Ходинці (рос. Ходынцы) — одна з 13 племінних груп юкагирів, яка до початку російської колонізації займала територію у верхів'ях річок Анадир, Пенжина, Омолон. Основне заняття — полювання, рибальство та оленярство. Ходинці говорили на тайговому діалекті юкагирської мови. Назва ходинців евенкійською мовою — ходейджиль. Частина ходинців увійшли до складу чуванців а інша до омолонських евенів.
Ходинці | |
---|---|
Ареал | верхів'я річок Пенжина, Омолон, Анадир |
Близькі до: | юкагири чуванці |
Мова | юкагирська мова |
Релігія | шаманізм анімізм |
Історія
Були підкорені у 1650 році козаками Семена Мотори та Семена Дежньова. Ходинці згадуються в ряді історичних документів як рід юкагирів: «вгору Ізігі ту ж річку звуть Чондон, а живуть (там) ходинські мужики юкагири». У відписці анадирських прикажчиків якутським воєводам від 1709 року ходинці також названі юкагирським родом: «а з ним ходинського роду юкагир Пелача». Сотник Іван Курбатов у 80-х роках XVII ст. повідомляє про зустріч з юкагирами ходинського «роду».
На рубежі XVII–XVIII ст. у ходинців разом з аманатами було близько 120 працездатних чоловіків, всього населення було 480 осіб. У XVII–XIX століттях чисельність ходинців скоротилася внаслідок епідемій та міжусобиць. Так навесні 1681 року на Анюї велика група ходинців раптово напала на загін сотника Івана Курбатова, що йшов у Анадир. Душею цієї змови був Каніва, брат і наступник Ямочки, колишнього вождя Ямочкіного роду ходинців. Ходинці вбили 16 служивих і товмача — «козачу дружину Офоньки Шестакова», а уцілілих дванадцять чоловік чотири тижні тримали в облозі, перебивши всіх їздових собак. Росіян виручили ясакські чуванці, які відбили оточених.
Примітки
- Південніше коряків на п-ве Камчатці до м. Лопатка жили ітельмени [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Долгіх, Борис Осипович (1960). Родовой и племенной состав народов Сибири в XVII (рос) . Москва: Академія наук СРСР. с. 424.
- Жуков Євген Михайлович, ред. (1973). Ходинці (рос) . ВРЕ. Процитовано 15 жовтня 2015.
- КРАЇНА ЧУКЧІВ І КОРЯКІВ. Ч. IV.(рос.)
Джерела
- Бурикін, Олексій Олексійович. Історико-етнографічні та історико-культурні аспекти дослідження ономастичного простору регіону: (топоніміка і етноніміці Сх. Сибіру) / А. А. Бурикін; Ріс. акад. наук, Ін-т лінгвіст. дослідні. — Санкт-Петербург: Петерб. Сходознавство, 2006. — 220 с.; 22 см. — Бібліогр. :
- Н. В. Плужников, В. І. Шадрін. Юкагири // Народи Північного Сходу Сибіру / ред. Є. П. Батьянова, В. А. Тураєв. ІЕА РАН. М .: Наука, 2010.
- Туголуков В. А. Хто ви, юкагири? М .: Наука, 1979
- Юкагири. Історико-етнографічний нарис / З. В. Гоголєв, І. С. Гурвич і ін .; ред. А. П. Окладніков. Новосибірськ: Наука, 1975
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hodinci ros Hodyncy odna z 13 pleminnih grup yukagiriv yaka do pochatku rosijskoyi kolonizaciyi zajmala teritoriyu u verhiv yah richok Anadir Penzhina Omolon Osnovne zanyattya polyuvannya ribalstvo ta olenyarstvo Hodinci govorili na tajgovomu dialekti yukagirskoyi movi Nazva hodinciv evenkijskoyu movoyu hodejdzhil Chastina hodinciv uvijshli do skladu chuvanciv a insha do omolonskih eveniv HodinciArealverhiv ya richok Penzhina Omolon AnadirBlizki do yukagiri chuvanciMovayukagirska movaReligiyashamanizm animizmIstoriyaBuli pidkoreni u 1650 roci kozakami Semena Motori ta Semena Dezhnova Hodinci zgaduyutsya v ryadi istorichnih dokumentiv yak rid yukagiriv vgoru Izigi tu zh richku zvut Chondon a zhivut tam hodinski muzhiki yukagiri U vidpisci anadirskih prikazhchikiv yakutskim voyevodam vid 1709 roku hodinci takozh nazvani yukagirskim rodom a z nim hodinskogo rodu yukagir Pelacha Sotnik Ivan Kurbatov u 80 h rokah XVII st povidomlyaye pro zustrich z yukagirami hodinskogo rodu Na rubezhi XVII XVIII st u hodinciv razom z amanatami bulo blizko 120 pracezdatnih cholovikiv vsogo naselennya bulo 480 osib U XVII XIX stolittyah chiselnist hodinciv skorotilasya vnaslidok epidemij ta mizhusobic Tak navesni 1681 roku na Anyuyi velika grupa hodinciv raptovo napala na zagin sotnika Ivana Kurbatova sho jshov u Anadir Dusheyu ciyeyi zmovi buv Kaniva brat i nastupnik Yamochki kolishnogo vozhdya Yamochkinogo rodu hodinciv Hodinci vbili 16 sluzhivih i tovmacha kozachu druzhinu Ofonki Shestakova a ucililih dvanadcyat cholovik chotiri tizhni trimali v oblozi perebivshi vsih yizdovih sobak Rosiyan viruchili yasakski chuvanci yaki vidbili otochenih PrimitkiPivdennishe koryakiv na p ve Kamchatci do m Lopatka zhili itelmeni 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Dolgih Boris Osipovich 1960 Rodovoj i plemennoj sostav narodov Sibiri v XVII ros Moskva Akademiya nauk SRSR s 424 Zhukov Yevgen Mihajlovich red 1973 Hodinci ros VRE Procitovano 15 zhovtnya 2015 KRAYiNA ChUKChIV I KORYaKIV Ch IV ros DzherelaBurikin Oleksij Oleksijovich Istoriko etnografichni ta istoriko kulturni aspekti doslidzhennya onomastichnogo prostoru regionu toponimika i etnonimici Sh Sibiru A A Burikin Ris akad nauk In t lingvist doslidni Sankt Peterburg Peterb Shodoznavstvo 2006 220 s 22 sm Bibliogr ISBN 5 85803 310 5 N V Pluzhnikov V I Shadrin Yukagiri Narodi Pivnichnogo Shodu Sibiru red Ye P Batyanova V A Turayev IEA RAN M Nauka 2010 Tugolukov V A Hto vi yukagiri M Nauka 1979 Yukagiri Istoriko etnografichnij naris Z V Gogolyev I S Gurvich i in red A P Okladnikov Novosibirsk Nauka 1975 Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi