Харациноподібні Тернеція Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарство Справжні баг

Харациноподібні

Тернеція

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Надряд:	Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд:	Харациноподібні (Characiformes) Regan, 1911

Родини

Посилання

Вікісховище:	Characiformes
Віківиди:	Characiformes
EOL:	6896
ITIS:	553129
NCBI:	7991
Fossilworks:	92060

Харациноподібні (Characiformes) — це ряд риб класу променеперих (Actinopterygii). Цей ряд охоплює приблизно 1500 видів, що відносяться до різних підродин, представники яких поширені в Південній, Центральній Америці, а також в Центральній Африці. У природі ці риби зустрічаються в басейні Конго, переважно у Анголі. Представники цього виду надають перевагу зарослим рослинами місцям зі спокійною течією. В акваріумних умовах риби невибагливі та невимогливі до якості води. Утримувати їх краще зграйкою з декількох особин.

Особливості ряду

Величезна кількість дрібних видів завдяки своїй лагідній вдачі та симпатичному вигляду завоювала дуже велику популярність як акваріумні риби, і більшість з них цілком успішно розмножуються і у неволі. У той же час в цьому ряді представлені агресивні хижаки, наприклад піраньї, і Serrasalmus, харацинові щуки родів і . Всі вони мають гострі зуби та харчуються іншими видами риб. Відмінною особливістю харациновидних є їх невеликий плавець, позбавлений кісткового або хрящового скелета, що знаходиться між спинним і хвостовим плавцем, — так званий жировий плавець.

Розмноження та розведення

Щодо способу розмноження виділяють три основні групи:

Види, що вільно нерестяться.
Види з заплідненням «про запас».
Види, що піклуються про потомство.

Види, що вільно нерестяться зазвичай відкладають ікру серед дрібнолистих рослин або просто у воду — самиця та самець туляться один до одного тілами, в цей час виділяються ікра та сім'яна рідина; більша частина харациновидних розмножується саме таким чином.

Філогенія

Еволюційні зв'язки між харациноподібними за Betancur-Rodriguez et al. 2017: and Nelson, Grande & Wilson 2016.

Characiformes

	Günther 1864

	Günther 1864

Günther 1864 sensu Froese & Pauly 2001

	Hubbs 1939

	Alestidae Cockerell 1910

	Tarumaniidae de Pinna et al. 2017

	Valenciennes 1847

Serrasalmidae Bleeker 1859

	Eigenmann 1903

	Bleeker 1859

Eigenmann 1910

Eigenmann 1909

	Eigenmann 1903

	Gill 1858

Günther 1864 sensu Nelson 1994

	Schultz 1944

	Gill 1889

Fowler 1958

	Eigenmann 1909

	Eigenmann 1912

Fowler 1940

	Eigenmann 1912

	Bleeker 1859

Characidae Latreille 1825 sensu Buckup 1998

Примітки

Betancur-Rodriguez, Ricardo; Edward O. Wiley; Gloria Arratia; Arturo Acero; Nicolas Bailly; Masaki Miya; Guillaume Lecointre; Guillermo Ortí (2017). . BMC Evolutionary Biology (вид. 4). 17 (162). doi:10.1186/s12862-017-0958-3. PMC 5501477. PMID 28683774. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
Nelson, Joseph S.; Terry C. Grande; Mark V. H. Wilson (2016). Fishes of the World (вид. 5th). John Wiley & Sons. ISBN .

Посилання

Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Ряд Characiformes на FishBase. Версія за May 2012 року.

[1] Betancur-Rodriguez, Ricardo; Edward O. Wiley; Gloria Arratia; Arturo Acero; Nicolas Bailly; Masaki Miya; Guillaume Lecointre; Guillermo Ortí (2017). . BMC Evolutionary Biology (вид. 4). 17 (162). doi:10.1186/s12862-017-0958-3. PMC 5501477. PMID 28683774. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()

[2] Nelson, Joseph S.; Terry C. Grande; Mark V. H. Wilson (2016). Fishes of the World (вид. 5th). John Wiley & Sons. ISBN .