Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Харківська міська дума — орган міського самоврядування міста Харків в 1785-1917 і в 1919 роках.
| Харківська міська дума | |
 | |
| Країна |  Російська імперія |
|---|---|
Передумови появи
У ранній період існування міста Харків, який був адміністративним центром Харківського слобідського козацького полка, якщо само місто знаходилося під керівництвом козацького полкового уряду, який підпорядковувався харківському полковнику, то Харківська фортеця, знаходилася у введенні харківського воєводи, який підпорядковувався московському царю. В 1706 році управління містом повністю перейшло до козацької полкової адміністрації.
Міське населення поділялося на козаків та міщан. Як зазначають Багалій та Міллер, у XVII столітті у Харкові було міщанське самоуправління (ратуша), зі змішаним урядом, яке очолювалося війтом. Збереглися імена харківських війтів, таких як Іван Емов (1677) та Мойсей Ільїн (1685). На початку XVIII століття відомості про міщанське самоуправління та війтів зникають. В 1700 році, з харківців набрано 850 козаків, а інших перетворено на клас підпомічників, у зв’язком з цим все населення перейшло до козацького підпорядкування.
В 1765 році наказом російської імператриці Катерини II полковий устрій Слобідської України було скасовано, управління поступово з автономного козацького стало централізованим провінційним.
У 1767 році з’являється посада міського голови. Міський голова обирався усім містом, але відношення до міських справ майже не мав. Першим міським головою стає відставний сотник Павло Гуковський. В 1784 році міським головою обирають Артемія Карпова, якому судилося стати першим головою Харківської міської думи.
Створення думи
Міське положення 1785 року
В 1785 році відповідно до «Грамоті на права і вигоди містам Російської імперії» передбачалося заснувати міську думу. Городяни були розділені на 6 станових розрядів в залежності від їх майнового стану та занять. Городяни обирали Загальну думу на чолі з міським головою. Загальна дума вибирала так звану Шестигласну думу, по одному гласному від кожного з 6 розрядів. На Загальну міську думу покладалося завідування міським господарством. Загальна і Шестигласна думи були підпорядковані губернатору .
Поява грамоти спочатку не відбилося на введенні нових порядків в Харкові. Тільки з 1786 року в місті почалася складатися книга обивателів (з метою виявлення станової приналежності городян і визначення їх прав), яка була завершена до весни 1787 року. У квітні 1787 року пройшли перші вибори в Загальну думу, куди увійшли представники всіх станів, крім іменитих громадян і гостей, а 3 травня - вибори Шестигласну думи. До її складу увійшли п'ять членів: купець 2-ї гільдії Іван Павлов, купець 3-й гільдії Григорій Рощин, з посадських - Тимофій Івахненко, з цехових - Герасим Романченко, з обивателів - Василь Чаплей. Збиратися Шестигласна дума постановила щосереди, а Загальна - в січні, червні та пізньої осені .
Друга Шестигласна дума почала роботу з 1 січня 1790 року. Перші дві думи майже повністю присвятили свою діяльність упорядкуванню торгівлі.
До моменту вступу на престол імператора Павла I (1796) харківське міське самоврядування проявило себе неодноразовими сутичками з губернським і міським магістратом і казенної палатою.
Ратгауз і його скасування
При новому імператорі права і функції міської думи були істотно урізані, контроль губернської влади над нею став жорсткішим. Згідно сенатському указу від 11 березня 1801 року на Харків почав розповсюджуватися устав про ратгаузи від 29 грудня 1797 року. Думи мали бути замінені Ратгаузами, які підпорядковувалися губернатору і Сенату. Смерть Павла I перешкодила привести указ у виконання, незважаючи на те, що в Харкові вже відбулися вибори бургермейстера и і ратсгерів (членів ратгауза). Новий імператор Олександр I 8 квітня 1801 року скасував указ про створення ратгаузов.
У 1801-1871 роки
Перша половина XIX століття характеризувалася зниженням активності міського самоврядування. Більшість позитивних і енергійних людей відмовлялися служити по міських виборів протягом всієї першої половини XIX століття. Більшість обраних в Загальну і Шестигласну думи були люди неписьменні, погано уявляли посаду, на яку вони прийшли, і серед усієї цієї неписьменності особливе місце займав секретар думи, який відав найчастіше питаннями власного збагачення і заповнюв фіктивні протоколи..
У цей період дума практично повністю була позбавлена самостійності. У фінансових питаннях вона цілком залежала від губернатора. Єдиний випадок, передбачений законодавчо, коли самостійність думи могла проявитися - це використання надлишків міських доходів. Вони могли розміщуватися в державні кредитні установи для отримання відсотків з них, чи міг засновуватися міської банк для кредитування купецтва. Але на це також був потрібен дозвіл не тільки губернського начальства, а й міністра внутрішніх справ..
Шестигласна дума також фактично перестала бути представницею шести станів і складалася максимум з трьох станових елементів: купців, цехових і міщан, при цьому, купецький стан переважав, а в цілому представники цих станів були мало підготовлені до управлінської діяльності, тому до управління містом долучалися чиновники міської канцелярії..
Ще в 1821 році почалися роботи з перегляду міського положення. В 1846 році в Санкт-Петербурзі було введено нове положення, в 1862 році воно було введено в Москві, в 1863 в Одесі і в 1866 в Тифлісі. Воно стало основою для нового міського положення, що вийшло для всіх міст Російської імперії в 1870 році .
У 1871-1893 роках
В 1871 році в Харкові було введене Міське положення від 16 червня 1870 року, яке вводило всесостанове місцеве міське самоврядування. Міські виборчі збори скликалися через кожні чотири роки для обрання гласних міської думи. Міські думи обиралися на основі майнового цензу. Виборче право отримували піддані віком не менше 25 років, які володіли в межах міста нерухомим майном, оподатковуваним на користь міста збором, або які мали свідоцтво на право торгівлі та промислів, а також платили за це податок.
Вибори за міським положенням 1870 року відбувалися шість разів: у 1871, 1875, 1879, 1883, 1887 і 1892 роках.
Міська Дума складу 1892 року. Проіснувала не довго, так як у місті було введене міське положення 1892 року, яке збільшувало адміністративне втручання в справи міських дум. Наприкінці березня 1893 року Дума склала свої повноваження, разом з нею припинило свою дію і Положення від 1870 року.
У 1893-1917 роках
В 1893 році пройшли вибори нової думи. Надалі адміністрація стверджувала не тільки міського голову, а й посадових осіб, обраних думою..
В цей період Дума докладала величезних зусиль для запобігання фінансового краху, приймалися значні заходи щодо поліпшення благоустрою міста. 15 вересня 1900 року міським головою був обраний О. К. Погорілко . Він співпрацював з трьома складами думи аж до 1912 року.
Вибори за міським положенням 1892 року відбувалися: у 1893, 1897, 1902, 1905 роках.
Революційні реформи
Згідно з декретом більшовиків від 19 грудня 1917 року про скликання Рад Робочих, Солдатських і Селянських депутатів міські думи не повинні були скликатися і підлягали скасуванню. У січні 1918 року почалася масова ліквідація дум і земств, яка тривала до середини 1918 року . Серед інших була розформована більшовиками і Харківська міська дума.
Відновлення думи в 1919 році
З приходом до Харкова Добровольчої армії 25 червня 1919 року всі декрети і постанови радянського уряду були скасовані, зв'язку з цим відновлювалося функціонування міської думи. У вересні 1919 року почалася підготовка виборів до харківської міської думи, в кінці жовтня-початку листопада 1919 роки вибори відбулися. 13 листопада 1919 року список членів думи були затверджені і дума приступила до роботи. Однак, вже 12 грудня 1919 року до Харкова увійшли Червоні війська. Багато членів новообраної думи емігрували з міста, а сама дума виявилася знову розпущена.
Примітки
- Антонов А. Л. и др. История Харьковского городского самоуправления. 1654-1917 гг.:/ А. Л. Антонов, А. Ф. Парамонов, В. Л. Маслийчук. — Харьков: Регион-информ, 2004. — с. 17-20, 41, 51.
- БСЭ. Городская дума.
- Антонов А. Л. и др. История Харьковского городского самоуправления. 1654-1917 гг.:/ А. Л. Антонов, А. Ф. Парамонов, В. Л. Маслийчук. — Харьков: Регион-информ, 2004. — с. 79-81.
- Антонов А. Л. и др. История Харьковского городского самоуправления. 1654-1917 гг.:/ А. Л. Антонов, А. Ф. Парамонов, В. Л. Маслийчук. — Харьков: Регион-информ, 2004. — с. 88.
- Антонов А. Л. и др. История Харьковского городского самоуправления. 1654-1917 гг.:/ А. Л. Антонов, А. Ф. Парамонов, В. Л. Маслийчук. — Харьков: Регион-информ, 2004. — с. 90.
- Антонов А. Л. и др. История Харьковского городского самоуправления. 1654-1917 гг.:/ А. Л. Антонов, А. Ф. Парамонов, В. Л. Маслийчук. — Харьков: Регион-информ, 2004. — с. 107.
- Антонов А. Л. и др. История Харьковского городского самоуправления. 1654-1917 гг.:/ А. Л. Антонов, А. Ф. Парамонов, В. Л. Маслийчук. — Харьков: Регион-информ, 2004. — с. 94.
- Антонов А. Л. и др. История Харьковского городского самоуправления. 1654-1917 гг.:/ А. Л. Антонов, А. Ф. Парамонов, В. Л. Маслийчук. — Харьков: Регион-информ, 2004. — с. 118.
- Антонов А. Л. и др. История Харьковского городского самоуправления. 1654-1917 гг.:/ А. Л. Антонов, А. Ф. Парамонов, В. Л. Маслийчук. — Харьков: Регион-информ, 2004. — с. 125.
- Антонов А. Л. и др. История Харьковского городского самоуправления. 1654-1917 гг.:/ А. Л. Антонов, А. Ф. Парамонов, В. Л. Маслийчук. — Харьков: Регион-информ, 2004. — с. 133.
- Петров, Г. И., Поборчая, Н. П.,канд. юрид. наук. В. И. Ленин и строительство местных Советов, до июля 1918 г. /Г. А. Петров, Н. П. Поборчая.//Правоведение. - 1970. - № 2. - С. 43 - 50.
Джерела та література
- Д.И. Багалѣй, Д.П. Миллер. Исторія города Харькова за 250 лѣтъ его существованія. — Х. : Паровая Типографія и Литографія М.Зильбербергъ и С-нья, 1905. — Т. І. — 588 с.(рос. дореф.)
- Д.И. Багалѣй, Д.П. Миллер. Исторія города Харькова за 250 лѣтъ его существованія. — Х. : Паровая Типографія и Литографія М.Зильбербергъ и С-нья, 1912. — Т. ІІ. — 982 с.(рос. дореф.)
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х. : Дельта, 1993. — 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — .
Рекомендована література
- Мясникова А.С. Муніципальні органи влади міста Харкова (1871 – грудень 1919 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 – «Історія України». – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро. 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Harkivska miska duma organ miskogo samovryaduvannya mista Harkiv v 1785 1917 i v 1919 rokah Harkivska miska duma Krayina Rosijska imperiya 1900 Stara budivlya Harkivskoyi miskoyi dumiPeredumovi poyaviU rannij period isnuvannya mista Harkiv yakij buv administrativnim centrom Harkivskogo slobidskogo kozackogo polka yaksho samo misto znahodilosya pid kerivnictvom kozackogo polkovogo uryadu yakij pidporyadkovuvavsya harkivskomu polkovniku to Harkivska fortecya znahodilasya u vvedenni harkivskogo voyevodi yakij pidporyadkovuvavsya moskovskomu caryu V 1706 roci upravlinnya mistom povnistyu perejshlo do kozackoyi polkovoyi administraciyi Miske naselennya podilyalosya na kozakiv ta mishan Yak zaznachayut Bagalij ta Miller u XVII stolitti u Harkovi bulo mishanske samoupravlinnya ratusha zi zmishanim uryadom yake ocholyuvalosya vijtom Zbereglisya imena harkivskih vijtiv takih yak Ivan Emov 1677 ta Mojsej Ilyin 1685 Na pochatku XVIII stolittya vidomosti pro mishanske samoupravlinnya ta vijtiv znikayut V 1700 roci z harkivciv nabrano 850 kozakiv a inshih peretvoreno na klas pidpomichnikiv u zv yazkom z cim vse naselennya perejshlo do kozackogo pidporyadkuvannya V 1765 roci nakazom rosijskoyi imperatrici Katerini II polkovij ustrij Slobidskoyi Ukrayini bulo skasovano upravlinnya postupovo z avtonomnogo kozackogo stalo centralizovanim provincijnim U 1767 roci z yavlyayetsya posada miskogo golovi Miskij golova obiravsya usim mistom ale vidnoshennya do miskih sprav majzhe ne mav Pershim miskim golovoyu staye vidstavnij sotnik Pavlo Gukovskij V 1784 roci miskim golovoyu obirayut Artemiya Karpova yakomu sudilosya stati pershim golovoyu Harkivskoyi miskoyi dumi Stvorennya dumiMiske polozhennya 1785 roku V 1785 roci vidpovidno do Gramoti na prava i vigodi mistam Rosijskoyi imperiyi peredbachalosya zasnuvati misku dumu Gorodyani buli rozdileni na 6 stanovih rozryadiv v zalezhnosti vid yih majnovogo stanu ta zanyat Gorodyani obirali Zagalnu dumu na choli z miskim golovoyu Zagalna duma vibirala tak zvanu Shestiglasnu dumu po odnomu glasnomu vid kozhnogo z 6 rozryadiv Na Zagalnu misku dumu pokladalosya zaviduvannya miskim gospodarstvom Zagalna i Shestiglasna dumi buli pidporyadkovani gubernatoru Poyava gramoti spochatku ne vidbilosya na vvedenni novih poryadkiv v Harkovi Tilki z 1786 roku v misti pochalasya skladatisya kniga obivateliv z metoyu viyavlennya stanovoyi prinalezhnosti gorodyan i viznachennya yih prav yaka bula zavershena do vesni 1787 roku U kvitni 1787 roku projshli pershi vibori v Zagalnu dumu kudi uvijshli predstavniki vsih staniv krim imenitih gromadyan i gostej a 3 travnya vibori Shestiglasnu dumi Do yiyi skladu uvijshli p yat chleniv kupec 2 yi gildiyi Ivan Pavlov kupec 3 j gildiyi Grigorij Roshin z posadskih Timofij Ivahnenko z cehovih Gerasim Romanchenko z obivateliv Vasil Chaplej Zbiratisya Shestiglasna duma postanovila shoseredi a Zagalna v sichni chervni ta piznoyi oseni Druga Shestiglasna duma pochala robotu z 1 sichnya 1790 roku Pershi dvi dumi majzhe povnistyu prisvyatili svoyu diyalnist uporyadkuvannyu torgivli Do momentu vstupu na prestol imperatora Pavla I 1796 harkivske miske samovryaduvannya proyavilo sebe neodnorazovimi sutichkami z gubernskim i miskim magistratom i kazennoyi palatoyu Ratgauz i jogo skasuvannya Pri novomu imperatori prava i funkciyi miskoyi dumi buli istotno urizani kontrol gubernskoyi vladi nad neyu stav zhorstkishim Zgidno senatskomu ukazu vid 11 bereznya 1801 roku na Harkiv pochav rozpovsyudzhuvatisya ustav pro ratgauzi vid 29 grudnya 1797 roku Dumi mali buti zamineni Ratgauzami yaki pidporyadkovuvalisya gubernatoru i Senatu Smert Pavla I pereshkodila privesti ukaz u vikonannya nezvazhayuchi na te sho v Harkovi vzhe vidbulisya vibori burgermejstera i i ratsgeriv chleniv ratgauza Novij imperator Oleksandr I 8 kvitnya 1801 roku skasuvav ukaz pro stvorennya ratgauzov U 1801 1871 rokiPersha polovina XIX stolittya harakterizuvalasya znizhennyam aktivnosti miskogo samovryaduvannya Bilshist pozitivnih i energijnih lyudej vidmovlyalisya sluzhiti po miskih viboriv protyagom vsiyeyi pershoyi polovini XIX stolittya Bilshist obranih v Zagalnu i Shestiglasnu dumi buli lyudi nepismenni pogano uyavlyali posadu na yaku voni prijshli i sered usiyeyi ciyeyi nepismennosti osoblive misce zajmav sekretar dumi yakij vidav najchastishe pitannyami vlasnogo zbagachennya i zapovnyuv fiktivni protokoli U cej period duma praktichno povnistyu bula pozbavlena samostijnosti U finansovih pitannyah vona cilkom zalezhala vid gubernatora Yedinij vipadok peredbachenij zakonodavcho koli samostijnist dumi mogla proyavitisya ce vikoristannya nadlishkiv miskih dohodiv Voni mogli rozmishuvatisya v derzhavni kreditni ustanovi dlya otrimannya vidsotkiv z nih chi mig zasnovuvatisya miskoyi bank dlya kredituvannya kupectva Ale na ce takozh buv potriben dozvil ne tilki gubernskogo nachalstva a j ministra vnutrishnih sprav Shestiglasna duma takozh faktichno perestala buti predstavniceyu shesti staniv i skladalasya maksimum z troh stanovih elementiv kupciv cehovih i mishan pri comu kupeckij stan perevazhav a v cilomu predstavniki cih staniv buli malo pidgotovleni do upravlinskoyi diyalnosti tomu do upravlinnya mistom doluchalisya chinovniki miskoyi kancelyariyi She v 1821 roci pochalisya roboti z pereglyadu miskogo polozhennya V 1846 roci v Sankt Peterburzi bulo vvedeno nove polozhennya v 1862 roci vono bulo vvedeno v Moskvi v 1863 v Odesi i v 1866 v Tiflisi Vono stalo osnovoyu dlya novogo miskogo polozhennya sho vijshlo dlya vsih mist Rosijskoyi imperiyi v 1870 roci U 1871 1893 rokahV 1871 roci v Harkovi bulo vvedene Miske polozhennya vid 16 chervnya 1870 roku yake vvodilo vsesostanove misceve miske samovryaduvannya Miski viborchi zbori sklikalisya cherez kozhni chotiri roki dlya obrannya glasnih miskoyi dumi Miski dumi obiralisya na osnovi majnovogo cenzu Viborche pravo otrimuvali piddani vikom ne menshe 25 rokiv yaki volodili v mezhah mista neruhomim majnom opodatkovuvanim na korist mista zborom abo yaki mali svidoctvo na pravo torgivli ta promisliv a takozh platili za ce podatok Vibori za miskim polozhennyam 1870 roku vidbuvalisya shist raziv u 1871 1875 1879 1883 1887 i 1892 rokah Miska Duma skladu 1892 roku Proisnuvala ne dovgo tak yak u misti bulo vvedene miske polozhennya 1892 roku yake zbilshuvalo administrativne vtruchannya v spravi miskih dum Naprikinci bereznya 1893 roku Duma sklala svoyi povnovazhennya razom z neyu pripinilo svoyu diyu i Polozhennya vid 1870 roku U 1893 1917 rokahV 1893 roci projshli vibori novoyi dumi Nadali administraciya stverdzhuvala ne tilki miskogo golovu a j posadovih osib obranih dumoyu V cej period Duma dokladala velicheznih zusil dlya zapobigannya finansovogo krahu prijmalisya znachni zahodi shodo polipshennya blagoustroyu mista 15 veresnya 1900 roku miskim golovoyu buv obranij O K Pogorilko Vin spivpracyuvav z troma skladami dumi azh do 1912 roku Vibori za miskim polozhennyam 1892 roku vidbuvalisya u 1893 1897 1902 1905 rokah Revolyucijni reformi Zgidno z dekretom bilshovikiv vid 19 grudnya 1917 roku pro sklikannya Rad Robochih Soldatskih i Selyanskih deputativ miski dumi ne povinni buli sklikatisya i pidlyagali skasuvannyu U sichni 1918 roku pochalasya masova likvidaciya dum i zemstv yaka trivala do seredini 1918 roku Sered inshih bula rozformovana bilshovikami i Harkivska miska duma Vidnovlennya dumi v 1919 rociZ prihodom do Harkova Dobrovolchoyi armiyi 25 chervnya 1919 roku vsi dekreti i postanovi radyanskogo uryadu buli skasovani zv yazku z cim vidnovlyuvalosya funkcionuvannya miskoyi dumi U veresni 1919 roku pochalasya pidgotovka viboriv do harkivskoyi miskoyi dumi v kinci zhovtnya pochatku listopada 1919 roki vibori vidbulisya 13 listopada 1919 roku spisok chleniv dumi buli zatverdzheni i duma pristupila do roboti Odnak vzhe 12 grudnya 1919 roku do Harkova uvijshli Chervoni vijska Bagato chleniv novoobranoyi dumi emigruvali z mista a sama duma viyavilasya znovu rozpushena PrimitkiAntonov A L i dr Istoriya Harkovskogo gorodskogo samoupravleniya 1654 1917 gg A L Antonov A F Paramonov V L Maslijchuk Harkov Region inform 2004 s 17 20 41 51 ISBN 966 7291 57 X BSE Gorodskaya duma Antonov A L i dr Istoriya Harkovskogo gorodskogo samoupravleniya 1654 1917 gg A L Antonov A F Paramonov V L Maslijchuk Harkov Region inform 2004 s 79 81 ISBN 966 7291 57 X Antonov A L i dr Istoriya Harkovskogo gorodskogo samoupravleniya 1654 1917 gg A L Antonov A F Paramonov V L Maslijchuk Harkov Region inform 2004 s 88 ISBN 966 7291 57 X Antonov A L i dr Istoriya Harkovskogo gorodskogo samoupravleniya 1654 1917 gg A L Antonov A F Paramonov V L Maslijchuk Harkov Region inform 2004 s 90 ISBN 966 7291 57 X Antonov A L i dr Istoriya Harkovskogo gorodskogo samoupravleniya 1654 1917 gg A L Antonov A F Paramonov V L Maslijchuk Harkov Region inform 2004 s 107 ISBN 966 7291 57 X Antonov A L i dr Istoriya Harkovskogo gorodskogo samoupravleniya 1654 1917 gg A L Antonov A F Paramonov V L Maslijchuk Harkov Region inform 2004 s 94 ISBN 966 7291 57 X Antonov A L i dr Istoriya Harkovskogo gorodskogo samoupravleniya 1654 1917 gg A L Antonov A F Paramonov V L Maslijchuk Harkov Region inform 2004 s 118 ISBN 966 7291 57 X Antonov A L i dr Istoriya Harkovskogo gorodskogo samoupravleniya 1654 1917 gg A L Antonov A F Paramonov V L Maslijchuk Harkov Region inform 2004 s 125 ISBN 966 7291 57 X Antonov A L i dr Istoriya Harkovskogo gorodskogo samoupravleniya 1654 1917 gg A L Antonov A F Paramonov V L Maslijchuk Harkov Region inform 2004 s 133 ISBN 966 7291 57 X Petrov G I Poborchaya N P kand yurid nauk V I Lenin i stroitelstvo mestnyh Sovetov do iyulya 1918 g G A Petrov N P Poborchaya Pravovedenie 1970 2 S 43 50 Dzherela ta literaturaD I Bagalѣj D P Miller Istoriya goroda Harkova za 250 lѣt ego sushestvovaniya H Parovaya Tipografiya i Litografiya M Zilberberg i S nya 1905 T I 588 s ros doref D I Bagalѣj D P Miller Istoriya goroda Harkova za 250 lѣt ego sushestvovaniya H Parovaya Tipografiya i Litografiya M Zilberberg i S nya 1912 T II 982 s ros doref Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini H Delta 1993 256 s Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 7707 4256 9 Rekomendovana literaturaMyasnikova A S Municipalni organi vladi mista Harkova 1871 gruden 1919 rr Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk doktora filosofiyi za specialnistyu 07 00 01 Istoriya Ukrayini Harkivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni G S Skovorodi Dniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya Gonchara Dnipro 2021