«Ханега на річці Пірсагат» (азерб. Pirsaat xanəgahı) — укріплення Пір-Ханега з гробницею Пір-Гусейна, розташоване на крутому березі річки Пірсагат, на стародавньому торговому шляху з Шемахи до Ірану та інших країн Близького Сходу. Розташована Ханака поблизу села Губаля Балоглан Гаджигабульского району Азербайджану .
Ханака на річці Пірсагат | |
---|---|
40°11′17″ пн. ш. 48°59′42″ сх. д. / 40.18833333002777408° пн. ш. 48.99500000002777256° сх. д.Координати: 40°11′17″ пн. ш. 48°59′42″ сх. д. / 40.18833333002777408° пн. ш. 48.99500000002777256° сх. д. | |
Країна | Азербайджан |
Розташування | Аджикабульський район |
Тип | фортеця |
Стиль | d |
Дата заснування | 13 століття |
Статус | «Пам'ятка історії та культури національного значення» |
Ханака на річці Пірсагат Ханака на річці Пірсагат (Азербайджан) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія ханаки
Про цю пам'ятку є ряд повідомлень академіка Б. Дорна, проф. Б. ДеНіке та В. Сисоєва.
Весь комплекс споруд укріплення складався з чотирьох фортечних мурів, орієнтованих на сторони світу, з деяким відхиленням від меридіана; мечеті з гробницею та іншими приміщеннями біля західної стіни; приміщення невідомого призначення біля північної стіни; мінарету у дворі укріплення; стайні, розташованої поза стінами зміцнення; ряду дрібних приміщень в південно-західній, північній частинах.
В гарному стані до нашого часу дійшли тільки мечеть, що знаходиться всередині чотирикутного муру, усипальниця Пір-Гусейна і мінарет.
Архітектура
Вхід до мечеті проходив через приміщення, яке прилягало в минулому до її східної стіни. Різьблене шебеке прикрашає південну внутрішню стіну мечеті. У центрі розташований міхраб, з боків якої — два покритих орнаментом панно. Тільки в одній, середній написи міхраба збереглися фрагменти глазурі.
Гробниця Пір-Гусейна знаходиться в приміщенні, стіни якої були покриті поліхромними керамічними плитками з люстровими розписами.
Мінарет має в плані квадрат перетином 3 × 3 м заввишки близько 17 метрів. Мінарет має всередині кручені сходи. Він зведений з каменю на вапняному розчині.
На південний схід від укріплення розташовувалася стайня з приміщенням для конюхів.
Про оборонний характер всього комплексу споруд свідчать бійниці в фортечних мурах, а також високі кутові башти.
У Музеї історії Азербайджану в Баку експонується кам'яна плита, що розташовувалася над воротами Ханаки. На цій плиті арабською мовою стилем сулюс написано ім'я архітектора: Шейх Гаджи син Гаджі Мухаммеда Шейхзаде Хабібуллу
Примітки
- Azərbaycan Respublikası ərazisində dövlət mühafizəsinə götürülmüş daşınmaz tarix və mədəniyyət abidələrinin əhəmiyyət dərəcələrinə görə bölgüsünün təsdiq edilməsi haqqında Azərbaycan Respublikası Nazirlər Kabinetinin Qərarı [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] (азерб.)
- Мамед-заде К. М. Строительное искусство Азербайджана (с древнейших времён до XIX века) / Научный редактор академик АН Азерб. ССР А. В. Саламзаде. — Баку: Элм, 1983. — С. 32.
- Информация о каминной плите ханеги [ 2014-02-15 у Wayback Machine.] на официальном сайте Музея истории Азербайджана. (азерб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hanega na richci Pirsagat azerb Pirsaat xanegahi ukriplennya Pir Hanega z grobniceyu Pir Gusejna roztashovane na krutomu berezi richki Pirsagat na starodavnomu torgovomu shlyahu z Shemahi do Iranu ta inshih krayin Blizkogo Shodu Roztashovana Hanaka poblizu sela Gubalya Baloglan Gadzhigabulskogo rajonu Azerbajdzhanu Hanaka na richci Pirsagat40 11 17 pn sh 48 59 42 sh d 40 18833333002777408 pn sh 48 99500000002777256 sh d 40 18833333002777408 48 99500000002777256 Koordinati 40 11 17 pn sh 48 59 42 sh d 40 18833333002777408 pn sh 48 99500000002777256 sh d 40 18833333002777408 48 99500000002777256Krayina AzerbajdzhanRoztashuvannyaAdzhikabulskij rajonTipfortecyaStildData zasnuvannya13 stolittyaStatus Pam yatka istoriyi ta kulturi nacionalnogo znachennya Hanaka na richci PirsagatHanaka na richci Pirsagat Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiIstoriya hanakiPro cyu pam yatku ye ryad povidomlen akademika B Dorna prof B DeNike ta V Sisoyeva Ves kompleks sporud ukriplennya skladavsya z chotiroh fortechnih muriv oriyentovanih na storoni svitu z deyakim vidhilennyam vid meridiana mecheti z grobniceyu ta inshimi primishennyami bilya zahidnoyi stini primishennya nevidomogo priznachennya bilya pivnichnoyi stini minaretu u dvori ukriplennya stajni roztashovanoyi poza stinami zmicnennya ryadu dribnih primishen v pivdenno zahidnij pivnichnij chastinah V garnomu stani do nashogo chasu dijshli tilki mechet sho znahoditsya vseredini chotirikutnogo muru usipalnicya Pir Gusejna i minaret ArhitekturaVhid do mecheti prohodiv cherez primishennya yake prilyagalo v minulomu do yiyi shidnoyi stini Rizblene shebeke prikrashaye pivdennu vnutrishnyu stinu mecheti U centri roztashovanij mihrab z bokiv yakoyi dva pokritih ornamentom panno Tilki v odnij serednij napisi mihraba zbereglisya fragmenti glazuri Kam yana plita arabskoyu movoyu z im yam arhitektora sho roztashovuvalasya nad vorotami hanaki Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Baku Grobnicya Pir Gusejna znahoditsya v primishenni stini yakoyi buli pokriti polihromnimi keramichnimi plitkami z lyustrovimi rozpisami Minaret maye v plani kvadrat peretinom 3 3 m zavvishki blizko 17 metriv Minaret maye vseredini krucheni shodi Vin zvedenij z kamenyu na vapnyanomu rozchini Na pivdennij shid vid ukriplennya roztashovuvalasya stajnya z primishennyam dlya konyuhiv Pro oboronnij harakter vsogo kompleksu sporud svidchat bijnici v fortechnih murah a takozh visoki kutovi bashti U Muzeyi istoriyi Azerbajdzhanu v Baku eksponuyetsya kam yana plita sho roztashovuvalasya nad vorotami Hanaki Na cij pliti arabskoyu movoyu stilem sulyus napisano im ya arhitektora Shejh Gadzhi sin Gadzhi Muhammeda Shejhzade HabibulluPrimitkiAzerbaycan Respublikasi erazisinde dovlet muhafizesine goturulmus dasinmaz tarix ve medeniyyet abidelerinin ehemiyyet derecelerine gore bolgusunun tesdiq edilmesi haqqinda Azerbaycan Respublikasi Nazirler Kabinetinin Qerari 23 serpnya 2011 u Wayback Machine azerb Mamed zade K M Stroitelnoe iskusstvo Azerbajdzhana s drevnejshih vremyon do XIX veka Nauchnyj redaktor akademik AN Azerb SSR A V Salamzade Baku Elm 1983 S 32 Informaciya o kaminnoj plite hanegi 2014 02 15 u Wayback Machine na oficialnom sajte Muzeya istorii Azerbajdzhana azerb