Хосе Марія Мінелья

Хосе Марія Мінелья (ісп. José María Minella; 8 червня 1909, Мар-дель-Плата, Аргентина — 13 серпня 1981, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Хосе Марія Мінелья
Хосе Марія Мінелья
Особисті дані
Народження	8 червня 1909(1909-06-08)
	Мар-дель-Плата, Аргентина
Смерть	13 серпня 1981(1981-08-13) (72 роки)
	Буенос-Айрес, Аргентина
Громадянство	Аргентина
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1928–1934 «Хімнасія і Есгріма» 132 (9) 1935–1941 «Рівер Плейт» 157 (5) 1942–1943 «Пеньяроль»  ? (?) 1944 ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1933–1941 Аргентина 24 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1945–1959 «Рівер Плейт» 1963 «Рівер Плейт» 1964–1965 Аргентина 1968 Аргентина
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Хімнасія і Есгріма» та «Рівер Плейт», а також національну збірну Аргентини.

Як тренер також працював зі збірною Аргентини, а також «Рівер Плейтом», вигравши з ним сім чемпіонатів Аргентини.

Клубна кар'єра

Починав кар'єру у місцевій команді .

Мінелья у 1933 році під час виступів за «Хімнасію».

У дорослому футболі дебютував 1928 року виступами за команду клубу «Хімнасія і Есгріма» з Ла-Плати, за яку виступав сім сезонів. На наступний рік виграв у складі «Хімнасії» чемпіонат країни. Команда 1933 року знову була близька до перемоги в чемпіонаті, але в підсумку стала лише четвертою багато в чому через суддівства. В цій команді, яка увійшла в історію аргентинського футболу під назвою «Експрес» (ісп. El Expreso), одну із провідних ролей відігравав Мінелья. У той час середню лінію «Ла-Плати» складали «Три M» — Мінелья, і Оскар Мігес, це була одна з найсильніших середніх ліній в аргентинському футболі тих років, в атаці клубу блищав , який забив у сезоні 1933 року 33 м'ячі.

Перед початком сезону 1935 року його придбав за 37,5 тис. песо (рекордна на той момент трансферна сума в країні) клуб «Рівер Плейт», в якому Хосе і провів свої найбільш успішні роки. Це був час «Машини» (ісп. La Máquina) — п'ятірки форвардів «Рівера»^[]Муньйоса, Морено, Педернери, Лабруни та Лоустау. Крім них, у клубі було ще чимало відмінних гравців, таких як Мінелья, Карлос Пеусельє, Бернабе Феррейра, та ін. За 7,5 сезонів, проведених Мінельєю в клубі, «Рівер» шість разів потрапляв до трійки кращих команд чемпіонату країни, з них тричі ставав чемпіоном країни.

1942 року Мінелья поїхав в Уругвай грати за місцевий «Пеньяроль». У складі цього клубу він провів два сезони, в обох його клуб ставав у першості другим, поступаючись принциповому супернику — «Насьйоналю».

Завершив професійну ігрову кар'єру у чилійському клубі , за який виступав протягом 1944 року.

Виступи за збірну

1933 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Брав участь в її складі трьох чемпіонатах Південної Америки (1935, 1937, 1941). З 13 матчів команди в цих трьох розіграшах він виходив на поле 11 разів і був одним з провідних півзахисників. На турнірі 1935 року його команда стала другою, поступившись уругвайцям, а два інших турніри виграла.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 24 матчі, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

1945 року, незабаром після повернення з Чилі, Хосе Марія Мінелья очолив «Рівер Плейт». До цього часу на місце одних великих гравців «Рівера» прийшли інші, але залишалися і деякі з тих, з ким Мінелья виходив на поле. Під керівництвом Мінельї грали: Муньйос, Педернера, Лабруна, Лоустау, Яконо, Альфредо ді Стефано, Омар Сіворі, Нестор Россі, Амадео Каррісо, Федеріко Вайро, Владіслао Кап, Хосе Рамос Дельгадо, , та багато інших. За 15 років на чолі клубу Мінелья сім разів ставав чемпіоном Аргентини. 1959 року він залишив свій пост, повернувшись ненадовго 1963 року.

У 1964—1965 роках Мінелья тренував збірну Аргентини. З нею він виграв у 1964 році Кубок націй (порт. Taça das Nações) — турнір 4-х команд, організований Бразильською конфедерацією футболу до 50-річчя цієї організації; аргентинці залишили позаду бразильців, за яких виступали такі зірки, як Пеле, Жаїрзінью і Жерсон, і сильні збірні Англії та Португалії.

1968 року Мінелья був виконуючим обов'язки тренера збірної, провівши з нею всього одну гру, яка стала в його тренерській кар'єрі останньою.

Стадіон, побудований в рідній Мар-дель-Платі до чемпіонату світу 1978 року, був названий на його честь — Естадіо Хосе Марія Мінелья (порт. Estadio José María Minella), до цього часу Мінелья ще був живий.

Досягнення

Як гравця

• Чемпіон Аргентини:

«Хімнасія і Есгріма»: 1929

«Рівер Плейт»: , ,

• Чемпіон Південної Америки: 1937, 1941
• Срібний призер Чемпіонату Південної Америки: 1935

Як тренера

• Чемпіон Аргентини:

«Рівер Плейт»: , , , , , ,

Посилання

• Хосе Марія Мінелья на сайті National-Football-Teams.com (англ.)