Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хорватська Республіка Герцег-Босна (хорв. Hrvatska Republika Herceg-Bosna) — невизнана держава в Боснії і Герцеговині, яка існувала у 1991—1994 роках під час Боснійської війни. Столицею Герцег-Босни де-юре був Західний Мостар, а де-факто Груде. Герцег-Босна припинила своє існування в 1994 році, вступивши у Федерацію Боснії і Герцеговини після підписання Вашингтонської угоди.
| Hrvatska Republika Herceg-Bosna Хорватська Республіка Герцег-Босна | |||||
| |||||
| |||||
 Хорватська співдружність Герцег-Босна показана яскраво-червоним | |||||
| Столиця | de jure: Мостар de facto: Груде | ||||
| Мови | хорватська | ||||
| Форма правління | Республіка | ||||
| Президент | Мате Бобан | ||||
| Історичний період | Югославські війни | ||||
| - Розвал Югославії | 25 червня, 1991 | ||||
| - Засновано | 27 квітня 1991 | ||||
| - Проголошення Хорватської співдружності Герцег-Босна | 18 листопада, 1991 | ||||
| - Вашингтонська угода | 18 березня 1994 | ||||
| Валюта | Хорватський динар | ||||
| |||||
Історія
Правляча партія в Республіці Хорватія (Хорватська демократична співдружність) організувала та контролювала філію цієї партії в Боснії і Герцеговині. Наприкінці 1991 керівні посади в партії обійняли найрадикальніші сили під керівництвом Мате Бобана, Даріо Кордича тощо, за підтримки Франя Туджмана і Гойка Шушака.
18 листопада 1991 Мате Бобан і Даріо Кордич, пізніше засуджені Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії за скоєння воєнних злочинів, оголосили про створення Хорватської співдружності Герцег-Босна як окремої політичної, культурної, економічної і територіальної одиниці на території Боснії і Герцеговини.
Керівництво Герцег-Босни брало участь (особливо, починаючи з травня 1992, тобто після того, як у квітні Боснія і Герцеговина проголосила незалежність від Югославії) в «хорватизації» (етнічних чистках) муніципалітетів, які, як вони стверджували, були частиною Герцег-Босни. Постійно зростала кількість переслідувань і дискримінацій, спрямованих проти нехорватського (зокрема боснійського) населення. Хорватська рада оборони (військові формування хорватів) взяла під контроль багато муніципальних органів влади місцевих боснійських лідерів. Хорватською владою за допомогою військової сили були захоплені і взяті під контроль засоби масової інформації. Були введені хорватська символіка і валюта, хорватські програми і хорватська мова були введені в школах. Багато босняків і сербів були зняті з посад у державних і приватних підприємствах; гуманітарна допомога була керованою і обмежувалось її надходження до боснійців і сербів. Багатьох з них було депортовано в концентраційні табори: , , , і .
ХДС брала участь у переговорах в Женеві щодо розділу Боснії і Герцеговини на три етнічні республіки, що не було прийнято боснійською стороною. 28 серпня 1993 хорватська спільнота Герцег-Босни оголосила себе Хорватською Республікою Герцег-Босна. Її першим президентом був Мате Бобан, другий — Крешимир Зубак. Незалежність Герцег-Босни не була визнана жодною державою. Конституційний суд Боснії та Герцеговини оголосив Герцег-Босну поза законом спочатку 14 вересня 1992 року, а потім знову 20 січня 1994.
Проти лідерів Герцег-Босни (, Бруно Стоїч, Слободан Праляк, Мілівой Петкович, і ) було розпочато судовий розгляд у МТКЮ за звинуваченням, у тому числі, у злочинах проти людяності, серйозних порушеннях Женевських конвенцій і порушеннях законів або звичаїв війни.
Зі стенограми секретних розмов між Франьом Туджманом і керівництвом Герцег-Босни стало достеменно відомо, що у них існував намір повністю приєднати Боснію і Герцеговину до Хорватії, а також розділити територію Сербії.
Поточна ситуація
Останнім часом все частіше звучать ініціативи відновлення Герцег-Босни, створивши третій суб'єкт у Боснії і Герцеговині. Початок поклав 2005 року Іво Міро Йович, після своєї фрази: «Я не хочу дорікати боснійським сербам, проте, якщо у них є своя сербська республіка, то ми повинні також створити хорватську і боснійську (мусульманську) республіки». Офіційна влада Боснії і Герцеговини від хорватів проти таких ініціатив, але деякі хорватські політики підтримують ідею створення третього (хорватського) органу влади.
, президент однієї з головних хорватських партій у Боснії — Хорватського демократичного союзу Боснії і Герцеговини, заявив, що «.. всі хорватські партії повинні виступити з пропозицією розділити Боснію на три етнічні утворення і Сараєво як окремий район. Хорватські політики повинні бути ініціаторами нової конституції, яка гарантувала б хорватам ті ж права, що і в інших народів. Кожний федеральний підрозділ буде мати свої законодавчі, виконавчі та судові органи». Він також відзначив, що нинішня двосуб'єктна система є недолугою, тому що хорвати піддаються асиміляції і позбавлені основних прав людини у федерації з боснійцями.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2007. Процитовано 18 лютого 2010.
- Боснійські хорвати жадають власну «республіку», якщо у сербів республіка залишиться
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2010.
Посилання
- Herzeg-Bosnia — Croats in Bosnia and Herzegovina [ 1 березня 2010 у Wayback Machine.]
- War in BiH from Croatian point of view [ 21 червня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horvatska Respublika Gerceg Bosna horv Hrvatska Republika Herceg Bosna neviznana derzhava v Bosniyi i Gercegovini yaka isnuvala u 1991 1994 rokah pid chas Bosnijskoyi vijni Stoliceyu Gerceg Bosni de yure buv Zahidnij Mostar a de fakto Grude Gerceg Bosna pripinila svoye isnuvannya v 1994 roci vstupivshi u Federaciyu Bosniyi i Gercegovini pislya pidpisannya Vashingtonskoyi ugodi Hrvatska Republika Herceg Bosna Horvatska Respublika Gerceg Bosna 1991 1994 Prapor Gerb Gerceg Bosna istorichni kordoni na kartiSamoprogoloshena Horvatska derzhava v Bosniyi ta Gercegovini Horvatska spivdruzhnist Gerceg Bosna pokazana yaskravo chervonim Stolicya de jure Mostar de facto Grude Movi horvatska Forma pravlinnya Respublika Prezident Mate Boban Istorichnij period Yugoslavski vijni Rozval Yugoslaviyi 25 chervnya 1991 Zasnovano 27 kvitnya 1991 Progoloshennya Horvatskoyi spivdruzhnosti Gerceg Bosna 18 listopada 1991 Vashingtonska ugoda 18 bereznya 1994 Valyuta Horvatskij dinar Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Horvatska Respublika Gerceg BosnaIstoriyaPravlyacha partiya v Respublici Horvatiya Horvatska demokratichna spivdruzhnist organizuvala ta kontrolyuvala filiyu ciyeyi partiyi v Bosniyi i Gercegovini Naprikinci 1991 kerivni posadi v partiyi obijnyali najradikalnishi sili pid kerivnictvom Mate Bobana Dario Kordicha tosho za pidtrimki Franya Tudzhmana i Gojka Shushaka 18 listopada 1991 Mate Boban i Dario Kordich piznishe zasudzheni Mizhnarodnim tribunalom shodo kolishnoyi Yugoslaviyi za skoyennya voyennih zlochiniv ogolosili pro stvorennya Horvatskoyi spivdruzhnosti Gerceg Bosna yak okremoyi politichnoyi kulturnoyi ekonomichnoyi i teritorialnoyi odinici na teritoriyi Bosniyi i Gercegovini Kerivnictvo Gerceg Bosni bralo uchast osoblivo pochinayuchi z travnya 1992 tobto pislya togo yak u kvitni Bosniya i Gercegovina progolosila nezalezhnist vid Yugoslaviyi v horvatizaciyi etnichnih chistkah municipalitetiv yaki yak voni stverdzhuvali buli chastinoyu Gerceg Bosni Postijno zrostala kilkist peresliduvan i diskriminacij spryamovanih proti nehorvatskogo zokrema bosnijskogo naselennya Horvatska rada oboroni vijskovi formuvannya horvativ vzyala pid kontrol bagato municipalnih organiv vladi miscevih bosnijskih lideriv Horvatskoyu vladoyu za dopomogoyu vijskovoyi sili buli zahopleni i vzyati pid kontrol zasobi masovoyi informaciyi Buli vvedeni horvatska simvolika i valyuta horvatski programi i horvatska mova buli vvedeni v shkolah Bagato bosnyakiv i serbiv buli znyati z posad u derzhavnih i privatnih pidpriyemstvah gumanitarna dopomoga bula kerovanoyu i obmezhuvalos yiyi nadhodzhennya do bosnijciv i serbiv Bagatoh z nih bulo deportovano v koncentracijni tabori i HDS brala uchast u peregovorah v Zhenevi shodo rozdilu Bosniyi i Gercegovini na tri etnichni respubliki sho ne bulo prijnyato bosnijskoyu storonoyu 28 serpnya 1993 horvatska spilnota Gerceg Bosni ogolosila sebe Horvatskoyu Respublikoyu Gerceg Bosna Yiyi pershim prezidentom buv Mate Boban drugij Kreshimir Zubak Nezalezhnist Gerceg Bosni ne bula viznana zhodnoyu derzhavoyu Konstitucijnij sud Bosniyi ta Gercegovini ogolosiv Gerceg Bosnu poza zakonom spochatku 14 veresnya 1992 roku a potim znovu 20 sichnya 1994 Proti lideriv Gerceg Bosni Bruno Stoyich Slobodan Pralyak Milivoj Petkovich i bulo rozpochato sudovij rozglyad u MTKYu za zvinuvachennyam u tomu chisli u zlochinah proti lyudyanosti serjoznih porushennyah Zhenevskih konvencij i porushennyah zakoniv abo zvichayiv vijni Zi stenogrami sekretnih rozmov mizh Franom Tudzhmanom i kerivnictvom Gerceg Bosni stalo dostemenno vidomo sho u nih isnuvav namir povnistyu priyednati Bosniyu i Gercegovinu do Horvatiyi a takozh rozdiliti teritoriyu Serbiyi Potochna situaciyaOstannim chasom vse chastishe zvuchat iniciativi vidnovlennya Gerceg Bosni stvorivshi tretij sub yekt u Bosniyi i Gercegovini Pochatok poklav 2005 roku Ivo Miro Jovich pislya svoyeyi frazi Ya ne hochu dorikati bosnijskim serbam prote yaksho u nih ye svoya serbska respublika to mi povinni takozh stvoriti horvatsku i bosnijsku musulmansku respubliki Oficijna vlada Bosniyi i Gercegovini vid horvativ proti takih iniciativ ale deyaki horvatski politiki pidtrimuyut ideyu stvorennya tretogo horvatskogo organu vladi prezident odniyeyi z golovnih horvatskih partij u Bosniyi Horvatskogo demokratichnogo soyuzu Bosniyi i Gercegovini zayaviv sho vsi horvatski partiyi povinni vistupiti z propoziciyeyu rozdiliti Bosniyu na tri etnichni utvorennya i Sarayevo yak okremij rajon Horvatski politiki povinni buti iniciatorami novoyi konstituciyi yaka garantuvala b horvatam ti zh prava sho i v inshih narodiv Kozhnij federalnij pidrozdil bude mati svoyi zakonodavchi vikonavchi ta sudovi organi Vin takozh vidznachiv sho ninishnya dvosub yektna sistema ye nedolugoyu tomu sho horvati piddayutsya asimilyaciyi i pozbavleni osnovnih prav lyudini u federaciyi z bosnijcyami Div takozhZustrich Miloshevich Tudzhman u KaradzhordzhevuPrimitki Arhiv originalu za 4 listopada 2007 Procitovano 18 lyutogo 2010 Bosnijski horvati zhadayut vlasnu respubliku yaksho u serbiv respublika zalishitsya Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 18 lyutogo 2010 PosilannyaHerzeg Bosnia Croats in Bosnia and Herzegovina 1 bereznya 2010 u Wayback Machine War in BiH from Croatian point of view 21 chervnya 2009 u Wayback Machine