Хрестовоздвиженська церква або Воздвиження Животворящого Хреста пам ятка архітектури XVIII ст найбільш значуща споруда н

Хрестовоздвиженська церква або Воздвиження Животворящого Хреста — пам'ятка архітектури XVIII ст., найбільш значуща споруда наземного комплексу над Ближніми печерами Києво-Печерської лаври. Із церкви до печер ведуть три входи.

Хрестовоздвиженська церква
Хрестовоздвиженська церква
50°26′02″ пн. ш. 30°33′40″ сх. д. / 50.4339167° пн. ш. 30.5611389° сх. д. / 50.4339167; 30.5611389Координати: 50°26′02″ пн. ш. 30°33′40″ сх. д. / 50.4339167° пн. ш. 30.5611389° сх. д. / 50.4339167; 30.5611389
Тип споруди	православний храм
Розташування	Україна, Київ
Засновник	Києво-Печерська лавра
Кінець будівництва	1700
Стиль	українське бароко
Належність	Українська православна церква (Московський патріархат)
Єпархія	Київська митрополія
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	Київ, вул. Івана Мазепи, 21
Епонім	Воздвиження Хреста Господнього
Присвячення	Воздвиження Хреста Господнього
Хрестовоздвиженська церква (Києво-Печерська лавра) (Київ)

Хрестовоздвиженська церква у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хрестовоздвиженська церква.

Історія

Побудована в 1700 році коштом козацького полтавського полковника Павла Герцика. По завершенні будівництва церкви почали оздоблювати її інтер'єр у типовому для того часу стилі українського бароко. У 1769 році різьбяр по дереву К. Шверин виготовив для церкви чотириярусний дерев'яний іконостас.

У 40-х роках XVIII ст. до східної стіни церкви добудували одноповерхову галерею, що одночасно слугувала одним із входів до Ближніх печер.

Наприкінці XVIII ст. із заходу до церкви прибудували трапезну з одним грушоподібним куполом.

З 1990 року Хревоздвиженська церква діюча і належить УПЦ (МП).

Архітектура

Архітектура церкви типова для українських церков того часу і збереглася до нашого часу без істотних змін.

Воздвиженська церква тридільна, завершена трьома грушоподібними банями на гранчастих підбанках. У ній, крім однієї апсиди для престолу зі сходу влаштовано ще дві з півдня та півночі від центрального об'єму. Традиційні три бані поставлені по осі схід-захід: одна — головна — над центральним об'ємом, друга — над східною апсидою, а третя — над притвором.

Живопис

Стіни церкви розписували і у XVIII ст., і у 1816 році, а існуючий на сьогодні розпис виконав 1894 року художник у типовій для офіційного синодального живопису академічній манері кінця XIX — початку ХХ ст.

Живопис має яскраву соковиту палітру, але постаті святих дещо умовні. На розпису всередині галереї церкви поміж грішниками в пеклі зображений Лев Толстой.

Галерея

Див. також

Джерела

Кілессо С. К. Києво-Печерська Лавра. — К.: Техніка, 2003

Посилання

Офіційний вебсайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника [ 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]