Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Харламівська соляна копальня — історична соляна шахта, одна з перших та найбільших у Донбасі соледобувних шахт. Розташована на землях дворянина Глевтієнка С. М. та Іллінівської волості біля станції Кудрявка на правому березі річки Бахмутка (зараз територія м. Соледар).
| Рік будівництва | 1885 |
|---|---|
| Технологічні характеристики | |
| Запаси | |
Історія
Закладена у 1882 році Товариством для розробки кам'яної солі і вугілля в Південній Росії.
Будівництво шахти закінчено у 1885 році. Проходка шахти велася італійцями та бельгійцями фахівцями.
У перші роки роботи шахти навколо неї виникло шахтарське селище — . На шахті працювали і мешканці навколишніх сіл. У 1895 році у селищі побудували церкву Вознесіння.
На Шевченківській копальні у 1924 році для малограмотних робітників була відкрита вечірня школа.
Характеристика шахти та технологія видобутку солі
Шахта мала два стовбура — головний (глибиною 170 м) та вентиляційний (глибиною 90 м). Для видобутку солі застосовувався камерний метод із залишенням ціликів соляного шару. Розроблявся . Камери мали ширину до 17 м, висоту 22–33 м, довжину 200—600 м з шириною ціликів до 12 м. У 1891—1895 роках діяв і солевиварний завод, його виробництво становило до 450 тис. пудів на рік.
За обсягом видобутку копальня поступалася лише Брянцевській соляній шахті. У 1903 році було видобуто найбільше — 7505 тис. пудів кам'яної солі, у 1913 — 5930 тис. пудів. На копальні працювало 88 гірників та 159 допоміжних робітників.
У 1916—1921 роки копальня була затоплена, а з 1922 року запрацювала як рудник ім. Т. Г. Шевченка.
У 1923 році у шахтарському селищі проживало 440 чоловіки та 473 жінки.
У 20-ті роки XX ст. копальня ім. Т. Г. Шевченка разом з Брянцевським рудником подовжували видобувати сіль. Електропостачання гірничого підприємства здійснювалося від підстанції Новий Карфаген електростанції заводу Донсода, для чого була обладнана знижуюча підстанція, встановлені два трансформатори. Усі парові машини, окрім підйомної, замінені електродвигунами (солемлин, динамо).
З початком Великої Вітчизняної війни шахту затопили. Внаслідок чого тут утворилися три, а потім сім провалин, заповнених розсолом. Після Великої Вітчизняної війни діяльність шахти не була відновлена, територія стала неофіційною зоною відпочинку. Певний час над водою однієї з провалин було видно верхівку похиленого копра шахти. Нещодавно тут утворилася ще одна провалина. Територія є зараз небезпечною і огороджена.
Див. також
Література
- Городское население Донецкой губернии по общесоюзной переписи 15 марта 1923 г. по 143 пунктам [Таблицы] // Статистика Донбасса. — 1923. — № 2. — С. 15.
- Горшков, В. П. Соль земли Донецкой [Текст] / В. П. Горшков, А. В. Грищенко: [в 2 ч.] — Донецк: Ред.-изд. отд. обл. упр. по печати, 1992. Ч. 1. — 144 с. Ч. 2. — 138 с.
- Народное хозяйство Донбасса [Текст] / сост. Л. Ф. Шипко-Чередниченко. — Харьков: [Б. и.], 1927. — С. 138.
- Кравець Д. П. Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2010 рік [Текст] / Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. О. В. Рязанцева, Т. С. Литвин; наук. ред. О. В. Башун, Н. П. Авдєєнко; відп. за вип. Л. О. Новакова. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2009. — 98 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Harlamivska solyana kopalnya istorichna solyana shahta odna z pershih ta najbilshih u Donbasi soledobuvnih shaht Roztashovana na zemlyah dvoryanina Glevtiyenka S M ta Illinivskoyi volosti bilya stanciyi Kudryavka na pravomu berezi richki Bahmutka zaraz teritoriya m Soledar Harlamivska solyana kopalnyaRik budivnictva1885Tehnologichni harakteristikiZapasiIstoriyaZakladena u 1882 roci Tovaristvom dlya rozrobki kam yanoyi soli i vugillya v Pivdennij Rosiyi Budivnictvo shahti zakincheno u 1885 roci Prohodka shahti velasya italijcyami ta belgijcyami fahivcyami U pershi roki roboti shahti navkolo neyi viniklo shahtarske selishe Na shahti pracyuvali i meshkanci navkolishnih sil U 1895 roci u selishi pobuduvali cerkvu Voznesinnya Na Shevchenkivskij kopalni u 1924 roci dlya malogramotnih robitnikiv bula vidkrita vechirnya shkola Harakteristika shahti ta tehnologiya vidobutku soliShahta mala dva stovbura golovnij glibinoyu 170 m ta ventilyacijnij glibinoyu 90 m Dlya vidobutku soli zastosovuvavsya kamernij metod iz zalishennyam cilikiv solyanogo sharu Rozroblyavsya Kameri mali shirinu do 17 m visotu 22 33 m dovzhinu 200 600 m z shirinoyu cilikiv do 12 m U 1891 1895 rokah diyav i solevivarnij zavod jogo virobnictvo stanovilo do 450 tis pudiv na rik Za obsyagom vidobutku kopalnya postupalasya lishe Bryancevskij solyanij shahti U 1903 roci bulo vidobuto najbilshe 7505 tis pudiv kam yanoyi soli u 1913 5930 tis pudiv Na kopalni pracyuvalo 88 girnikiv ta 159 dopomizhnih robitnikiv U 1916 1921 roki kopalnya bula zatoplena a z 1922 roku zapracyuvala yak rudnik im T G Shevchenka U 1923 roci u shahtarskomu selishi prozhivalo 440 choloviki ta 473 zhinki U 20 ti roki XX st kopalnya im T G Shevchenka razom z Bryancevskim rudnikom podovzhuvali vidobuvati sil Elektropostachannya girnichogo pidpriyemstva zdijsnyuvalosya vid pidstanciyi Novij Karfagen elektrostanciyi zavodu Donsoda dlya chogo bula obladnana znizhuyucha pidstanciya vstanovleni dva transformatori Usi parovi mashini okrim pidjomnoyi zamineni elektrodvigunami solemlin dinamo Z pochatkom Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni shahtu zatopili Vnaslidok chogo tut utvorilisya tri a potim sim provalin zapovnenih rozsolom Pislya Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni diyalnist shahti ne bula vidnovlena teritoriya stala neoficijnoyu zonoyu vidpochinku Pevnij chas nad vodoyu odniyeyi z provalin bulo vidno verhivku pohilenogo kopra shahti Neshodavno tut utvorilasya she odna provalina Teritoriya ye zaraz nebezpechnoyu i ogorodzhena Div takozhIstoriya solevidobutku v Ukrayini Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ukrayini Solyani promisli Donechchini u 17 18 st LiteraturaGorodskoe naselenie Doneckoj gubernii po obshesoyuznoj perepisi 15 marta 1923 g po 143 punktam Tablicy Statistika Donbassa 1923 2 S 15 Gorshkov V P Sol zemli Doneckoj Tekst V P Gorshkov A V Grishenko v 2 ch Doneck Red izd otd obl upr po pechati 1992 Ch 1 144 s Ch 2 138 s Narodnoe hozyajstvo Donbassa Tekst sost L F Shipko Cherednichenko Harkov B i 1927 S 138 Kravec D P Kalendar znamennih i pam yatnih dat Doneckoyi oblasti 2010 rik Tekst Donec obl univers nauk b ka im N K Krupskoyi uklad I V Gajdisheva red O V Ryazanceva T S Litvin nauk red O V Bashun N P Avdyeyenko vidp za vip L O Novakova Doneck Sh vid dim 2009 98 s