Хеньо (кор. 해녀, дослівно жінка моря) — у Кореї професійна пірнальниця, яка заробляє на життя видобутком молюсків та інших делікатесів з морського дна. Найвідоміші хеньо південнокорейського острова Чеджу.
На даний час у зв'язку з трансформаціями в південнокорейській економіці і способі життя корейців, професія хеньо вимирає, залишаючись, при цьому, значимим елементом культури і однією з туристичних пам'яток острова Чеджу. У 1960-ті роки чисельність хеньо на Чеджу досягала 30 тисяч, однак на початку XXI століття тут залишилося не більше 5 тисяч хеньо, причому більшості було понад 60 років.
Історія
Точний час появи професії хеньо невідомий, проте документальні свідчення про їхнє існування відносяться вже до XVII століття. Одне з перших описів хеньо з Чеджу належить голландському мандрівникові Хендріку Хамелю, який провів зі своєю командою 13 років у Кореї після корабельної аварії, яка сталася в 1653 році. Робота по збору морепродуктів в середньовічній Кореї вважалася одним з найменш престижних професій. Займалися нею тільки жінки, багато з яких були єдиними годувальниками в сім'ї. Уряд династії Чосон обкладала хеньо податками, які виплачувалися з їх вилову. Лише частина продукції йшла в їжу. В епоху японського колоніального управління становище хеньо дещо покращилося, оскільки зібрані ними морепродукти високо цінувалися японськими гурманами. На початку XX століття чисельність хеньо перевищила 10 тисяч осіб. Експорт до Японії ріс і в 1960-х роках культура хеньо досягла свого розквіту. У той час цю професію обрало 20% мешканок Чеджу.
Проте починаючи з 1970-х років почався занепад професії хеньо. Серед причин занепаду відзначають загальне підвищення рівня життя в країні, перепрофілювання сільського господарства острова на вирощування мандаринів і конярство, розвиток туризму, а також створення ферм, які займаються вирощуванням водоростей. Хеньо не змогли пристосуватися до цих змін і їх чисельність пішла на спад, оскільки молоді жінки острова перестали вибирати для себе цю професію.
На початку XXI століття хеньо вважаються вимираючою професією. За 50 років їх чисельність скоротилася вшестеро, більшість з них старше 60 років. З основи економіки острова хеньо перетворилися на туристичну пам'ятку. Уряд Південної Кореї піклується про збереження культури хеньо, зокрема, в 2006 році на Чеджу був відкритий музей хеньо, створена спеціальна школа, в якій можна навчитися цій професії — безкоштовний курс навчання триває 4 місяці.
Опис
Більшість хеньо занурюється на глибину близько 3-5 метрів, проте найкращі працюють на глибинах до 20 метрів. Ніякого спеціального устаткування хеньо не використовують, за винятком гідрокостюма і маски для пірнання. Працюють в групах, затримуючи дихання при зануренні на кілька хвилин. На чолі групи стоїть найдосвідченіша хеньо. Основний улов — різні морські безхребетні, що вважаються делікатесом у країнах Східної Азії, а також харчові водорості. Знаряддя праці нирців — металеві скребки, за допомогою яких вони збирають улов з вулканічних каменів прибережної смуги острова в спеціальні кошики.
Див. також
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хеньо |
- Curley, Gregory. The haenyo divers: Korea’s women of the sea (англійською) . Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
- The Sirens of Jeju (англійською) . Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
- Ланьков, Андрей. Хэнё, "женщины моря". Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
- Haenyo divers brave the dangers of the deep (англійською) . Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Heno kor 해녀 doslivno zhinka morya u Koreyi profesijna pirnalnicya yaka zaroblyaye na zhittya vidobutkom molyuskiv ta inshih delikatesiv z morskogo dna Najvidomishi heno pivdennokorejskogo ostrova Chedzhu Na danij chas u zv yazku z transformaciyami v pivdennokorejskij ekonomici i sposobi zhittya korejciv profesiya heno vimiraye zalishayuchis pri comu znachimim elementom kulturi i odniyeyu z turistichnih pam yatok ostrova Chedzhu U 1960 ti roki chiselnist heno na Chedzhu dosyagala 30 tisyach odnak na pochatku XXI stolittya tut zalishilosya ne bilshe 5 tisyach heno prichomu bilshosti bulo ponad 60 rokiv IstoriyaTochnij chas poyavi profesiyi heno nevidomij prote dokumentalni svidchennya pro yihnye isnuvannya vidnosyatsya vzhe do XVII stolittya Odne z pershih opisiv heno z Chedzhu nalezhit gollandskomu mandrivnikovi Hendriku Hamelyu yakij proviv zi svoyeyu komandoyu 13 rokiv u Koreyi pislya korabelnoyi avariyi yaka stalasya v 1653 roci Robota po zboru moreproduktiv v serednovichnij Koreyi vvazhalasya odnim z najmensh prestizhnih profesij Zajmalisya neyu tilki zhinki bagato z yakih buli yedinimi goduvalnikami v sim yi Uryad dinastiyi Choson obkladala heno podatkami yaki viplachuvalisya z yih vilovu Lishe chastina produkciyi jshla v yizhu V epohu yaponskogo kolonialnogo upravlinnya stanovishe heno desho pokrashilosya oskilki zibrani nimi moreprodukti visoko cinuvalisya yaponskimi gurmanami Na pochatku XX stolittya chiselnist heno perevishila 10 tisyach osib Eksport do Yaponiyi ris i v 1960 h rokah kultura heno dosyagla svogo rozkvitu U toj chas cyu profesiyu obralo 20 meshkanok Chedzhu Prote pochinayuchi z 1970 h rokiv pochavsya zanepad profesiyi heno Sered prichin zanepadu vidznachayut zagalne pidvishennya rivnya zhittya v krayini pereprofilyuvannya silskogo gospodarstva ostrova na viroshuvannya mandariniv i konyarstvo rozvitok turizmu a takozh stvorennya ferm yaki zajmayutsya viroshuvannyam vodorostej Heno ne zmogli pristosuvatisya do cih zmin i yih chiselnist pishla na spad oskilki molodi zhinki ostrova perestali vibirati dlya sebe cyu profesiyu Suchasna Heno Na pochatku XXI stolittya heno vvazhayutsya vimirayuchoyu profesiyeyu Za 50 rokiv yih chiselnist skorotilasya vshestero bilshist z nih starshe 60 rokiv Z osnovi ekonomiki ostrova heno peretvorilisya na turistichnu pam yatku Uryad Pivdennoyi Koreyi pikluyetsya pro zberezhennya kulturi heno zokrema v 2006 roci na Chedzhu buv vidkritij muzej heno stvorena specialna shkola v yakij mozhna navchitisya cij profesiyi bezkoshtovnij kurs navchannya trivaye 4 misyaci OpisBilshist heno zanuryuyetsya na glibinu blizko 3 5 metriv prote najkrashi pracyuyut na glibinah do 20 metriv Niyakogo specialnogo ustatkuvannya heno ne vikoristovuyut za vinyatkom gidrokostyuma i maski dlya pirnannya Pracyuyut v grupah zatrimuyuchi dihannya pri zanurenni na kilka hvilin Na choli grupi stoyit najdosvidchenisha heno Osnovnij ulov rizni morski bezhrebetni sho vvazhayutsya delikatesom u krayinah Shidnoyi Aziyi a takozh harchovi vodorosti Znaryaddya praci nirciv metalevi skrebki za dopomogoyu yakih voni zbirayut ulov z vulkanichnih kameniv priberezhnoyi smugi ostrova v specialni koshiki Div takozhAma pirnalnik PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Heno Curley Gregory The haenyo divers Korea s women of the sea anglijskoyu Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 27 lipnya 2011 The Sirens of Jeju anglijskoyu Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 27 lipnya 2011 Lankov Andrej Henyo zhenshiny morya Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 27 lipnya 2011 Haenyo divers brave the dangers of the deep anglijskoyu Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 27 lipnya 2011