Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хо́лмовець — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Холмовець | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Громада | Пийтерфолвівська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 715 |
| Площа | 3,585 км² |
| Густота населення | 200 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90363 |
| Телефонний код | +380 03143 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°03′28″ пн. ш. 23°05′48″ сх. д. / 48.05778° пн. ш. 23.09667° сх. д.Координати: 48°03′28″ пн. ш. 23°05′48″ сх. д. / 48.05778° пн. ш. 23.09667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 157 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90363, с. Чорнотисів, вул. Головна, 31 |
| Карта | |
  Холмовець | |
 Холмовець | |
| Мапа | |
Неподалік від села розташовані ботанічна пам'ятка природи «Холмовець» і ботанічний заказник «Холмовецька гора».
Історія
Холмовець — назва слов'янського походження і утворена від слова холм, на що вказує і рельєф пагорбкуватої місцевості, на якому розташоване село.
Точної дати виникнення села поки що не вдалося встановити, незважаючи на те що утворилося воно в ХІХ столітті. Історики вказують різні роки. Так, угорський дослідник Л. Міжер підкреслює, що населений пункт Гомловц виник після урбаріальної реформи Марії-Терезії 1767 року. Ця версія нічим не підтверджується. О. Петров пише, що село засноване в 50-х роках ХІХ століття.
Його ім'я вважають вперше згадується в 1773 році, під іменами Hlumec, Homlóc, Hömlöc.
Цікаво, що в географічному словнику 1851 року, який містить перелік населених пунктів тодішньої Угорщини і короткі відомості про них, назва села не фіксується (можливо, тому що Холмовець у той час ще не був окремим населеним пунктом). Дослідження шематизмів Мукачівської греко-католицької єпархії показують, що вперше Нижній і Верхній Холмовець згадуються як філіал сасівської громади в 1821 році з 19-ма греко-католицькими вірниками.
Востаннє Нижній і Верхній Холмовець згадується в шематизмі 1891 року. Тоді в селі було 198 греко-католиків. Починаючи з 1893 року, засвідчено одночленну назву Холмовець (HOMLOCZ). З цього можна зробити висновок, що село спочатку було хутором, який виник напочатку 1820-х років, а потім відокремився від Чорнотисова в період між 1850-м і 1893-ми роками.
З самого початку заснування села його жителі займалися землеробством, а також добуванням будівельного каменю, який високо цінився, через те що був пластинчатим, відмінної якості і використовувався у сусідніх селах для будівництва житла, доріг і мав великий попит при спорудженні колодязів.
Перша згадка про церковно-парафіяльну школу датується 1861 роком. Тоді в школі навчалося 18 учнів, учителем був Георгій Сочка.
Згідно з переписом населення, в 1921 році в селі було 83 хати, в яких проживали 344 мешканці, в т.ч. 170 чоловіків та 174 жінки. За національністю були 323 русини, 11 угорців, 5 євреїв та 5 інших. За віросповіданням - 7 римо-католиків, 318 греко-католиків, 9 протестантів та 10 юдеїв. Крім того, до села належав хутір Винниця, в якому було 10 житлових будинків.
В 1925 році, при остаточному врегулюванні державних кордонів між Чехословаччиною і Румунією, до Холмовця були приєднані землі сільських громад Ботарча і Комловша, а з територій, що належали Холмовцю, була відчуженна на користь румунських громад деяка їхня частина.
Церква всіх святих. 1669. (Чехословацька гуситська церква) Церква Покрови пр. богородиці. 1937.
храм Покрови пр. богородиці. 1937.
Місцева легенда розповідає про давню церкву з часів заснування села, що стояла під лісом на болотистій місцині і була поглинута болотом. Кажуть, ніби дотепер по ночах чути відлуння дзвона з-під землі.
Дерев’яну церкву готичного стилю спорудили в Великій Копані, вона стояла там майже 200 років. У Холмовець церкву продали 1857 р. за 255 золотих. На кількох знимках початку XX ст. зафіксовано поступовий занепад церкви. У 1908 р. споруда була ще цілою, але вже в 1920 р. позбулася опасання, вівтарний зруб розібрали. Довкола церкви на висоту 2,5 м були вимурувані з каменю стіни нової церкви.
У 1929 р. церква вже без шпиля, башта вкрита бляшаним шатром. У середині 1920-х років у церкву передали ікони з розібраної дерев’яної церкви в Троснику.
В 1930 р. напівзруйновану церкву купив за 15 000 корон сенатор Вацлав Й. Клофач і її перевезли в Чехію, в село Добржиков, де В. Клофач мав маєток. Церкву відремонтували й урочисто відкрили з посвятою єпископом Ґуставом Прохазкою 6 липня 1931 р. як храм Чехословацької гуситської церкви. Церква стоїть на гранітному цоколі посеред невеликого парку. Біля входу стоїть 3-метровий хрест з розп’яттям, перевезений разом з церквою. Довжина храму – 15 м, ширина – 6 м, висота вежі – 17 м. Дзвін на кошти В. Клофача відлив майстер з Хомутова.
Церква має три різьблені одвірки, що оздоблюють вхід до ґанку, вхід до нави і прохід до бабинця, та багато написів. На сволоці в наві вирізано дату будівництва храму: “Создася храмъ сєй року АХξΘ (1669) мца марта дня Д (4)”. На одвірку вхідних дверей, вище орнаменту стоїть прізвище: “Марко Алъчъ” (можливо, будівничий церкви) та повідомлення про мор у 1674 р. На лівому одвірку вхідних дверей вирізьблено імена та дати смерті священиків, що служили у храмі в 18 ст. – “Иєрєи: Грїго | рїи: прєста | вися рок | АΨМВ (1742) сптєрі | о к в пор. иєрєи Иоан | Вусяникъ: прставися року АΨЧА (1791) мсаца апрля дна Є (?) (5?)”, “Цицєн Михаилъ дякъ: прєставися рку АУПЛ (1783)” [дата АУПЛ є неможливою; АУП = 1480; а 1791 = АΨПГ], на правому одвірку – “Поп: Андр | преставися рок АХЧЗ? (1697) | авгу А (1)”. На південній стіні в наві напис: “Рб Божїи Петро писавъ попъ Андреи прєставися рок АХЧЗ (1697)”. Зовні, на північній стіні, напис важко розібрати.
Храм має ікони та частини старих іконостасів, мальовані олійними фарбами на липових і дубових дошках. Всього ікон – 27. П’ять найстаріших – св. Миколай, архангел Гавриїл, Ісус Христос та два образи святих належать до XVII ст., тобто до часу, коли церква стояла в Великій Копані. Інші ікони походять з Холмовця та Тросника.
Двері зроблено у професійній школі в Літомишлі. Вікна виготовила склярня в м. Градец Кралове. Наву прикрашають орнаментовані тканини, що були перевезені разом з церквою. Ґонтове покриття оновили в 1978 р. Церква ідеально збережена і внесена в реєстр пам’яток Східночеського краю. Церква Покрови пр. богородиці. 1937.
храм Покрови пр. богородиці. 1937.
Після перенесення дерев’яної церкви до Чехії в Холмовці добудовано типову муровану церкву, яку шематизм 1915 р. датує 1903 роком, коли, очевидно, вивели стіни на висоту більше 2 м, після чого настала довга перерва. У селі розповідають, що будівництво пожвавилося аж у кінці 1920-х років. Головним майстром був чех Пугнер, шістьох будівельників з Мукачева очолював майстер Козманка. Урочисте освячення готової споруди відбулося в неділю всіх святих 27 червня 1937 р.
Розпочинав будівництво священик Іван Азарій, а завершили роботи стараннями священика Ст. Ільницького, учителя Олександра Поповича, кураторів Михайла Довгія, Івана Молнара, Василя Ференці та Андрія Зелді. Обійшлося будівництво в 170 тисяч корон.
Жертовністю відзначився Микола Корчинський, який тоді приїхав із заробітків у США. Андрій Корчинський виділив 5 гектарів землі, прибутки з якої йшли на будівництво церкви.
Ікони до іконостаса намалював олією на полотні художник Сюч у 1937 р. З окремої дзвіниці, що стояла біля дерев’яної церкви, перенесли на вежу великий дзвін, куплений у 1920 р. Один малий дзвін купив М. Корчинський, а другий – жителі села.
Після 1949 р. змінено присвяту, церква стала Покровською. Великий зовнішній ремонт зроблено в 1985 р. за куратора Луґоша. Останній ремонт був у 1998 р.
Туристичні місця
- храм Покрови пр. богородиці. 1937.
- храм Покрови пр. богородиці. 1937.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 707 осіб, з яких 339 чоловіків та 368 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 714 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,06 % |
| угорська | 1,96 % |
| російська | 0,56 % |
| молдовська | 0,28 % |
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ho lmovec selo v Pijterfolvivskij silskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Holmovec Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Pijterfolvivska gromada Osnovni dani Naselennya 715 Plosha 3 585 km Gustota naselennya 200 osib km Poshtovij indeks 90363 Telefonnij kod 380 03143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 03 28 pn sh 23 05 48 sh d 48 05778 pn sh 23 09667 sh d 48 05778 23 09667 Koordinati 48 03 28 pn sh 23 05 48 sh d 48 05778 pn sh 23 09667 sh d 48 05778 23 09667 Serednya visota nad rivnem morya 157 m Misceva vlada Adresa radi 90363 s Chornotisiv vul Golovna 31 Karta Holmovec Holmovec Mapa Nepodalik vid sela roztashovani botanichna pam yatka prirodi Holmovec i botanichnij zakaznik Holmovecka gora IstoriyaHolmovec nazva slov yanskogo pohodzhennya i utvorena vid slova holm na sho vkazuye i relyef pagorbkuvatoyi miscevosti na yakomu roztashovane selo Tochnoyi dati viniknennya sela poki sho ne vdalosya vstanoviti nezvazhayuchi na te sho utvorilosya vono v HIH stolitti Istoriki vkazuyut rizni roki Tak ugorskij doslidnik L Mizher pidkreslyuye sho naselenij punkt Gomlovc vinik pislya urbarialnoyi reformi Mariyi Tereziyi 1767 roku Cya versiya nichim ne pidtverdzhuyetsya O Petrov pishe sho selo zasnovane v 50 h rokah HIH stolittya Jogo im ya vvazhayut vpershe zgaduyetsya v 1773 roci pid imenami Hlumec Homloc Homloc Cikavo sho v geografichnomu slovniku 1851 roku yakij mistit perelik naselenih punktiv todishnoyi Ugorshini i korotki vidomosti pro nih nazva sela ne fiksuyetsya mozhlivo tomu sho Holmovec u toj chas she ne buv okremim naselenim punktom Doslidzhennya shematizmiv Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi pokazuyut sho vpershe Nizhnij i Verhnij Holmovec zgaduyutsya yak filial sasivskoyi gromadi v 1821 roci z 19 ma greko katolickimi virnikami Vostannye Nizhnij i Verhnij Holmovec zgaduyetsya v shematizmi 1891 roku Todi v seli bulo 198 greko katolikiv Pochinayuchi z 1893 roku zasvidcheno odnochlennu nazvu Holmovec HOMLOCZ Z cogo mozhna zrobiti visnovok sho selo spochatku bulo hutorom yakij vinik napochatku 1820 h rokiv a potim vidokremivsya vid Chornotisova v period mizh 1850 m i 1893 mi rokami Z samogo pochatku zasnuvannya sela jogo zhiteli zajmalisya zemlerobstvom a takozh dobuvannyam budivelnogo kamenyu yakij visoko cinivsya cherez te sho buv plastinchatim vidminnoyi yakosti i vikoristovuvavsya u susidnih selah dlya budivnictva zhitla dorig i mav velikij popit pri sporudzhenni kolodyaziv Persha zgadka pro cerkovno parafiyalnu shkolu datuyetsya 1861 rokom Todi v shkoli navchalosya 18 uchniv uchitelem buv Georgij Sochka Zgidno z perepisom naselennya v 1921 roci v seli bulo 83 hati v yakih prozhivali 344 meshkanci v t ch 170 cholovikiv ta 174 zhinki Za nacionalnistyu buli 323 rusini 11 ugorciv 5 yevreyiv ta 5 inshih Za virospovidannyam 7 rimo katolikiv 318 greko katolikiv 9 protestantiv ta 10 yudeyiv Krim togo do sela nalezhav hutir Vinnicya v yakomu bulo 10 zhitlovih budinkiv V 1925 roci pri ostatochnomu vregulyuvanni derzhavnih kordoniv mizh Chehoslovachchinoyu i Rumuniyeyu do Holmovcya buli priyednani zemli silskih gromad Botarcha i Komlovsha a z teritorij sho nalezhali Holmovcyu bula vidchuzhenna na korist rumunskih gromad deyaka yihnya chastina Cerkva vsih svyatih 1669 Chehoslovacka gusitska cerkva Cerkva Pokrovi pr bogorodici 1937 hram Pokrovi pr bogorodici 1937 Misceva legenda rozpovidaye pro davnyu cerkvu z chasiv zasnuvannya sela sho stoyala pid lisom na bolotistij miscini i bula poglinuta bolotom Kazhut nibi doteper po nochah chuti vidlunnya dzvona z pid zemli Derev yanu cerkvu gotichnogo stilyu sporudili v Velikij Kopani vona stoyala tam majzhe 200 rokiv U Holmovec cerkvu prodali 1857 r za 255 zolotih Na kilkoh znimkah pochatku XX st zafiksovano postupovij zanepad cerkvi U 1908 r sporuda bula she ciloyu ale vzhe v 1920 r pozbulasya opasannya vivtarnij zrub rozibrali Dovkola cerkvi na visotu 2 5 m buli vimuruvani z kamenyu stini novoyi cerkvi U 1929 r cerkva vzhe bez shpilya bashta vkrita blyashanim shatrom U seredini 1920 h rokiv u cerkvu peredali ikoni z rozibranoyi derev yanoyi cerkvi v Trosniku V 1930 r napivzrujnovanu cerkvu kupiv za 15 000 koron senator Vaclav J Klofach i yiyi perevezli v Chehiyu v selo Dobrzhikov de V Klofach mav mayetok Cerkvu vidremontuvali j urochisto vidkrili z posvyatoyu yepiskopom Gustavom Prohazkoyu 6 lipnya 1931 r yak hram Chehoslovackoyi gusitskoyi cerkvi Cerkva stoyit na granitnomu cokoli posered nevelikogo parku Bilya vhodu stoyit 3 metrovij hrest z rozp yattyam perevezenij razom z cerkvoyu Dovzhina hramu 15 m shirina 6 m visota vezhi 17 m Dzvin na koshti V Klofacha vidliv majster z Homutova Cerkva maye tri rizbleni odvirki sho ozdoblyuyut vhid do ganku vhid do navi i prohid do babincya ta bagato napisiv Na svoloci v navi virizano datu budivnictva hramu Sozdasya hram syej roku AH38 1669 mca marta dnya D 4 Na odvirku vhidnih dverej vishe ornamentu stoyit prizvishe Marko Alch mozhlivo budivnichij cerkvi ta povidomlennya pro mor u 1674 r Na livomu odvirku vhidnih dverej virizbleno imena ta dati smerti svyashenikiv sho sluzhili u hrami v 18 st Iyeryei Gryigo ryii pryesta visya rok APSMV 1742 sptyeri o k v por iyeryei Ioan Vusyanik prstavisya roku APSChA 1791 msaca aprlya dna Ye 5 Cicyen Mihail dyak pryestavisya rku AUPL 1783 data AUPL ye nemozhlivoyu AUP 1480 a 1791 APSPG na pravomu odvirku Pop Andr prestavisya rok AHChZ 1697 avgu A 1 Na pivdennij stini v navi napis Rb Bozhyii Petro pisav pop Andrei pryestavisya rok AHChZ 1697 Zovni na pivnichnij stini napis vazhko rozibrati Hram maye ikoni ta chastini starih ikonostasiv malovani olijnimi farbami na lipovih i dubovih doshkah Vsogo ikon 27 P yat najstarishih sv Mikolaj arhangel Gavriyil Isus Hristos ta dva obrazi svyatih nalezhat do XVII st tobto do chasu koli cerkva stoyala v Velikij Kopani Inshi ikoni pohodyat z Holmovcya ta Trosnika Dveri zrobleno u profesijnij shkoli v Litomishli Vikna vigotovila sklyarnya v m Gradec Kralove Navu prikrashayut ornamentovani tkanini sho buli perevezeni razom z cerkvoyu Gontove pokrittya onovili v 1978 r Cerkva idealno zberezhena i vnesena v reyestr pam yatok Shidnocheskogo krayu Cerkva Pokrovi pr bogorodici 1937 hram Pokrovi pr bogorodici 1937 Pislya perenesennya derev yanoyi cerkvi do Chehiyi v Holmovci dobudovano tipovu murovanu cerkvu yaku shematizm 1915 r datuye 1903 rokom koli ochevidno viveli stini na visotu bilshe 2 m pislya chogo nastala dovga pererva U seli rozpovidayut sho budivnictvo pozhvavilosya azh u kinci 1920 h rokiv Golovnim majstrom buv cheh Pugner shistoh budivelnikiv z Mukacheva ocholyuvav majster Kozmanka Urochiste osvyachennya gotovoyi sporudi vidbulosya v nedilyu vsih svyatih 27 chervnya 1937 r Rozpochinav budivnictvo svyashenik Ivan Azarij a zavershili roboti starannyami svyashenika St Ilnickogo uchitelya Oleksandra Popovicha kuratoriv Mihajla Dovgiya Ivana Molnara Vasilya Ferenci ta Andriya Zeldi Obijshlosya budivnictvo v 170 tisyach koron Zhertovnistyu vidznachivsya Mikola Korchinskij yakij todi priyihav iz zarobitkiv u SShA Andrij Korchinskij vidiliv 5 gektariv zemli pributki z yakoyi jshli na budivnictvo cerkvi Ikoni do ikonostasa namalyuvav oliyeyu na polotni hudozhnik Syuch u 1937 r Z okremoyi dzvinici sho stoyala bilya derev yanoyi cerkvi perenesli na vezhu velikij dzvin kuplenij u 1920 r Odin malij dzvin kupiv M Korchinskij a drugij zhiteli sela Pislya 1949 r zmineno prisvyatu cerkva stala Pokrovskoyu Velikij zovnishnij remont zrobleno v 1985 r za kuratora Lugosha Ostannij remont buv u 1998 r Turistichni miscya hram Pokrovi pr bogorodici 1937 hram Pokrovi pr bogorodici 1937 NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 707 osib z yakih 339 cholovikiv ta 368 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 714 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 06 ugorska 1 96 rosijska 0 56 moldovska 0 28 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi