Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосе Марія Кейпо де Льяно Руїс де Саравія, 7-й граф Торено (ісп. José María Queipo de Llano Ruiz de Saravia; 26 листопада 1786 — 16 вересня 1843) — іспанський історик і політик, голова уряду країни 1835 року.
| Хосе Марія Кейпо де Льяно Руїс де Саравія ісп. José María Queipo de Llano Ruiz de Saravia | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 7 червня — 14 вересня 1835 року | ||
| Монарх: | Ізабелла II | |
| Попередник: | Франсіско Мартінес де ла Роса | |
| Наступник: | Мігель Рікардо де Алава | |
| Народження: | 26 листопада 1786[1][2][…] Ов'єдо, Іспанія | |
| Смерть: | 16 вересня 1843[1][3][4](56 років) Париж, Франція | |
| Країна: | Іспанія | |
| Освіта: | Саламанкський університет | |
| Партія: | d | |
| | ||
Життєпис
Вивчав гуманітарні та природничі науки спочатку в Куенці, потім в університетах Саламанки й Мадрида. 1803 року повернувся до рідної Астурії, де згодом увійшов до складу уряду князівства під час війни з французами. У 1810—1813 роках був членом Кадіських кортесів, які 19 березня 1812 року ухвалили ліберальну конституцію. В той період Кейпо де Льяно виступав за обмеження королівської влади. Як наслідок, після відновлення абсолютної влади Фернандо VII 1814 року Кейпо був змушений виїхати до Лондона. Довічне вигнання й позбавлення всіх володінь за указом короля змусило ліберала Кейпо де Льяно жити в Парижі, Лісабоні й Берліні.
Після амністії всіх політичних вигнанців, яку Фернандо VII оголосив 23 квітня 1820 року, Кейпо повернувся до Іспанії. За результатами виборів у травні 1820 року став депутатом кортесів, головою яких був від вересня до жовтня того ж року.
Після вторгнення до Іспанії французів, які відновили абсолютну владу Фернандо VII, Кейпо, засуджений до страти, знов опинився у вигнанні у Франції, де писав і публікував свої праці про Наполеонівські війни на Іберійському півострові. Після загальної амністії, оголошеної після смерті короля Фернандо регентською радою при трирічній новій королеві Ізабеллі II, та скасування смертного вироку, Кейпо повернувся на батьківщину.
18 червня 1834 року отримав пост міністра фінансів у кабінеті Франсіско Мартінеса де ла Роси, але не зумів провести необхідні загальні реформи фінансової системи, щоб запобігти економічній кризі, зумовлену Карлістськими війнами. 30 червня 1834 року Кейпо де Льяно був обраний до лав парламенту. 7 червня 1835 року регентка Марія-Христина Бурбон-Сицилійська призначила графа Торено наступником Мартінеса де ла Роси на посту голови іспанського уряду, втім уже за чотири місяці він передав владу Мігелю Рікардо де Алаві. Останній, однак, так і не розпочав виконувати обов'язки, оскільки вирішив радше залишатись послом Іспанії в Лондоні, аніж очолити уряд.
1840 року Кейпо де Льяно виїхав до Парижа, де й помер за три роки.
Історичні праці
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #100567630 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
Джерела
- Торено Хосе Мария // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Радянська історична енциклопедія [ 3 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Mariya Kejpo de Lyano Ruyis de Saraviya 7 j graf Toreno isp Jose Maria Queipo de Llano Ruiz de Saravia 26 listopada 1786 16 veresnya 1843 ispanskij istorik i politik golova uryadu krayini 1835 roku Hose Mariya Kejpo de Lyano Ruyis de Saraviya isp Jose Maria Queipo de Llano Ruiz de SaraviaGolova Radi ministriv Ispaniyi7 chervnya 14 veresnya 1835 rokuMonarh Izabella IIPoperednik Fransisko Martines de la RosaNastupnik Migel Rikardo de Alava Narodzhennya 26 listopada 1786 1786 11 26 1 2 Ov yedo IspaniyaSmert 16 veresnya 1843 1843 09 16 1 3 4 56 rokiv Parizh FranciyaKrayina IspaniyaOsvita Salamankskij universitetPartiya d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisVivchav gumanitarni ta prirodnichi nauki spochatku v Kuenci potim v universitetah Salamanki j Madrida 1803 roku povernuvsya do ridnoyi Asturiyi de zgodom uvijshov do skladu uryadu knyazivstva pid chas vijni z francuzami U 1810 1813 rokah buv chlenom Kadiskih kortesiv yaki 19 bereznya 1812 roku uhvalili liberalnu konstituciyu V toj period Kejpo de Lyano vistupav za obmezhennya korolivskoyi vladi Yak naslidok pislya vidnovlennya absolyutnoyi vladi Fernando VII 1814 roku Kejpo buv zmushenij viyihati do Londona Dovichne vignannya j pozbavlennya vsih volodin za ukazom korolya zmusilo liberala Kejpo de Lyano zhiti v Parizhi Lisaboni j Berlini Pislya amnistiyi vsih politichnih vignanciv yaku Fernando VII ogolosiv 23 kvitnya 1820 roku Kejpo povernuvsya do Ispaniyi Za rezultatami viboriv u travni 1820 roku stav deputatom kortesiv golovoyu yakih buv vid veresnya do zhovtnya togo zh roku Pislya vtorgnennya do Ispaniyi francuziv yaki vidnovili absolyutnu vladu Fernando VII Kejpo zasudzhenij do strati znov opinivsya u vignanni u Franciyi de pisav i publikuvav svoyi praci pro Napoleonivski vijni na Iberijskomu pivostrovi Pislya zagalnoyi amnistiyi ogoloshenoyi pislya smerti korolya Fernando regentskoyu radoyu pri tririchnij novij korolevi Izabelli II ta skasuvannya smertnogo viroku Kejpo povernuvsya na batkivshinu 18 chervnya 1834 roku otrimav post ministra finansiv u kabineti Fransisko Martinesa de la Rosi ale ne zumiv provesti neobhidni zagalni reformi finansovoyi sistemi shob zapobigti ekonomichnij krizi zumovlenu Karlistskimi vijnami 30 chervnya 1834 roku Kejpo de Lyano buv obranij do lav parlamentu 7 chervnya 1835 roku regentka Mariya Hristina Burbon Sicilijska priznachila grafa Toreno nastupnikom Martinesa de la Rosi na postu golovi ispanskogo uryadu vtim uzhe za chotiri misyaci vin peredav vladu Migelyu Rikardo de Alavi Ostannij odnak tak i ne rozpochav vikonuvati obov yazki oskilki virishiv radshe zalishatis poslom Ispaniyi v Londoni anizh ocholiti uryad 1840 roku Kejpo de Lyano viyihav do Parizha de j pomer za tri roki Istorichni praci Historia del levantamiento guerra y revolucion en Espana Parizh 1827 Historia de la guerra de la Independencia Parizh 1832PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 100567630 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168DzherelaToreno Hose Mariya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Radyanska istorichna enciklopediya 3 listopada 2021 u Wayback Machine