Хуан Коморера і Солер (ісп. Joan Comorera i Soler, також ісп. Juan Comorera y Soler (5 вересня 1894, Сервера, Каталонія, Іспанія — 7 травня 1958 Бургос, Кастилія і Леон, Іспанія) — іспанський і каталонський політичний діяч.
Хуан Коморера і Солер | |
---|---|
Ім'я при народженні | ісп. Juan Comorera y Solé |
Народився | 5 вересня 1894[1] Сервера, Сагарра |
Помер | 7 травня 1960[1](65 років) Бургос, Іспанія |
Країна | Іспанія |
Діяльність | політик, журналіст |
Знання мов | каталанська і іспанська |
Посада | d, d і d[2] |
Партія | Іспанська соціалістична робітнича партія і Об'єднана соціалістична партія Каталонії |
Сайт | joancomorera.cat |
|
Життєпис
До політичної діяльності долучився 1917 року, приєднавшись до однієї з груп Іспанської соціалістичної робітничої партії у Барселоні. Брав участь у різних протестних акціях, внаслідок чого змушений був виїхати з країни.
Спочатку виїхав до Туртози, потім до Аргентини, до Буенос-Айреса. Брав активну участь у діяльності Соціалістичної партії Аргентини. Виступав у пресі, внаслідок чого змушений був 1930 року виїхати до Уругваю, де оселився у Монтевідео.
1931 року, після проголошення республіки в Іспанії, повернувся до Каталонії, де вступив до Об'єднаної соціалістичної партії Каталонії.
Від липня 1931 року став секретарем Виконавчого комітету Об'єднаної соціалістичної партії Каталонії. 1932 року обраний генеральним секретарем партії.
Після отримання Каталонією 1932 року статусу автономії, був обраний до парламенту Каталонії, хоча представники партії, яку він очолював, не входили до складу уряду, а перебували в опозиції.
Після загальних виборів 1933 року, що засвідчили перемогу правоцентристських сил, увійшов до складу уряду Люїса Кумпаньша. 3 січня 1934 року був призначений міністром економіки та сільського господарства. Відіграв важливу роль у схваленні закону про каталонську культуру, що призвело до конфронтації з радикальною Іспанською конфедерацією незалежних правих (CEDA), що входила до уряду Республіки.
Брав участь у повстанні у Барселоні в жовтні 1934 року, після якого був ув'язнений.
Після перемоги Народного фронту в 1936 році був звільнений, обійняв посаду радника відновленого уряду Каталонії.
У часи громадянської війни в Іспанії очолював Об'єднану соціалістичну партію Каталонії (PSUC).
Бойові дії в республіканському таборі в Каталонії між прокомуністичною PSUC і Національною конфедерацією праці Федерації анархістів Іберії (CNT-FAI) призвели до ворожого ставлення до нього з боку потужного каталонського анархо-синдикалістського руху.
По закінченні громадянської війни виїхав до Франції, а у травні 1939 року до Москви. Наступного року працював у республіканському уряді у вигнанні, що перебував у Мексиці. 1945 року повернувся до Франції.
У період 1948—1949 років внаслідок тиску Комуністичної партії СРСР на усі комуністичні та соціалістичні партії, що знаходились під її впливом, з вимогою розірвати стосунки з Комуністичною партією Югославії, у Хуана Коморера і Солера виник конфлікт з Комуністичною партією Іспанії. Він був звинувачений як прибічник «Тіто» і виключений з Об'єднаної соціалістичної партії Каталонії в 1949 році.
Нелегально повернувся до Іспанії 1950 року, перебував у Барселоні до 1954 року.
Засуджений військовим трибуналом до тридцяти років ув'язнення.
Помер у в'язниці у Бургосі
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=1-1&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2827400%29.NDIP.
Джерела
- Кольцов М. Е. Испания в огне. Т. 1. Испанский дневник. Кн. 1—2 (7 ноября — 30 дек. 1936 г.).— М.: Политиздат, 1987.— 351 с., ил.
Це незавершена стаття про особу Каталонії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Huan Komorera i Soler isp Joan Comorera i Soler takozh isp Juan Comorera y Soler 5 veresnya 1894 Servera Kataloniya Ispaniya 7 travnya 1958 Burgos Kastiliya i Leon Ispaniya ispanskij i katalonskij politichnij diyach Huan Komorera i SolerIm ya pri narodzhenniisp Juan Comorera y SoleNarodivsya5 veresnya 1894 1894 09 05 1 Servera SagarraPomer7 travnya 1960 1960 05 07 1 65 rokiv Burgos IspaniyaKrayina IspaniyaDiyalnistpolitik zhurnalistZnannya movkatalanska i ispanskaPosadad d i d 2 PartiyaIspanska socialistichna robitnicha partiya i Ob yednana socialistichna partiya KataloniyiSajtjoancomorera cat Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDo politichnoyi diyalnosti doluchivsya 1917 roku priyednavshis do odniyeyi z grup Ispanskoyi socialistichnoyi robitnichoyi partiyi u Barseloni Brav uchast u riznih protestnih akciyah vnaslidok chogo zmushenij buv viyihati z krayini Spochatku viyihav do Turtozi potim do Argentini do Buenos Ajresa Brav aktivnu uchast u diyalnosti Socialistichnoyi partiyi Argentini Vistupav u presi vnaslidok chogo zmushenij buv 1930 roku viyihati do Urugvayu de oselivsya u Montevideo 1931 roku pislya progoloshennya respubliki v Ispaniyi povernuvsya do Kataloniyi de vstupiv do Ob yednanoyi socialistichnoyi partiyi Kataloniyi Vid lipnya 1931 roku stav sekretarem Vikonavchogo komitetu Ob yednanoyi socialistichnoyi partiyi Kataloniyi 1932 roku obranij generalnim sekretarem partiyi Pislya otrimannya Kataloniyeyu 1932 roku statusu avtonomiyi buv obranij do parlamentu Kataloniyi hocha predstavniki partiyi yaku vin ocholyuvav ne vhodili do skladu uryadu a perebuvali v opoziciyi Pislya zagalnih viboriv 1933 roku sho zasvidchili peremogu pravocentristskih sil uvijshov do skladu uryadu Lyuyisa Kumpansha 3 sichnya 1934 roku buv priznachenij ministrom ekonomiki ta silskogo gospodarstva Vidigrav vazhlivu rol u shvalenni zakonu pro katalonsku kulturu sho prizvelo do konfrontaciyi z radikalnoyu Ispanskoyu konfederaciyeyu nezalezhnih pravih CEDA sho vhodila do uryadu Respubliki Brav uchast u povstanni u Barseloni v zhovtni 1934 roku pislya yakogo buv uv yaznenij Pislya peremogi Narodnogo frontu v 1936 roci buv zvilnenij obijnyav posadu radnika vidnovlenogo uryadu Kataloniyi U chasi gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi ocholyuvav Ob yednanu socialistichnu partiyu Kataloniyi PSUC Bojovi diyi v respublikanskomu tabori v Kataloniyi mizh prokomunistichnoyu PSUC i Nacionalnoyu konfederaciyeyu praci Federaciyi anarhistiv Iberiyi CNT FAI prizveli do vorozhogo stavlennya do nogo z boku potuzhnogo katalonskogo anarho sindikalistskogo ruhu Po zakinchenni gromadyanskoyi vijni viyihav do Franciyi a u travni 1939 roku do Moskvi Nastupnogo roku pracyuvav u respublikanskomu uryadi u vignanni sho perebuvav u Meksici 1945 roku povernuvsya do Franciyi U period 1948 1949 rokiv vnaslidok tisku Komunistichnoyi partiyi SRSR na usi komunistichni ta socialistichni partiyi sho znahodilis pid yiyi vplivom z vimogoyu rozirvati stosunki z Komunistichnoyu partiyeyu Yugoslaviyi u Huana Komorera i Solera vinik konflikt z Komunistichnoyu partiyeyu Ispaniyi Vin buv zvinuvachenij yak pribichnik Tito i viklyuchenij z Ob yednanoyi socialistichnoyi partiyi Kataloniyi v 1949 roci Nelegalno povernuvsya do Ispaniyi 1950 roku perebuvav u Barseloni do 1954 roku Zasudzhenij vijskovim tribunalom do tridcyati rokiv uv yaznennya Pomer u v yaznici u BurgosiPrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 1 1 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2827400 29 NDIP DzherelaKolcov M E Ispaniya v ogne T 1 Ispanskij dnevnik Kn 1 2 7 noyabrya 30 dek 1936 g M Politizdat 1987 351 s il Ce nezavershena stattya pro osobu Kataloniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi