Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хронологія гірництва (рос. хронология горного дела, англ. chronology of mining) — гірництво, тобто пошук, видобуток і переробка корисних копалин — найдавніші галузі діяльності людини, які започатковують історію техніки.
Витоки гірничої справи. Видобування каменів
Археологічні свідчення про широке використання каменю первісною людиною сходять до ашельського періоду (бл. 700 тис. років тому), хоча відносну цінність різних гірських порід пралюдина почала розуміти набагато раніше (окремі знахідки кам'яних знарядь нараховують понад 1,5 млн років). Камінь (кремінь, пісковик, обсидіан, халцедон та інш.) — залишався основною сировинною базою для виготовлення знарядь полювання, праці та війни до кінця неоліту (III тис. до н. е.). Пошук та збирання каменю з поверхні поступово змінювалися розробкою з деякої глибини, що передбачало створення систем штучних гірничих виробок (неолітичні шахти в Кшемьонках, Польща; Спієні, Бельгія та інш.). У неоліті розпочинається все більш осмислене і упорядковане видобування інших корисних копалин — глини, солі, золота, міді, дорогоцінних та будівельних каменів, мінеральних фарб тощо.
Витоки гірничої справи значною мірою пов'язані також з пристосуванням первісною людиною печер і гротів до вимог життя, подальшим будівництвом підземних міст і храмів, розробкою величезних кам'яних блоків і спорудженням з них мегалітичних пам'ятників. Значним пам'ятником гірничій справі та давньому будівництву залишаються великі єгипетські піраміди фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина (III тис. до н. е.), які мають розгалужену підземну інфраструктуру. Вражаючі каменоломні Давнього Єгипту видали мільйони кам'яних блоків вагою близько 2,5 т (окремі блоки — до 70 т).
За походженням та призначенням давні гірничі об'єкти поділяють на: √ печери й гроти; √ підземні міста й об'єкти релігійного культу; √ каменоломні; √ фортифікаційні споруди; √ підземні транспортні комунікації, водопроводи та сховища; √ виробки шахт і рудників.
Остання група підземних об'єктів пов'язана безпосередньо з видобутком корисних копалин, отримує значне поширення у добу бронзи (кінець IV — початок I тис. до н. е.), коли розпочинається широка шахтна розробка руд міді, олова, сурми (стибію), свинцю, золота, срібла та інших металів. Саме в ці часи виникають основні технологічні прийоми, формується т. зв. епоха гірничих знарядь, створюються світові центри гірничо-металургійної справи: Мала Азія, Єгипет, Кавказ, Карпато-Балканський регіон, Південний Урал та інш. XVI-тим ст. до н. е. датується мідний гірничо-металургійний комплекс Картамишу (Україна, Луганська обл.).
Видобуток і обробка залізної руди
Великим досягненням гірництва, яке визначило весь подальший цивілізаційний поступ людства, став видобуток і обробка залізної руди, впровадження металургії заліза. Як відзначив з цього приводу американський етнограф Г.Морган: «Дев'ять десятих боротьби за цивілізацію було виграно». Хоча перші свідоцтва видобутку залізних руд датують серединою III тис. до н. е., початок широкої розробки болотних і лугових покладів та вироблення різноманітних залізних знарядь відносять лише до IX ст. до н. е. Інтенсивний розвиток гірничої справи спостерігається в античній Греції й на теренах Римської імперії, причому технології видобутку руд заліза й кольорових металів застосовують як в азійських, африканських, так і в європейських провінціях імперії.
Видобуток вуглеводнів і солі
В I тис. до н. е. починають видобуток нафти (Персія) та кам'яного вугілля (Китай), які використовують як паливо. Промислове ж використання кам'яного вугілля розпочинається тільки у XVIII ст. — в епоху парового транспорту і коксу, а до того перевагу мала деревина. В Китаї вперше (I тис. до н. е.) починають видобуток соляних розчинів за допомогою свердловин, які бурять на глибину до 900 м.
Техніка і технологія давнього гірництва
У період раннього середньовіччя спостерігається спад виробничої активності й, зокрема, гірничої справи. Господарче зростання багатьох регіонів Європи на початку II тис. по до н. е. вимагало підвищення видобутку мінеральних ресурсів. У цей час високого рівня гірнича справа досягла в Саксонії, Чехії, Словаччині, Польщі. Тут формуються гірничі райони та міста рудокопів (Фрайберґ, Гарц, Аннаберґ, Мансфельд, Шварцвальд, Хемніц, Кутна Гора, Банська Штявниця, Злотий сток, Вєлічка та інші). Гірники з цих регіонів передають свій досвід і знання багатьом країнам, які пізніше стають на шлях розвитку гірництва. Значним внеском у формування нових суспільних відносин стає «Гірниче право» (привілеї гірничим містам і видобувним кампаніям), які вперше закріплюються за чеським містом Йіглавой (1249 р.).
Картина поступового освоєння людством мінеральних ресурсів планети спочатку відкривається з міфів і народних епосів («Пісня про нібелунгів», «Золоте руно»), продовжується у історичних та релігійних працях й спеціальних природознавчих (гірничо-металургійних) трактатах. Так у «Пісні про Гільгамеша» (кінець ІІІ — початок ІІ тис. до н. е.) зустрічаються згадки про золото, срібло, палаци і будинки з каміння і цегли, в тому числі випаленої. У давньоіндійському епосі («Магабхарата», «Маркандет-Пурана» та інш.) є багато посилань на золото, олово, залізо, перли та інші мінеральні копалини. У Біблії згадуються близько двох десятків мінералів. Тіт Лукрецій Кар, римський поет І ст. до н. е. у своїй філософсько-пізнавальній поемі «Про природу речей» підкреслює важливість відкриття і розробки родовищ металів у загальній історії людства. Пліній (Гай Пліній Секунд, 23/24 — 79 рр. по до н. е.) подає ґрунтовну картину розвитку гірництва античності у 33-й і 34-й книгах своєї «Природничої історії» — енциклопедії знань античності. Страбон (64/63 р. до н. е. — 23/24 р. по до н. е.) у своїй «Географії» (17 книг) описав досвід гірничої справи в країнах світу часів античності. «Батько історії» Геродот багаторазово звертається в своїх описах країн до гірничої справи, яку розвивали ті чи інші народи. Одним із видатних пам'ятників світової історії Середньовіччя є твір Ґеоргія Аґріколи (1494—1555, справжнє ім'я — Ґеорг Бауер) «Про гірничу справу та металургію в дванадцяти книгах» — «De Re Metallica Libri XII» (Базель, 1556 р.). Це — перша енциклопедія гірничої справи і металургії, яка підвела підсумок всьому досвіду людства по видобуванню руди та плавці металів аж до XVI ст. Праця Аґріколи протягом двох століть була основним посібником для гірників усього світу. Його попередники та сучасники — У. Р. Кальбе з Фрайберґа, автор «Гірничої книжки» (1505 р.), італійський інженер Ваноччо Бірінгуччо, автор трактату «Про піротехніку» у десяти книгах (1540 р.), німецький вчений Себастіан Мюнстер (1485—1552), автор великої праці «Космографія» (1544 р.).
Багато пристроїв і механізмів, які застосовувалися в гірництві, винайдені в данину і описані в працях відомих мислителів — Архімед (287—212 рр. до н. е.) запропонував і описав оригінальний ґвинт для підіймання води («ґвинт Архімеда»), римський архітектор та інженер Ветрувій (друга половина І ст. до н. е.) у 10-й книзі багатотомної праці «Про архітектуру десять книг» описав блоки, поліспасти, вантажопідіймальні машини, водяні колеса і млини, поршневий насос, водяний ґвинт та інші механізми, торкнувся питання вентиляції копалень. Розробкою нової гірничої техніки натхненно займався геніальний інженер і художник Леонардо да Вінчі (1452—1519), який запропонував конструкцію бура для дослідження надр, розробив принципову схему екскаватора-драґлайна, значно поліпшив роботу підіймальних машин винаходом підшипника. Роки життя та діяльності да Вінчі й Аґріколи належать до епохи Відродження, коли в ряді країн Європи почали складатися капіталістичні відносини, двигуном яких стає гірничо-металургійне виробництво. У першій легендарній десятці творців Англійської промислової революції (Аркрайт, Болтон, Вілкінсон, Гаскойн, Дербі, Ребек, Ватт та ін.) були здебільшого власники шахт і металургійних заводів, гірничі інженери за освітою.
Ціла плеяда видатних вчених з'ясовували питання геології і мінералогії, зокрема генетичну природу мінералів і серед них давньогрецький філософ Аристотель (384—322 рр. до н. е.), учений, філософ Ібн-Сіна (Авіцена, 980—1037), хорезмський енциклопедист Аль Біруні (973—1048), італійський мислитель-натурфілософ епохи Відродження Джироламо Кардано (1501—1576), основоположник російської науки Михайло Ломоносов (1711—1765), а також видатні українські вчені — ректори Києво-Могилянської академії Інокентій Гізель (1600—1683), Феофан Прокопович (1681—1736), перший президент української академії наук Володимир Вернадський (1863—1945), відомий мінералог, автор одного з найбільших у світі «Мінералогічних словників» Євген Лазаренко (1912—1979) та багато інших.
Що стосується механізації гірничих робіт, то перші машини та механізми з'являються вже в античні часи, у XVI-XVII ст. вони суттєво вдосконалюються, а в XVIII-ХІХ ст. обладнуються автономним приводом. Значним кроком у технічному розвитку вугільної промисловості став винахід вугледобувних комбайнів, які вперше у світі були створені в Україні (1930-ті роки). З другої половини ХХ ст. починається період комплексної механізації, а в останні десятиліття — автоматизації та комп'ютеризації гірничих робіт. Примітно, що до XVII ст. як привід застосовують мускульну силу, силу вітру й водяні колеса. В XVII ст. починають використовувати вибухові роботи, у XVIII ст. — паровий привод, а з другої половини ХІХ ст. — електричні двигуни. Слід підкреслити, що саме для гірничої промисловості розроблялися перші парові машини, двигуни, залізничний транспорт, нові вибухові речовини тощо. Гірництво, гірнича наука і техніка протягом тривалого часу знаходились в центрі уваги передових мислителів світу, зумовлювали технічний прогрес, складали основу, найважливішу частину економіки багатьох країн, створили видатну культурну спадщину й варті уваги традиції.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Georgius Agricola: De re metallica libri XII. Basel 1556 () — перша наукова праця з гірництва
- Агрикола Г. О горном деле и металлургии в двенадцати книгах (главах) / Под ред. Шухардина
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хронологія гірництва |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hronologiya girnictva ros hronologiya gornogo dela angl chronology of mining girnictvo tobto poshuk vidobutok i pererobka korisnih kopalin najdavnishi galuzi diyalnosti lyudini yaki zapochatkovuyut istoriyu tehniki Vitoki girnichoyi spravi Vidobuvannya kamenivArheologichni svidchennya pro shiroke vikoristannya kamenyu pervisnoyu lyudinoyu shodyat do ashelskogo periodu bl 700 tis rokiv tomu hocha vidnosnu cinnist riznih girskih porid pralyudina pochala rozumiti nabagato ranishe okremi znahidki kam yanih znaryad narahovuyut ponad 1 5 mln rokiv Kamin kremin piskovik obsidian halcedon ta insh zalishavsya osnovnoyu sirovinnoyu bazoyu dlya vigotovlennya znaryad polyuvannya praci ta vijni do kincya neolitu III tis do n e Poshuk ta zbirannya kamenyu z poverhni postupovo zminyuvalisya rozrobkoyu z deyakoyi glibini sho peredbachalo stvorennya sistem shtuchnih girnichih virobok neolitichni shahti v Kshemonkah Polsha Spiyeni Belgiya ta insh U neoliti rozpochinayetsya vse bilsh osmislene i uporyadkovane vidobuvannya inshih korisnih kopalin glini soli zolota midi dorogocinnih ta budivelnih kameniv mineralnih farb tosho Vitoki girnichoyi spravi znachnoyu miroyu pov yazani takozh z pristosuvannyam pervisnoyu lyudinoyu pecher i grotiv do vimog zhittya podalshim budivnictvom pidzemnih mist i hramiv rozrobkoyu velicheznih kam yanih blokiv i sporudzhennyam z nih megalitichnih pam yatnikiv Znachnim pam yatnikom girnichij spravi ta davnomu budivnictvu zalishayutsya veliki yegipetski piramidi faraoniv Heopsa Hefrena ta Mikerina III tis do n e yaki mayut rozgaluzhenu pidzemnu infrastrukturu Vrazhayuchi kamenolomni Davnogo Yegiptu vidali miljoni kam yanih blokiv vagoyu blizko 2 5 t okremi bloki do 70 t Za pohodzhennyam ta priznachennyam davni girnichi ob yekti podilyayut na pecheri j groti pidzemni mista j ob yekti religijnogo kultu kamenolomni fortifikacijni sporudi pidzemni transportni komunikaciyi vodoprovodi ta shovisha virobki shaht i rudnikiv Ostannya grupa pidzemnih ob yektiv pov yazana bezposeredno z vidobutkom korisnih kopalin otrimuye znachne poshirennya u dobu bronzi kinec IV pochatok I tis do n e koli rozpochinayetsya shiroka shahtna rozrobka rud midi olova surmi stibiyu svincyu zolota sribla ta inshih metaliv Same v ci chasi vinikayut osnovni tehnologichni prijomi formuyetsya t zv epoha girnichih znaryad stvoryuyutsya svitovi centri girnicho metalurgijnoyi spravi Mala Aziya Yegipet Kavkaz Karpato Balkanskij region Pivdennij Ural ta insh XVI tim st do n e datuyetsya midnij girnicho metalurgijnij kompleks Kartamishu Ukrayina Luganska obl Vidobutok i obrobka zaliznoyi rudiVelikim dosyagnennyam girnictva yake viznachilo ves podalshij civilizacijnij postup lyudstva stav vidobutok i obrobka zaliznoyi rudi vprovadzhennya metalurgiyi zaliza Yak vidznachiv z cogo privodu amerikanskij etnograf G Morgan Dev yat desyatih borotbi za civilizaciyu bulo vigrano Hocha pershi svidoctva vidobutku zaliznih rud datuyut seredinoyu III tis do n e pochatok shirokoyi rozrobki bolotnih i lugovih pokladiv ta viroblennya riznomanitnih zaliznih znaryad vidnosyat lishe do IX st do n e Intensivnij rozvitok girnichoyi spravi sposterigayetsya v antichnij Greciyi j na terenah Rimskoyi imperiyi prichomu tehnologiyi vidobutku rud zaliza j kolorovih metaliv zastosovuyut yak v azijskih afrikanskih tak i v yevropejskih provinciyah imperiyi Vidobutok vuglevodniv i soliV I tis do n e pochinayut vidobutok nafti Persiya ta kam yanogo vugillya Kitaj yaki vikoristovuyut yak palivo Promislove zh vikoristannya kam yanogo vugillya rozpochinayetsya tilki u XVIII st v epohu parovogo transportu i koksu a do togo perevagu mala derevina V Kitayi vpershe I tis do n e pochinayut vidobutok solyanih rozchiniv za dopomogoyu sverdlovin yaki buryat na glibinu do 900 m Tehnika i tehnologiya davnogo girnictvaU period rannogo serednovichchya sposterigayetsya spad virobnichoyi aktivnosti j zokrema girnichoyi spravi Gospodarche zrostannya bagatoh regioniv Yevropi na pochatku II tis po do n e vimagalo pidvishennya vidobutku mineralnih resursiv U cej chas visokogo rivnya girnicha sprava dosyagla v Saksoniyi Chehiyi Slovachchini Polshi Tut formuyutsya girnichi rajoni ta mista rudokopiv Frajberg Garc Annaberg Mansfeld Shvarcvald Hemnic Kutna Gora Banska Shtyavnicya Zlotij stok Vyelichka ta inshi Girniki z cih regioniv peredayut svij dosvid i znannya bagatom krayinam yaki piznishe stayut na shlyah rozvitku girnictva Znachnim vneskom u formuvannya novih suspilnih vidnosin staye Girniche pravo privileyi girnichim mistam i vidobuvnim kampaniyam yaki vpershe zakriplyuyutsya za cheskim mistom Jiglavoj 1249 r Kartina postupovogo osvoyennya lyudstvom mineralnih resursiv planeti spochatku vidkrivayetsya z mifiv i narodnih eposiv Pisnya pro nibelungiv Zolote runo prodovzhuyetsya u istorichnih ta religijnih pracyah j specialnih prirodoznavchih girnicho metalurgijnih traktatah Tak u Pisni pro Gilgamesha kinec III pochatok II tis do n e zustrichayutsya zgadki pro zoloto sriblo palaci i budinki z kaminnya i cegli v tomu chisli vipalenoyi U davnoindijskomu eposi Magabharata Markandet Purana ta insh ye bagato posilan na zoloto olovo zalizo perli ta inshi mineralni kopalini U Bibliyi zgaduyutsya blizko dvoh desyatkiv mineraliv Tit Lukrecij Kar rimskij poet I st do n e u svoyij filosofsko piznavalnij poemi Pro prirodu rechej pidkreslyuye vazhlivist vidkrittya i rozrobki rodovish metaliv u zagalnij istoriyi lyudstva Plinij Gaj Plinij Sekund 23 24 79 rr po do n e podaye gruntovnu kartinu rozvitku girnictva antichnosti u 33 j i 34 j knigah svoyeyi Prirodnichoyi istoriyi enciklopediyi znan antichnosti Strabon 64 63 r do n e 23 24 r po do n e u svoyij Geografiyi 17 knig opisav dosvid girnichoyi spravi v krayinah svitu chasiv antichnosti Batko istoriyi Gerodot bagatorazovo zvertayetsya v svoyih opisah krayin do girnichoyi spravi yaku rozvivali ti chi inshi narodi Odnim iz vidatnih pam yatnikiv svitovoyi istoriyi Serednovichchya ye tvir Georgiya Agrikoli 1494 1555 spravzhnye im ya Georg Bauer Pro girnichu spravu ta metalurgiyu v dvanadcyati knigah De Re Metallica Libri XII Bazel 1556 r Ce persha enciklopediya girnichoyi spravi i metalurgiyi yaka pidvela pidsumok vsomu dosvidu lyudstva po vidobuvannyu rudi ta plavci metaliv azh do XVI st Pracya Agrikoli protyagom dvoh stolit bula osnovnim posibnikom dlya girnikiv usogo svitu Jogo poperedniki ta suchasniki U R Kalbe z Frajberga avtor Girnichoyi knizhki 1505 r italijskij inzhener Vanochcho Biringuchcho avtor traktatu Pro pirotehniku u desyati knigah 1540 r nimeckij vchenij Sebastian Myunster 1485 1552 avtor velikoyi praci Kosmografiya 1544 r Bagato pristroyiv i mehanizmiv yaki zastosovuvalisya v girnictvi vinajdeni v daninu i opisani v pracyah vidomih misliteliv Arhimed 287 212 rr do n e zaproponuvav i opisav originalnij gvint dlya pidijmannya vodi gvint Arhimeda rimskij arhitektor ta inzhener Vetruvij druga polovina I st do n e u 10 j knizi bagatotomnoyi praci Pro arhitekturu desyat knig opisav bloki polispasti vantazhopidijmalni mashini vodyani kolesa i mlini porshnevij nasos vodyanij gvint ta inshi mehanizmi torknuvsya pitannya ventilyaciyi kopalen Rozrobkoyu novoyi girnichoyi tehniki nathnenno zajmavsya genialnij inzhener i hudozhnik Leonardo da Vinchi 1452 1519 yakij zaproponuvav konstrukciyu bura dlya doslidzhennya nadr rozrobiv principovu shemu ekskavatora draglajna znachno polipshiv robotu pidijmalnih mashin vinahodom pidshipnika Roki zhittya ta diyalnosti da Vinchi j Agrikoli nalezhat do epohi Vidrodzhennya koli v ryadi krayin Yevropi pochali skladatisya kapitalistichni vidnosini dvigunom yakih staye girnicho metalurgijne virobnictvo U pershij legendarnij desyatci tvorciv Anglijskoyi promislovoyi revolyuciyi Arkrajt Bolton Vilkinson Gaskojn Derbi Rebek Vatt ta in buli zdebilshogo vlasniki shaht i metalurgijnih zavodiv girnichi inzheneri za osvitoyu Cila pleyada vidatnih vchenih z yasovuvali pitannya geologiyi i mineralogiyi zokrema genetichnu prirodu mineraliv i sered nih davnogreckij filosof Aristotel 384 322 rr do n e uchenij filosof Ibn Sina Avicena 980 1037 horezmskij enciklopedist Al Biruni 973 1048 italijskij mislitel naturfilosof epohi Vidrodzhennya Dzhirolamo Kardano 1501 1576 osnovopolozhnik rosijskoyi nauki Mihajlo Lomonosov 1711 1765 a takozh vidatni ukrayinski vcheni rektori Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Inokentij Gizel 1600 1683 Feofan Prokopovich 1681 1736 pershij prezident ukrayinskoyi akademiyi nauk Volodimir Vernadskij 1863 1945 vidomij mineralog avtor odnogo z najbilshih u sviti Mineralogichnih slovnikiv Yevgen Lazarenko 1912 1979 ta bagato inshih Sho stosuyetsya mehanizaciyi girnichih robit to pershi mashini ta mehanizmi z yavlyayutsya vzhe v antichni chasi u XVI XVII st voni suttyevo vdoskonalyuyutsya a v XVIII HIH st obladnuyutsya avtonomnim privodom Znachnim krokom u tehnichnomu rozvitku vugilnoyi promislovosti stav vinahid vugledobuvnih kombajniv yaki vpershe u sviti buli stvoreni v Ukrayini 1930 ti roki Z drugoyi polovini HH st pochinayetsya period kompleksnoyi mehanizaciyi a v ostanni desyatilittya avtomatizaciyi ta komp yuterizaciyi girnichih robit Primitno sho do XVII st yak privid zastosovuyut muskulnu silu silu vitru j vodyani kolesa V XVII st pochinayut vikoristovuvati vibuhovi roboti u XVIII st parovij privod a z drugoyi polovini HIH st elektrichni dviguni Slid pidkresliti sho same dlya girnichoyi promislovosti rozroblyalisya pershi parovi mashini dviguni zaliznichnij transport novi vibuhovi rechovini tosho Girnictvo girnicha nauka i tehnika protyagom trivalogo chasu znahodilis v centri uvagi peredovih misliteliv svitu zumovlyuvali tehnichnij progres skladali osnovu najvazhlivishu chastinu ekonomiki bagatoh krayin stvorili vidatnu kulturnu spadshinu j varti uvagi tradiciyi Div takozhIstoriya girnichoyi spravi Serednovichni girnichi tehnologiyiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Georgius Agricola De re metallica libri XII Basel 1556 persha naukova pracya z girnictva Agrikola G O gornom dele i metallurgii v dvenadcati knigah glavah Pod red Shuhardina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hronologiya girnictva