Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хи́жа — село в Королівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Хижа | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Закарпатська область | ||||
| Район | Берегівський район | ||||
| Громада | Королівська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1629 | ||||
| Колишня назва | Мала Тарна | ||||
| Населення | 1714 | ||||
| Площа | 5,610 км² | ||||
| Густота населення | 0,31 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 90342 | ||||
| Телефонний код | +380 03143 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°06′32″ пн. ш. 23°12′24″ сх. д. / 48.10889° пн. ш. 23.20667° сх. д.Координати: 48°06′32″ пн. ш. 23°12′24″ сх. д. / 48.10889° пн. ш. 23.20667° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 200 м | ||||
| Відстань до районного центру | 15 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Королево | ||||
| Відстань до залізничної станції | 7 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 90342, с.Хижа, вул.Шевченка, 57 | ||||
| Карта | |||||
  Хижа | |||||
 Хижа | |||||
| Мапа | |||||
Географія
Село розміщене в Закарпатському передгір'ї на Гірсько-карпатському поясі (відроги хребта Гута), на українсько-румунському кордоні. Села-сусіди — Черна, Новоселиця, Гудя Виноградівського району, село Велятин Хустського району, а через румунський кордон — Велика Тарна (угор. Нодь Тарна, Nagytarna, рум. Tarna Mare). Село розташоване на відстані 15 км від районного центру та за 7 км від залізничного вузла смт. Королево. Середня висота 200 м над рівнем моря.
Назва
Колишня назва — Мала Тарна (угор. Kistarna, рум. Tarna Mica). Походить назва від слов’янського слова ТРН – ТРНАВА, що українською означає терен, відомий всім кущ з дикоростучими плодами. Що стосується слова Хижа, то ще в давніші часи Малу Тарну місцеві жителі називали Хижі.
Історія
В околицях села Хижа відкрито три палеолітичних місцезнаходження: два мустьєрського. одне – пізньопалеолітичного часу.
Село цікаве археологічними пам'ятками ранньозалізної доби. На його околицях виявлено робочі майданчики із залишками виробництва заліза (територія села входила до Дяківського металургійного району).
Перша письмова згадка — 1629 року. За кордоном знаходиться село Велика Тарна (Тарна Маре). У 1946 році закарпатську частину перейменували на Хижу. Розділили село ще за Чехословаччини в 1921 році. Тоді Оклі, Фертешолмаш і Велика Паладь відійшли під юрисдикцію Чехословаччині, взамін румунам віддали Бочков, Комловш, Сухий Потік і Велику Тарну. Як це часто буває при поділах, село розрізали по-живому. Щоб люди не втратили родинні зв’язки, уряди Чехословаччини та Румунії в районі села Гудя відкрили у 1922 році пропускний пункт, який діяв до 1939 року.
Із самого початку існування село належало нялабській домінії баронів Перені. Для прикладу, в 1638 році спадкоємці барона Імре Перені володіли в селі чотирма половинними кріпацькими наділами та одною третиною кріпацького наділу, одним невизначеним та одним покинутим наділами. Вже в 1775 році член сім’ї Перені Йокоб має сім кріпаків, трьох желярів і одного желяра без житла; Імре - шість кріпаків і одного желяра; Шандор – двох кріпаків; спадкоємці графа Яноша Телекі мають одного кріпака.
Цікаво, що в списках 1775 року, підготовлених під час проведення урбаріальної реформи, знаходимо прізвища, які і тепер зустрічаються у жителів села: Палешнік, Пелекач, Прокоп, Тотар, Філеп, Івачко, Палекач, Тімко, Богаш, Коцан, Орос, Товт, Поп. Прізвище Пінтє згадується в 1638 році, а в 1668 році є записи про Сідея Олексу, Крайняя, Вражу, Мушку, Філевича.
У виданому свідоцтві в 1773 році про наслідки місцевого перепису і в річному нотаріальному звіті за 1862 рік мовою жителів села вказана рутенська (русинська).
У 1925 році пройшли кінцеві врегулювання у спірних питаннях по кордону між Румунією і Чехословаччиною. Тоді частина від румунського села Велика Тарна відійшла до Хижі, а відповідна частина її території була приєднана до Румунії.
Найвищою горою Виноградівського району, на схилах якого і розкинулася Хижа, є Фрасин — 850 м, тут виявлені вулканічні кратери.
Карпатські гори добре захищають село від холодних північних повітряних мас, тому тут клімат помірно континентальний, відносно жарке літо і м'яка малосніжна зима. Середньорічна температура повітря 8,8 — 9,3° С. Середня температура в липні 23 — 25° С, в січні — 3 — 4°С. Опадів випадає 600—800 мм в рік, найбільше в травні і червні. Зима коротка: починається в середині грудня і триває 2,5 — 3 місяці; часто бувають відлиги, сніговий покрив нестійкий і малопотужний.
Через село протікає невеличкий потічок Холт, який бере початок у гірському т. зв. Гонзовому потоці. Живиться потічок ґрунтовими водами, що стікаються в нього дрібнішими струмками. У повінь досить руйнівний: зносить містки, заливає городи поля, руйнує вулиці села. Кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства і тваринництва. Тут вирощують фруктові дерева, виноградники, ягідні та інші теплолюбні культури. З північної та східної частини село оточують лісисті гори. Основні породи лісів: бук, дуб, береза, граб, а на схилах — кущі різних ягід, серед яких поширені шипшина, кизил, тернослив, луг, червона калина. Росте тут і рідкісний шафран Гейфеля.
Село умовно поділено на декілька районів — Нижній кінець, Верхній кінець, Корнети, Застава, Млиновиця, Жолобина, під Чучковом тощо
В селі довгий час був облаштований міжнародний піших перехід, який зараз не діє.
З весни до пізньої осені у лісах буває багато грибів: білі гриби, підберезовики, гірчиці, голубінки, маслята, козарі, лисички та інші. У межах території села є кілька видів корисних копалин: камінь будівельний (урочище Плита), жовтий пісок, джерела прісної (урочище Борсучини) та мінеральної води (біля українсько-румунського кордону).
У селі є середня школа, будинок культури, амбулаторія, дитячий садок, пошта, кілька підприємств торгівлі.
У 2010 році Хижанській ЗОШ І-ІІІ ступенів виповнилося 40 років. Центр села прикрашають два храми, які відвідують вірники православної та греко-католицької християнських конфесій.
Серед вулканічних порід Вигорлат-Гутинських гір, від м. Ужгорода до с. Хижі виявлені андезито-бальзати.
Символіка
Герб: у щиті на зеленому вістрі срібна хижа (хата) із золотими дверима та вікнами і під такою ж стріхою, над нею – квітка терну зі срібними пелюстками та золотим осердям і листочками; обабіч на срібних полях по пурпуровій квітці шафрану із зеленими листочками.
Прапор: квадратне полотнище, на зеленому фоні біла хата з жовтими дверима та вікнами і під такою ж стріхою, над нею – квітка терну з білими пелюстками та жовтим осердям і листочками; від древка йде лиштва (завширшки в 1/5 сторони прапора), розділена горизонтально поперемінно на 5 синіх і 5 жовтих частин. Стара хата під золотою солом’яною стріхою вказує на сучасну назву села. Квітка терну символізує давню назву поселення – Мала Тарна. Геральдичне вістря умовно означає розташування Хижі біля гори Фрасин, а зелене поле уособлює Карпатські гори. Квітки шафрану підкреслюють унікальність місцевої природи. На прапорі синьо-жовта лиштва уособлює знаходження села біля Державного кордону України.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1505 осіб, з яких 735 чоловіків та 770 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1673 особи.
храм св. великомученика Дмитра. 1872.
У 1751 р. згадано дерев’яну церкву св. Дмитра в поганому стані, вкриту соломою, забезпечену малими образами та одним дзвоном.
У 1775 р. Мала Тарна є філією Великої Тарни (нині Тарна-Маре в Румунії). Тоді ж згадують стару дерев’яну церкву, збудовану парохіянами з могутніх брусів. Струнка мурована церква базилічної форми постала завдяки самовідданій праці й організаторським здібностям місцевого пароха о. Василя Воленського та працьовитості і жертовності його вірників. Нові дзвони, куплені зусиллями кураторів Василя Філепа, Василя Батина та дяка В. Філепа, посвятили 2 лютого 1937 р. Двір з кам’яним хрестом 1907 р. оточений добре збереженою кам’яною огорожею. Останній ремонт зроблено в 1991 р.
Туристичні місця
храм св. великомученика Дмитра. 1872.
- гора Фрасин — 850 м, тут виявлені вулканічні кратери.
Село цікаве археологічними пам'ятками ранньозалізної доби. На його околицях виявлено робочі майданчики із залишками виробництва заліза (територія села входила до Дяківського металургійного району).
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,01 % |
| російська | 0,70 % |
| румунська | 0,12 % |
| білоруська | 0,06 % |
| молдовська | 0,06 % |
| угорська | 0,06 % |
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Хижанські вечорниці
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hi zha selo v Korolivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Hizha Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Korolivska gromada Osnovni dani Persha zgadka 1629 Kolishnya nazva Mala Tarna Naselennya 1714 Plosha 5 610 km Gustota naselennya 0 31 osib km Poshtovij indeks 90342 Telefonnij kod 380 03143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 06 32 pn sh 23 12 24 sh d 48 10889 pn sh 23 20667 sh d 48 10889 23 20667 Koordinati 48 06 32 pn sh 23 12 24 sh d 48 10889 pn sh 23 20667 sh d 48 10889 23 20667 Serednya visota nad rivnem morya 200 m Vidstan do rajonnogo centru 15 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Korolevo Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 7 km Misceva vlada Adresa radi 90342 s Hizha vul Shevchenka 57 Karta Hizha Hizha Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hizha znachennya GeografiyaSelo rozmishene v Zakarpatskomu peredgir yi na Girsko karpatskomu poyasi vidrogi hrebta Guta na ukrayinsko rumunskomu kordoni Sela susidi Cherna Novoselicya Gudya Vinogradivskogo rajonu selo Velyatin Hustskogo rajonu a cherez rumunskij kordon Velika Tarna ugor Nod Tarna Nagytarna rum Tarna Mare Selo roztashovane na vidstani 15 km vid rajonnogo centru ta za 7 km vid zaliznichnogo vuzla smt Korolevo Serednya visota 200 m nad rivnem morya NazvaKolishnya nazva Mala Tarna ugor Kistarna rum Tarna Mica Pohodit nazva vid slov yanskogo slova TRN TRNAVA sho ukrayinskoyu oznachaye teren vidomij vsim kush z dikorostuchimi plodami Sho stosuyetsya slova Hizha to she v davnishi chasi Malu Tarnu miscevi zhiteli nazivali Hizhi IstoriyaV okolicyah sela Hizha vidkrito tri paleolitichnih misceznahodzhennya dva mustyerskogo odne piznopaleolitichnogo chasu Selo cikave arheologichnimi pam yatkami rannozaliznoyi dobi Na jogo okolicyah viyavleno robochi majdanchiki iz zalishkami virobnictva zaliza teritoriya sela vhodila do Dyakivskogo metalurgijnogo rajonu Persha pismova zgadka 1629 roku Za kordonom znahoditsya selo Velika Tarna Tarna Mare U 1946 roci zakarpatsku chastinu perejmenuvali na Hizhu Rozdilili selo she za Chehoslovachchini v 1921 roci Todi Okli Fertesholmash i Velika Palad vidijshli pid yurisdikciyu Chehoslovachchini vzamin rumunam viddali Bochkov Komlovsh Suhij Potik i Veliku Tarnu Yak ce chasto buvaye pri podilah selo rozrizali po zhivomu Shob lyudi ne vtratili rodinni zv yazki uryadi Chehoslovachchini ta Rumuniyi v rajoni sela Gudya vidkrili u 1922 roci propusknij punkt yakij diyav do 1939 roku Iz samogo pochatku isnuvannya selo nalezhalo nyalabskij dominiyi baroniv Pereni Dlya prikladu v 1638 roci spadkoyemci barona Imre Pereni volodili v seli chotirma polovinnimi kripackimi nadilami ta odnoyu tretinoyu kripackogo nadilu odnim neviznachenim ta odnim pokinutim nadilami Vzhe v 1775 roci chlen sim yi Pereni Jokob maye sim kripakiv troh zhelyariv i odnogo zhelyara bez zhitla Imre shist kripakiv i odnogo zhelyara Shandor dvoh kripakiv spadkoyemci grafa Yanosha Teleki mayut odnogo kripaka Cikavo sho v spiskah 1775 roku pidgotovlenih pid chas provedennya urbarialnoyi reformi znahodimo prizvisha yaki i teper zustrichayutsya u zhiteliv sela Paleshnik Pelekach Prokop Totar Filep Ivachko Palekach Timko Bogash Kocan Oros Tovt Pop Prizvishe Pintye zgaduyetsya v 1638 roci a v 1668 roci ye zapisi pro Sideya Oleksu Krajnyaya Vrazhu Mushku Filevicha U vidanomu svidoctvi v 1773 roci pro naslidki miscevogo perepisu i v richnomu notarialnomu zviti za 1862 rik movoyu zhiteliv sela vkazana rutenska rusinska U 1925 roci projshli kincevi vregulyuvannya u spirnih pitannyah po kordonu mizh Rumuniyeyu i Chehoslovachchinoyu Todi chastina vid rumunskogo sela Velika Tarna vidijshla do Hizhi a vidpovidna chastina yiyi teritoriyi bula priyednana do Rumuniyi Najvishoyu goroyu Vinogradivskogo rajonu na shilah yakogo i rozkinulasya Hizha ye Frasin 850 m tut viyavleni vulkanichni krateri Karpatski gori dobre zahishayut selo vid holodnih pivnichnih povitryanih mas tomu tut klimat pomirno kontinentalnij vidnosno zharke lito i m yaka malosnizhna zima Serednorichna temperatura povitrya 8 8 9 3 S Serednya temperatura v lipni 23 25 S v sichni 3 4 S Opadiv vipadaye 600 800 mm v rik najbilshe v travni i chervni Zima korotka pochinayetsya v seredini grudnya i trivaye 2 5 3 misyaci chasto buvayut vidligi snigovij pokriv nestijkij i malopotuzhnij Cherez selo protikaye nevelichkij potichok Holt yakij bere pochatok u girskomu t zv Gonzovomu potoci Zhivitsya potichok gruntovimi vodami sho stikayutsya v nogo dribnishimi strumkami U povin dosit rujnivnij znosit mistki zalivaye gorodi polya rujnuye vulici sela Klimatichni umovi spriyayut rozvitku silskogo gospodarstva i tvarinnictva Tut viroshuyut fruktovi dereva vinogradniki yagidni ta inshi teplolyubni kulturi Z pivnichnoyi ta shidnoyi chastini selo otochuyut lisisti gori Osnovni porodi lisiv buk dub bereza grab a na shilah kushi riznih yagid sered yakih poshireni shipshina kizil ternosliv lug chervona kalina Roste tut i ridkisnij shafran Gejfelya Selo umovno podileno na dekilka rajoniv Nizhnij kinec Verhnij kinec Korneti Zastava Mlinovicya Zholobina pid Chuchkovom tosho V seli dovgij chas buv oblashtovanij mizhnarodnij pishih perehid yakij zaraz ne diye Z vesni do piznoyi oseni u lisah buvaye bagato gribiv bili gribi pidberezoviki girchici golubinki maslyata kozari lisichki ta inshi U mezhah teritoriyi sela ye kilka vidiv korisnih kopalin kamin budivelnij urochishe Plita zhovtij pisok dzherela prisnoyi urochishe Borsuchini ta mineralnoyi vodi bilya ukrayinsko rumunskogo kordonu U seli ye serednya shkola budinok kulturi ambulatoriya dityachij sadok poshta kilka pidpriyemstv torgivli U 2010 roci Hizhanskij ZOSh I III stupeniv vipovnilosya 40 rokiv Centr sela prikrashayut dva hrami yaki vidviduyut virniki pravoslavnoyi ta greko katolickoyi hristiyanskih konfesij Sered vulkanichnih porid Vigorlat Gutinskih gir vid m Uzhgoroda do s Hizhi viyavleni andezito balzati SimvolikaGerb u shiti na zelenomu vistri sribna hizha hata iz zolotimi dverima ta viknami i pid takoyu zh strihoyu nad neyu kvitka ternu zi sribnimi pelyustkami ta zolotim oserdyam i listochkami obabich na sribnih polyah po purpurovij kvitci shafranu iz zelenimi listochkami Prapor kvadratne polotnishe na zelenomu foni bila hata z zhovtimi dverima ta viknami i pid takoyu zh strihoyu nad neyu kvitka ternu z bilimi pelyustkami ta zhovtim oserdyam i listochkami vid drevka jde lishtva zavshirshki v 1 5 storoni prapora rozdilena gorizontalno popereminno na 5 sinih i 5 zhovtih chastin Stara hata pid zolotoyu solom yanoyu strihoyu vkazuye na suchasnu nazvu sela Kvitka ternu simvolizuye davnyu nazvu poselennya Mala Tarna Geraldichne vistrya umovno oznachaye roztashuvannya Hizhi bilya gori Frasin a zelene pole uosoblyuye Karpatski gori Kvitki shafranu pidkreslyuyut unikalnist miscevoyi prirodi Na prapori sino zhovta lishtva uosoblyuye znahodzhennya sela bilya Derzhavnogo kordonu Ukrayini NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1505 osib z yakih 735 cholovikiv ta 770 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1673 osobi hram sv velikomuchenika Dmitra 1872 U 1751 r zgadano derev yanu cerkvu sv Dmitra v poganomu stani vkritu solomoyu zabezpechenu malimi obrazami ta odnim dzvonom U 1775 r Mala Tarna ye filiyeyu Velikoyi Tarni nini Tarna Mare v Rumuniyi Todi zh zgaduyut staru derev yanu cerkvu zbudovanu parohiyanami z mogutnih brusiv Strunka murovana cerkva bazilichnoyi formi postala zavdyaki samoviddanij praci j organizatorskim zdibnostyam miscevogo paroha o Vasilya Volenskogo ta pracovitosti i zhertovnosti jogo virnikiv Novi dzvoni kupleni zusillyami kuratoriv Vasilya Filepa Vasilya Batina ta dyaka V Filepa posvyatili 2 lyutogo 1937 r Dvir z kam yanim hrestom 1907 r otochenij dobre zberezhenoyu kam yanoyu ogorozheyu Ostannij remont zrobleno v 1991 r Turistichni miscyahram sv velikomuchenika Dmitra 1872 gora Frasin 850 m tut viyavleni vulkanichni krateri Selo cikave arheologichnimi pam yatkami rannozaliznoyi dobi Na jogo okolicyah viyavleno robochi majdanchiki iz zalishkami virobnictva zaliza teritoriya sela vhodila do Dyakivskogo metalurgijnogo rajonu MovaRozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 01 rosijska 0 70 rumunska 0 12 biloruska 0 06 moldovska 0 06 ugorska 0 06 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaHizhanski vechornici Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi