Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Хікама | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Pachyrhizus erosus (L.) Urb., 1905 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Хікама (Pachyrhizus erosus) — вид рослин з роду Pachyrhizus підродини Метеликові родини бобові. Має їстівні коренеплоди. Інші назви — «мексиканський ямс-квасоля», «мексиканська ріпа».
Опис
Висота сягає 4-5 м, при наявності відповідної опори. Довжина кореня може досягати 2 м, вага — 20 кг. Кора кореня жовта і тонка. Середина бульби вершково-білого кольору і має хрустку структуру, що нагадує сиру картоплю або грушу. Вона має солодкий запах, що віддалено нагадує яблучний.
Бульби хіками за розміром бувають різними: від менш 300 г до більше 1 кг. Складається на 86-90 % з води, міститься висока кількість клітковини і лише сліди білків і ліпідів. Солодкий смак надають йому інулін і фруктоза.
Вирощування
Найкращий клімат для хіками — тропіки. Висаджують насіння у ґрунт навесні, після 8 тижнів за завершенням морозів, зазвичай у субтропіках. Для кращого врожаю прогрівають землю біля насіння. Для якісного врожаю хікама потребує 9 місяців без морозів. Не підходить для районів з коротким вегетаційним періодом. Також її культивують у теплицях.
Застосування
У холодильнику бульби хіками можуть зберігатися близько 3 тижнів, поза холодного місця, при температурі 12 і 16 °C — протягом 1-2 місяців.
В давнину була важливою частиною раціону месоамериканських народів. Сьогодні культивують заради круглих товстих кореневих бульб, які їдять свіжими наче овоч. Хікама поживна, освіжаюча, хрустка, соковита, легко засвоюється і низькокалорійна. Їх грубу коричневу шкірку очищають, посипають цукром або перцем чилі, збризкують лаймовим соком й їдять як закуску; натирають на тертці і додають в салати; ріжуть на шматочки і відварюють в солоній воді або запікають подібно картоплі, а також готують на їх основі різні соуси.
Хікаму смажать, маринують, а також використовують в салатах і супах. Іноді їдять і молоді (недозрілі) стручки цієї рослини, а в зрілому насінні міститься досить токсична речовина, яку використовують як отрута для комах. Також з насіння виготовляють дерматологічні препарати. Стебло рослини містить міцні волокна, з яких роблять рибальські тенета.
Розповсюдження
Батьківщиною хіками вважають Центральну і Південну Америку, а також територію Мексики. Широко виростає на території теплих вологих тропічних лісів Південної і Південно-Східної Азії, де її акліматизовано. Також вирощують на Філіппінах, в Китай і Нігерії.
Джерела
- Duke, James A. (1992). «Handbook of phytochemical constituents of GRAS herbs and other economic plants». Dr. Duke's Phytochemical and Ethnobotanical Databases. CRC Press. Retrieved June 25, 2010.
- Green, Aliza (2004). Field Guide to Produce. Quirk Books. p. 194. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hikama Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Pidklas Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Pidrodina Metelikovi Faboideae Pidtriba Glycininae Rid Pachyrhizus Vid Hikama Binomialna nazva Pachyrhizus erosus L Urb 1905 Posilannya Vikishovishe Pachyrhizus erosus EOL 645206 IPNI 155136 3 ITIS 26824 NCBI 109171 Hikama Pachyrhizus erosus vid roslin z rodu Pachyrhizus pidrodini Metelikovi rodini bobovi Maye yistivni koreneplodi Inshi nazvi meksikanskij yams kvasolya meksikanska ripa OpisVisota syagaye 4 5 m pri nayavnosti vidpovidnoyi opori Dovzhina korenya mozhe dosyagati 2 m vaga 20 kg Kora korenya zhovta i tonka Seredina bulbi vershkovo bilogo koloru i maye hrustku strukturu sho nagaduye siru kartoplyu abo grushu Vona maye solodkij zapah sho viddaleno nagaduye yabluchnij Bulbi hikami za rozmirom buvayut riznimi vid mensh 300 g do bilshe 1 kg Skladayetsya na 86 90 z vodi mistitsya visoka kilkist klitkovini i lishe slidi bilkiv i lipidiv Solodkij smak nadayut jomu inulin i fruktoza ViroshuvannyaNajkrashij klimat dlya hikami tropiki Visadzhuyut nasinnya u grunt navesni pislya 8 tizhniv za zavershennyam moroziv zazvichaj u subtropikah Dlya krashogo vrozhayu progrivayut zemlyu bilya nasinnya Dlya yakisnogo vrozhayu hikama potrebuye 9 misyaciv bez moroziv Ne pidhodit dlya rajoniv z korotkim vegetacijnim periodom Takozh yiyi kultivuyut u teplicyah ZastosuvannyaBulbi hikami U holodilniku bulbi hikami mozhut zberigatisya blizko 3 tizhniv poza holodnogo miscya pri temperaturi 12 i 16 C protyagom 1 2 misyaciv V davninu bula vazhlivoyu chastinoyu racionu mesoamerikanskih narodiv Sogodni kultivuyut zaradi kruglih tovstih korenevih bulb yaki yidyat svizhimi nache ovoch Hikama pozhivna osvizhayucha hrustka sokovita legko zasvoyuyetsya i nizkokalorijna Yih grubu korichnevu shkirku ochishayut posipayut cukrom abo percem chili zbrizkuyut lajmovim sokom j yidyat yak zakusku natirayut na tertci i dodayut v salati rizhut na shmatochki i vidvaryuyut v solonij vodi abo zapikayut podibno kartopli a takozh gotuyut na yih osnovi rizni sousi Hikamu smazhat marinuyut a takozh vikoristovuyut v salatah i supah Inodi yidyat i molodi nedozrili struchki ciyeyi roslini a v zrilomu nasinni mistitsya dosit toksichna rechovina yaku vikoristovuyut yak otruta dlya komah Takozh z nasinnya vigotovlyayut dermatologichni preparati Steblo roslini mistit micni volokna z yakih roblyat ribalski teneta RozpovsyudzhennyaBatkivshinoyu hikami vvazhayut Centralnu i Pivdennu Ameriku a takozh teritoriyu Meksiki Shiroko virostaye na teritoriyi teplih vologih tropichnih lisiv Pivdennoyi i Pivdenno Shidnoyi Aziyi de yiyi aklimatizovano Takozh viroshuyut na Filippinah v Kitaj i Nigeriyi DzherelaDuke James A 1992 Handbook of phytochemical constituents of GRAS herbs and other economic plants Dr Duke s Phytochemical and Ethnobotanical Databases CRC Press Retrieved June 25 2010 Green Aliza 2004 Field Guide to Produce Quirk Books p 194 ISBN 1 931686 80 7