Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хуейська мова кит 徽州话 або діалект хуей кит 徽语 це група близькоспоріднених китайських мов якими розмовляють на невеликій

Хуейська мова

Хуейська мова

Хуейська мова (кит. 徽州话), або діалект хуей (кит. 徽语), — це група близькоспоріднених китайських мов, якими розмовляють на невеликій території в [en] (на честь якого вони і названі) і навколо нього, близько десяти гірських округів на півдні Анхуей, плюс ще кілька в сусідніх Чжецзян і Цзянсі.

Хуейська мова
image
Поширена вimage КНР[1]
Носії4 600 000 осіб
КласифікаціяСино-тибетські мови
Китайські мови
хуей
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3czh

Хоча територія Хуей невелика порівняно з іншими групами китайських діалектів, вона демонструє дуже високий ступінь внутрішньої варіативності. Майже кожен округ має свій власний чіткий діалект, незрозумілий для носіїв з інших округів. З цієї причини двомовність і багатомовність поширені серед носіїв хуейського діалекту. За оцінками, існує близько 4,6 мільйонів носіїв мови Хуейчжоу.

Класифікація

Хуейська мова спочатку була класифікована як Янцзи-хуайхеський говір або говір Цзян-Хуай, але зараз вона класифікується окремо від нього. [en] підтримала відокремлення Хуейчжоу від Янцзи-хуайхеський говору в 1987 році.

Її класифікація є суперечливою, деякі лінгвісти, такі як Матісофф, класифікують її як уську мову, інші, такі як Бредлі (2007), як мову гань, а треті виокремлюють її як основну гілку китайської мови.

Історія

Під час династій Мін і Цін носії цзянхуай перемістилися в райони діалекту хуей.

Деякі літературні твори, написані в Янчжоу, наприклад, роман "Цінфенчжа", містять цзяньхуайську китайську мову. Люди в Янчжоу ідентифікували себе за діалектом, яким вони розмовляють, місцеві жителі розмовляли цим діалектом, на відміну від приїжджих, які розмовляли іншими різновидами, такими як хуейчжоу або уською мовою. Це призвело до формування ідентичності на основі діалекту. Велика кількість купців з Хуейчжоу жила в Янчжоу і фактично була відповідальна за утримання міста на плаву. У пізній імперський період купці також спонсорували опери та вистави на діалекті хуей.

Мови та діалекти

[en] поділив мови хуей на п'ять підгруп, які також використовуються в [en]:

Цзі-Ше

Поширена в повітах Цзісі, Шесєн, Хуейчжоу, Цзінде (район Хунчуань на заході) і Нінго (район Хунмень на півдні) провінції Анхуей, а також в Чуньань (Таньцюнь на заході та ін.) провінції Чжецзян. Несе в собі помітний вплив уського діалекту. Цзісіхуа – основний різновид Цзі-Ше.

Сюй-і

Поширена у провінціях Тунсі, Тайпін (Гуоцунь на південному заході), Сюнін, округ І, і Цімень (навколо Фуфен на південному сході), а також Уюань, провінція Цзянсі. Тунсіхуа - основний різновид Сіу-І.

Ці-Де

Поширена в Цімень і Дунчжи (частково), провінція Анхуей, а також Фулян, Десін і Уюань, провінція Цзянсі. Зазнала значного впливу з боку сусідніх ганських мов.

Янчжоу

Поширена у Чуньані та Цзянде (колишня префектура Яньчжоу), провінція Чжецзян. Перебуває під сильним впливом путунхуа.

Цзін-джан

Поширена у Цзінде, Цімені (в Аньліні, Ченгані та Чілінгу та навколо них), Шитаї (район Чжанда), повіті І (Мейсі, Кекун та інші північні міста) та Нінго, провінція Аньхой. Утворює тонкий коридор уздовж північного краю групи Хуей, несучи в собі вплив Сюаньчжоу Ву.

Різновиди хуейчжоу відрізняються від містечка до містечка. Люди в різних містечках, містечках і т.д. (навіть в одному повіті) часто не можуть говорити один з одним.

Особливості

З фонологічної точки зору, хуейська мова відзначається масовою втратою [de], зокрема -i, -u та носових:

Ієрогліф Значення Мова Хуей ([en]) Мова У (Шанхай) Мова Хуай (Цзянхуай) (Хефей) Мандаринська мова (Пекін)
燒 спалювати /ɕiɔ/ /sɔ/ /ʂɔ/ /ʂɑu/
柴 дрова /sa/ /za/ /tʂʰɛ/ /tʂʰai/
綫 лінія /siːɛ/ /ɕi/ /ɕĩ/ /ɕiɛn/
張 лист /tɕiau/ /tsɑ̃/ /tʂɑ̃/ /tʂɑŋ/
網 павутина /mau/ /mɑ̃/ /wɑ̃/ /wɑŋ/
檻 поріг /kʰɔ/ /kʰɛ/ /kʰã/ /kʰan/

Багато діалектів Хуей мають дифтонги з більш подовженою першою частиною. Наприклад, 話 ("мова") - /uːɜ/ в окрузі Сюнін (стандартна китайська /xuɑ/), 園 ("двір") - /yːɛ/ в окрузі Сюнін (стандартна китайська /yɛn/); 結 ("вузол") - /tɕiːaʔ/ в окрузі І (стандартна китайська /tɕiɛ/), 約 ("угода") - /iːuʔ/ в окрузі І (стандартна китайська /yɛ/). У деяких районах це доходить до крайнощів. Наприклад, у повіті Лікхоу округу Цімень /fũːmɛ̃/ для 飯 ("рис") (стандартне китайське /fan/), причому /m/ з'являється безпосередньо в результаті подовженого, назалізованого /ũː/.

Оскільки носові коди здебільшого втрачені, Хуей повторно використовує закінчення 儿 /-r/ як зменшувальне. Наприклад, у діалекті Тунсі 索 "мотузка" виглядає як /soːn/ від /soʔ/ + /-r/.

Джерела

  1. ScriptSource - China
  2. Huizhou at Ethnologue (18th ed., 2015).
  3. Barbara F. Grimes, ed. (2000). Ethnologue, Volume 1 (14th ed.). SIL International. p. 404. ISBN 1-55671-103-4. Formerly considered to be part of the Jianghuai dialect of Mandarin, but now considered by many to be a separate major variety of Chinese. Dialects are reported to differ greatly from each other. Different from the Huizhou dialect of...
  4. Xiao-bin Ji, ed. (2003). Facts About China (illustrated ed.). H.W. Wilson. p. 70. ISBN 0-8242-0961-3. For this reason, the Chinese Academy of Social Science suggested in 1987 that two new groups, the Jin and the Hui, be separated from the northwestern and the Jiang-Huai Mandarin subgroups. Distinctive Features: Mandarin dialects are...
  5. Hilary Chappell, ed. (2004). Chinese Grammar: Synchronic and Diachronic Perspectives (illustrated, reprint ed.). Oxford University Press. p. 17. . According to Hirata, however, Hui is composed of many layers: its dialects are spoken in an area originally occupied by the Yue i* tribe, suggestive of a possible substrate, later to be overlaid by migrations from Northern China in the Medieval Nanbeichao period and the Tang and Song dynasties. This was followed by the Jiang-Huai Mandarin dialects of the migrants who arrived during the Ming and Qing periods, and more recently by Wu dialects in particular, acquired by peripatetic Hui merchants who have represented an active..."
  6. Margaret B. Wan (2009). "Local Fiction of the Yangzhou Region: Qingfengzha". In Lucie B. Olivová; Vibeke Børdahl (eds.). Lifestyle and Entertainment in Yangzhou. Issue 44 of NIAS studies in Asian topics, Nordisk Institut for Asienstudier København (illustrated ed.). NIAS Press. p. 184. . Some grammatical features of Yangzhou dialect are shared with Jianghuai Mandarin. Others may be of more limited usage but are used in Dingyuan County (the setting of Qingfengzha), which belongs to the same subgroup of Jianghuai.
  7. Guo, Qitao (2005). Ritual Opera and Mercantile Lineage: The Confucian Transformation of Popular Culture in Late Imperial Huizhou. Stanford, Calif.: Stanford University Press. ISBN0804750327.
  8. Yan, Margaret Mian (2006). Introduction to Chinese Dialectology. LINCOM Europa. pp. 222–223. ISBN 978-3-89586-629-6.
  9. Kurpaska, Maria (2010). Chinese Language(s): A Look Through the Prism of "The Great Dictionary of Modern Chinese Dialects". [en]. p. 69.
  10. 孟庆惠; 安徽省地方志编纂委员会 [Anhui Place Almanac Compilation Committee]. (PDF). 方志出版社. p. 412. Archived from the original (PDF) on 2011-05-30.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Huejska mova kit 徽州话 abo dialekt huej kit 徽语 ce grupa blizkosporidnenih kitajskih mov yakimi rozmovlyayut na nevelikij teritoriyi v en na chest yakogo voni i nazvani i navkolo nogo blizko desyati girskih okrugiv na pivdni Anhuej plyus she kilka v susidnih Chzheczyan i Czyansi Huejska movaPoshirena v KNR 1 Nosiyi4 600 000 osibKlasifikaciyaSino tibetski movi Kitajski movihuej dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3czh Hocha teritoriya Huej nevelika porivnyano z inshimi grupami kitajskih dialektiv vona demonstruye duzhe visokij stupin vnutrishnoyi variativnosti Majzhe kozhen okrug maye svij vlasnij chitkij dialekt nezrozumilij dlya nosiyiv z inshih okrugiv Z ciyeyi prichini dvomovnist i bagatomovnist poshireni sered nosiyiv huejskogo dialektu Za ocinkami isnuye blizko 4 6 miljoniv nosiyiv movi Huejchzhou KlasifikaciyaHuejska mova spochatku bula klasifikovana yak Yanczi huajheskij govir abo govir Czyan Huaj ale zaraz vona klasifikuyetsya okremo vid nogo en pidtrimala vidokremlennya Huejchzhou vid Yanczi huajheskij govoru v 1987 roci Yiyi klasifikaciya ye superechlivoyu deyaki lingvisti taki yak Matisoff klasifikuyut yiyi yak usku movu inshi taki yak Bredli 2007 yak movu gan a treti viokremlyuyut yiyi yak osnovnu gilku kitajskoyi movi IstoriyaPid chas dinastij Min i Cin nosiyi czyanhuaj peremistilisya v rajoni dialektu huej Deyaki literaturni tvori napisani v Yanchzhou napriklad roman Cinfenchzha mistyat czyanhuajsku kitajsku movu Lyudi v Yanchzhou identifikuvali sebe za dialektom yakim voni rozmovlyayut miscevi zhiteli rozmovlyali cim dialektom na vidminu vid priyizhdzhih yaki rozmovlyali inshimi riznovidami takimi yak huejchzhou abo uskoyu movoyu Ce prizvelo do formuvannya identichnosti na osnovi dialektu Velika kilkist kupciv z Huejchzhou zhila v Yanchzhou i faktichno bula vidpovidalna za utrimannya mista na plavu U piznij imperskij period kupci takozh sponsoruvali operi ta vistavi na dialekti huej Movi ta dialekti en podiliv movi huej na p yat pidgrup yaki takozh vikoristovuyutsya v en Czi She Poshirena v povitah Czisi Shesyen Huejchzhou Czinde rajon Hunchuan na zahodi i Ningo rajon Hunmen na pivdni provinciyi Anhuej a takozh v Chunan Tancyun na zahodi ta in provinciyi Chzheczyan Nese v sobi pomitnij vpliv uskogo dialektu Czisihua osnovnij riznovid Czi She Syuj i Poshirena u provinciyah Tunsi Tajpin Guocun na pivdennomu zahodi Syunin okrug I i Cimen navkolo Fufen na pivdennomu shodi a takozh Uyuan provinciya Czyansi Tunsihua osnovnij riznovid Siu I Ci De Poshirena v Cimen i Dunchzhi chastkovo provinciya Anhuej a takozh Fulyan Desin i Uyuan provinciya Czyansi Zaznala znachnogo vplivu z boku susidnih ganskih mov Yanchzhou Poshirena u Chunani ta Czyande kolishnya prefektura Yanchzhou provinciya Chzheczyan Perebuvaye pid silnim vplivom putunhua Czin dzhan Poshirena u Czinde Cimeni v Anlini Chengani ta Chilingu ta navkolo nih Shitayi rajon Chzhanda poviti I Mejsi Kekun ta inshi pivnichni mista ta Ningo provinciya Anhoj Utvoryuye tonkij koridor uzdovzh pivnichnogo krayu grupi Huej nesuchi v sobi vpliv Syuanchzhou Vu Riznovidi huejchzhou vidriznyayutsya vid mistechka do mistechka Lyudi v riznih mistechkah mistechkah i t d navit v odnomu poviti chasto ne mozhut govoriti odin z odnim OsoblivostiZ fonologichnoyi tochki zoru huejska mova vidznachayetsya masovoyu vtratoyu de zokrema i u ta nosovih Iyeroglif Znachennya Mova Huej en Mova U Shanhaj Mova Huaj Czyanhuaj Hefej Mandarinska mova Pekin 燒 spalyuvati ɕiɔ sɔ ʂɔ ʂɑu 柴 drova sa za tʂʰɛ tʂʰai 綫 liniya siːɛ ɕi ɕĩ ɕiɛn 張 list tɕiau tsɑ tʂɑ tʂɑŋ 網 pavutina mau mɑ wɑ wɑŋ 檻 porig kʰɔ kʰɛ kʰa kʰan Bagato dialektiv Huej mayut diftongi z bilsh podovzhenoyu pershoyu chastinoyu Napriklad 話 mova uːɜ v okruzi Syunin standartna kitajska xuɑ 園 dvir yːɛ v okruzi Syunin standartna kitajska yɛn 結 vuzol tɕiːaʔ v okruzi I standartna kitajska tɕiɛ 約 ugoda iːuʔ v okruzi I standartna kitajska yɛ U deyakih rajonah ce dohodit do krajnoshiv Napriklad u poviti Likhou okrugu Cimen fũːmɛ dlya 飯 ris standartne kitajske fan prichomu m z yavlyayetsya bezposeredno v rezultati podovzhenogo nazalizovanogo ũː Oskilki nosovi kodi zdebilshogo vtracheni Huej povtorno vikoristovuye zakinchennya 儿 r yak zmenshuvalne Napriklad u dialekti Tunsi 索 motuzka viglyadaye yak soːn vid soʔ r DzherelaScriptSource China Huizhou at Ethnologue 18th ed 2015 Barbara F Grimes ed 2000 Ethnologue Volume 1 14th ed SIL International p 404 ISBN 1 55671 103 4 Formerly considered to be part of the Jianghuai dialect of Mandarin but now considered by many to be a separate major variety of Chinese Dialects are reported to differ greatly from each other Different from the Huizhou dialect of Xiao bin Ji ed 2003 Facts About China illustrated ed H W Wilson p 70 ISBN 0 8242 0961 3 For this reason the Chinese Academy of Social Science suggested in 1987 that two new groups the Jin and the Hui be separated from the northwestern and the Jiang Huai Mandarin subgroups Distinctive Features Mandarin dialects are Hilary Chappell ed 2004 Chinese Grammar Synchronic and Diachronic Perspectives illustrated reprint ed Oxford University Press p 17 ISBN 0 19 927213 1 According to Hirata however Hui is composed of many layers its dialects are spoken in an area originally occupied by the Yue i tribe suggestive of a possible substrate later to be overlaid by migrations from Northern China in the Medieval Nanbeichao period and the Tang and Song dynasties This was followed by the Jiang Huai Mandarin dialects of the migrants who arrived during the Ming and Qing periods and more recently by Wu dialects in particular acquired by peripatetic Hui merchants who have represented an active Margaret B Wan 2009 Local Fiction of the Yangzhou Region Qingfengzha In Lucie B Olivova Vibeke Bordahl eds Lifestyle and Entertainment in Yangzhou Issue 44 of NIAS studies in Asian topics Nordisk Institut for Asienstudier Kobenhavn illustrated ed NIAS Press p 184 ISBN 978 87 7694 035 5 Some grammatical features of Yangzhou dialect are shared with Jianghuai Mandarin Others may be of more limited usage but are used in Dingyuan County the setting of Qingfengzha which belongs to the same subgroup of Jianghuai Guo Qitao 2005 Ritual Opera and Mercantile Lineage The Confucian Transformation of Popular Culture in Late Imperial Huizhou Stanford Calif Stanford University Press ISBN0804750327 Yan Margaret Mian 2006 Introduction to Chinese Dialectology LINCOM Europa pp 222 223 ISBN 978 3 89586 629 6 Kurpaska Maria 2010 Chinese Language s A Look Through the Prism of The Great Dictionary of Modern Chinese Dialects en p 69 ISBN 978 3 11 021914 2 孟庆惠 安徽省地方志编纂委员会 Anhui Place Almanac Compilation Committee PDF 方志出版社 p 412 Archived from the original PDF on 2011 05 30

Дата публікації:
Топ