Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хана Земер івр חנה זמר 2 жовтня 1924 6 березня 2003 ізраїльська журналістка Головна редакторка газети Давар з 1970 до 19

Хана Земер

Хана Земер

Хана Земер (івр. חנה זמר‎; 2 жовтня 1924 — 6 березня 2003) — ізраїльська журналістка. Головна редакторка газети «Давар» з 1970 до 1990, перша жінка на цій посаді у великій ізраїльській щоденній газеті.

Хана Земер
image
Ім'я при народженніHanna Haberfeld = חנה הברפלד
Народилася2 жовтня 1924(1924-10-02)[2]
Братислава, Чехословаччина
Померла6 березня 2003(2003-03-06)[1][2] (78 років)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Похованняd
Країнаimage Ізраїль
Діяльністьжурналістка, редакторка газети, публіцистка
ЗакладДавар
Нагороди

d

Q56236022? (1978)

(…) У моїх подорожах закордоном, а особливо в Німеччині, я дуже зважаю, щоб не з'їсти некошерне. Це свого роду демонстрація солідарності. Але тут, при вході до Равенсбрюку, я б з'їла й свинини, якби взагалі могла їсти. Я б з'їла стейк із сиром, щоб помститися Богу за смерть моїх тіток і двоюрідних сестер, які рахували дні за Законом, відокремлювали халу від тіста, бігли до дайяна з питаннями про пляму на зарізаній гусці, і читали з [книги] кожної вільної хвилини — і як нагороду за це їх було принижено до праху і катувань, поки вони не загинули. За п'ять хвилин від Равенсбрюка я б навіть з'їла козеня, зварене на молоці матері. Замість цього я прийняла валіум (…)

Хана Земер, з книги про свій візит-повернення до концтабору Равенсбрюк «Бог вже не живе там більше»

Біографія

Хана Габерфельд (івр. חנה הברפלד‎); пізніше Зомер, тоді Земер) народилася 2 жовтня 1924 року в Братиславі . Її батьком був рабин Шломо Габерфельд (івр. שלמה הברפלד‎), а її дід, рабин Якоб Габерфельд, був рабином (тепер частина міста Миява). Сім'я дотримувалася ультраортодоксальних поглядів.

Під час Другої світової війни була ув'язнена в концтаборах Равенсбрюк і Мальхов. Більшість її родини було вбито під час Голокосту.

Хана іммігрувала до Ізраїлю в 1950 році. Одружилася, але шлюб тривав недовго. Вона змінила своє заміжне ім'я з «Зомер» на «Земер». Вона викладала в ортодоксальній шкільній системі (івр. בית יעקב‎; також «Бейт-Яаков») в окрузі Азор, на південний схід від Тель-Авіва.

Кар'єра у ЗМІ

1950 року Земер почала працювати нічним редактором німецькомовної ізраїльської газети «Єдіот-га-Йом». 1951 року її найняли кореспонденткою щоденної газети «Омер» для нових іммігрантів, яка виходила як додаток до газети «Давар». Пізніше Земер стала дописувати до самої газети «Давар», стала там кореспонденткою з політичних питань.

1961 року Земер стала членкинею редакційної ради газети «Давар». Згодом також стала радіо- і телеведучою. 1966 року вона посіла посаду заступниці головного редактора (івр. יהודה גוטהלף‎), а в 1970 році сама стала головною редакторкою видання, що на той час було найвищою посадою, яку займала жінка в ізраїльських ЗМІ. Земер залишалася на цій посаді протягом 20 років. Земер пішла у відставку в 1990 році.

Земер також писала статті для «Encyclopaedia Judaica», входила до складу ради Міжнародного інституту журналістики.

Нагороди та визнання

Серед нагород Земер:

  • премія імені (1970);
  • премія імені 1972 року (присуджена Тель-Авівським університетом);
  • титул «Ізраїльська жінка року» (1975);
  • премія імені (1978);
  • премія імені Теда Лурі (1978);
  • премія організації імені Вольфа Мацдорфа у галузі журналістики (1993);
  • премія жіночої організації «Гадасса» для видатних жінок.

2008 року в Тель-Авіві з'явилася вулиця на її честь.

Опубліковані роботи

  • «Пів чаю, пів кави» (івр. חצי תה, חצי קפה‎) (1969)
  • «Бог вже не живе там більше» (івр. אלוהים כבר לא גר שם יותר‎) (1995)

Виноски

  1. Вікіпедія івритом — 2003.
    d:Track:Q199913
  2. надгробок
    d:Track:Q203443
  3. Danny Rubinstein. Hanna Zemer; 1925–2003. Jewish Women's Archive. Процитовано 2 серпня 2011.
  4. Yoram Peri (2004). Telepopulism: media and politics in Israel. ISBN . Процитовано 2 серпня 2011.
  5. Gershom Gorenberg (2007). The Accidental Empire: Israel and the Birth of the Settlements, 1967–1977. Macmillan. с. 142. ISBN . Процитовано 2 серпня 2011. zemer.
  6. Hanna Zemer, journalist, dies. Jweekly. 14 березня 2003. Процитовано 2 серпня 2011.
  7. . The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 2 серпня 2011.
  8. Emmanuel Mann (26 вересня 1990). . The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 2 серпня 2011.
  9. . The Jerusalem Report. 18 листопада 1993. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 2 серпня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hana Zemer ivr חנה זמר 2 zhovtnya 1924 6 bereznya 2003 izrayilska zhurnalistka Golovna redaktorka gazeti Davar z 1970 do 1990 persha zhinka na cij posadi u velikij izrayilskij shodennij gazeti Hana ZemerIm ya pri narodzhenniHanna Haberfeld חנה הברפלדNarodilasya2 zhovtnya 1924 1924 10 02 2 Bratislava ChehoslovachchinaPomerla6 bereznya 2003 2003 03 06 1 2 78 rokiv Tel Aviv Yafo IzrayilPohovannyadKrayina IzrayilDiyalnistzhurnalistka redaktorka gazeti publicistkaZakladDavarNagorodid Q56236022 1978 Mediafajli u Vikishovishi U moyih podorozhah zakordonom a osoblivo v Nimechchini ya duzhe zvazhayu shob ne z yisti nekosherne Ce svogo rodu demonstraciya solidarnosti Ale tut pri vhodi do Ravensbryuku ya b z yila j svinini yakbi vzagali mogla yisti Ya b z yila stejk iz sirom shob pomstitisya Bogu za smert moyih titok i dvoyuridnih sester yaki rahuvali dni za Zakonom vidokremlyuvali halu vid tista bigli do dajyana z pitannyami pro plyamu na zarizanij gusci i chitali z knigi kozhnoyi vilnoyi hvilini i yak nagorodu za ce yih bulo prinizheno do prahu i katuvan poki voni ne zaginuli Za p yat hvilin vid Ravensbryuka ya b navit z yila kozenya zvarene na moloci materi Zamist cogo ya prijnyala valium Hana Zemer z knigi pro svij vizit povernennya do konctaboru Ravensbryuk Bog vzhe ne zhive tam bilshe BiografiyaHana Gaberfeld ivr חנה הברפלד piznishe Zomer todi Zemer narodilasya 2 zhovtnya 1924 roku v Bratislavi Yiyi batkom buv rabin Shlomo Gaberfeld ivr שלמה הברפלד a yiyi did rabin Yakob Gaberfeld buv rabinom teper chastina mista Miyava Sim ya dotrimuvalasya ultraortodoksalnih poglyadiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bula uv yaznena v konctaborah Ravensbryuk i Malhov Bilshist yiyi rodini bulo vbito pid chas Golokostu Hana immigruvala do Izrayilyu v 1950 roci Odruzhilasya ale shlyub trivav nedovgo Vona zminila svoye zamizhne im ya z Zomer na Zemer Vona vikladala v ortodoksalnij shkilnij sistemi ivr בית יעקב takozh Bejt Yaakov v okruzi Azor na pivdennij shid vid Tel Aviva Kar yera u ZMI1950 roku Zemer pochala pracyuvati nichnim redaktorom nimeckomovnoyi izrayilskoyi gazeti Yediot ga Jom 1951 roku yiyi najnyali korespondentkoyu shodennoyi gazeti Omer dlya novih immigrantiv yaka vihodila yak dodatok do gazeti Davar Piznishe Zemer stala dopisuvati do samoyi gazeti Davar stala tam korespondentkoyu z politichnih pitan 1961 roku Zemer stala chlenkineyu redakcijnoyi radi gazeti Davar Zgodom takozh stala radio i televeduchoyu 1966 roku vona posila posadu zastupnici golovnogo redaktora ivr יהודה גוטהלף a v 1970 roci sama stala golovnoyu redaktorkoyu vidannya sho na toj chas bulo najvishoyu posadoyu yaku zajmala zhinka v izrayilskih ZMI Zemer zalishalasya na cij posadi protyagom 20 rokiv Zemer pishla u vidstavku v 1990 roci Zemer takozh pisala statti dlya Encyclopaedia Judaica vhodila do skladu radi Mizhnarodnogo institutu zhurnalistiki Nagorodi ta viznannyaSered nagorod Zemer premiya imeni 1970 premiya imeni 1972 roku prisudzhena Tel Avivskim universitetom titul Izrayilska zhinka roku 1975 premiya imeni 1978 premiya imeni Teda Luri 1978 premiya organizaciyi imeni Volfa Macdorfa u galuzi zhurnalistiki 1993 premiya zhinochoyi organizaciyi Gadassa dlya vidatnih zhinok 2008 roku v Tel Avivi z yavilasya vulicya na yiyi chest Opublikovani roboti Piv chayu piv kavi ivr חצי תה חצי קפה 1969 Bog vzhe ne zhive tam bilshe ivr אלוהים כבר לא גר שם יותר 1995 VinoskiVikipediya ivritom 2003 d Track Q199913 nadgrobok d Track Q203443 Danny Rubinstein Hanna Zemer 1925 2003 Jewish Women s Archive Procitovano 2 serpnya 2011 Yoram Peri 2004 Telepopulism media and politics in Israel ISBN 9780804750028 Procitovano 2 serpnya 2011 Gershom Gorenberg 2007 The Accidental Empire Israel and the Birth of the Settlements 1967 1977 Macmillan s 142 ISBN 9780805075649 Procitovano 2 serpnya 2011 zemer Hanna Zemer journalist dies Jweekly 14 bereznya 2003 Procitovano 2 serpnya 2011 The Jerusalem Post Arhiv originalu za 7 listopada 2012 Procitovano 2 serpnya 2011 Emmanuel Mann 26 veresnya 1990 The Jerusalem Post Arhiv originalu za 7 listopada 2012 Procitovano 2 serpnya 2011 The Jerusalem Report 18 listopada 1993 Arhiv originalu za 7 listopada 2012 Procitovano 2 serpnya 2011

Дата публікації:
Топ