Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хако́бо А́рбенс Гу́сман (ісп. Jacobo Árbenz Guzmán; 14 вересня 1913 — 27 січня 1971) — державний та політичний діяч Гватемали, один з лідерів Революційної хунти (1944–1945) та президент країни (1951–1954).
| Хакобо Арбенс Гусман | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 20 жовтня 1944 — 15 березня 1945 року | |||
| Співправителі: | Франсіско Хав'єр Арана, Хорхе Торельо Гаррідо | ||
| Попередник: | Хуан Федеріко Понсе Вайдес | ||
| Наступник: | Хуан Хосе Аревало | ||
| |||
| 15 березня 1951 — 27 червня 1954 року | |||
| Попередник: | Хуан Хосе Аревало | ||
| Наступник: | Карлос Енріке Діас-де-Леон | ||
| Народження: | 14 вересня 1913[1][2][…] Кесальтенанґо, Гватемала[4] | ||
| Смерть: | 27 січня 1971[1][2][…](57 років) Мехіко, Мексика[4] | ||
| Поховання: | d | ||
| Країна: | Гватемала | ||
| Релігія: | католицька церква | ||
| Освіта: | d | ||
| Партія: | Партія революційної дії | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | d, d і d | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |   | ||
| | |||
Біографія
Хакобо Арбенс народився 14 вересня 1913 року в сім'ї середнього класу, його мати було уродженкою Гветамали, а батько — швейцарським емігрантом. У 1935 юний Гусман з відзнакою закінчив військову академію, до 1944 року служив у збройних силах, швидко піднімаючись по службових сходах. Протягом періоду молодості Арбенс часто ставав свідком насильства та репресій щодо робітників аграрного сектору з боку підтримуваного Сполученими Штатами диктатора Хорхе Убіко. Нерідко він особисто повинен був супроводжувати закутих у ланцюги банди ув'язнених. Дана обставина здійснила глибокий вплив на його світогляд. У 1938 році Арбенс зустрівся і одружився зі своєю дружиною Марією Вільяновою, яка також зробила великий ідеологічний вплив. Не менш важливим було знайомство Гусмана і з гветамальським комуністом Жозе Мануелем Фортуни. У жовтні 1944 року очолювані Арбенсом та Франсіско Хав'єр Арана невеликі групи військових та студентів скинули режим Убіко. На президентських виборах Хуан Хосе Аревало обрали президентом, новий керівник Гветамали оголосив програму докорінних соціальних реформ. Арбенс отримав пост міністра оборони і зіграв вирішальну роль у придушенні військового перевороту 1949 року.
Восени 1950 року в країні відбулися чергові президентські вибори, перемогу на яких здобув Арбенс Гусман. Він отримав 267 тисяч голосів виборців, обійшовши проамериканського кандидата Ідігораса Фуентеса із значним запасом. 15 березня 1951 року Хакобо вступив на посаду, продовживши реалізацію політики соціальних реформ свого попередника. Вони передбачали розширення права голосу, узаконення політичних партій, модернізацію промислової інфраструктури та зменшення залежності від іноземних корпорацій. Важливим пунктом його програми відігравав закон про аграрну реформу, відповідно до якого необроблювані земельні володіння вилучались і перерозподілялись на користь бідних сільськогосподарських робітників. Даний закон значною мірою покращив майнове становище більше 500 000 чоловік. Більшість з них були корінними мешканцями, чиї предки були позбавлені такого права після іспанського вторгнення.
Тим не менш, політика Арбенса викликала негативну реакцію у великої американської корпорації United Fruit Company. Компанія, яка мала зв'язки в керівництві США, пролобіювала повалення небажаного очільника. Сполучені Штати зі свого боку були стурбовані значною присутністю комуністів в гветамальському уряді. У перебігу організованого Центральним розвідувальним управлінням та Держдепом перевороті Арбенса Гусмана скинули. Решту свого життя він провів у вигнанні, а його сім'я поступово розвалилася. Помер в Мексиці в 1971 році.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123488664 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Cullather, Nicholas (2006). (вид. 2nd). Stanford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 27 травня 2018.
- Forster, Cindy (2001). . University of Pittsburgh Press. ISBN . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 27 травня 2018.
- Fried, Jonathan L. (1983). Guatemala in rebellion: unfinished history. Grove Press. с. 52.
- Friedman, Max Paul (2003). . Cambridge University Press. с. 82—83. ISBN . Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 27 травня 2018.
- Gaddis, John Lewis (1997). We Now Know, rethinking Cold War history. New York: Oxford University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Arbens a druge materine prizvishe Gusman Hako bo A rbens Gu sman isp Jacobo Arbenz Guzman 14 veresnya 1913 27 sichnya 1971 derzhavnij ta politichnij diyach Gvatemali odin z lideriv Revolyucijnoyi hunti 1944 1945 ta prezident krayini 1951 1954 Hakobo Arbens GusmanPrapor Chlen Revolyucijnoyi hunti Gvatemali20 zhovtnya 1944 15 bereznya 1945 rokuSpivpraviteli Fransisko Hav yer Arana Horhe Torelo GarridoPoperednik Huan Federiko Ponse VajdesNastupnik Huan Hose ArevaloPrapor 15 j Prezident Gvatemali15 bereznya 1951 27 chervnya 1954 rokuPoperednik Huan Hose ArevaloNastupnik Karlos Enrike Dias de Leon Narodzhennya 14 veresnya 1913 1913 09 14 1 2 Kesaltenango Gvatemala 4 Smert 27 sichnya 1971 1971 01 27 1 2 57 rokiv Mehiko Meksika 4 Pohovannya dKrayina GvatemalaReligiya katolicka cerkvaOsvita dPartiya Partiya revolyucijnoyi diyiShlyub dDiti d d i dAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaHakobo Arbens narodivsya 14 veresnya 1913 roku v sim yi serednogo klasu jogo mati bulo urodzhenkoyu Gvetamali a batko shvejcarskim emigrantom U 1935 yunij Gusman z vidznakoyu zakinchiv vijskovu akademiyu do 1944 roku sluzhiv u zbrojnih silah shvidko pidnimayuchis po sluzhbovih shodah Protyagom periodu molodosti Arbens chasto stavav svidkom nasilstva ta represij shodo robitnikiv agrarnogo sektoru z boku pidtrimuvanogo Spoluchenimi Shtatami diktatora Horhe Ubiko Neridko vin osobisto povinen buv suprovodzhuvati zakutih u lancyugi bandi uv yaznenih Dana obstavina zdijsnila glibokij vpliv na jogo svitoglyad U 1938 roci Arbens zustrivsya i odruzhivsya zi svoyeyu druzhinoyu Mariyeyu Vilyanovoyu yaka takozh zrobila velikij ideologichnij vpliv Ne mensh vazhlivim bulo znajomstvo Gusmana i z gvetamalskim komunistom Zhoze Manuelem Fortuni U zhovtni 1944 roku ocholyuvani Arbensom ta Fransisko Hav yer Arana neveliki grupi vijskovih ta studentiv skinuli rezhim Ubiko Na prezidentskih viborah Huan Hose Arevalo obrali prezidentom novij kerivnik Gvetamali ogolosiv programu dokorinnih socialnih reform Arbens otrimav post ministra oboroni i zigrav virishalnu rol u pridushenni vijskovogo perevorotu 1949 roku Voseni 1950 roku v krayini vidbulisya chergovi prezidentski vibori peremogu na yakih zdobuv Arbens Gusman Vin otrimav 267 tisyach golosiv viborciv obijshovshi proamerikanskogo kandidata Idigorasa Fuentesa iz znachnim zapasom 15 bereznya 1951 roku Hakobo vstupiv na posadu prodovzhivshi realizaciyu politiki socialnih reform svogo poperednika Voni peredbachali rozshirennya prava golosu uzakonennya politichnih partij modernizaciyu promislovoyi infrastrukturi ta zmenshennya zalezhnosti vid inozemnih korporacij Vazhlivim punktom jogo programi vidigravav zakon pro agrarnu reformu vidpovidno do yakogo neobroblyuvani zemelni volodinnya viluchalis i pererozpodilyalis na korist bidnih silskogospodarskih robitnikiv Danij zakon znachnoyu miroyu pokrashiv majnove stanovishe bilshe 500 000 cholovik Bilshist z nih buli korinnimi meshkancyami chiyi predki buli pozbavleni takogo prava pislya ispanskogo vtorgnennya Tim ne mensh politika Arbensa viklikala negativnu reakciyu u velikoyi amerikanskoyi korporaciyi United Fruit Company Kompaniya yaka mala zv yazki v kerivnictvi SShA prolobiyuvala povalennya nebazhanogo ochilnika Spolucheni Shtati zi svogo boku buli sturbovani znachnoyu prisutnistyu komunistiv v gvetamalskomu uryadi U perebigu organizovanogo Centralnim rozviduvalnim upravlinnyam ta Derzhdepom perevoroti Arbensa Gusmana skinuli Reshtu svogo zhittya vin proviv u vignanni a jogo sim ya postupovo rozvalilasya Pomer v Meksici v 1971 roci PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 123488664 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Cullather Nicholas 2006 vid 2nd Stanford University Press ISBN 978 0 8047 5468 2 Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 27 travnya 2018 Forster Cindy 2001 University of Pittsburgh Press ISBN 978 0 8229 4162 0 Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 27 travnya 2018 Fried Jonathan L 1983 Guatemala in rebellion unfinished history Grove Press s 52 Friedman Max Paul 2003 Cambridge University Press s 82 83 ISBN 978 0 521 82246 6 Arhiv originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 27 travnya 2018 Gaddis John Lewis 1997 We Now Know rethinking Cold War history New York Oxford University Press ISBN 0 19 878070 2