Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хи́льчичі — село в Україні, у Зноб-Новгородській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 323 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Кривоносівська сільська рада.
| село Хильчичі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Громада | Зноб-Новгородська селищна громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 323 | ||||
| Поштовий індекс | 41042 | ||||
| Телефонний код | +380 5451 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 52°09′14″ пн. ш. 33°28′24″ сх. д. / 52.15389° пн. ш. 33.47333° сх. д.Координати: 52°09′14″ пн. ш. 33°28′24″ сх. д. / 52.15389° пн. ш. 33.47333° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 134 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41022, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Зноб-Новгородське, вул. Шкільна, буд.1 | ||||
| Карта | |||||
  Хильчичі | |||||
 Хильчичі | |||||
| Мапа | |||||
Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району.
Географія
Село Хильчичі знаходиться на правому березі річки Бичиха, яка через 2 км впадає в річку Свига, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Таборище, на протилежному березі — село Кривоносівка.
Символіка
Де можуть місяць з підковою зустрітися? Тільки на гербі села Хильчичі. На зеленому тлі зображені півмісяць і підкова розвернуті один до одного, і які утворюють літеру «Х», першу в назві села. Внизу на синьому тлі голова бика що означає річку Бичиху. Два кохацьких хреста по боках - козацька історія села.
Історія
За твердженням глухівського протопопа Олексія Галяховського, який володів селом під час проведення Генерального слідства про маєтності Стародубського полку 1729 р., Хильчичі поселив при польському правлінні слуга Пясочинського Хількевіч «і за заслугу ону від Пясочинського» отримав їх «в особливе володіння».
Однак це твердження хибне. Хильчичі були поселені ще до передачі у 1619 році Сіверських земель до складу Речі Посполитої, в кінці XVI — початку XVII ст. Про це свідчить дарована грамота польського короля Сигізмунда від 20 квітня 1610 року про дарування деревеньки Фільчічі (Хильчичі) в Новгород-Сіверському повіті Івану Васильовичу Щеголеву.
Після укладення в грудні 1618 року Деулінського перемир'я Хильчичі були передані до складу Речі Посполитої. На момент передачі села Польщі, в кінці червня 1619 року, в них значилося 4 підданих московського царя, які разом з двома підданими села Очкине платили данину в царську казну в розмірі 2 злотих і 1 пуда меду на рік.
Через кілька років після переходу Сіверських земель до Польщі Хильчичі були даровані Новгород-Сіверському капітану Матіашу Бучинському, а від нього перейшли до Стефана Речинського, який у різний час служив мечником, підсудком, суддею Новгород-Сіверського повіту і поручиком надвірної хоругви А. Пясочинського.
У квітні 1644 року Стефан Речинський поступився Хильчичами Новгород-Сіверському старості Олександру Пясочинському, який володів ними до своєї смерті, яка настала в грудні 1645 року, після чого село перейшло у володіння його дружини Ельжбет і сина Яна.
Після звільнення України від поляків Хильчичі були включені в розряд «військових сіл» і під час правління Івана Самойловича (1672—1687), Івана Мазепи (1687—1708) та Івана Скоропадського знаходилися у відомстві старшини сотенної і ратушної Новгород-Сіверської, а 3 березня 1716 були подаровані гетьманом Скоропадським Глухівському протопопу Олексію Галяховському, в «спокійне володіння». До того часу частина жихівських земель, сінокосів та іншого нерухомого майна вже перебували у володінні Григорія Лук'яновича Жоравко і Данила Герасимовича Кутневського, які придбали їх шляхом «скуплення» селянських дворів.
По ревізії 1723 в Хильчичах значилися 45 дворів і 23 хати, з яких Олексію Галяховському належало 8 дворів і 12 хат, Г. Л. Жоравко — 6 хат, Д. Г. Кутневскому — 5 хат і козакам — 37 дворів.
Після смерті Г. Л. Жоравко (? — 23.04.1724), його володіння в Хильчичах дісталися його дружині Ганні Павлівні Жоравко (? — 13.04.1731), а від неї перейшли до її єдиної дочки Марії Григорівні Жоравко (? — До 1748). 23 січня 1732 Марія Григорівна вийшла заміж за Могилянського сотника Максима Михайловича Турківського та передала йому в придане млин в селі Хильчичах, слобідку Хільчанську та інше нерухоме майно, яке 29 квітня 1732 року було закріплено за ним універсалом гетьмана Апостола. Однак після смерті Марії Григорівни вказане майно було повернуто її родичам і передано у власність її двоюрідному брата Івану Тимофійовичу Жоравко.
Володіння Д. Г. Кутневского (? — 9.04.1732) після його смерті перейшли у спадок до його дружини Марії Савічни Савич (? — Після 1742), а від неї — до її дітей, бунчукового товариша Василя Даниловича Кутневского та Івана Даниловича Кутневського, а після смерті І. Д. Кутневского — до його дружини Параскевії Кутневської.
Що стосується володінь Олексія Галяховського (? — Після 1747), то після його смерті вони дісталися його дітям: Глухівському канцеляристу Петру Галяховському і перекладачу при імператорському кабінеті Дем'яну Галяховському. Хтось із них продав свою частину Хильчичів братам Юркевичам: Пантелеймону, Сафону та Миколі, а Пантелеймон Юркевич перепродав свою частину стародубському полковому осавулу Федору Кириловичу Чернацькому.
На момент проведення Румянцевской опису Малоросії 1765—1768 рр. в Хильчичах значився 21 двір і 16 бездворних хат, з яких бунчуковому товаришу В. Д. Кутневскому належало 2 підсусідських двора, Параскевії Кутневській — 1 бездворова хата, осавулові І. Т. Жоравко — 6 дворів, полковому осавулу Ф. К. Чернацькому — 4 двори і 11 бездворових хат і графу Кирилу Григоровичу Розумовському — 8 дворів і 4 бездворових хат. У вказаному описі не були включені володіння Сафона і Пантелеймона Юркевичів, хильчічських козаків і інших власників.
Після проведення Румянцевим опису Малоросії, в 1775 році, Сафон Юркевич продав за 150 руб. свою частину Хильчичів військовому канцеляристу Пантелеймону Федоровичу Чернацькому (1750 — ?), а та частина села, яка належала Миколі Юркевичу, перейшла у спадок до його сина — бунчукового товариша Петра Юркевича, а від нього до його дружини Марії Василівні Юркевич (уродженої Завадовської).
На момент опису Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр., в Хильчичах значилося 79 дворів і 100 хат, з яких виборним козакам належало 9 дворів і 14 хат, підпомічникам — 31 двір і 42 хати, статському раднику І. Т. Жоравко — 3 двору і 3 хати, військовому канцеляристу Юркевичу (?) — 5 дворів і 7 хат, Галяховському (?) — 4 двори і 4 хати, Кутневскому (Василю Даниловичу, Михайлу Івановичу та Петру Івановичу) — 3 двори і 2 хати і військовому канцеляристові П. Ф. Чернацькому — 25 дворів і 28 хат.
Після смерті П. Ф. Чернацькому його володіння в Хильчичах успадкував його син, титулярний радник Данило Пантелеймонович Чернацький (1807 — до 1861), а від нього вони перейшли до його дружини і дітям: Григорію (1849 — ?), Федору (1851 — ?), Євдокії (1843 — ?) і Марії (? — ?). Кому дісталися володіння інших власників, ми не знаємо.
Напередодні скасування кріпосного права, в 1859 році, в Хильчичах проживало 994 жителя, працював гуральня Чернацькому і кілька млинів. Близько половини всіх жителів села (194 кріпаків чоловічої статі зі своїми сім'ями) належали поручику Григорію Даниловичу Чернацькому, а решта — іншим власникам: Є. Г. Бернове, А. А. Юркевичу, І. А. Юркевичу і т. д.
У пореформений час на хільчичськіх землях оселився земський начальник Новгород Сіверського повіту (район Задесення) Микола Степанович Лук'яненко — Огнянко. За спогадами старожилів, він жив у двоповерховому цегляному будинку між Хильчичами і Кривоносівкою, займався сільським господарством і був добрим господарем і розумним керівником .
Після його смерті його володіння в Хильчичах успадкував його син Костянтин Миколайович Лук'яненко — Огнянко, який страждав на слабоумство, жив не подворянски і після революції ходив по селу і просив милостиню.
На початку 80-х років XIX століття в Хильчичах працювали 2 вітряних млини і 1 крупорушка, в 1910 році з'явився перший телефон, а в 1914 році — поштова контора.
З середини 90-х років ХІХ століття село було адміністративним центром Хільчічской волості Новгород-Сіверського повіту, до складу якої в 1897 році входили села: Боровичі, Журавка, Кренидівка, Кривоносівка, Мефодівка, Очкине, Таборище, Червоне та інші населені пункти.
У 1702 році місцева громада побудувала в Хильчичах православну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці і виділила на утримання її священнослужителів великий ділянку землі. З часом при церкві була відкрита церковно-приходська школа, в якій в 1768 році викладав дяк. За переказами, церква була побудована в «поганому місці» і в неї часто потрапляла блискавка. У зв'язку з цим її двічі, в 1770 і 1830 роках, переносили на нове місце. Після революції в Хильчичах звели нову церкву на новому місці. Однак незабаром її закрили, а в її приміщеннях на початку 30-х років розмістили сільський клуб, бібліотеку і пошту.
У жовтні 1860 при оновленої Різдво-Богородичної церкви була відкрита церковно-приходська школа, в якій в 1860—1861 навчальному році навчалося 18 хлопчиків і 9 дівчаток. У 1888 році в селі була відкрита земська школа, в якій в 1901 році навчалося 60 хлопчиків і 9 дівчаток. Школа знаходилася поруч з церквою, складалася з однієї класної кімнати, бібліотеки і квартири для вчителя і утримувалася за рахунок коштів земства та сільського суспільства.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 391 особа, з яких 155 чоловіків та 236 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 310 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 71,21 % |
| російська | 28,79 % |
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Хильчичі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hi lchichi selo v Ukrayini u Znob Novgorodskij selishnij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 323 osib Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Krivonosivska silska rada selo HilchichiGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Shostkinskij rajonGromada Znob Novgorodska selishna gromadaOsnovni daniNaselennya 323Poshtovij indeks 41042Telefonnij kod 380 5451Geografichni daniGeografichni koordinati 52 09 14 pn sh 33 28 24 sh d 52 15389 pn sh 33 47333 sh d 52 15389 33 47333 Koordinati 52 09 14 pn sh 33 28 24 sh d 52 15389 pn sh 33 47333 sh d 52 15389 33 47333Serednya visota nad rivnem morya 134 mMisceva vladaAdresa radi 41022 Sumska obl Shostkinskij r n smt Znob Novgorodske vul Shkilna bud 1KartaHilchichiHilchichiMapa Pislya likvidaciyi Seredino Budskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Shostkinskogo rajonu GeografiyaSelo Hilchichi znahoditsya na pravomu berezi richki Bichiha yaka cherez 2 km vpadaye v richku Sviga nizhche za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Taborishe na protilezhnomu berezi selo Krivonosivka SimvolikaDe mozhut misyac z pidkovoyu zustritisya Tilki na gerbi sela Hilchichi Na zelenomu tli zobrazheni pivmisyac i pidkova rozvernuti odin do odnogo i yaki utvoryuyut literu H pershu v nazvi sela Vnizu na sinomu tli golova bika sho oznachaye richku Bichihu Dva kohackih hresta po bokah kozacka istoriya sela IstoriyaZa tverdzhennyam gluhivskogo protopopa Oleksiya Galyahovskogo yakij volodiv selom pid chas provedennya Generalnogo slidstva pro mayetnosti Starodubskogo polku 1729 r Hilchichi poseliv pri polskomu pravlinni sluga Pyasochinskogo Hilkevich i za zaslugu onu vid Pyasochinskogo otrimav yih v osoblive volodinnya Odnak ce tverdzhennya hibne Hilchichi buli poseleni she do peredachi u 1619 roci Siverskih zemel do skladu Rechi Pospolitoyi v kinci XVI pochatku XVII st Pro ce svidchit darovana gramota polskogo korolya Sigizmunda vid 20 kvitnya 1610 roku pro daruvannya derevenki Filchichi Hilchichi v Novgorod Siverskomu poviti Ivanu Vasilovichu Shegolevu Pislya ukladennya v grudni 1618 roku Deulinskogo peremir ya Hilchichi buli peredani do skladu Rechi Pospolitoyi Na moment peredachi sela Polshi v kinci chervnya 1619 roku v nih znachilosya 4 piddanih moskovskogo carya yaki razom z dvoma piddanimi sela Ochkine platili daninu v carsku kaznu v rozmiri 2 zlotih i 1 puda medu na rik Cherez kilka rokiv pislya perehodu Siverskih zemel do Polshi Hilchichi buli darovani Novgorod Siverskomu kapitanu Matiashu Buchinskomu a vid nogo perejshli do Stefana Rechinskogo yakij u riznij chas sluzhiv mechnikom pidsudkom suddeyu Novgorod Siverskogo povitu i poruchikom nadvirnoyi horugvi A Pyasochinskogo U kvitni 1644 roku Stefan Rechinskij postupivsya Hilchichami Novgorod Siverskomu starosti Oleksandru Pyasochinskomu yakij volodiv nimi do svoyeyi smerti yaka nastala v grudni 1645 roku pislya chogo selo perejshlo u volodinnya jogo druzhini Elzhbet i sina Yana Pislya zvilnennya Ukrayini vid polyakiv Hilchichi buli vklyucheni v rozryad vijskovih sil i pid chas pravlinnya Ivana Samojlovicha 1672 1687 Ivana Mazepi 1687 1708 ta Ivana Skoropadskogo znahodilisya u vidomstvi starshini sotennoyi i ratushnoyi Novgorod Siverskoyi a 3 bereznya 1716 buli podarovani getmanom Skoropadskim Gluhivskomu protopopu Oleksiyu Galyahovskomu v spokijne volodinnya Do togo chasu chastina zhihivskih zemel sinokosiv ta inshogo neruhomogo majna vzhe perebuvali u volodinni Grigoriya Luk yanovicha Zhoravko i Danila Gerasimovicha Kutnevskogo yaki pridbali yih shlyahom skuplennya selyanskih dvoriv Po reviziyi 1723 v Hilchichah znachilisya 45 dvoriv i 23 hati z yakih Oleksiyu Galyahovskomu nalezhalo 8 dvoriv i 12 hat G L Zhoravko 6 hat D G Kutnevskomu 5 hat i kozakam 37 dvoriv Pislya smerti G L Zhoravko 23 04 1724 jogo volodinnya v Hilchichah distalisya jogo druzhini Ganni Pavlivni Zhoravko 13 04 1731 a vid neyi perejshli do yiyi yedinoyi dochki Mariyi Grigorivni Zhoravko Do 1748 23 sichnya 1732 Mariya Grigorivna vijshla zamizh za Mogilyanskogo sotnika Maksima Mihajlovicha Turkivskogo ta peredala jomu v pridane mlin v seli Hilchichah slobidku Hilchansku ta inshe neruhome majno yake 29 kvitnya 1732 roku bulo zakripleno za nim universalom getmana Apostola Odnak pislya smerti Mariyi Grigorivni vkazane majno bulo povernuto yiyi rodicham i peredano u vlasnist yiyi dvoyuridnomu brata Ivanu Timofijovichu Zhoravko Volodinnya D G Kutnevskogo 9 04 1732 pislya jogo smerti perejshli u spadok do jogo druzhini Mariyi Savichni Savich Pislya 1742 a vid neyi do yiyi ditej bunchukovogo tovarisha Vasilya Danilovicha Kutnevskogo ta Ivana Danilovicha Kutnevskogo a pislya smerti I D Kutnevskogo do jogo druzhini Paraskeviyi Kutnevskoyi Sho stosuyetsya volodin Oleksiya Galyahovskogo Pislya 1747 to pislya jogo smerti voni distalisya jogo dityam Gluhivskomu kancelyaristu Petru Galyahovskomu i perekladachu pri imperatorskomu kabineti Dem yanu Galyahovskomu Htos iz nih prodav svoyu chastinu Hilchichiv bratam Yurkevicham Pantelejmonu Safonu ta Mikoli a Pantelejmon Yurkevich pereprodav svoyu chastinu starodubskomu polkovomu osavulu Fedoru Kirilovichu Chernackomu Na moment provedennya Rumyancevskoj opisu Malorosiyi 1765 1768 rr v Hilchichah znachivsya 21 dvir i 16 bezdvornih hat z yakih bunchukovomu tovarishu V D Kutnevskomu nalezhalo 2 pidsusidskih dvora Paraskeviyi Kutnevskij 1 bezdvorova hata osavulovi I T Zhoravko 6 dvoriv polkovomu osavulu F K Chernackomu 4 dvori i 11 bezdvorovih hat i grafu Kirilu Grigorovichu Rozumovskomu 8 dvoriv i 4 bezdvorovih hat U vkazanomu opisi ne buli vklyucheni volodinnya Safona i Pantelejmona Yurkevichiv hilchichskih kozakiv i inshih vlasnikiv Pislya provedennya Rumyancevim opisu Malorosiyi v 1775 roci Safon Yurkevich prodav za 150 rub svoyu chastinu Hilchichiv vijskovomu kancelyaristu Pantelejmonu Fedorovichu Chernackomu 1750 a ta chastina sela yaka nalezhala Mikoli Yurkevichu perejshla u spadok do jogo sina bunchukovogo tovarisha Petra Yurkevicha a vid nogo do jogo druzhini Mariyi Vasilivni Yurkevich urodzhenoyi Zavadovskoyi Na moment opisu Novgorod Siverskogo namisnictva 1779 1781 rr v Hilchichah znachilosya 79 dvoriv i 100 hat z yakih vibornim kozakam nalezhalo 9 dvoriv i 14 hat pidpomichnikam 31 dvir i 42 hati statskomu radniku I T Zhoravko 3 dvoru i 3 hati vijskovomu kancelyaristu Yurkevichu 5 dvoriv i 7 hat Galyahovskomu 4 dvori i 4 hati Kutnevskomu Vasilyu Danilovichu Mihajlu Ivanovichu ta Petru Ivanovichu 3 dvori i 2 hati i vijskovomu kancelyaristovi P F Chernackomu 25 dvoriv i 28 hat Pislya smerti P F Chernackomu jogo volodinnya v Hilchichah uspadkuvav jogo sin titulyarnij radnik Danilo Pantelejmonovich Chernackij 1807 do 1861 a vid nogo voni perejshli do jogo druzhini i dityam Grigoriyu 1849 Fedoru 1851 Yevdokiyi 1843 i Mariyi Komu distalisya volodinnya inshih vlasnikiv mi ne znayemo Naperedodni skasuvannya kriposnogo prava v 1859 roci v Hilchichah prozhivalo 994 zhitelya pracyuvav guralnya Chernackomu i kilka mliniv Blizko polovini vsih zhiteliv sela 194 kripakiv cholovichoyi stati zi svoyimi sim yami nalezhali poruchiku Grigoriyu Danilovichu Chernackomu a reshta inshim vlasnikam Ye G Bernove A A Yurkevichu I A Yurkevichu i t d U poreformenij chas na hilchichskih zemlyah oselivsya zemskij nachalnik Novgorod Siverskogo povitu rajon Zadesennya Mikola Stepanovich Luk yanenko Ognyanko Za spogadami starozhiliv vin zhiv u dvopoverhovomu ceglyanomu budinku mizh Hilchichami i Krivonosivkoyu zajmavsya silskim gospodarstvom i buv dobrim gospodarem i rozumnim kerivnikom Pislya jogo smerti jogo volodinnya v Hilchichah uspadkuvav jogo sin Kostyantin Mikolajovich Luk yanenko Ognyanko yakij strazhdav na slaboumstvo zhiv ne podvoryanski i pislya revolyuciyi hodiv po selu i prosiv milostinyu Na pochatku 80 h rokiv XIX stolittya v Hilchichah pracyuvali 2 vitryanih mlini i 1 kruporushka v 1910 roci z yavivsya pershij telefon a v 1914 roci poshtova kontora Z seredini 90 h rokiv HIH stolittya selo bulo administrativnim centrom Hilchichskoj volosti Novgorod Siverskogo povitu do skladu yakoyi v 1897 roci vhodili sela Borovichi Zhuravka Krenidivka Krivonosivka Mefodivka Ochkine Taborishe Chervone ta inshi naseleni punkti U 1702 roci misceva gromada pobuduvala v Hilchichah pravoslavnu cerkvu na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici i vidilila na utrimannya yiyi svyashennosluzhiteliv velikij dilyanku zemli Z chasom pri cerkvi bula vidkrita cerkovno prihodska shkola v yakij v 1768 roci vikladav dyak Za perekazami cerkva bula pobudovana v poganomu misci i v neyi chasto potraplyala bliskavka U zv yazku z cim yiyi dvichi v 1770 i 1830 rokah perenosili na nove misce Pislya revolyuciyi v Hilchichah zveli novu cerkvu na novomu misci Odnak nezabarom yiyi zakrili a v yiyi primishennyah na pochatku 30 h rokiv rozmistili silskij klub biblioteku i poshtu U zhovtni 1860 pri onovlenoyi Rizdvo Bogorodichnoyi cerkvi bula vidkrita cerkovno prihodska shkola v yakij v 1860 1861 navchalnomu roci navchalosya 18 hlopchikiv i 9 divchatok U 1888 roci v seli bula vidkrita zemska shkola v yakij v 1901 roci navchalosya 60 hlopchikiv i 9 divchatok Shkola znahodilasya poruch z cerkvoyu skladalasya z odniyeyi klasnoyi kimnati biblioteki i kvartiri dlya vchitelya i utrimuvalasya za rahunok koshtiv zemstva ta silskogo suspilstva NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 391 osoba z yakih 155 cholovikiv ta 236 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 310 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 71 21 rosijska 28 79 PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Sumska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Hilchichi