Хе́лмно (нім. Kulmhof, Кульмгоф; діяв у 1941—1945 рр.) — перший нацистський концентраційний табір смерті, призначений для знищення євреїв і циган, створений в окупованій Польщі. Розташовувався неподалік від міста Домбі, райхсгау Вартелянд, за 70 км на захід від міста Лодзь. Кульмгоф став першим місцем поза окупованих територій СРСР, де почався Голокост.
Хелмно | |
Країна | Республіка Польща |
---|---|
Місце розташування | Хелмно, Генеральна губернія, Третій Райх |
Каталожний код | camps/2029 |
Офіційний сайт | |
Хелмно у Вікісховищі |
Координати: 52°09′15″ пн. ш. 18°43′23″ сх. д. / 52.15416666669444368° пн. ш. 18.72305555558333268° сх. д.
Табір складався з двох частин, віддалених на чотири кілометри одна від одної: замку в селі Хелмно і, так званого, «лісового табору» в сусідньому Жуховському лісі.
Офіційно табір називався «Зондеркоммандо Кульмгоф», яку очолював в 1941 р. гауптштурмфюрер СС [en], а з березня 1942 року — гауптштурмфюрер СС Х. Ботман. Накази вони отримували безпосередньо Головного управління імперської безпеки в Берліні. Задля виконання обов’язків їм були надані 20 службовців поліції безпеки та 120 поліцай-охоронців.
Масові вбивства в Кульмгофі розпочалися 7 грудня 1941 року. Попри секретність, з табору було скоєно кілька втеч, тому про існування табору країнам-учасницям антигітлерівської коаліції стало відомо вже на початку лютого 1942 р. Загальна кількість жертв становила приблизно 320 тис. осіб, з них 98% — етнічні євреї. У повоєнні часи в Жуховському лісі польська влада встановила пам’ятник жертвам геноциду.
Опис
Першими жертвами табору Кульмгоф стали євреї навколишніх містечок: Коло, Домб'є, Сомпольно, Клодава, Бабяк, Демби Шляхецькі, Ковале-Панські, Ізбіца Куявська, Новіни-Брдовськ, Ґродзець. З середини січня 1942 р. розпочалося знищення євреїв з Лодзі. За 6 днів, з 16 по 21 січня, в Хелмно було вбито 10 003 євреїв; з 22 лютого по 2 квітня — 34 073; з 14 по 15 травня — 11 680; з 5 по 12 вересня — 15 859 осіб. Серед вбитих були також представники єврейської діаспори з Німеччини, Австрії, Чехословаччини та Люксембурга, що були депортовані в гетто у Лодзі. Також в Кульмгофі було знищено приблизно 5 тис. ромів, які проживали у спеціальному кварталі лодзького гетто та були депортовані у робітничі табори на околицях Вартелянда, декілька сотень поляків, звинувачених у прорадянських поглядах, та 88 чеських дітей з поселення Лідіце.
Більшість жертв привозили в товарних залізничних вагонах на станцію Поверце, звідки на вантажівках їх переправляли в замок у селищі Хелмно. Людей залишали на площі, де повідомляли про прибуття у робітничий табір, і найперше, що вони мали пройти — «санобробку». Опісля «робітників» розділяли на групи по 50 або 70 осіб і вели на перший поверх замку, де наказували зняти одяг «для дезінфекції». В’язні направлялися в тунель, де висіли вказівники з написами «До душової». У кінці тунелю стояла крита вантажівка з відчиненими задніми дверима кузова. Це була одна з трьох наявних у таборі спеціально створених вантажівок-«душогубок» виробництва заводу Рено, замаскована під вантажівку для перевезення меблів. «Душогубка» направлялася в «лісовий табір». Люди у кузові помирали від отруєння вихлопними газами, хоронили їх у братських могилах по 30—40 осіб або спалювали. Привезеним в'язням шум душогубок пояснювали роботою заводських турбін, стверджуючи що це робочий табір. Самі душогубки були замасковані під вантажівки для перевезення меблів.
У лісі похованнями займалися групи могильників чисельністю 30—40 осіб, що були відібрані з-поміж тих самих в’язнів-євреїв. Вони цілодобово знаходилися у закритому приміщенні замку, де за ними пильно слідкували. Попри це, було здійснено багато спроб втеч, але лише двом — Міхаелю Подхлєбніку та Якову Грояновському — вдалося втекти. Я. Грояновський (ймовірно, це ім’я було не справжнє) втік у середині січня 1942 р. і наприкінці місяця дістався Варшавського гетто, де передав інформацію про масові вбивства євреїв у Хелмно підпільній єврейській організації «Онег шаббат». Свідчення були передані Армії Крайовій, яка негайно проінформувала польську владу у вигнанні.
У березні 1943 р. нацистським керівництвом було прийнято рішення про ліквідування табору. Замок у Хелмно й обидва крематорії були знищені, а персонал табору перевели у Югославію, де включили у склад дивізії «Принц Ойген», що боролася з югославськими партизанами.
Знищення євреїв в таборі Хелмно поновилось після рішення ліквідувати гетто у Лодзі. Гансу Ботману та залишкам персоналу «зондеркоммандо Кульмгоф» був наданий наказ повернутися у Хелмно. Там були збудовані два бараки площею 200 кв.м для знищення людей, слідуючи тим самим способам, що і раніше; відновлені крематорії. З 23 червня по 14 липня 1944 р. було вбито 7176 лодзьких євреїв. Але вже з середини липня 1944 р. нацисти почали транспортувати залишки людей не у Хелмно, а в Аушвіц, де продуктивність газових камер була у десять разів вище. Склад «зондеркоммандо» перевели в Лодзь, де вони почали займатися відправленням євреїв до Освенциму.
На початку вересня 1944 р. персонал табору повернувся в Хелмно, де разом з іншими підрозділами займався спаленням трупів. На цих роботах використали 50 в’язнів-євреїв. У січні 1945 р., коли до Хелмно дійшли перші частини Червоної армії, нацисти вирішили розстріляти в’язнів, але ті активно чинили опір, у результаті трьом вдалось втекти.
Примітки
- Хелмно — стаття з Електронної єврейської енциклопедії
Посилання
- Хелмно — Електронна єврейська енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
He lmno nim Kulmhof Kulmgof diyav u 1941 1945 rr pershij nacistskij koncentracijnij tabir smerti priznachenij dlya znishennya yevreyiv i cigan stvorenij v okupovanij Polshi Roztashovuvavsya nepodalik vid mista Dombi rajhsgau Vartelyand za 70 km na zahid vid mista Lodz Kulmgof stav pershim miscem poza okupovanih teritorij SRSR de pochavsya Golokost Helmno Krayina Respublika Polsha Misce roztashuvannyaHelmno Generalna guberniya Tretij Rajh Katalozhnij kodcamps 2029 Oficijnij sajt Helmno u Vikishovishi Koordinati 52 09 15 pn sh 18 43 23 sh d 52 15416666669444368 pn sh 18 72305555558333268 sh d 52 15416666669444368 18 72305555558333268 Pam yatnik na misci taboru Tabir skladavsya z dvoh chastin viddalenih na chotiri kilometri odna vid odnoyi zamku v seli Helmno i tak zvanogo lisovogo taboru v susidnomu Zhuhovskomu lisi Oficijno tabir nazivavsya Zonderkommando Kulmgof yaku ocholyuvav v 1941 r gauptshturmfyurer SS en a z bereznya 1942 roku gauptshturmfyurer SS H Botman Nakazi voni otrimuvali bezposeredno Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki v Berlini Zadlya vikonannya obov yazkiv yim buli nadani 20 sluzhbovciv policiyi bezpeki ta 120 policaj ohoronciv Masovi vbivstva v Kulmgofi rozpochalisya 7 grudnya 1941 roku Popri sekretnist z taboru bulo skoyeno kilka vtech tomu pro isnuvannya taboru krayinam uchasnicyam antigitlerivskoyi koaliciyi stalo vidomo vzhe na pochatku lyutogo 1942 r Zagalna kilkist zhertv stanovila priblizno 320 tis osib z nih 98 etnichni yevreyi U povoyenni chasi v Zhuhovskomu lisi polska vlada vstanovila pam yatnik zhertvam genocidu OpisPershimi zhertvami taboru Kulmgof stali yevreyi navkolishnih mistechok Kolo Domb ye Sompolno Klodava Babyak Dembi Shlyahecki Kovale Panski Izbica Kuyavska Novini Brdovsk Grodzec Z seredini sichnya 1942 r rozpochalosya znishennya yevreyiv z Lodzi Za 6 dniv z 16 po 21 sichnya v Helmno bulo vbito 10 003 yevreyiv z 22 lyutogo po 2 kvitnya 34 073 z 14 po 15 travnya 11 680 z 5 po 12 veresnya 15 859 osib Sered vbitih buli takozh predstavniki yevrejskoyi diaspori z Nimechchini Avstriyi Chehoslovachchini ta Lyuksemburga sho buli deportovani v getto u Lodzi Takozh v Kulmgofi bulo znisheno priblizno 5 tis romiv yaki prozhivali u specialnomu kvartali lodzkogo getto ta buli deportovani u robitnichi tabori na okolicyah Vartelyanda dekilka soten polyakiv zvinuvachenih u proradyanskih poglyadah ta 88 cheskih ditej z poselennya Lidice Uv yazneni konctaboru Kulmgof pered zavantazhennyam v gazvagen Bilshist zhertv privozili v tovarnih zaliznichnih vagonah na stanciyu Poverce zvidki na vantazhivkah yih perepravlyali v zamok u selishi Helmno Lyudej zalishali na ploshi de povidomlyali pro pributtya u robitnichij tabir i najpershe sho voni mali projti sanobrobku Opislya robitnikiv rozdilyali na grupi po 50 abo 70 osib i veli na pershij poverh zamku de nakazuvali znyati odyag dlya dezinfekciyi V yazni napravlyalisya v tunel de visili vkazivniki z napisami Do dushovoyi U kinci tunelyu stoyala krita vantazhivka z vidchinenimi zadnimi dverima kuzova Ce bula odna z troh nayavnih u tabori specialno stvorenih vantazhivok dushogubok virobnictva zavodu Reno zamaskovana pid vantazhivku dlya perevezennya mebliv Dushogubka napravlyalasya v lisovij tabir Lyudi u kuzovi pomirali vid otruyennya vihlopnimi gazami horonili yih u bratskih mogilah po 30 40 osib abo spalyuvali Privezenim v yaznyam shum dushogubok poyasnyuvali robotoyu zavodskih turbin stverdzhuyuchi sho ce robochij tabir Sami dushogubki buli zamaskovani pid vantazhivki dlya perevezennya mebliv Gasvagen yakij vikoristovuvavsya v Helmno V bagazh mashini zahodili lyudi i yih vbivali vihlopnimi gazami Buv vigadanij yevreyem pid chas chervonogo teroru v SRSR U lisi pohovannyami zajmalisya grupi mogilnikiv chiselnistyu 30 40 osib sho buli vidibrani z pomizh tih samih v yazniv yevreyiv Voni cilodobovo znahodilisya u zakritomu primishenni zamku de za nimi pilno slidkuvali Popri ce bulo zdijsneno bagato sprob vtech ale lishe dvom Mihaelyu Podhlyebniku ta Yakovu Groyanovskomu vdalosya vtekti Ya Groyanovskij jmovirno ce im ya bulo ne spravzhnye vtik u seredini sichnya 1942 r i naprikinci misyacya distavsya Varshavskogo getto de peredav informaciyu pro masovi vbivstva yevreyiv u Helmno pidpilnij yevrejskij organizaciyi Oneg shabbat Svidchennya buli peredani Armiyi Krajovij yaka negajno proinformuvala polsku vladu u vignanni U berezni 1943 r nacistskim kerivnictvom bulo prijnyato rishennya pro likviduvannya taboru Zamok u Helmno j obidva krematoriyi buli znisheni a personal taboru pereveli u Yugoslaviyu de vklyuchili u sklad diviziyi Princ Ojgen sho borolasya z yugoslavskimi partizanami Znishennya yevreyiv v tabori Helmno ponovilos pislya rishennya likviduvati getto u Lodzi Gansu Botmanu ta zalishkam personalu zonderkommando Kulmgof buv nadanij nakaz povernutisya u Helmno Tam buli zbudovani dva baraki plosheyu 200 kv m dlya znishennya lyudej sliduyuchi tim samim sposobam sho i ranishe vidnovleni krematoriyi Z 23 chervnya po 14 lipnya 1944 r bulo vbito 7176 lodzkih yevreyiv Ale vzhe z seredini lipnya 1944 r nacisti pochali transportuvati zalishki lyudej ne u Helmno a v Aushvic de produktivnist gazovih kamer bula u desyat raziv vishe Sklad zonderkommando pereveli v Lodz de voni pochali zajmatisya vidpravlennyam yevreyiv do Osvencimu Na pochatku veresnya 1944 r personal taboru povernuvsya v Helmno de razom z inshimi pidrozdilami zajmavsya spalennyam trupiv Na cih robotah vikoristali 50 v yazniv yevreyiv U sichni 1945 r koli do Helmno dijshli pershi chastini Chervonoyi armiyi nacisti virishili rozstrilyati v yazniv ale ti aktivno chinili opir u rezultati trom vdalos vtekti PrimitkiHelmno stattya z Elektronnoyi yevrejskoyi enciklopediyiPosilannyaHelmno Elektronna yevrejska enciklopediya