стане першим вимиранням роду ссавців на континентальній Африці в сучасній історії людства».

Хірола
image
Illustration by Philip Sclater in 1894
Охоронний статус
image
На межі зникнення  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Антилопові (Antilopinae)
Рід: Beatragus
Вид:
Хірола (B. hunteri)
Біноміальна назва
Beatragus hunteri
(Sclater, 1889)
image
Range of the hirola
Синоніми

Cobus hunteri Sclater, 1889

Опис

Хірола — це антилопа середнього розміру, від темно-коричневого до рудувато-коричневого кольору, переважно білими всередині вухами та білим хвостом. Антилопа має дуже гострі, ліроподібні роги, які не мають прикореневої ніжки та виступають на три чверті своєї довжини. З віком шерсть хіроли темніє до тепно сірого кольору, а кількість виступів уздовж рогів збільшується. У хірол є великі темні підглазничні залози, які використовуються для позначення території і дають їм назву «чотириока антилопа». Вони мають білі окуляри навколо очей і перевернутий білий шеврон, що проходить між очима. Роги, копита, вим'я, ніздрі, губи і кінчики вух — чорні. Самці та самки мають схоже забарвлення, хоча самці трохи більші з товщими рогами та темнішою шерстю.

Кілька джерел зафіксували точні вимірювання хірол. Нижче наведені максимальні та мінімальні значення, взяті з усіх джерел: висота в плечах: 99–125 см, маса тіла: 73–118 кг, довжина голови і тіла: 120–200 см, довжина рогу: 44–72 см, розмах рогів (найбільша зовнішня ширина): 15–32 см, довжина хвоста: 30–45 см, довжина вуха: 19 см. Немає даних про те, скільки живуть хіроли в дикій природі, але відомо, що в неволі вони живуть 15 років.

Таксономія

Науковці вважають, що хірола належить до підродини Alcelaphinae у сімействі Bovidae, але досі точаться дебати щодо роду, до якого її слід віднести. Рід Alcelaphinae, окрім хіроли, також містить антилоп гну, антилопу гну та топі, корригум, бонтебок, блесбок, тянг і цессебе.

Коли антилопу хіролу вперше описали, вона отримала загальну назву Hunter's hartebeest. Незважаючи на це, вид був поміщений в рід Damaliscus з разом із антилопою топі і отримав наукову назву Damaliscus hunteri. пізніше вид помістили до власного роду як Beatragus hunteri .

Нещодавні генетичні аналізи каріотипічної та мітохондріальної ДНК підтверджують теорію про те, що хірола відрізняється на стільки сильно від топі,що її слід віднести до свого роду. Хіроли також різняться своєю унікальною поведінкою. Ні Alcelaphus, ні Damaliscus не займаються флеменом, тобто коли самець пробує на смак сечу самки, щоб визначити її готовність до парування. Це єдині роди голоподібних, які втратили таку поведінку. Хірола все ще займається флеменом, хоча це менш очевидно, ніж в інших видів.

Рід Beatragus виник приблизно 3,1 мільйона років тому і колись був широко поширений на континенті, що підтверджують численні скам'янілості, знайдені в Ефіопії, Джибуті, Танзанії та Південній Африці .

Екологія

Хірола пристосована до посушливого клімату. Середовища їх проживання коливаються від відкритих луків із легкими чагарниками до лісистих саван із низькими чагарниками та розкиданими деревами, найчастіше на піщаних ґрунтах. Хірола може довгий час обходитися без води. Хірола віддає перевагу короткій зеленій траві.

Хірола ведуть осідлий спосіб життя, проте у сухий сезон часто переміщуються у пошуках трави. Вони віддають перевагу травам із високим співвідношенням листя до стебла, а види вважаються важливими в їх раціоні. Антилопи добре пристосовані до споживання місцевої сухої трави та інших грубих кормів.

Хіроли часто зустрічаються в асоціаціях з іншими травоїдними видами, зокрема з ориксом, газеллю Гранта, зеброю Берчелла та топі. Натомість вони уникають антилоп гну, буйволів та слонів. Також хірола не конкурує з крупною домашньою рогатою худобою, оскільки віддає перевагу короткій траві.

Соціальна структура і відтворення

Самиці антилоп хіроли народжують насамоті і можуть залишатися окремо від стада до двох місяців, що робить їх уразливими до хижаків. Згодом самиця знову приєднається до стада, що складається з самок та їх дитинчат. Маточні стада налічують від 5 до 40 тварин, хоча середній розмір стада зазвичай становить 7-9 особин. Їх зазвичай супроводжує дорослий самець.

image
Теля Хірола годується грудним молоком, Східний національний парк Цаво, 2011 рік
image
Стадо самиць з телятами, національний парк Цаво Схід, 2011)

Молоді хіроли покидають ясельне стадо у віці приблизно дев'яти місяців і утворюють тимчасові групи. Вони можуть збиратися в змішані або одностатеві невеликі стада; молоді самці можуть формувати холостяцькі стада від 2 до 38 особин; неповнолітні самиці можуть приєднуватися до дорослого самця; якщо немає інших антилоп свого виду, молоді хіроли можуть приєднатися до стада газелей Гранта, чи просто проводити більшу частину часу наодинці.

image
Стадо холостяка з трьох недорослих самців, національний парк Цаво Схід, 2011 р.

Дорослі самці намагаються закріпитися на території з гарним пасовиськом. Площа цих територій сягає 7 квадратних кілометрів і позначені послідом, виділеннями з підошвеноямкових залоз і місцями ямками, де самці шкрябають ґрунт копитами та ріжуть рослинність ногами. Існує припущення, що при низькій щільності популяції, дорослі самці відмовляються від захисту власної території і замість цього йдуть за стадом. Самиці не захищають територію, але мають домашні ареали, які перекривають території кількох дорослих самців. Розмір домашнього ареалу стада коливається від 26 до 164,7 квадратного кілометра (10,0 до 63,6 миля2) із середнім розміром 81,5 квадратного кілометра (31,5 миля2).

Стада самиць з телятами є відносно стабільними, але стада холостяків дуже нестабільні. У 1970-х роках спостерігали, як хіроли утворюють скупчення до 300 особин, щоб скористатися обмеженими, але просторово згрупованими ресурсами під час сухого сезону (Bunderson, 1985). Інформація про територіальність самців і те, як це пов’язано з успіхом спаровування, відсутня (Butynski, 2000).

Молодняк народжується з вересня по листопад. Дані про вік статевої зрілості та період вагітності недоступні для дикої хіроли, однак у неволі вагітність становила приблизно 7,5 місяців (227–242 дні), при цьому одна самка спаровувалася у віці 1,4 року та народжувала в 1,9 року. Ще одна пара хірол спаровувалася, коли їм було 1,7 року. У неволі однією з головних причин смертності є рани, спричинені агресією всередині стада, в тому числі агресією між самицями.

Загрози

Причини історичного зменшення чисельності хіроли невідомі, але, ймовірно, це поєднання факторів, що включають хвороби (зокрема, чуму великої рогатої худоби), полювання, сильні посухи, конкуренцію за їжу та воду з домашньої худоби та втрату середовища існування, спричинену вторгненням деревних рослин, як результат винищення слонів у межах свого ареалу.

Антилопа віддає перевагу територіям, які використовуються для випасу домашньої худоби, що піддає їх підвищеному ризику таким захворюваням, як туберкульоз. Вони вразливі до браконьєрства.

Чисельність популяції

Природний ареал хіроли становить не більше 1500  км 2 на кенійсько-сомалійському кордоні, але є також переселена популяція в національному парку Східний Цаво. Природна популяція в 1970-х роках, ймовірно, нараховувала 10 000–15 000 особин, але між 1983 і 1985 роками спостерігалося зниження на 85–90%. Підрахунок в 1995 і 1996 роках показав, що популяція налічує приблизно 1300 особин. Дослідження 2010 року оцінило популяцію виду в 402–466 тварин.

Переселена популяція була створена в кенійському національному парку Східний Цаво із переміщеннями в 1963 та 1996 роках. Під час переміщення в 1963 році було випущено 30 тварин, і перше дослідження в грудні 1995 року показало, що на той час у Цаво було принаймні 76 особин. Через вісім місяців перевезено ще 29 хірол, які також були випущені в Цаво, щонайменше шість з яких на той час були вагітні. До грудня 2000 року популяція хіроли в Цаво повернулася до 77 особин, а до 2011 року популяція оцінювалася в 76 особин.

Стан і збереження

Хірола перебуває під загрозою зникнення, і їх кількість у дикій природі продовжує скорочуватися. У дикій природі налічується від 300 до 500 особин, і жодна особина сьогодні не утримується в неволі. Що робить їх дуже вразливими перед браконьєрством.

Незважаючи на те, що антилопа є однією з найрідкісніших антилоп, заходи щодо її збереження поки що були незначними. Національний заповідник Аравале був створений у 1973 році як невеликий заповідник для них, але з 1980-х років не обслуговувався як слід. У 2005 році чотири місцеві громади в районі Іджара у співпраці з Terra Nuova заснували заповідник Ісхакбіні Хірола. Станом на 2014 рік 23 км 2, захищений від хижаків, огороджений заповідник був побудований в Ісхакбіні, і початкова популяція з 48 хірол добре розмножується в заповіднику.

Список літератури

  1. IUCN SSC Antelope Specialist Group (2017). Beatragus hunteri. IUCN Red List of Threatened Species. 2017: e.T6234A50185297. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-2.RLTS.T6234A50185297.en. Процитовано 11 листопада 2021.
  3. Animals and Plants Unique to Kenya. lntreasures.com. Процитовано 21 грудня 2023.
  4. Description of Hunter's antelope.
  5. Probert, J. (2011) The Tsavo hirola: current status and future management [Архівовано 2021-07-30 у Wayback Machine.].
  6. King, J., Craig, I., Andanje, S. and Musyoki, C. (2011) They Came, They Saw, They Counted, SWARA, 34: (2).
  7. James Probert, Ben Evans, Sam Andanje, Richard Kock and Rajan Amin.
  8. IUCN - A sanctuary for Hirola. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013.
  9. Sclater, P. L. (1889) Description of Hunter's antelope.
  10. (1914) Some notes on the game animals of Jubaland.
  11. Dorst, J. and P. Dandelot.
  12. Kingdon, J. (1982) East African Mammals.
  13. Kingdon, J. (1997) The Kingdon Field Guide to African Mammals.
  14. Butynski, T. M. (2000) Independent Evaluation of Hirola antelope (Beatrugus hunteri) conservation status and conservation action in Kenya.
  15. Best, G. A. F., Edmond-Blanc, F. and Courtenay Witting, R. (eds.) (1962) Rowland Ward’s Records of Big Game.
  16. Haltenorth, T. and Diller, H. (1977) A Field Guide to the Mammals of Africa Including Madagascar.
  17. Walther, F. R. (1990) Hartebeests, Grzimek's Encyclopedia of Mammals.
  18. Simpson, G. G. (1945) The principles of classification and a classification of mammals.
  19. Gentry, A. W. (1990) Evolution and dispersal of African Bovidae.
  20. Pitra, C., Kock, R., Hofmann, R. and Lieckfeldt, D. (1998) Molecular phylogeny of the critically endangered Hunter’s antelope (Beatragus hunteri, Sclater 1889).
  21. Estes, R. D. (1999) Hirola: Generic status supported by behavioral and physiological evidence.
  22. Kumamoto, A. T., Charter, S. J., Houk, M. L. and Frahm, M. (1996) Chromosomes of the Damaliscus (Artiodactyla, Bovidae): Simple and complex centric fusion rearrangements.
  23. Estes, R. D. (1991) The Behaviour Guide to African Mammals.
  24. Andanje, S. A. and Goeltenboth, P. (1995) Aspects of the Ecology of the Hunter's Antelope or Hirola (Beatrugus hunteri, Sclater, 1889) in Tsavo East National Park, Kenya.
  25. Gentry, A. W. and Gentry, A. (1978) Fossil Bovidae (Mammalia) of Olduvai Gorge, Tanzania: Part 1.
  26. Thomas, H., Coppens, Y., Thibault.
  27. Bunderson, W. T. (1981) Ecological separation of wild and domestic mammals in an East African Ecosystem.
  28. Dahiye, Y. M. (1999) Population Size and Seasonal Distribution of the Hunter’s Antelope or Hirola (Beatragus hunteri, Sclater, 1889) in Southern Garissa, Kenya.
  29. Andanje, S. A. (2002) Factors limiting the abundance and distribution of hirola (Beatragus hunteri) in Kenya[недоступне посилання].
  30. Bunderson, W. T. (1985) The Population, Distribution and Habitat Preferences of the Hunter's Antelope Damaliscus hunteri in north-east Kenya.
  31. Hofmann, R. R. (1996) Hirola: Translocation to Tsavo NP and new scientific information.
  32. Andanje, S. A. (1997) Hirola monitoring progress report: update analysis of animal movement, location and herding.
  33. Andanje, S. A. and Ottichilo, W. K. (1999) Population status and feeding habits of the translocated sub-population of Hunter's antelope or hirola (Beatragus hunteri, Sclater, 1889) in Tsavo East National Park, Kenya.
  34. Gosling, L. M. (1986) The evolution of mating strategies in male antelopes.
  35. Smielowski, J. (1987) A note on the reproductive biology of the Hunter's antelope or hirola (Damaliscus hunteri – Sclater, 1889) in the zoo environment.
  36. Magin, C. (1996) Hirola Recovery Plan.
  37. Macdonald, D.W. (2006) The Encyclopedia of Mammals.
  38. Ishaqbini Hirola Community Conservancy
  39. Northern Rangelands Trust
  40. King, J., Craig, I., Golicha, M., Sheikh, M., Lesowapir, S., Letoiye, D., Lesimirdana, D., and Worden, J. (2014) Status of hirola in Ishaqbini community conservancy.
  • Статус збереження антилопи Hirola Beatragus hunteri та дії щодо збереження в Кенії [1]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Hirola Beatragus hunteri ye vidom antilop sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya i narazi zustrichayetsya lishe v Keniyi vzdovzh kordonu iz Somali 3 Vpershe vid buv opisanij u 1888 roci 4 Ce yedinij zhivij predstavnik rodu Beatragus hocha inshi vidi vidomi za skam yanilostyami Globalna populyaciya hirol ocinyuyetsya v 300 500 tvarin v nevoli nemaye zhodnoyi osobini 5 6 7 Zgidno z dokumentom pidgotovlenim Mizhnarodnim soyuzom ohoroni prirodi vtrata hiroli stane pershim vimirannyam rodu ssavciv na kontinentalnij Africi v suchasnij istoriyi lyudstva 8 Hirola Illustration by Philip Sclater in 1894 Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Antilopovi Antilopinae Rid Beatragus Vid Hirola B hunteri Binomialna nazva Beatragus hunteri Sclater 1889 Range of the hirola Sinonimi 2 Cobus hunteri Sclater 1889 Zmist 1 Opis 2 Taksonomiya 3 Ekologiya 4 Socialna struktura i vidtvorennya 5 Zagrozi 6 Chiselnist populyaciyi 7 Stan i zberezhennya 8 Spisok literaturiOpisred Hirola ce antilopa serednogo rozmiru vid temno korichnevogo do ruduvato korichnevogo koloru perevazhno bilimi vseredini vuhami ta bilim hvostom Antilopa maye duzhe gostri liropodibni rogi yaki ne mayut prikorenevoyi nizhki ta vistupayut na tri chverti svoyeyi dovzhini Z vikom sherst hiroli temniye do tepno sirogo koloru a kilkist vistupiv uzdovzh rogiv zbilshuyetsya U hirol ye veliki temni pidglaznichni zalozi yaki vikoristovuyutsya dlya poznachennya teritoriyi i dayut yim nazvu chotirioka antilopa Voni mayut bili okulyari navkolo ochej i perevernutij bilij shevron sho prohodit mizh ochima Rogi kopita vim ya nizdri gubi i kinchiki vuh chorni Samci ta samki mayut shozhe zabarvlennya hocha samci trohi bilshi z tovshimi rogami ta temnishoyu sherstyu 9 10 11 12 13 14 Kilka dzherel zafiksuvali tochni vimiryuvannya hirol Nizhche navedeni maksimalni ta minimalni znachennya vzyati z usih dzherel visota v plechah 99 125 sm masa tila 73 118 kg dovzhina golovi i tila 120 200 sm dovzhina rogu 44 72 sm rozmah rogiv najbilsha zovnishnya shirina 15 32 sm dovzhina hvosta 30 45 sm dovzhina vuha 19 sm 11 12 14 15 Nemaye danih pro te skilki zhivut hiroli v dikij prirodi ale vidomo sho v nevoli voni zhivut 15 rokiv 5 Taksonomiyared Naukovci vvazhayut sho hirola nalezhit do pidrodini Alcelaphinae u simejstvi Bovidae ale dosi tochatsya debati shodo rodu do yakogo yiyi slid vidnesti Rid Alcelaphinae okrim hiroli takozh mistit antilop gnu antilopu gnu ta topi korrigum bontebok blesbok tyang i cessebe 14 Koli antilopu hirolu vpershe opisali vona otrimala zagalnu nazvu Hunter s hartebeest Nezvazhayuchi na ce vid buv pomishenij v rid Damaliscus z razom iz antilopoyu topi i otrimav naukovu nazvu Damaliscus hunteri 9 16 17 piznishe vid pomistili do vlasnogo rodu yak Beatragus hunteri 18 19 20 21 Neshodavni genetichni analizi kariotipichnoyi ta mitohondrialnoyi DNK pidtverdzhuyut teoriyu pro te sho hirola vidriznyayetsya na stilki silno vid topi sho yiyi slid vidnesti do svogo rodu 20 22 Hiroli takozh riznyatsya svoyeyu unikalnoyu povedinkoyu Ni Alcelaphus ni Damaliscus ne zajmayutsya flemenom tobto koli samec probuye na smak sechu samki shob viznachiti yiyi gotovnist do paruvannya Ce yedini rodi golopodibnih yaki vtratili taku povedinku Hirola vse she zajmayetsya flemenom hocha ce mensh ochevidno nizh v inshih vidiv 23 24 Rid Beatragus vinik priblizno 3 1 miljona rokiv tomu i kolis buv shiroko poshirenij na kontinenti sho pidtverdzhuyut chislenni skam yanilosti znajdeni v Efiopiyi Dzhibuti Tanzaniyi ta Pivdennij Africi 12 19 25 26 Ekologiyared Hirola pristosovana do posushlivogo klimatu Seredovisha yih prozhivannya kolivayutsya vid vidkritih lukiv iz legkimi chagarnikami do lisistih savan iz nizkimi chagarnikami ta rozkidanimi derevami najchastishe na pishanih gruntah 27 Hirola mozhe dovgij chas obhoditisya bez vodi 27 28 Hirola viddaye perevagu korotkij zelenij travi 29 14 Hirola vedut osidlij sposib zhittya prote u suhij sezon chasto peremishuyutsya u poshukah travi 30 Voni viddayut perevagu travam iz visokim spivvidnoshennyam listya do stebla a vidi vvazhayutsya vazhlivimi v yih racioni 12 24 Antilopi dobre pristosovani do spozhivannya miscevoyi suhoyi travi ta inshih grubih kormiv 31 Hiroli chasto zustrichayutsya v asociaciyah z inshimi travoyidnimi vidami zokrema z oriksom gazellyu Granta zebroyu Berchella ta topi Natomist voni unikayut antilop gnu bujvoliv ta sloniv 32 Takozh hirola ne konkuruye z krupnoyu domashnoyu rogatoyu hudoboyu oskilki viddaye perevagu korotkij travi 30 Socialna struktura i vidtvorennyared Samici antilop hiroli narodzhuyut nasamoti i mozhut zalishatisya okremo vid stada do dvoh misyaciv sho robit yih urazlivimi do hizhakiv Zgodom samicya znovu priyednayetsya do stada sho skladayetsya z samok ta yih ditinchat Matochni stada nalichuyut vid 5 do 40 tvarin hocha serednij rozmir stada zazvichaj stanovit 7 9 osobin Yih zazvichaj suprovodzhuye doroslij samec 12 24 30 33 nbsp Telya Hirola goduyetsya grudnim molokom Shidnij nacionalnij park Cavo 2011 rik nbsp Stado samic z telyatami nacionalnij park Cavo Shid 2011 Molodi hiroli pokidayut yaselne stado u vici priblizno dev yati misyaciv i utvoryuyut timchasovi grupi Voni mozhut zbiratisya v zmishani abo odnostatevi neveliki stada molodi samci mozhut formuvati holostyacki stada vid 2 do 38 osobin nepovnolitni samici mozhut priyednuvatisya do doroslogo samcya yaksho nemaye inshih antilop svogo vidu molodi hiroli mozhut priyednatisya do stada gazelej Granta chi prosto provoditi bilshu chastinu chasu naodinci 29 30 nbsp Stado holostyaka z troh nedoroslih samciv nacionalnij park Cavo Shid 2011 r Dorosli samci namagayutsya zakripitisya na teritoriyi z garnim pasoviskom Plosha cih teritorij syagaye 7 kvadratnih kilometriv i poznacheni poslidom vidilennyami z pidoshvenoyamkovih zaloz i miscyami yamkami de samci shkryabayut grunt kopitami ta rizhut roslinnist nogami 30 Isnuye pripushennya sho pri nizkij shilnosti populyaciyi dorosli samci vidmovlyayutsya vid zahistu vlasnoyi teritoriyi i zamist cogo jdut za stadom 34 Samici ne zahishayut teritoriyu ale mayut domashni areali yaki perekrivayut teritoriyi kilkoh doroslih samciv 32 Rozmir domashnogo arealu stada kolivayetsya vid 26 do 164 7 kvadratnogo kilometra 10 0 do 63 6 milya2 iz serednim rozmirom 81 5 kvadratnogo kilometra 31 5 milya2 29 Stada samic z telyatami ye vidnosno stabilnimi ale stada holostyakiv duzhe nestabilni U 1970 h rokah sposterigali yak hiroli utvoryuyut skupchennya do 300 osobin shob skoristatisya obmezhenimi ale prostorovo zgrupovanimi resursami pid chas suhogo sezonu Bunderson 1985 Informaciya pro teritorialnist samciv i te yak ce pov yazano z uspihom sparovuvannya vidsutnya Butynski 2000 Molodnyak narodzhuyetsya z veresnya po listopad 12 Dani pro vik statevoyi zrilosti ta period vagitnosti nedostupni dlya dikoyi hiroli odnak u nevoli vagitnist stanovila priblizno 7 5 misyaciv 227 242 dni pri comu odna samka sparovuvalasya u vici 1 4 roku ta narodzhuvala v 1 9 roku She odna para hirol sparovuvalasya koli yim bulo 1 7 roku 35 U nevoli odniyeyu z golovnih prichin smertnosti ye rani sprichineni agresiyeyu vseredini stada v tomu chisli agresiyeyu mizh samicyami 5 Zagrozired Prichini istorichnogo zmenshennya chiselnosti hiroli nevidomi ale jmovirno ce poyednannya faktoriv sho vklyuchayut hvorobi zokrema chumu velikoyi rogatoyi hudobi polyuvannya silni posuhi konkurenciyu za yizhu ta vodu z domashnoyi hudobi ta vtratu seredovisha isnuvannya sprichinenu vtorgnennyam derevnih roslin yak rezultat vinishennya sloniv u mezhah svogo arealu 14 36 Antilopa viddaye perevagu teritoriyam yaki vikoristovuyutsya dlya vipasu domashnoyi hudobi sho piddaye yih pidvishenomu riziku takim zahvoryuvanyam yak tuberkuloz 37 Voni vrazlivi do brakonyerstva Chiselnist populyaciyired Prirodnij areal hiroli stanovit ne bilshe 1500 km 2 na kenijsko somalijskomu kordoni ale ye takozh pereselena populyaciya v nacionalnomu parku Shidnij Cavo Prirodna populyaciya v 1970 h rokah jmovirno narahovuvala 10 000 15 000 osobin ale mizh 1983 i 1985 rokami sposterigalosya znizhennya na 85 90 Pidrahunok v 1995 i 1996 rokah pokazav sho populyaciya nalichuye priblizno 1300 osobin Doslidzhennya 2010 roku ocinilo populyaciyu vidu v 402 466 tvarin 6 Pereselena populyaciya bula stvorena v kenijskomu nacionalnomu parku Shidnij Cavo iz peremishennyami v 1963 ta 1996 rokah Pid chas peremishennya v 1963 roci bulo vipusheno 30 tvarin i pershe doslidzhennya v grudni 1995 roku pokazalo sho na toj chas u Cavo bulo prinajmni 76 osobin Cherez visim misyaciv perevezeno she 29 hirol yaki takozh buli vipusheni v Cavo shonajmenshe shist z yakih na toj chas buli vagitni Do grudnya 2000 roku populyaciya hiroli v Cavo povernulasya do 77 osobin a do 2011 roku populyaciya ocinyuvalasya v 76 osobin 5 7 Stan i zberezhennyared Hirola perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya i yih kilkist u dikij prirodi prodovzhuye skorochuvatisya U dikij prirodi nalichuyetsya vid 300 do 500 osobin i zhodna osobina sogodni ne utrimuyetsya v nevoli Sho robit yih duzhe vrazlivimi pered brakonyerstvom 5 6 7 Nezvazhayuchi na te sho antilopa ye odniyeyu z najridkisnishih antilop zahodi shodo yiyi zberezhennya poki sho buli neznachnimi Nacionalnij zapovidnik Aravale buv stvorenij u 1973 roci yak nevelikij zapovidnik dlya nih ale z 1980 h rokiv ne obslugovuvavsya yak slid U 2005 roci chotiri miscevi gromadi v rajoni Idzhara u spivpraci z Terra Nuova zasnuvali zapovidnik Ishakbini Hirola 38 39 Stanom na 2014 rik 23 km 2 zahishenij vid hizhakiv ogorodzhenij zapovidnik buv pobudovanij v Ishakbini i pochatkova populyaciya z 48 hirol dobre rozmnozhuyetsya v zapovidniku 40 Spisok literaturired IUCN SSC Antelope Specialist Group 2017 Beatragus hunteri IUCN Red List of Threatened Species 2017 e T6234A50185297 doi 10 2305 IUCN UK 2017 2 RLTS T6234A50185297 en Procitovano 11 listopada 2021 Shablon MSW3 Artiodactyla Animals and Plants Unique to Kenya lntreasures com Procitovano 21 grudnya 2023 Description of Hunter s antelope a b v g d Probert J 2011 The Tsavo hirola current status and future management Arhivovano 2021 07 30 u Wayback Machine a b v King J Craig I Andanje S and Musyoki C 2011 They Came They Saw They Counted SWARA 34 2 a b v James Probert Ben Evans Sam Andanje Richard Kock and Rajan Amin IUCN A sanctuary for Hirola Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 a b Sclater P L 1889 Description of Hunter s antelope Dracopoli I N 1914 Some notes on the game animals of Jubaland a b Dorst J and P Dandelot a b v g d e Kingdon J 1982 East African Mammals Kingdon J 1997 The Kingdon Field Guide to African Mammals a b v g d Butynski T M 2000 Independent Evaluation of Hirola antelope Beatrugus hunteri conservation status and conservation action in Kenya Best G A F Edmond Blanc F and Courtenay Witting R eds 1962 Rowland Ward s Records of Big Game Haltenorth T and Diller H 1977 A Field Guide to the Mammals of Africa Including Madagascar Walther F R 1990 Hartebeests Grzimek s Encyclopedia of Mammals Simpson G G 1945 The principles of classification and a classification of mammals a b Gentry A W 1990 Evolution and dispersal of African Bovidae a b Pitra C Kock R Hofmann R and Lieckfeldt D 1998 Molecular phylogeny of the critically endangered Hunter s antelope Beatragus hunteri Sclater 1889 Estes R D 1999 Hirola Generic status supported by behavioral and physiological evidence Kumamoto A T Charter S J Houk M L and Frahm M 1996 Chromosomes of the Damaliscus Artiodactyla Bovidae Simple and complex centric fusion rearrangements Estes R D 1991 The Behaviour Guide to African Mammals a b v Andanje S A and Goeltenboth P 1995 Aspects of the Ecology of the Hunter s Antelope or Hirola Beatrugus hunteri Sclater 1889 in Tsavo East National Park Kenya Gentry A W and Gentry A 1978 Fossil Bovidae Mammalia of Olduvai Gorge Tanzania Part 1 Thomas H Coppens Y Thibault a b Bunderson W T 1981 Ecological separation of wild and domestic mammals in an East African Ecosystem Dahiye Y M 1999 Population Size and Seasonal Distribution of the Hunter s Antelope or Hirola Beatragus hunteri Sclater 1889 in Southern Garissa Kenya a b v Andanje S A 2002 Factors limiting the abundance and distribution of hirola Beatragus hunteri in Kenya nedostupne posilannya a b v g d Bunderson W T 1985 The Population Distribution and Habitat Preferences of the Hunter s Antelope Damaliscus hunteri in north east Kenya Hofmann R R 1996 Hirola Translocation to Tsavo NP and new scientific information a b Andanje S A 1997 Hirola monitoring progress report update analysis of animal movement location and herding Andanje S A and Ottichilo W K 1999 Population status and feeding habits of the translocated sub population of Hunter s antelope or hirola Beatragus hunteri Sclater 1889 in Tsavo East National Park Kenya Gosling L M 1986 The evolution of mating strategies in male antelopes Smielowski J 1987 A note on the reproductive biology of the Hunter s antelope or hirola Damaliscus hunteri Sclater 1889 in the zoo environment Magin C 1996 Hirola Recovery Plan Macdonald D W 2006 The Encyclopedia of Mammals Ishaqbini Hirola Community Conservancy Northern Rangelands Trust King J Craig I Golicha M Sheikh M Lesowapir S Letoiye D Lesimirdana D and Worden J 2014 Status of hirola in Ishaqbini community conservancy Status zberezhennya antilopi Hirola Beatragus hunteri ta diyi shodo zberezhennya v Keniyi 1 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Beatragus hunteri

Дата публікації: Грудень 24, 2024, 13:13 pm
Найбільш читані
  • Листопад 09, 2024

    США на зимових Олімпійських іграх 1924

  • Листопад 16, 2024

    СКВ «Клубівці» №2

  • Листопад 25, 2024

    Рішення (Європейський Союз)

  • Листопад 08, 2024

    Річард Телбот

  • Грудень 16, 2024

    Річард Кертіс

Щодня

  • 1976

  • Англійська мова

  • Західний фронт (Перша світова війна)

  • Протитанкова зброя

  • Сингл

  • Японія

  • Людина року (Time)

  • Західне християнство

  • Ігнатій Лойола

  • Інженер

NiNa.Az - Студія

  • Вікіпедія

Підписка на розсилку

Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші новини.
Будемо на зв`язку
Зв`яжіться з нами
DMCA Sitemap Feeds
© 2019 nina.az - Всі права захищені.
Авторське право: Dadaş Mammedov
Топ