Хому́тинці (в минулому — Кашперівка) — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. У селі проживає 670 осіб.
село Хомутинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Хмільницький район |
Громада | Калинівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA05120070410084833 |
Облікова картка | Хомутинці |
Основні дані | |
Засноване | 1450 |
Населення | 670 |
Площа | 13,91 км² |
Густота населення | 47,59 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22424 |
Телефонний код | +380 4333 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°32′18″ пн. ш. 28°26′04″ сх. д. / 49.53833° пн. ш. 28.43444° сх. д.Координати: 49°32′18″ пн. ш. 28°26′04″ сх. д. / 49.53833° пн. ш. 28.43444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 247 м |
Водойми | р. Постолова |
Найближча залізнична станція | Сальницький |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19 |
Карта | |
Хомутинці | |
Хомутинці | |
Мапа | |
Хомутинці у Вікісховищі |
Історія
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Калинівської волості Вінницького повіту Подільської губернії мешкало 644 особи, налічувалось 103 дворових господарства, існували православна церква та постоялий будинок.
1892 в селі існувало 118 дворове господарство, проживало 950 мешканців.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1054 осіб (522 чоловічої статі та 532 — жіночої), з яких 1000 — православної віри.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району.
Відомі люди
Батьківщина українського поета-класика Степана Руданського (1834–1873). Літературний музей та пам'ятник поету.
В селі проживала з кінця 40-х років — Юлія Всеволодівна Грош, завдяки подвижницькій діяльності якої створено в січні 1959 року відкрито музей Степана Васильовича Руданського. Працювала Грош завідувачем сільської бібліотеки, була головою місцевої жіночої ради, виховала четверо дітей, була завідувачем музею Руданського. Померла у 2013 році.
Проживає в селі і Андрій Сергійович Морозюк, ініціатор заснування єдиного в Європі ботанічного саду на промисловій території (Криворізький ботанічний сад НАН України), лауреат численних державних нагород, в тому числі був нагороджений орденом за заслуги у містобудуванні у 2005 році. Після виходу на пенсію, Морозюк А. С. був автором проектів та ініціатором газифікації декількох сіл Калинівського району.
Музей Степана Руданського
На даний момент завідувачем музею є Мудрик Оксана Петрівна — раніше працювала учителем початкових класів у Хомутинецькій школі. Тепер є головою села.
Кожного року до музею Руданського приїжає від 400 до 700 туристів та справжніх поціновувачів літературної спадщини поета.
Примітки
- Картка села на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 517.(рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-169. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Хому́тинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.296-297
Посилання
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Homu tinci v minulomu Kashperivka selo v Ukrayini u Kalinivskij miskij gromadi Hmilnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti U seli prozhivaye 670 osib selo HomutinciKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Hmilnickij rajonGromada Kalinivska miska gromadaKod KATOTTG UA05120070410084833Oblikova kartka Homutinci Osnovni daniZasnovane 1450Naselennya 670Plosha 13 91 km Gustota naselennya 47 59 osib km Poshtovij indeks 22424Telefonnij kod 380 4333Geografichni daniGeografichni koordinati 49 32 18 pn sh 28 26 04 sh d 49 53833 pn sh 28 43444 sh d 49 53833 28 43444 Koordinati 49 32 18 pn sh 28 26 04 sh d 49 53833 pn sh 28 43444 sh d 49 53833 28 43444Serednya visota nad rivnem morya 247 mVodojmi r PostolovaNajblizhcha zaliznichna stanciya SalnickijMisceva vladaAdresa radi 22400 Vinnicka obl Hmilnickij r n m Kalinivka vul V Nesterchuka bud 19KartaHomutinciHomutinciMapa Homutinci u VikishovishiIstoriyaStanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Kalinivskoyi volosti Vinnickogo povitu Podilskoyi guberniyi meshkalo 644 osobi nalichuvalos 103 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva ta postoyalij budinok 1892 v seli isnuvalo 118 dvorove gospodarstvo prozhivalo 950 meshkanciv Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1054 osib 522 cholovichoyi stati ta 532 zhinochoyi z yakih 1000 pravoslavnoyi viri 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Kalinivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Kalinivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Hmilnickogo rajonu Vidomi lyudiBatkivshina ukrayinskogo poeta klasika Stepana Rudanskogo 1834 1873 Literaturnij muzej ta pam yatnik poetu V seli prozhivala z kincya 40 h rokiv Yuliya Vsevolodivna Grosh zavdyaki podvizhnickij diyalnosti yakoyi stvoreno v sichni 1959 roku vidkrito muzej Stepana Vasilovicha Rudanskogo Pracyuvala Grosh zaviduvachem silskoyi biblioteki bula golovoyu miscevoyi zhinochoyi radi vihovala chetvero ditej bula zaviduvachem muzeyu Rudanskogo Pomerla u 2013 roci Prozhivaye v seli i Andrij Sergijovich Morozyuk iniciator zasnuvannya yedinogo v Yevropi botanichnogo sadu na promislovij teritoriyi Krivorizkij botanichnij sad NAN Ukrayini laureat chislennih derzhavnih nagorod v tomu chisli buv nagorodzhenij ordenom za zaslugi u mistobuduvanni u 2005 roci Pislya vihodu na pensiyu Morozyuk A S buv avtorom proektiv ta iniciatorom gazifikaciyi dekilkoh sil Kalinivskogo rajonu Muzej Stepana RudanskogoNa danij moment zaviduvachem muzeyu ye Mudrik Oksana Petrivna ranishe pracyuvala uchitelem pochatkovih klasiv u Homutineckij shkoli Teper ye golovoyu sela Kozhnogo roku do muzeyu Rudanskogo priyizhaye vid 400 do 700 turistiv ta spravzhnih pocinovuvachiv literaturnoyi spadshini poeta PrimitkiKartka sela na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Guldman V Naselennye mѣsta Podolskoj gubernii Alfavitnyj perechen naselennyh mѣst gubernii s ukazaniem nѣkotoryh spravochnyh o nih svѣdѣnij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1893 S 517 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 169 X 270 120 s ros doref www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaHomu tinci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 296 297PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi